Урок № 6 Пряма та непряма мова як засоби передачі чужої мови. Розділові знаки при прямій мові. Заміна прямої мови непрямою - Українська мова 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 9 клас

Урок № 6 Пряма та непряма мова як засоби передачі чужої мови. Розділові знаки при прямій мові. Заміна прямої мови непрямою

Урок № 6

Пряма та непряма мова як засоби передачі чужої мови.
Розділові знаки при прямій мові. Заміна прямої мови непрямою

Мета: актуалізувати й поглибити знання учнів про пряму та непряму мову; удосконалювати вміння правильно інтонувати речення з прямою мовою, розставляти розділові знаки; замінювати речення з прямою мовою на речення з непрямою; учити доцільно використовувати ці синонімічні конструкції; розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне мислення, пам’ять

Очікувані результати: учні знаходять речення з прямою та непрямою мовою; визначають їх особливості, виражальні можливості; правильно ставлять розділові знаки при прямій мові й обґрунтовують їх, замінюють пряму мову непрямою.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, схема «Пряма мова»

Тип уроку: комбінований.

§ І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Спостереження над мовним матеріалом.

1)   Чи завжди одній і тій самій особі належать слова в лапках і поза ними? Що передають ті й ті слова?

«Чудовий Дніпро!» — скаже всякий, хто гляне. (С. Олійник)

«Оце, діти, планета,— рука вчительки лягає на глобус,— наша красуня-планета...» (О. Гончар)

2)   Чим два способи передачі чужого висловлювання різняться між собою?

— Я цієї пісні раніше не чув,— сказав студентові Тарас.— Ви її всю знаєте? (О. Іваненко)

Тарас сказав студентові, що цієї пісні він раніше не чув, і запитав, чи той її всю знає.

§ ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда.

— Що вам відомо про пряму мову, розділові знаки при ній? Наведіть приклади.

— Що вам відомо про непряму мову, розділові знаки при ній? Наведіть приклади.

§ ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

2.   Опрацювання схеми «Пряма мова».

Виражає

Супроводжується

Утворює

Стоїть

Чуже мовлення, передане дослівно, без змін

Словами автора, які вказують, кому вона належить

Разом зі словами автора речення з прямою мовою

Після слів автора, перед ними або в середині них

­

­

­

­

Пряма мова

 

¯

¯

Інтонація

Пунктуація

Пряма мова вимовляється як розповідне, питальне, спонукальне чи окличне речення; слова автора вимовляються тільки з розповідною інтонацією

«П,— а.— П».

«П,— а,— п».

«П!(?)»,— а.

А: «П!(?)».

 

3.   Слово вчителя.

План пояснення нового матеріалу

1)   Пряма мова.

Чужа мова, передана від її автора з точним відтворенням змісту, форми та інтонації висловлювання, називається прямою мовою.

Речення з прямою мовою складається з двох частин: прямої мови і слів автора.

Слова, що вказують, кому належить пряма мова, називаються словами автора.

2)   Розділові знаки при прямій мові.

Пряма мова береться в лапки. Причому в лапки беруться також знак питання, знак оклику і три крапки. Крапка і кома виноситься за лапки: «Візьми до уваги, Санчо,— сказав Дон Кіхот,— що є два роди краси: краса духовна і краса тілесна».

3)   Заміна прямої мови непрямою.

Коли чужу мову треба передати від себе, тобто непрямою мовою, тоді слова автора роблять головним реченням, а пряму мову — підрядним: Я сказав бабусі: «Чудова легенда». (С. Носань) — Я сказав бабусі, що це чудова легенда.

При цьому в непрямій мові змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чужа мова.

Після непрямого запитання знак питання не ставиться.

Непряма мова передає лише зміст чужого мовлення.

У непрямій мові опускають вигуки, повторення, іноді — вставні слова, частки, а звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками: «Ні,— усміхнулася бабуся,— вона [Олена] ніскілечки не постаріла, залишилася, як і тоді, молодою. (С. Носань) — Бабуся усміхнулася й заперечила, що Олена ніскілечки не постаріла, а залишилася, як і тоді, молодою».

Зверніть увагу! Комою не відокремлюються одиничні займенники та прислівники, що є, власне, частиною непрямого питання: Бачив хлопця й не сказав якого; Мати повернеться, та не знати коли.

Складіть і запишіть десять речень із прямою мовою, використавши в складі слів автора подані дієслова на вибір.

Сказати, відповісти, подумати, скаржитись, зауважити, продовжити, заперечити, запропонувати, вигукнути, міркувати, заявити, доповнити.

5.   Самостійна робота.

Замініть конструкції з прямою мовою на речення з непрямою мовою.

«Сьогодні буде дощ»,— сказав бригадир, поглянувши на сонце. «Мамо, а чи не принесли б Ви мені мисочку узвару?» — звернувся він до своєї матері. Комісар наказує: «Не зменшуючи швидкості, маневрувати, слідкувати за дорогою». «Нічого, Вадиме, не падайте,— сказав дядько,— все ж таки за нами друге місце? Сріб­ло!» У листі до свого сина Сухомлинський писав: «У щасливий день свого життя прийди на могилу героїв, схили голову і поклади квіти».

6.   Робота біля дошки й у зошитах.

Зробіть повний синтаксичний аналіз речень із прямою мовою.

«Лісове дерево є яке рясне та веселе!» — говорила Антоніна, дивлячись із любов’ю на грушу.

Один з телеглядачів під час прямого ефіру запитав: «Хто ж від кого походить? Українці від росіян чи росіяни від українців?»

§ IV. Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Колективна робота.

Наведіть приклади речень із прямою мовою, складеними за поданими схемами.

«П,— а,— п».

А: «П?!»

«П? — а.— П!»

 

2.   Пояснювальний диктант.

Запишіть речення. Поясніть постановку розділових знаків.

«Я, коли виросту, теж садівником буду!» — не зводячи очей з дядька Степана, палко промовив Юрко. (І. Цюпа) Юрко, не зводячи очей з дядька Степана, палко промовив, що він, коли виросте, теж садівником буде.

— А так! — підтвердив дідусь.— Отам, на плесі; завжди качки є! (Остап Вишня) Дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки.

— Ну, чого ж тебе понесло в поле? Чого? — допитувалась мати. (С. Васильченко) Мати допитувалась, чого його понесло в поле.

3.   Робота з підручником.

Виконання вправ і завдань

§ V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

§ VI. Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Які існують способи передачі чужої думки? Наведіть при­клади.

— У чому полягає відмінність між прямою та непрямою мовою?

— Які розділові знаки вживаються при записі непрямої мови?

 

Категорія: Українська мова 9 клас | Додав: uthitel (08.12.2013)
Переглядів: 11187 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: