Краєзнавчий матеріал на уроках української мови (укладання тематичного роздаткового матеріалу) - Українська мова 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 9 клас

Краєзнавчий матеріал на уроках української мови (укладання тематичного роздаткового матеріалу)
Краєзнавчий матеріал на уроках української мови

Ми козацького роду.
Ми в Донбас не прийшли:
Предки мого народу
Споконвік тут жили!

Пра́пор Великоновосілкі́вського райо́ну — офіційний символ Великоновосілківського району Донецької області, затверджений 28 лютого 2007 року рішенням сесії Великоновосілківської районної ради.
Прапор являє собою прямокутне полотнище, що має співвідношення сторін 2:3 і має малинову стрічку шириною 1/5 ширини прапора, що перетинає його по діагоналі з нижнього лівого кута до правого верхнього.
Верхня частина полотнища має синій, а нижня — зелений колір. У верхньому древковому куті розташована біла ладдя з чорним орнаментом.


Тренувальні диктанти на основі краєзнавчого матеріалу:
(для 5-9 класів)
Коментоване письмо
№1
Мандрівка – це завжди пізнання і постійний пошук.
Мандруючи заочно по куточкам Донеччини, ми дізнаємося про історію міст і сіл Донбасу, природу рідного краю, його архітектурні та культурні пам’ятки, науковий та промисловий потенціал, людей, які прославляють своїми звершеннями наш рідний край.
Що таке рідний край? Це « коріння» людського роду. Як рослина не може жити без коріння, так і людина повинна його мати.

№2
Я живу на прекрасній землі, яка восени палає червоними вогнищами жоржин побіля хат, майорить розмаїттям по – дівочому соромливих айстр, палахкотить ніжним жаром задумливих берізок, а по воді пливуть жовтаві кораблики верб. А весною зацвітає черемха, щебечуть соловейки, і все навкруги потопає в білому мареві.
Моя земля славиться не тільки пишною красою природи, а й людьми. Наш батько Донбас щасливий тим, що має таких видатних синів і
дочок.
№3
За кожною подією стоять конкретні люди, які своїми руками творили історію нашого Донбасу. З історією Донеччини тісно пов`язані імена видатних особистостей. Вони прославили рідний Донбас і в праці, і в літературі, і в мистецтві, навіть побували в космосі. Саме з Донбасу зазвучали підприємця імена Джона Юза, Паші Ангеліної, Олексія Стаханова, космонавтів Георгія Берегового та Павла Кизима.
№4
Знати і пам’ятати повинні ми поетів та письменників: Володимира Сосюру, Василя Стуса, Григорія Бойка, Анатолія Косматенка, кіномитця Леоніда Бикова, видатних спортсменів Сергія Бубку та Лілію Підкопаєву, найкращого танцюриста світу Вадима Писарєва, співака Анатолія Солов'яненка та інших людей, які своїм трудом уславили рідну землю. Золотими буквами в історію світового музичного мистецтва вписане ім’я великого композитора Сергія Прокоф’єва, чудова природа Донеччини дала натхнення художнику Архипу Куїнджі і багатьом співцям солов’їного краю.

№5
Промені сонця на гербі нашого Великоновосілківського району – символ істини, правди, провидіння й родючості. Зелена нива – багатство природи та головний напрямок діяльності жителів району – сільське господарство. Срібна лада у вигляді голуба з колоском пшениці у дзьобі – пам'ять про перших переселенців – козаків, кримських греків, які навічно оселилися на цих родючих землях. Грецький та український орнаменти на ладі – це єдність і мудрість слов’ян і греків. П’ять хвилястих ліній на вітрилі ладі символізують п’ять річок району. Золоті соняшники із зеленим листям та колосся пшениці – це символ багатства землі району.

Пояснювальні диктанти

№1 Числівник
Площа Донецької області – 26,5 тис. км. Одна з найстаріших областей Східної України, заснована у 1932 році. В області 18 районів, 52 міста, 131 селище та 1124 села. Населення області - 4720,9 тис. чол.. ( 9,9% населення країни). Донецька область є унікальним регіоном України. Донецьк теж має свій прапор і герб.

№2 Розділові знаки при звертанні
Донеччино моя, моя ти батьківщино,
тобі любов моя і всі мої чуття!
Я до твоїх грудей приникнув,
як дитина, щоб знов набратись
сил для пісні і життя.
В.Сосюра

№3 Розділові знаки при ОЧР
Донбас… Вогні заводів і шахт, високі терикони, гори вугілля, а років двісті тому ніхто й гадки не мав, що в цій місцевості залягають поклади
« чорного золота». Селянин – кріпак Григорій Капустін випадково знайшов поблизу річки Кундрючої кам’яне вугілля.
Донецький вугільний басейн завжди був центром вугільної промисловості. Донбас – справжня основа нашої економіки.
Виразне читання тексту
На Донеччині знають тебе.
Ти Великою звешся здавна.
Прикрашають тебе і сади, і поля.
Новосілка Велика і славна.
На світанку нового сторіччя
Все минуле в тобі недарма:
Росіян, українців і греків
Об’єднав твій танок хайтарма .
Скільки винесли горя, негоди,
Твої люди – прості трударі!
Прославляють тебе у народі,
Множать славу твою на землі.
Новосілка Великою стала,
Наче місто, розквітла вона.
Сонцем вранішнім щедро зігріта,
Для селян ти на світі одна.
( Любов Анастасова)

Нескучанські проліски
Навесні тут синій колір звичним став.
Хто поляни проліскові малював?
Лиш перші квіточки з’явились на просторі
Весна – красна дарує їм небесний колір.
Вам, діти, треба край чудовий зберегти,
Красу до серця кожної людини донести.
( Любов Анастасова)

Інформаційна сторінка
№1
Великоновосілківський район – один із найбільших сільськогосподарських районів Донеччини. Куди не поглянь – хвиляста рівнина, безкрайній степ, розкраяний річковими долинами, з безліччю ярів і балок. Річки Кашлагач, Шайтанка і Сухі Яли вбирають у себе живильну вологу чисельних джерел і дарують ї Мокрим Ялам і Вовчій.
У давні часи степи Приазов’я називали Диким Полем. Але недовго
судилося йому бути диким. Першими поселенцями тут були запорозькі козаки, які мужньо захищали південні кордони Російської імперії. Вони будували сторожові пости – скіфські кургани. Пізніше сюди славетним Муравським шляхом прийшли греки, які на той час мешкали в Криму. Займаючись розведенням худоби, вони оселялися в долинах річок, де були родючі землі та луки.

№2
Понад 220 років живуть у районі дружньою родиною українці, греки, росіяни та інші національності. Діти мають змогу вивчати мови різних народів, берегти і продовжувати традиції, вивчати культурну спадщину свого народу.
Головне багатство району – земля, а хлібороби – справжня гордість великоновосілківців, бо хліб – не тільки джерело життя. У ньому – краса праці і велика сила трударів села, які люблять свій край, примножують його славу.
№3
Нескученський парк… Як з’явився він серед зарослого ковилою степу?
У середині позаминулого сторіччя земський діяч барон М. О. Корф
посадив парк на березі річки Мокрі Яли, де розташувалася його садиба. Усе своє життя він займався просвітою селян, створив нову сільську школу « Корфівську трьохзимку», написав книгу для читання « Наш друг», за якою діти навчалися близько п’ятдесяти років.
Старша донька Миколи Олександровича пов’язала свою долю з відомим драматургом, засновником Московського художнього театру В. І. Немировичем – Данченком. Нескучне стало для них улюбленим місцем відпочинку і творчої роботи.
Завітайте сьогодні до Нескучного. Вас зустріне музей – садиба
видатних діячів М. О. Корфа і В. І. Немировича – Данченка, де оселилися музи літератури і театру.
Мешканці району пишаються багатьма своїми видатними земляками, серед яких заслужений хлібороб району, Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради Веренікіна В. Г., академік Академії Медичних наук України Бондар Г. Г., кандидат медичних наук, учасник Першої Української Морської Антарктичної експедиції – Мойсеєнко Є. В.
Майстри поетичного слова: відомий байкар Анатолій Косматенко, співець рідного краю Борис Ластовенко, славетний учитель і незрівнянний знавець рідної мови і людської душі - Григорій Якович Ріпка.
У районі є три заповідних зони: Нескученський ліс, державний
ентомологічний замовник та комплексний пам’ятник природи – Майорське лісництво. У цих мальовничих куточках понад 200 видів рідкісних рослин південно – східної України, які занесені у Червону Книгу.

Моє рідне село – частинка Донбасу
Наше рідне село - Красна Поляна ( до 1948 року – Нова Кара - куба ) – центр сільської Ради. Розташована на лівому березі річки Мокрих Ялів за 35 км на південь від районного центру і за 15км від залізничної станції Зачатівка. Населення було 5891 чоловік. Але часи змінились.
Та й артілі мали 8265 га орної землі. Виробничий напрям господарств – вирощування зернових.
Наше село засноване у 1787 році переселенцями з Криму.
У селі з давніх часів займались гончарним ділом. Ліпили горщики, глечики з глини, розписували їх. Звідси і пішла назва – Гончариха.
Ще у нашому селі люди займалися землеробством, вирощуванням овочів та фруктів.

Історія назви села
Коли з Криму переселилися греки, то принесли з собою іншу назву – Кара куба (Чорна гора).
Зараз наше село називається Красна Поляна. Живуть в селі люди різних національностей: українці, греки, росіяни, німці, поляки, молдавани, білоруси, грузини…
Наше село гарне, мальовниче, неначе писанка, потопає у вишневих, яблуневих, грушевих, сливових та липових садочках, бузку. Особливо гарне воно весною, коли все квітне. І, коли йдеш вулицею понад дворами, то дихаєш такими чудовими пахощами квітучих дерев, бузку, що аж дух перехоплює. У кожному дворі села є садочки, клумби з квітами. Через все село простяглася асфальтована дорога. А над нею весело шепочуть з вітром легкокрилі стрункі тополі.
Понад городами змійкою протікає невеличка річка Мокрі Яли, над якою, аж до самої води , посхилялись плакучі верби.
Категорія: Українська мова 9 клас | Додав: іволга (06.12.2015) | Автор: Кундель Валентина Олександрівна E
Переглядів: 368 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: