УРОК № 39 Тема. Побут, традиції і господарювання греків. - Всесвітня історія 6 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Всесвітня історія 6 клас

УРОК № 39 Тема. Побут, традиції і господарювання греків.

УРОК  №  39
  Тема.   Побут, традиції і господарювання греків.
  Мета.  Дати уявлення про релігійні вірування давніх греків, порівняти 
їх із релігійними уявленнями інших давніх народів; простежити 
зв’язок між рівнями розвитку господарського і духовного жит -тя в Давній Греції; визначити особливості формування культури 
Давньої Греції.
  Очікувані 
результати.
  Після цього уроку учні зможуть:  називати найзначніших полі -тичних та культурних діячів Греції, головні заняття греків, імена 
грецьких героїв та міфічних персонажів; застосовувати та пояс-нювати на прикладах поняття та терміни:  «атлет», «Олімпійські 
ігри»;  описувати  умови життя давніх греків, пам’ятки культури та 
писемності; визначати  внесок грецької цивілізації у світову куль -туру. 
  Тип уроку.  Комбінований.
Структура  уроку
  I.   Організаційний момент
  II.   Актуалізація опорних знань
  III.   Вивчення нового матеріалу
1.   Повсякденне життя, звичаї й традиції давніх греків. Сім’я та шлюб, виховання дітей.
2.    Грецька економіка. 
3.   Релігія. Міфи про богів та героїв. 
4.    Основні релігійні центри. Релігійні свята.  Олімпійські ігри.
  IV.  Узагальнення і систематизація знань
  V.   Підсумки уроку
 VI.  Домашнє завдання
ХІД УРОКУ
I.  ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ  МОМЕНТ
II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ
З огляду на значний обсяг нового матеріалу цю частину уроку необхідно 
скоротити. Перевірку домашнього завдання можна провес  ти за тими питан-нями, що безпосередньо пов’язані з новою темою.
Фронтальне опитування. 
1)   Які будівлі прикрасили Афіни в «золоту добу» цієї держави?
2)   Доведіть, що й незаможні громадяни в Афінах користувалися досяг-неннями культури.
Завдання на повторення.
1)   Розкрийте значення поняття «культура».
2)   Назвіть відомі вам пам’ятки давньої культури.
Вислухавши відповіді учнів, учитель відзначає, що на формування культу -ри кожного народу впливає низка факторів: природні умови, рівень розвитку 
господарства, звичаї та традиції, сусідство інших народів тощо. Саме тому 
культура кожного народу самобутня й неповторна. Але, мабуть, тільки Давня 
Греція досягла такого розквіту науки, мистецтва, архітектури, що не тільки 
вплинув на культурний розвиток сусідніх народів, але й через тисячоліття 
продовжує дивувати людство.
III. ВИВЧЕННЯ  НОВОГО  МАТЕРІАЛУ
1.   Повсякденне життя, звичаї й традиції давніх греків. Сім’я та шлюб, ви-ховання дітей.
Розповідь учителя.
Основні фактори, що вплинули на формування грецької   культури:
— використання праці рабів дало можливість вільному населенню займа -тися науками, брати участь у святах;
— демократичний устрій більшості міст-держав передбачав, що досягнен -нями культури користувалися не тільки аристократи, але й усі вільні грома -дяни;
— взаємообмін традицій культури між грецькими містами-державами, а 
також із населенням грецьких колоній сприяв розвитку культурного рівня 
греків.
Учні мали можливість ознайомитися із системою виховання і побу том 
спартанців, тому зможуть пояснити значення виразу «спартанське вихован-ня». Учитель привертає їхню увагу до того, що  біль  шість держав у Давній Гре-ції мали демократичний устрій. Багато коштів витрачалося на будівництво 
громадських споруд — храмів, театрів, стадіонів. Житлові будинки греків 
були невеликі, на один-два поверхи, складені з каменю або цегли-сирцю.
Майже всі греки-чоловіки були грамотними. Цьому сприяло те, що греки 
перейняли й удосконалили фінікійський алфавіт. Опанувати грамоту можна 
було за порівняно короткий час. Грецький алфавіт,   якому вже були й голосні, 
налічував 24 літери.
Робота з підручником.
Прочитайте текст параграфа, що розповідає про побут давніх гре-ків.
2.   Грецька економіка.
Розповідь учителя.
 У Давній Греції існувало два варіанти політичного та економічно -го розвитку — афінський і спартанський.
Перший  —  це  торгово-ремісничі  держави  з  розвинутими  ринко-вими  відносинами,  широким  використанням  рабської  праці,  демо -кратичним устроєм. Прикладом таких полісів були Афіни, Коринф, 
Мегари, Мілет, Родос та ряд інших, розміщених, як правило, на мор-ському  узбережжі.  Ці  поліси  мали  незначну  сільськогосподарську 
територію,  але  велику  кількість  населення.  Вони  були  провідними 
господарськими центрами Греції. 
Другий — аграрний, з абсолютною перевагою сільського господар-ства. Незначним розвитком торгівлі і ремесла, як правило, з олігар -хічним устроєм. Це — Спарта, Аркадія, Бестія, Фессалія.
Значною подією, що відіграла величезну роль в економічному жит -ті не тільки Греції, а й усього Середземномор’я, стала Велика грецька 
колонізація VІІІ—VІ ст. до н. е.
У  Давній  Греції  склався  новий  тип  економіки,  який  відрізнявся 
від економічної структури провідних держав Давнього Сходу: інтен -сивний,  товарний,  при  збереженні  натуральної  основи.  Такий  тип 
економіки  вимагав  значних  увкладень,  високого  рівня  організації 
господарства, застосування праці рабів, створював сприятливі умови 
для існування грецького суспільства та розвитку грецької культури.
3.   Релігія. Міфи про богів та героїв.
Бесіда на повторення.
1)   Що таке релігія?
2)   Чому в людей з’явилася віра в надприродні сили?
3)   Назвіть найдавніші форми релігії.
4)   Чи відрізнялися релігійні вірування в різних народів?
Підбиваючи  підсумки  бесіди,  учитель  робить  висновок,  що  біль-шість  народів  у  давнину  вшановували  багатьох  богів,  значно  пізні-ше відбувається перехід до монотеїзму  — єдинобожжя. Давні греки 
вшановували  дванадцятьох  богів,  які,  за  їхніми  уявленнями,  жили 
на горі Олімп.
Метод «Навчаючи — вчуся».
Кожен учень одержує картку, на якій зазначені грецьке ім’я бога 
і його характеристика.
Картка  1. Зевс — володар неба і грому, блискавок і дощів.
Картка  2. Гера — верховна олімпійська богиня, її ім’я означає 
«охоронниця», «володарка».
Картка  3. Посейдон  — володар морів.
Картка  4. Аїд  — володар підземного царства мертвих.
Картка  5. Аполлон — бог світла, зцілювання, покровитель мис-тецтва, поезії та музики; провісник майбутнього.
Картка  6. Артеміда  — богиня полювання.
Картка  7. Афродіта  — богиня кохання і краси.
Картка  8. Арес — бог війни.
Картка  9. Афіна — богиня мудрості та війни.
Картка  10. Гефест — бог вогню і ковальства.
Картка  11.  Гермес —  вісник  богів,  покровитель  подорожніх, 
провідник душ померлих.
Картка  12.  Діоніс  —  бог  плодоносних  сил  землі,  рослинності, 
виноградарства, виноробства.
Завершивши роботу методом «Навчаючи  — вчуся», учитель фор-мулює висновок: давні греки вірили, що боги, які живуть на Олімпі, 
допоможуть  пролитися  дощу  на  висохлу  землю,  захистять  на  полі 
битви, надихнуть у мистецтві. 
Додаткова інформація
Міф про Аїда
Третьому синові Кроноса Аїду дісталося підземне царство мерт -вих, здається, за жеребом, бо хто добровільно погодився б ним пра-вити? Утім, його вдача була настільки невеселою, що він не міг би 
жити деінде, крім цього темного царства.
У часи Гомера, замість того щоб сказати «померти», казали «піти 
в дім Аїда». Уява, що малювала цей дім мертвих, живилася вражен-нями від реального верхнього світу, у якому є чимало несправедли-вого, страхітливо похмурого і марнотного. Дім Аїда уявлявся з міц-ними  ворітьми,  самого  Аїда  називали  Пілартом  (Той,  хто  замикає 
ворота) і на малюнках зображували з великим ключем. За ворітьми, 
як і в оселях багатіїв, котрі побоюються за своє добро, з’явився зліс-ний  вартовий  пес  Кербер,  від  якого  на  землі  постраждало  чимало 
подорожніх.
Якщо вірити міфам, лише одиницям удалося ненадовго вирвати -ся з рук Аїда і пазурів Кербера (Сізіф, Протесілай).
Щоб  потрапити  до  царства  Аїда,  треба  було  дочекатися  човна, 
яким  правив  демон  Харон —  потворний  старець,  увесь  сивий,  зі 
скуйов дженою  бородою.  Переїзд  з  одного  царства  до  іншого  треба 
було  оплатити  дрібною  монетою,  яку  небіжчикові  в  момент  похо-вання клали під язик. Безмонетних і живих — траплялися й такі — Харон  відштовхував  веслом,  інших  саджав  у  човен,  і  вони  мусили 
веслувати самі [37, с. 56—57].
Запитання до тексту.
1)   Куди, відповідно до вірувань греків, людина потрапляла після 
смерті?
2)   Як давні греки уявляли собі потойбічне життя?
3)   Порівняйте  ці  уявлення  з  віруваннями  давніх  єгиптян.  Що 
в них спільного? Чим вони відрізняються?
4.   Основні релігійні центри. Релігійні свята. Олімпійські ігри.
Робота з підручником. 
Опрацювати  відповідний  текст  параграфа  і  дати  відповіді  на  за-питання. 
1)   Які релігійні центри Давньої Греції ви можете назвати?
2)   Які  релігійні  свята  були  в  греків?  Яку  роль  вони  відігравали 
в їхньому житті?
Додаткова інформація
Олімпійські  ігри  були  присвячені  Зевсу  олімпійському  і  прохо -дили раз на чотири роки влітку в Еліді, області на північному заході 
Пелопоннеса. Священне місто, призначене для проведення свята — 
Олімпія — було розташовано біля злиття річок Алфея і Кладея, по-близу підніжжя гори Олімп і пагорба Кроноса — Кроніона.
За  міфологічними  переказами,  Олімпійським  іграм  передували 
поховальни ігри на честь героя Пелопса, які потім відновив Геракл.
Саме Пелопс і Геракл уважалися засновниками перших видів зма-гань: перегонів на колісницях, бігу та боротьби.
У  ІV  ст.до  н.е.на  підставі  реконструйованих  списків  перемож-ців  була  умовно  визначена  дата  проведення  перших  Олімпійських 
Ігор — 776 р. до н. е. В іграх, які спочатку мали місцевий характер, 
із  п’ятнадцятої  олімпіади  брали  участь  мешканці  Пелопоннеса,  із 
тридцятої — усієї Греції, а починаючи із сорокової, до участі в зма-ганнях допускалися малоазійські греки і греки Великої Греції (Пів-денна  Італія)  та  Сіцілії.Варвари  допускалися  на  Олімпійські  ігри 
тільки як глядачі. Після завоювань Філіппа ІІ Македонського (ІV ст.
до  н.е.),  в  епоху  еллінізму  та  за  часів  панування  Риму  (із  ІІ  ст.до 
н.е.), учасниками олімпіад могли бути навіть вихідці з найвіддале-ніших куточків елліністичного світу та римляни.
 Підготовка до Олімпійських ігор тривала два місяці. На цей час припи -нялися всі війни. Еллада оголошувалася «священною зоною миру», до якої 
ніхто не мав права ввійти зі зброєю.
Спортсмени  та  їхні  наставники  прибували  до  Олімпії  за  місяць 
до  початку  змагань.Самі  ігри  в  V  ст.  до  н.  е.  тривали  п’ять  днів: 
у перший день учасники перед вівтарем Зевса приносили жертву та 
 промовляли клятву про дотримання всіх правил змагань; на другий день 
проводилися змагання серед хлопчиків, на третій — серед чоловіків, чет-вертий день присвячувався кінним перегонам, а п’ятий закінчувався при -несенням жертви і був присвячений урочистій церемонії вручення нагород. 
Переможець олімпіади отримував звання олімпіоніка, його імя, імя його 
батька та батьківщина висікалися на мармурових плитах для загального 
огляду.
Олімпійські ігри відігравали роль центру, що об’єднував увесь ел-ліністичний світ. У 394 р. Олімпійські ігри були заборонені як язич-ницьке  свято  декретом  римського  імператора  Феодосія  І  Велико -го. У 1896 р. за ініціативою П’єра де Кубертена в Афінах відбулася 
перша Олімпіада, яка стала початком сучасного олімпійського руху.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ  І  СИСТЕМАТИЗАЦІЯ  ЗНАНЬ
Графічний диктант.
Серед пропонованих тверджень є правильні й помилкові. Позначте пра -вильні твердження знаком ↑+, а помилкові  — знаком –↑.
1)   Головні боги, за твердженнями давніх греків, жили на горі Еверест.
2)   Основним богом, якого вшановували греки, був володар неба, грому, 
блискавок і дощів Зевс.
3)   Богинею кохання і краси вважалася Артеміда.
4)   Богом рослинності, виноградарства, вина, веселощів і бенкетів був 
Діоніс.
5)   Давні греки уявляли потойбічне царство як продовження земного.
6)   Богом підземного світу і царства мертвих уважався Кербер.
Учитель вибірково перевіряє диктант, звертає увагу на типові помилки.
V.  ПІДСУМКИ  УРОКУ
Заключне слово вчителя.
— Давні греки почували страх перед незрозумілими явищами природи, 
стихійними лихами; вони вірили, що світом правлять боги.
— Головних богів, згідно з уявленнями греків, було дванадцятеро; вони 
оберігали людей від нещасть, допомагали здобути перемогу в  бою, знайти 
кохання й натхнення.
— Боги, за уявленнями греків, були вічними і всемогутніми, але водночас 
не були позбавлені людських якостей.
— Смерть давні греки уявляли як перехід до іншого життя в підземному 
царстві.
— На честь богів греки влаштовували свята. На честь Зевса були засновані 
Олімпійські ігри, які відіграли значну роль у єднанні елліністичного світу.
VI. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ
1)   Опрацювати текст параграфа.
2)   Творче завдання. Скласти і записати невелику розповідь про те, як 
олімпійські боги допомагали грекам. (Можна описати дії одного чи 
кількох богів, зважаючи при цьому на характеристики богів, отримані 
з міфів.)
 3)  Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про Фалеса, Пі-фагора, Езопа.
Категорія: Всесвітня історія 6 клас | Додав: uthitel (20.01.2014)
Переглядів: 2656 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: