Урок № 23 Розвиток зв’язного мовлення. Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю - Українська мова 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 9 клас

Урок № 23 Розвиток зв’язного мовлення. Письмовий стислий переказ тексту публіцистичного стилю

Урок № 23

Розвиток зв’язного мовлення. Письмовий стислий переказ тексту
публіцистичного стилю

Мета: розвивати вміння учнів сприймати текст публіцистичного стилю; уміти визначати тему, головну думку тексту; формувати навички стисло переказувати текст; розвивати слухову пам’ять, логічне мислення, усне й писемне мовлення

Очікувані результати: учні переказують письмово стисло тексти публіцистичного стилю, підпорядковуючи висловлювання темі та основній думці, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей прослуханих текстів публіцистичного стилю мовлення.

Обладнання: текст для переказу

Тип уроку: застосування знань і формування вмінь.

§ І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Запитання учням.

— Що означає стисло переказати текст?

— Які вміння необхідні для цього?

§ ІІ. Основний зміст роботи

1.   Читання тексту для переказу вчителем.

Національний символ українського народу

Під час розкопок археологів на території України часто знаходять тризуб, який, на думку вчених, мав якесь важливе значення для котрогось із давніх слов’янських племен. Про походження і значення тризуба як символу державної влади, церковної чи військової емблеми українців існують різні теорії, але жодна з них не дає задовільного пояснення. Найстаріші археологічні знахідки тризубів на українській території сягають І століття. Правдоподібно, що він був знаком влади, символом племені, яке пізніше стало складовою частиною українського народу. Згодом, у часи Володимира Святославича (його ще називали Володимиром Великим), тризуб з’являється на монетах Русі й стає князівським знаком, добре знаним і за її межами. Його разом із владою успадковують Володимирові наступники на престолі. Тризуб часто трапляється на варязьких мечах (тих воїнів, які були на службі в київських князів), знайшли його і в гербі Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого, королеви Франції. Цим знаком володарі руських земель скріплювали договори з іншими країнами, він стояв на поясах княжих дружинників.

Яке значення вкладалося в тризуб? Єдиної відповіді на це запитання серед істориків немає. Одні вважають, що він уособлював три стихії природи: повітря, воду й землю. Інші переконані: тризуб — це обожнення рибальського знаряддя (при цьому посилаються на те, що його знаходять і в інших країнах). Ще інші наполягають: це стилізоване зображення сокола. Є й версія про те, що він — відтворення предмета, схожого на булаву — символ влади. Усіх таких тлумачень — кілька десятків. Одне слово, єдиної загальноприйнятої точки зору в поясненні тризуба немає. Але вчені сходяться в головному: він найбезпосереднішим чином пов’язаний з княжою особою і символізує її владу. Тут жодних суперечок бути не може.

Бували часи, коли тризуб на Русі зникав і замінювався двозубом (правління сина Ярослава Мудрого Ізяслава, князювання Святополка). Та потім, коли на київському престолі опинився Володимир Мономах, тризуб знову з’явився, посів місце на монетах, документах і навіть речах побуту. Період роздроблення Русі на окремі самостійні князівства — період зникнення цього символу влади. Тільки де-не-де знаходять його на предметах удільних галицьких князів. На печатках Львова періоду Середньовіччя бачимо три вежі, що, звичайно ж, пов’язано з давнім символом тризуба й своїм зовнішнім виглядом дуже нагадує його.

Тризуб повертається на наші землі після проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки. Було це в листопаді 1917 року. Символ князівської влади Київської Русі з’явився на печатках і ділових паперах молодої Української держави — її законної спадкоємиці. Художник Василь Кричевський підготував проект герба з тризубом на ньому, який було затверджено в березні 1918 року. 22 січня 1919 року об’єдналися Українська Народна Республіка й Західноукраїнська Народна Республіка. Герб УНР став загальнодержавним гербом.

Після проголошення України радянською тризуб одразу ж зникає з усіх сфер побутування. Його — абсолютно безпідставно — називають націоналістичним символом. Тільки зрідка трапляється він в організаціях та об’єднаннях української еміграції. І лише в роки перебудови цей символ знову відродився на нашій рідній землі. З проголошенням незалежності України тризуб став гербом Української держави.

(450 сл.)                                                                                                             (За М. Федотовим)

 

2.   Словникова робота.

1)   З’ясуйте значення слів: емблема, удільний, загальнодержавний, націоналістичний.

2)   Запишіть по пам’яті опорні слова і словосполучення.

3.   Бесіда.

— Визначте теми та головну думку тексту.

— З’ясуйте стильові ознаки тексту.

4.   Повторне читання тексту для переказу вчителем.

5.   Самостійна робота учнів над складанням плану.

Орієнтовний план

1.   З історії тризуба.

2.   Що уособлює тризуб:

а)   три стихії природи;

б)  обожнення рибальського знаряддя;

в)  стилізоване зображення сокола;

г)   символ влади;

д)  оберіг.

3.   Моє розуміння української символіки.

6.   Робота в чернетках, редагування переказів.

7.   Написання переказу в зошитах.

§ ІІІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

§ IV. Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Сьогодні на уроці я дізнався (дізналась)...

 

Категорія: Українська мова 9 клас | Додав: uthitel (11.12.2013)
Переглядів: 22064 | Рейтинг: 3.3/10
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: