Урок № 64 Будова ССЦ. Види й засоби міжфразного зв’язку - Українська мова 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 9 клас

Урок № 64 Будова ССЦ. Види й засоби міжфразного зв’язку

Урок № 64

Будова ССЦ. Види й засоби міжфразного зв’язку

Мета: удосконалювати вміння учнів знаходити в тексті ССЦ, автосемантичні речення, визначати мікротеми; ознайомити дітей з видами міжфразного зв’язку; розвивати їх культуру мовлення

Очікувані результати: учні знаходять у тексті ССЦ, визначають істотні ознаки, види й засоби міжфразного зв’язку.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал

Тип уроку: комбінований.

§ І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Проблемні питання.

— Що є найважливішою запорукою безперешкодного розвитку української мови?

— Які, на ваш погляд, проблеми відродження є найактуальнішими нині?

— Як ви розумієте, що таке культура мовлення?

§ ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

2.   Робота з текстом.

Запишіть текст під диктовку, визначте в ньому абзаци, підкресліть автосемантичні речення, назвіть мікротеми.

Народна творчість

Багата Україна талантами, щедра на красу. У кожній області — свої звичаї, обряди, пісні, ремесла. Все це споконвіку створював народ — дарував незрівнянну радість людям різних часів і поколінь. Полтавщина, наприклад, славилася барвистими килимами та майстерними вишивками. Косівщина — веселою керамікою та пухнастими ліжниками, а майстри села Петриківки Дніпропетровської області — яскравими несподіваними розписами. Петриківський промисел — це історично складений, збережений і донині унікальний осередок народної творчості. У старовину місцеві майстри займалися не тільки декоративно-орнаментальним розписом. Вони писали сюжетні картинки, а ще вишивали, вирізували узори з паперу — робили витинанки. Для виготовлення фарб майстри використовували натуральні барвники: соки трав, квітів, ягід, сажу, різноколірні глини. Змішувались барвники на жовтку. Ця техніка і досі є улюбленою в Петриківці, тільки барвниками тепер стали акварель і гуаш. Петриківка гарна своєю ошатно-святковою звучністю, яскравістю, чистотою барви, ритмічною побудовою орнаментів. Улюблений колір — червоний. Частіше за все його сполучають із зеленим — таке поєднання створює радісний настрій.

(За О. Варкачем)

§ ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Слово вчителя.

План пояснення нового матеріалу

1)   Міжфразний зв’язок.

2)   Засоби між фразового зв’язку.

3)   Логічні відношення між частинами тексту.

2.   Робота в групах.

У тексті «Народна творчість», записаному вами раніше, визначте засоби міжфразного зв’язку.

3.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

4.   Самостійна робота.

Спишіть текст, підкресліть засоби міжфразного зв’язку.

На Івана Купала

День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог — бог Сонця — був найшановнішим серед інших міфологічних святих. Наші пращури вважали, що саме він подарував життя на землі. Відтак Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл співпадав з певними ритуальними дійствами. Одне з таких — Купало, котре символізувало літній сонцеворот, тобто найвищий культ Сонця.

Пізніше християнство, якому не пощастило остаточно знівелювати дійство, «долучило» до нього свято Різдва Святого пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана. Ось так і з’явився охристиянізований празник з подвійною назвою — Іван Купало.

Основним стержнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, як символ небесного сонця. Він мав горіти цілу ніч. Щоб підтримувати багаття, парубки заздалегідь заготовляли хмиз... Зібране ломаччя відвозили на леваду, що обов’язково сусідилася з річкою чи ставком, і складали в купки.

(За В. Скуратівським)

§ IV. Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Робота з підручником.

Виконання вправ і завдань

2.   Творче завдання.

Складіть невеликий твір про відомий вам народний звичай або обряд, укажіть засоби міжфразного зв’язку.

§ V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

§ VI. Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— На які групи поділяються засоби міжфразного зв’язку? Наведіть приклади.

Категорія: Українська мова 9 клас | Додав: uthitel (05.05.2014)
Переглядів: 942 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: