Урок № 67 Контрольна робота № 6. «Речення з відокремленими членами». Диктант або тестування. Контрольне аудіювання - Українська мова 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 8 клас

Урок № 67 Контрольна робота № 6. «Речення з відокремленими членами». Диктант або тестування. Контрольне аудіювання

Урок № 67

Контрольна робота № 6. «Речення з відокремленими членами».
Диктант або тестування. Контрольне аудіювання

Мета: перевірити рівень засвоєння набутих знань та вмінь; розвивати логічне мислення, уміння узагальнювати та систематизувати матеріал; уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти з одного прослуховування зміст, тему, ідею

Очікувані результати: учні знаходять у реченнях відокремлені члени, правильно розставляють розділові знаки при них; виявляють і виправляють допущені помилки; правильно інтонують речення з відокремленими членами; будують висловлювання в публіцистичному й науковому стилях, використовуючи виражальні можливості цих речень; сприймають на слух незнайомий текст і розуміють з одного прослуховування зміст, тему, ідею.

Обладнання: текст диктанту, тестові завдання у двох варіантах, текст для аудіювання

Тип уроку: контроль і корекція знань.

§ I.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Інструктаж щодо виконання контрольної роботи.

(Ознайомлення восьмикласників із критеріями оцінювання тестових завдань: За правильне виконання завдань № 1–6 (з вибором однієї правильної відповіді) учні отримують по 1 балу; за правильне виконання завдань № 7–8 (на встановлення відповідності) — по 1,5 бала; за виконання завдання № 9 (відкритої форми) максимальна оцінка — 3 бали.)

(Слухаючи учителя, необхідно глибоко проникати в зміст тексту, щоб зрозуміти взаємозв’язок явищ, фактів, подій, описаних у тексті, з’ясувати особливості композиції твору, причинно-на­слідкові зв’язки в ньому.)

§ II.  Основний зміст роботи

1.   Написання учнями контрольного диктанту.

1)   Перше читання тексту контрольного диктанту вчителем.

(Школярі під час першого слухання тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на вивчені пунктограми, визначають слова, значення яких не зрозуміли в процесі сприймання.)

2)   Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями.

3)   Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного.

  • ІI.    Основний зміст роботи

1)   Перше читання тексту контрольного диктанту вчителем.

(Школярі під час першого слухання тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на вивчені пунктограми, визначають слова, значення яких не зрозуміли в процесі сприймання.)

ЛІСОВІ ПТАШКИ

Зимою ліс вражає тишею, та життя в ньому не завмирає. Пожвавлюють його щебетухи-пташки, хоча їхні голоси не такі щедрі, як навесні. Серед тонкого попискування синичок чути посвисти червоно-рудих красенів снігурів. Яскраво-червоні грудки відтіняють синювато-сірі спинки і гарненькі шапочки на голівках. Горобці, наші добрі знайомі, в літній період хар­чуються комахами-шкідниками, а взимку ласують насінням бур’янів, збирають ягоди. Узимку в наших лісах з’являються і гості з півночі: щури-смеречнюки, чечітки, іноді зграйки чижів і щиглів. Зовсім не бояться морозів шишкарі. Якщо на ялинках та соснах багатий урожай шишок, вони споруджують гнізда і виводять пташенят у найхолоднішому місяці — січні. Зрідка чути неголосний стук дятла — лісового лікаря. Він уважно обстежує дерева, видобуває з них шкідників: жучків, черв’ячків, личинки гусені. Прикрашають снігові володіння своїм ніжним посвистом і невеликі гарненькі омелюхи. За яскраве забарвлення дали їм ще одну назву — красавки.

(137 слів)                                                                                                          (За А. Волковою)

2)   Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями.

3)   Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного.

2.   Виконання учнями тестових завдань.

Варіант I

1.   Укажіть правильне твердження.

Уточнюючими називають члени речення, які:

А   розширюють зміст речення;

Б   звужують зміст речення;

В   уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення;

Г   конкретизують зміст сказаного.

2.   Укажіть правильне твердження.

Відокремлюватися можуть:

А   підмет, присудок, обставина;

Б   додаток, означення, обставина;

В   підмет, присудок, означення;

Г   підмет, додаток, обставина.

3.   Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?

Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа. (Д. Луценко)

А   Відокремлене означення;

Б   відокремлена уточнююча обставина;

В   відокремлений додаток;

Г   відокремлена прикладка.

4.   Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом.

А   Зачаровані подорожні сиділи й мовчали. (М. Коцюбинський)

Б   Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. (П. Панч)

В   В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці. (М. Коцюбинський)

Г   А он старе Монастирище, колись козацькеє село. (Т. Шевченко)

5.   Укажіть речення з відокремленим додатком.

А   Нікого тут нема, крім мене й господині. (М. Рильський)

Б   Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні. (Панас Мирний)

В   Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. (Нар. творч.)

Г   І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. (О. Гончар)

6.   Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена іменником з прийменником.

А   Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника… (О. Гончар)

Б   Незважаючи на вітрець, робилося душно. (Г. Тютюнник)

В   Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять. (М. Стельмах)

Г   У лісі, опріч мене, є ще хтось. (Є. Гуцало)

7.   Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.

1    відокремлений уточнюючий член речення

2    відокремлений додаток

3    відокремлене означення

4    відокремлена обставина

А   Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману. (Б. Чіп)

Б   Лев упав і довго, лежачи, стогнав. (Л. Глібов)

В   Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа. (Д. Луценко)

Г   Здається, вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч. (Д. Луценко)

Д   Не маю іншого тепла, окрім отчого краю. (В. Баранов)

 

8.   Установіть відповідність між відокремленими уточнюючими членами речення і син­таксичною роллю, яку вони виконують.

1    уточнюючий підмет

2    уточнюючий присудок

3    уточнююча обставина місця

4    уточнююче означення

А   Пірат був звичайний пес, трудяга. (О. Довженко)

Б   Уже багато років, відколи його забрано од матері, ніхто ні про що не питав. (В. Дрозд)

В   І тут, в Америці, живу я Україною. (А. Кацнельсон)

Г   Надійшли жнива, достигла Василева пшениця — така гарна, колос у колос. (М. Вовчок)

Д   Він, Шептало, кінь особливий, кінь білий. (В. Дрозд)

 

9.   Виконайте синтаксичний розбір речень.

А   Матір моя, Марія, читати мене навчила. (М. Нагнибіда)

Б   Кожен птах, свою пісню співаючи, здіймається до небес. (Нар. творч.)

Відповідь: 1В; 2Б; 3Б; 4В; 5А; 6Б; 7 — 1В, 2Д, 3А, 4Б; 8 — 1Д, 2А, 3В, 4Г.

Варіант II

1.   Укажіть правильне твердження.

Відокремленими називаються члени речення, які:

А   виділяються за змістом та інтонаційно;

Б   указують на того, до кого звернено мовлення;

В   передають ставлення мовця до висловленого;

Г   відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.

2.   Укажіть правильне твердження.

На письмі відокремлені члени речення виділяють:

А   комами;

Б   комами і тире;

В   тире;

Г   дужками.

3.   Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?

І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого. (Б. Чіп)

А   Відокремлена прикладка;

Б   відокремлене означення;

В   відокремлена обставина;

Г   відокремлений уточнюючий додаток.

4.   Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом.

А   А пісня, наростаючи, пливла над берегом. (О. Гончар)

Б   Жінка йде поволі й трохи зігнувшись. (О. Довженко)

В   І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам. (Г. Горик)

Г   Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись. (І. Нечуй-Левицький)

5.   Укажіть речення з відокремленою прикладкою.

А   І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали. (Т. Шевченко)

Б   Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг. (В. Козаченко)

В   Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку. (О. Довженко)

Г   Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями. (А. Шиян)

6.   Укажіть речення, у якому відокремлене означення не виділяється комами (розділові знаки пропущено).

А   Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко)

Б   Стоять налиті сонцем дні. (М. Луків)

В   В небі чистім і прозорім сонце сяє. (М. Рильський)

Г   А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі. (О. Олесь)

7.   Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.

1    відокремлена прикладка

2    відокремлений додаток

3    відокремлена обставина

4    відокремлене означення

А   Сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своїм тремтячи в передсмертнім конанні. (Б. Грінченко)

Б   І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита. (Д. Луценко)

В   І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого. (Б. Чіп)

Г   Вже й молодик ішов за гору, та зачепивсь за осокір. (М. Самійленко)

Д   Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі. (В. Сосюра)

 

8.   Установіть відповідність між відокремленими уточнюючими членами речення й син­таксичною роллю, яку вони виконують.

1    уточнюючий присудок

2    уточнююча обставина

3    уточнююча прикладка

4    уточнюючий додаток

А   Незмінний колгоспний конюх, дід Саливон, як завжди клопотався за своїх підопічних. (Ю. Збанацький)

Б   Рівно, на повні груди, дихає юнак. (Ю. Збанацький)

В   Ватажкував наш славний Мустафа-ага, син Ібрагіма, ханського Дивлет-гірея. (А. Чайковський)

Г   Хлопець за два роки змінився — виріс, змужнів. (А. Чайковський)

Д   Так, олень добував з-під снігу мох та лишайники — свій харч. (М. Трублаїні)

 

9.   Виконайте синтаксичний розбір речень.

А   Мовчить, скупавшися в зимовім молоці, алея волохата. (М. Рильський)

Б   І він устав на горах перед нами, наш Київ. (М. Рильський)

Відповідь: 1А; 2Б; 3Г; 4В; 5А; 6Б; 7 — 1Д, 2В, 3А, 4Б; 8 — 1Г, 2Б, 3А, 4Д.

3.   Проведення контрольного аудіювання.

З БОГОМ У ДУШІ

Немовля плакало, і від жалю бабі Тетяні ставало аж млосно.

Подумки вона лаяла свою старечу безпам’ятність: як-то можна було забути поставити молоко в холодильник? Скисло… Чим годувати маля в цей пізній вечір і вночі? Немовля вже начеб і не плакало, а протяжно стогнало, як доросла хвора людина.

Баба Тетяна пішла до сусідки Віти, наперед обпікаючись соромом, що доведеться вкотре вже канючити позичку. Злобливість сусідки нажила після того, як принесла дитинку із сирітського притулку. Сподівалася розтопити обледеніле сусідчине серце — була надія, що одинока Віта всиновить дитя. Але не так склалося, як гадалося…

Віта відчинила двері. Була усміхнена й захмеліла. За заставленим пляшками кухонним столом розсівся якийсь молодик у майці з цигаркою в зубах.

— Віточко,— баба Тетяна не знала, як і почати розмову в присутності незнайомця.

— Що, Григорівно, знову по гроші? — з Вітиного обличчя враз сповзла посмішка.— Ти уявляєш (це до незнайомця), зовсім з глузду стара з’їхала. Якась дурка викинула свого байстрюка на смітник, у притулку його ледве виходили, так оце вона притягнула те пискля, щоб мене ощасливити… Гадала, що я нюні розвішу: як свого по тюрмах пустила, то чужого усиновлю… Та ні, сита я по горло! Хочу вільно дихати!

— Віточко, дай дві гривні на молоко! В магазині в борг вже не дають… Я ж поверну! Візьми ось годинник.

— Годинник мені ні до чого. А гроші не позичу принципово. Хоч ні, гроші позичу, якщо завтра віднесете й віддасте підкидька до притулку.

— Так дитинчаті ж до завтра ще дожити треба. А крім молока, йому нічого давати не можна…

— Доживе! Самі розповідали, що те байстря на смітнику кілька днів валялося.

— Без Бога ти в душі, Віто,— тамуючи клубок у горлі, сказала баба Тетяна.

— А в чиїй душі ваш Бог є? — репетувала їй услід сусідка.— Якби він був, чи дозволив би отій шльондрі викинути живу дитину в контейнер? Чи ж не зглянувся б над вами, дивлячись, як ви ото тягнете підкидька на свою копійчану пенсію? Як щодня вибираєте, що купити: пелюшки, підгузники чи молоко?

Немовля так само тихо плакало. Баба Тетяна взяла порожній кухоль, годинник — і знову з квартири. Остання надія на Мелентіївну та її козу. Статки в Мелентіївни теж благенькі, зате вона має добре серце. Баба Тетяна навколішки перед нею стане, але виблагає у борг або виміняє на годинника хоч склянку молока.

Можна не колисатися автобусом, а піти навпростець підтюпцем. Треба лише подолати пустир. Правда, ноги у сімдесят літ не такі вже й прудкі, а очі підсліпуваті: у темряві майже нічого не бачать, і зате ж буде швидше!

Ось такої пізньої пори, повертаючись із підробітків у притулку, і знайшла баба Тетяна оте викинуте грішницею янголя. Скільки, пропрацювавши вік санітаркою по лікарнях, переживала вона всіляких потрясінь, а такого не пригадує…

Два місяці медики те немовля відігрівали, підтримували апаратами життєдіяльності… А коли виходили, баба Тетяна добилася-таки, щоб віддали їй малятко.

— Стояти! — опік ззаду хрипкий голос.— Закричиш — пришию! Що несемо? Що в руках?

— То кухлик, синочку. Візьми ось годинника…

— Стули писка! — загарчала ще одна чорна тінь, приступаючи збоку.— Гроші давай!

Щось гостре вперлося у груди. Холодок жаху перейняв Тетянине тіло. Боячись своєї погибелі, вона ще більше жахалась думки про повільну мученицьку смерть полишеного вдома маляти. Скільки ще проплаче воно в самотній квартирі? Скільки проживе?

— То кухлик, синочки. По молоко йду, дитя мале вигодовую. Якась бідолаха викинула після пологів на смітник… Якщо вб’єте мене, то мале загине від голоду, бо, крім мене, нікого в нього немає…

— Хто тобі сказав, що ми тебе вб’ємо? — хрипіла чорна тінь.— Йди своєю дорогою!

— Спасибі вам…

— Ну ти даєш… Спасибі…

Задубілими ногами баба Тетяна ступила вперед.

— Мамашо, стій! Візьми ось…

Здригнувшись, немов від блискавиці, баба Тетяна спинилась і тут же відчула в долоні якийсь папірець.

…Мелентіївна довго не відчиняла, все допитуючись хто та навіщо. Увійшовши в дім, баба Тетяна, розтиснувши перед нею кулака, зронила лише одне слово: «Молока».

— Що це ти годинник у гроші загорнула? Чи такий цінний? О, та це в тебе великі гроші! — вигукнула Мелентіївна.— У мене, голубко, стільки здачі не буде!

— Нічого,— відповіла баба Тетяна.— Колись віддасте. Наливайте швидше.

— Слухай, чи ти не захворіла, бува? — жебоніла Мелентіївна.— Піт по тобі градом і тремтиш уся… Оце принесеш молочка, напоїш малого і сама гаряченького випий — з медом і маслом… Чуєш?

Баба Тетяна не чула. Вона думала про те, що повертатися додому їй автобусом, а на це піде півгодини. У вухах стояв тихенький плач янголяти…

(705 слів)                                                                                                         (За Д. Боярчуком)

Запитання до тексту «З Богом у душі».

1.   Пенсіонерці бабі Тані було:

А   п’ятдесят сім років;

Б   шістдесят років;

В   сімдесят років;

Г   сімдесят п’ять років.

2.   Узявши з притулку немовля, баба Таня сподівалася:

А   на допомогу родичів;

Б   на державну пенсію для догляду за сиротою;

В   на те, що маля буде всиновлене одинокою сусідкою;

Г   на те, що легко зуміє виростити дитину.

3.   До притулку немовля принесла:

А   юрба підлітків, які гралися на пустирі;

Б   баба Тетяна, знайшовши дитину на пустирі;

В   його мати, відмовившись від дитини;

Г   двірничиха, яка знайшла сироту на смітнику.

4.   Дитині було:

А   майже півроку;

Б   близько року;

В   чотири місяці;

Г   трохи більше двох місяців.

5.   Через пустир баба Таня вирушила, тому що:

А   хотіла заощадити час, щоб швидше нагодувати дитину;

Б   пізно увечері не ходив автобус;

В   сподівалась, що зустріне матір немовляти;

Г   хотіла ще раз пройти повз місце, де знайшла дитину.

6.   Подумки баба Тетяна називала дитину:

А   сиріткою;

Б   янголятком;

В   підкидьком;

Г   рідною дитиною,

7.   Фразеологізм бути без Бога в душі означає:

А   бути розумово неповноцінним;

Б   бути егоїстом, самозакоханою людиною;

В   бути терплячим;

Г   не мати милосердя, співчуття.

8.   На пустирі бабу Таню перестріло:

А   п’ятеро злочинців;

Б   троє розбишак;

В   двоє розбишак;

Г   двоє сусідів.

9.   Єдина людина, що прийшла на допомогу бабі Тані з голодним немовлям:

А   Мелентіївна;

Б   один із розбишак;

В   родичка баби Тані;

Г   сусідка Віта.

10. Слово милосердя означає:

А   добре, співчутливе ставлення;

Б   неспроможність заподіяти зло;

В   сентиментальність, розчуленість, сльозливість;

Г   сукупність моральних правил.

11. Головна думка тексту така:

А   держава зобов’язана матеріально віддячувати виявлену громадянами доброчинність;

Б   не слід брати на себе відповідальність за долю іншої людини, не маючи для цього матеріальних можливостей;

В   милосердя має бути потребою душі кожної нормальної людини;

Г   треба привернути до себе увагу і мати якусь користь із боку держави.

12. Даний текст має ознаки:

А   ділового стилю;

Б   розмовного стилю;

В   публіцистичного стилю;

Г   художнього стилю.

Відповідь: 1В; 2В; 3Б; 4Г; 5А; 6Б; 7Г; 8В; 9Б; 10А; 11В; 12Г.

 

IІІ.    Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

2.   Індивідуальне завдання.

§ ІV.  Підсумки уроку

(Після того як здано зошити, вчитель відповідає на запитання учнів.)

Категорія: Українська мова 8 клас | Додав: uthitel (29.04.2014)
Переглядів: 21557 | Рейтинг: 2.4/7
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: