Уроки № 64–65 Відокремлені уточнюючі члени речення - Українська мова 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 8 клас

Уроки № 64–65 Відокремлені уточнюючі члени речення

 

Уроки № 64–65

Відокремлені уточнюючі члени речення

Мета: дати учням поняття про відокремлені уточнюючі члени речення; формувати вміння правильно інтонувати речення з відокремленими уточнюючими членами, навчити вживати розділові знаки при них

Очікувані результати: учні вміють знаходити в реченні відокремлені уточнювальні члени; розрізняють їх за видами та значенням; правильно розставляють розділові знаки при них; знаходять і виправляють допущені пунктуаційні та граматичні помилки; доречно інтонують речення з уточнювальними членами, будують речення з відокремленими уточнювальними членами.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал

Тип уроків: вивчення нового матеріалу.

§ I.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

1)   Перевірка письмового завдання.

2)   Перевірка індивідуального завдання.

2.   Бесіда.

— Які члени речення називаються відокремленими?

— Які ви знаєте відокремлені члени речення?

— Яку функцію виконують відокремлені члени речення в мовленні?

3.   Лінгвістичне спостереження.

Прочитайте речення. Укажіть, яку роль виконують у них виділені слова й сполучення слів. Чи можуть вони доповнювати, конкретизувати чи звужувати значення тих слів, після яких стоять?

Сонце заходило червоно, на вітер. (Гр. Тютюнник) Восени, перед вилітом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство. (М. Стельмах) Справді було душно, аж жарко, так душно. (Панас Мирний)

§ II.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроків

Проблемне питання.

— Подумайте і скажіть, чи достатньо такої фрази, щоб домовитися про зустріч: Зустрінемося завтра в парку. Що слід уточ­нити?

  • IІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Слово вчителя.

1)   Уточнюючі члени і їх роль у реченні.

Уточнюючі члени речення служать для уточнення, конкретизації, пояснення тих членів речення, після яких стоять. Уточнюватись може будь-який член речення. Найчастіше уточнюючими бувають обставини місця й часу. Наприклад: Звідси, з високої Софіїної альтанки, видно майже весь асканівський степ. (О. Гончар) У неділеньку у святую, у досвітнюю годину, у славному-преславному місті Чигирині задзвонили в усі дзвони... (Т. Шевченко). Рідше в ролі уточнюючих членів речення вживаються обставини способу дії, означення, додатки, підмети, присудки. Наприклад: Рівно, на повні груди, дихає степ. Обидва, Сергій і Віктор, охоче погодилися з батьком.

2)   Уточнюючі члени непоширені й поширені. Інтонація при уточнюючих членах речення.

Уточнюючі члени бувають поширеними й непоширеними.

В усному мовленні уточнюючі члени речення вимовляються з дещо зниженою інтонацією, із невеликими паузами на їх межі; на письмі виділяються комами або тире.

3.   Тренувальні вправи.

1)   Прочитайте подані речення, усно визначте уточнюючі члени речення.

Внизу, за скелями, глухо шуміло море. (О. Донченко) За вісімнадцять кілометрів від слобідки, десь за обрієм, проходить на морі кордон. (О. Донченко) З краю, на мілині, ледь коливались червоні водорості, а далі темніла глибочінь. (О. Донченко) Криниці, священні для українців місця, копали біля верби. (О. Потапенко) Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій. (О. Довженко) До Десни верст п’ять ґрунтової дороги, хоч і дуже складної. (О. Довженко)

2)   Спишіть речення, вставляючи замість крапок дібрані з довідки уточнюючі члени речення та розставляючи розділові знаки. Поясніть уживання розділових знаків.

У серпні … смеркає дуже рано. (В. Арсеньєв) Край берега … прив’язані човни. (Л. Глібов) Звідти … чуємо крізь садки: гуп-гуп! (О. Гончар) Внизу … був присмерк (В. Арсеньєв)

Довідка: під деревами, у затишку, та ще в похмурий день, згори десь.

2.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

3.   Тренувальні вправи.

  • ІV.  Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Практична робота.

Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. Підкресліть відокремлені уточнюючі члени речення.

На горизонті між жовтим житом та синім небом зеленіли тополі. (М. Коцюбинський) Ви на горі на самому вершечку. (Панас Мирний) В одному з мальовничих місць Ялти біля самого моря височать корпуси будинку відпочинку. (О. Донченко) А полум’я йшло далі в осередок току до клуні. (І. Нечуй-Левицький) Микола з товаришами помандрував на сахарні в Канівщину в Стеблів. (І. Нечуй-Левицький) Тихо поволі нога за ногою пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі. (М. Коцюбинський)

2.   Робота з текстом.

Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Знайдіть уточнюючі члени речення, поясніть розділові знаки.

По весні 1663 року двоє подорожніх, верхи на добрих конях, наближалися до Києва з Білогородського шляху. Один був молодий собі козак, збройний, як до війни; другий, по одежі й по сивій бороді, сказати б, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий козарлюга. Коні в їх потомлені, одежа й тороки позапилювані: зараз було знати, що їдуть не зблизька.

Не доїжджаючи верстов зо дві чи зо три до Києва, повернули вліво, та й подалися гаєм, по кривій доріжці. І хто тільки бачив, як вони з поля повернули в гай, усяке зараз домислилось, куди вони простують. Крива доріжка вела до Череваневого хутора, Хмарища.

(За П. Кулішем)

3.   Пояснювальний диктант.

Запишіть речення. Знайдіть відокремлені члени, поясніть розділові знаки.

Та й раді ж були обоє, і Наум, і Настя. (Г. Квітка-Основ’яненко) Отак раз, на Клечальній неділі, була Маруся у своєї подруги у дружках на весіллі і сиділа за столом. (Г. Квітка-Основ’яненко) От і виходили з Запорожжя один за одним гетьмани козацькі: Тарас Трясило, Павлюк, Остряннця. (П. Куліш) Тільки ж Петру, Шрамовому синові, здалось найкраще у пекарні, хоч там не було ні шабель, ні сагайдаків. (П. Куліш) Найчастіше припливав молодий Козак Семен, уродливий парубок. (Марко Вовчок) А ви, капрал Бая, не маєте охоти ще з рік послужити? (Ю. Федькович)

4.   Творче конструювання.

Поширте речення уточнюючими членами. Правильно розставте розділові знаки.

Директор проголосив промову і привітав переможців спортивних змагань. Чумацький Шлях було видно неозброєним оком у нічному небі. Київ мерехтів золотом своїх величних храмів. Моя сестричка відмінно навчається. Наша Батьківщина славиться цілим гроном видатних діячів.

5.   Пунктуаційний практикум.

Запишіть речення. Поставте, де потрібно, розділові знаки. Поясніть пунктограми.

А надокучить їй дома сидіть до дідуся Гната побіжить батька Михайлового. У селі Вер­бівці живе чоловік із жінкою може хто знає Михайло Панасенко. На літо в кінці весни приїжджає додому Оленка. Ніде їх брать було у своєму селі у Степурівку ходила сусіднє село. Дід Гнат батько Василів та Михайлів. (Із тв. А. Тесленка)

6.   Лінгвістичний турнір.

Складіть речення з уточнюючими членами, щоб вони виступали у ролі: 1 — додатка; 2 — обставини; 3 — означення.

7.   Самостійна робота.

Запишіть текст, поширте його уточнюючими членами речення. Поясніть розділові
знаки.

Лісове озеро стояло у найгустіших хащах. Оповите деревами і густими чагарниками, здається, відпочивало. Дзеркальна гладь води відбивала чарівну голубінь неба та білі хма­ринки. Старі верби своїми вітами ніжно торкалися води. Усе навколо повнилося тишею та спокоєм. Легкий вітерець весело грався з маленькими хвильками, немов прагнучи наздогнати їх. Лише лісові мешканці, що приходили напитися водички, порушували спокій. Саме озерце наче вийшло із чарівної казки.

 

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

2.   Індивідуальне завдання.

Написати твір-мініатюру на тему «Мій улюблений предмет», використовуючи уточнюючі члени речення.

§ VI.  Підсумки уроків

Завдання учням.

Виразно прочитайте поезію. Поясніть, яку функцію в тексті виконують уточнювальні і вставні слова.

Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

(Л. Костенко)

Категорія: Українська мова 8 клас | Додав: uthitel (29.04.2014)
Переглядів: 4205 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: