Урок № 6 Речення. Його основні ознаки - Українська мова 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 8 клас

Урок № 6 Речення. Його основні ознаки

Урок № 6

Речення. Його основні ознаки

Мета: систематизувати знання учнів про речення, підрядний та сурядний зв’язок слів у ньому; поглибити знання учнів про будову речення, його граматичну основу; навчити учнів роз­різняти й порівнювати односкладні та двоскладні речення; удосконалювати вміння учнів правильно розставляти розділові знаки в складних реченнях; розвивати творчі вміння моделювати двоскладні й односкладні, прості й складні речення; логічне мислення, пам’ять

Очікувані результати: учні правильно визначають речення різних видів (за метою висловлювання, характером граматичної основи, кількістю граматичних основ); уміють розрізняти й порівнювати односкладні й двоскладні, прості й складні речення; правильно ставлять розділові знаки; знаходять і виправляють пунктуаційні та граматичні помилки; використовують виражальні можливості речень вивчених видів у власному мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, схеми «Речення як основна синтаксична одиниця», «Види речень»

Тип уроку: комбінований.

§ I.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

1)   Перевірка письмового завдання.

2)   Фронтальне опитування.

3)   Перевірка індивідуального завдання.

2.   Робота з текстом.

Прочитайте текст. Пригадайте, що ви знаєте з уроків історії про вчинки кошового отамана Івана Сірка. Сформулюйте тему й основну думку тексту. Усно схарактеризуйте речення тексту за наявністю головних і другорядних членів.

КОШОВИЙ ОТАМАН ІВАН СІРКО

Вісім разів Запорозька Січ обирала Івана Дмитровича Сірка кошовим отаманом. За все понад кількасотрічне існування Січі жоден кошовий отаман не зажив такої любові й шани серед січового товариства. Україна — Лівобережна, Правобережна, Слобожанщина — в шістдесяті — сімдесяті роки XVII століття не знала людини, яка б могла зрівнятися попу­лярністю з Іваном Сірком.

Загальне визнання і безмежну вдячність сучасників набула тоді очолена Іваном Сірком безперервна героїчна боротьба козацтва проти турецько-татарських агресорів, що загрожували українському народові. Запорозький витязь вважав найпершою і найголовнішою метою кожного походу — визволення невільників, що конали в тяжкому рабстві в султанській Туреччині та Кримському ханстві. Великий талант полководця, особиста хоробрість, мужність і відвага поєднувались у ньому з безмежною відданістю народній справі.

Відзначаючи ці якості, треба наголосити й на суто людських рисах характеру Івана Дмитровича: розважливий і мудрий, демократичний, він був до аскетизму скромний у побуті, глибоко релігійний, ніколи не вживав алкоголю. На Січі жив у курені, їв разом з козаками з одного казана, носив, як і всі, простий одяг. Історики вважали, що за своїми спартанськими звичками нагадував кошовий київського князя Святослава.

Ще за життя Івана Сірка про нього ходили легенди, про його подвиги складали думи й пісні.

(За О. Апанович)

§ II.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Проблемне завдання.

З поданими словосполученнями утворіть речення. Яка між ними різниця? Свою відповідь обґрунтуйте.

Нерозквітла брунька, бабусине намисто, марнувати час, строкатий килим, побачити мимохідь.

§ IІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Слово вчителя.

1)   Речення як одиниця синтаксису.

Речення — це синтаксична одиниця мови, що інтонаційно оформлена і виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності, які є реальними, бажаними чи можливими за певних обставин.

Речення як синтаксична одиниця складається з однієї, двох або більше граматичних основ.

2)   Односкладні й двоскладні речення.

(Схеми синтаксичного розбору див. у «Наочних матеріалах».)

За характером граматичних основ речення бувають двоскладні й односкладні. Двоскладні речення мають підмет і присудок: Ранками на пониклі трави падали холодні роси. (Ю. Збанацький) Односкладні речення мають лише один головний член речення у формі підмета або присудка: Поклонися матері і дому. (А. Малишко) Холодний день. Обвітрена блакить. (М. Луків)

3)   Прості й складні речення.

(Схеми синтаксичного розбору див. у «Наочних матеріалах».)

За структурою речення поділяються на прості й складні. Прості речення мають одну граматичну основу: Люблю я пісню солов’їну. (А. Загрудний) Складні речення мають дві й більше граматичних основи, що становлять одне смислове ціле: Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює. (В. Шевчук)

4)   Непоширені й поширені речення.

(Схеми синтаксичного розбору див. у «Наочних матеріалах».)

Речення, що складається лише з головних членів, називається непоширеним: Є шлях. Я тривожуся. (М. Братан) Речення, у якому є другорядні члени, називається поширеним: Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу. (В. Сухомлинський)

5)   Повні й неповні речення.

(Схеми синтаксичного розбору див. у «Наочних матеріалах».)

Речення бувають повними й неповними. Повні — це такі речення, у яких наявні всі члени речення: За вікнами місто святкове шумить. (С. Короненко) Неповні — це такі речення, у яких пропущений будь-який член речення, що можна виявити з контексту: Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють. (Нар. творч.)

2.   Опрацювання схеми «Речення як основна синтаксична одиниця».

Речення як основна синтаксична одиниця

 

 

Роль у мові

 

Ознаки

 

 

 

Виражає закінчену думку, служить для спілкування, повідомлення, впливу

 

Має одну або кілька граматичних основ, характеризується смисловою та інтонаційною завершеністю

 

 

3.   Опрацювання схеми «Види речень».

Види речень

 

 

За структурою

 

За метою висловлювання

 

За емоційним забарвленням

 

 

1. Прості (односкладні або двоскладні), поширені або непоширені, повні або неповні, ускладнені або неускладнені.

2. Складні (мають дві або кілька граматичних основ)

 

1. Розповідні (повідомлення).

2. Питальні (запитання).

3. Спонукальні (спонукання до дії)

 

1. Неокличні.

2. Окличні — думка супроводжується сильним почуттям (розповідні, питальні, спонукальні); вимовляються з підсиленою, напруженою інтонацією

 

§ ІV.  Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Практична робота.

Прочитайте подане висловлювання. Доведіть, що перед вами текст. Визначте межі речень у тексті, правильно вживши розділові знаки в кінці речень.

З рідною мовою-бо пов’язані найдорожчі спогади про перше слово, почуте в колисці з материнських уст, затишок батьківської хати, веселий гомін дитячого товариства й тихий шелест листя старої верби є мови більше й менше розвинені, є мови, що своїм чарівним звучанням здобули світову славу, та наймиліша й найдорожча для людини її рідна мова бо рідна мова не тільки зберігає світлі спогади з життя людини й зв’язує її з сучасниками,— у рідній мові чується голос предків, у ній відлунюють перегорнені сторінки історії свого народу мова кожного народу не становить якоїсь відмежованої від сусідів, застиглої на віки вічної форми кожна мова має свій шлях розвитку, на якому позначились історичні події, пережиті її народом, географічні умови, серед яких живе цей народ, кліматичні особливості його території.

(Б. Антоненко-Давидович)

2.   Тренувальні вправи.

1)   Запишіть речення, підкресліть у кожному з них граматичну основу. Які з речень двоскладні? Які односкладні? Яка між ними відмінність?

І зачаровує серця пісенна українська мова. (М. Сингаївський) Пахне п’янко медами і свіжими травами знов. (Д. Луценко) Неначе чарами розстеляється передо мною зелений степ. (І. Нечуй-Левицький) Чого в молодості навчишся, те на старість як знайдеш. (Нар. творч.) Карпатські гори вирізьбив сам час. (М. Сарма-Соколовський) Не забудь, не забудь юних днів, днів весни. (І. Франко)

2)   Випишіть спочатку прості речення, а потім складні. За якими ознаками ви їх розрізняєте?

Нагулялося по небу весняному сонце, зазирає на добраніч у низьке віконце… Стало
темно по садочках, тихо пил сідає, і село у прохолоді ніби оживає. (Із тв. П. Куліша) Нехай бринять і пахнуть квіти, нехай почує Божий рай, як на землі радіють діти і звеселяють рідний край. (Л. Глібов) Не бажай ти умом понад світом кружить; а скоріш завізьмись в світі правед­но жить. (І. Франко) Гей, травень прийде у дні чудові, простелить всюди трави шовкові. (Марійка Підгірянка)

3)   Запишіть і визначте види речень за метою висловлювання. За якими ознаками ви їх розрізняєте?

А ви любіть життя і сонечко, радійте квітам і теплу. (Н. Забіла) Сосни збігають з піщаних пагорбів аж у саме море. (О. Іваненко) Дуже недобре діло брехати! «Брехнею,— кажуть люди,— світ пройдеш, та назад не вернешся». (Г. Квітка-Основ’яненко) Доводилось вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? (Панас Мирний) Грими, грими, могутня пісне, як ті громи весняних бур! (Д. Загул)

3.   Творче завдання.

Подані розповідні речення перебудуйте на питальні й спонукальні, доповнюючи їх другорядними членами речення.

Учні подякували за увагу. Восьмикласники готуються до тематичного оцінювання. Усі були задоволені Євробаченням і пишалися своєю країною. Хлопці принесли найбільше макулатури. Дівчата змагаються в навчанні. Протягом уроків історії ми спостерігали за розвитком української держави. Ви записалися для придбання путівки в табір.

4.   Робота в парах.

Складіть діалог на тему «Звичаї в моїй родині», у якому були б різні речення за метою висловлювання, емоційним забарвленням, будовою, складом граматичної основи, за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення.


§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

2.   Індивідуальне завдання.

Підготувати повідомлення про видатну особу, відому постать, використовуючи різні за структурою і метою висловлювання речення.

§ VI.  Підсумки уроку

(Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку.)

Категорія: Українська мова 8 клас | Додав: uthitel (11.11.2013)
Переглядів: 2306 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: