Урок № 38 Однорідні й неоднорідні означення - Українська мова 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 8 клас

Урок № 38 Однорідні й неоднорідні означення

Урок № 38

Однорідні й неоднорідні означення

Мета: ознайомити учнів із поняттям про однорідні й неоднорідні означення, сформувати вміння знаходити однорідні й неоднорідні означення, з’ясовувати їх роль у реченні; правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними й неоднорідними означеннями та використовувати їх в усному та писемному мовленні

Очікувані результати: учні вміють знаходити однорідні й неоднорідні означення; розрізняють їх у реченнях; правильно ставлять розділові знаки та інтонують речення з однорідними й неоднорідними означеннями; уміють доцільно використовувати їх у мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Однорідні й неоднорідні означення»

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

1)   Перевірка письмового завдання.

2)   Фронтальне опитування.

3)   Перевірка індивідуального завдання.

2.   Дослідження-спостереження.

Прочитайте текст. Визначте, як характеризують предмет виділені означення. Чи можна їх назвати однорідними?

З горіхового неба стало накрапати. У гусенятка на дзюбику зависла крапелька. І в ній воно роздивлялося свого тата ближче. У нього були чорні сторожкі очі, висока очеретяна шия. Мав тато і високі, м’які сірі груди.

Колись веселий, дорогий гусям очерет мовчав тепер над гусаком. Ось і вона — вода. Солодка, добра для гусячого малого народу вода з теплими, мілкими затоками, з літніми комариними очеретами.

 (М. Вінграновський)

§ ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Проблемне завдання.

Порівняйте подані речення. З’ясуйте, чому означення, що відповідають на те саме питання й відносяться до того ж члена речення, не завжди вимовляються з перелічувальною інтонацією та на письмі розділяються комами.

Берези рідні, скромні, милі, так тепло люблені людьми! (М. Рильський) Вглядався я в простори сині, зелені, сиво-золоті. (М. Доленго) Сухою травою шепочуть мені суворі козацькі могили. (П. Перебийніс) Великий строкатий дятел ударив дзьобом по стовбуру вільхи, сипнувши чергою сухих, приглушених звуків. (Є. Гуцало)

§ ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

§ ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Опрацювання таблиці «Однорідні й неоднорідні означення».

Однорідні й неоднорідні означення

Означення

Однорідні

Неоднорідні

1.   Якщо вони характеризують предмет за однією й тією ж ознакою (колір, смак, розмір, температура).

2.   Якщо вони стоять після означуваного слова.

3.   Якщо наступне означення конкретизує, посилює попереднє.

4.   Якщо це означення-синоніми, означення-антоніми, означення-епітети.

5.   Якщо наявні два означення, перше з яких є непоширеним, а друге — поширеним

Якщо характеризують предмет по-різному і виражаються:

1.   займенником і прикметником чи дієприкметником;

2.   прикметником і дієприкметником;

3.   прикметниками різних лексико-граматичних розрядів;

4.   якісними прикметниками, які передають різнопланові характеристики

 

2.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

ІV.       Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Пошуково-вибіркова робота.

Прочитайте текст. Знайдіть і випишіть у дві колонки однорідні й неоднорідні означення разом зі словами, до яких вони належать.

У човні було двоє — чоловік у зеленому спортивному костюмі і в червоному плащі з жовтим шарфом на шиї — жінка. Кінець її довгого жовтого шарфа чоловік тримав у руці.

На острівці гусак допався до іржавого лозячого листя і лозячої кори. Плакучий шовк води обгорнув жовтеньке карапузеньке тільце гусенятка…

Сизим інеєвим досвітом хтось наче ішов. Гусенятко хотіло виглянути з бочки, але не дострибнуло. Тоді воно спробувало крило, одне і друге, а потім уже обидва і вистрибнуло на бочкове ребро: худий, облізлий, довгий, городом від води по картоплянім бадилинні до гусенятка йшов сірий тато.

(За М. Вінграновським)

2.   Робота з картками.

Картка № 1

Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Спишіть речення, укажіть означення однорідні й неоднорідні, свою думку обґрунтуйте. Виконайте повний синтаксичний розбір першого речення (усно).

Під самою хатою росли червоні, білі, рожеві маки. (І. Нечуй-Левицький) Жайворонок купався у свіжому ранковому повітрі. (В. Собко) А Настя була добра, тиха, сумирна. (М. Коцюбинський) Глибокі запалі очі майора раз у раз звертались на Черниша. (О. Гончар) Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать. (Леся Українка) Всіх опанував бадьорий, збуджений настрій… (О. Гончар) І так повзла зима, заметільна, сніжна, морозна. (М. Рильський) Великі сиві очі з-під довгих чорних вій дивилися пильно й розумно. (М. Коцюбинський)

 

Картка № 2

Поширте прості речення спочатку однорідними означеннями, а потім — неоднорідними (якщо це можливо). Запишіть ці речення та прочитайте, правильно їх інтонуючи.

Виконав завдання. Надходив вечір. Переглядали кінофільм. Почулась пісня. Промені пробивались. Минають дні. Склав вступні іспити. Наближається полудень. Світає. Учитель замислився.

 

Картка № 3

Запишіть, ставлячи розділові знаки, спочатку речення з однорідними означеннями, а потім — з неоднорідними. Поясніть різницю між ними. Поставте пропущені розділові
знаки.

Лагідні веснянії ночі зористі. (Леся Українка) Над містом кучерявий голубий ласкавий дим. (М. Рильський) Понад дорогою за тином в огороді росте кілька високих розкішних верб. (І. Нечуй-Левицький) А маки процвітають і білим і сивим і червоним цвітом. (Марко Вовчок) Сумними довгими ключами летять у вирій журавлі. (Б. Лепкий) Сократ говорив рівним спокійним голосом. (Ю. Мушкетик) День був ясний сонячний та теплий. Починалось бабине літо. (І. Нечуй-Левицький) Вони дивились перед себе у густий вогкий морок. (М. Коцюбинський) Через всю картину серединою і по всьому низу викручувався великий голубий ужака. (О. Довженко)

 

3.   Творче конструювання.

Подані групи прикметників та іменників уведіть у речення. Визначте, які прикметники виконують роль однорідних означень, а які — неоднорідних. Поясніть уживання розділових знаків.

Сліпучий, сонячний, пишний, травневий (ранок). Буйна, прозора, свіжа, кришталева (роса). М’яка, тендітна, вечорова (тиша). Повний, виточений, золотистий, таємничий (місяць). Сніжно-білі, фантастичні, кучеряві (хмари). Цілюща, життєдайна, смачна, джерельна (вода). Тиха, холодна, нахмурена, спокійна (осінь).

4.   Робота в парах.

Складіть діалог за однією з поданих ситуацій.

Ви побували в лісі навесні. Опишіть природу лісового куточку, уживаючи однорідні й неоднорідні означення.

Вам довелося побувати взимку в Карпатах. Опишіть гірську місцевість, використовуючи однорідні й неоднорідні означення.

 

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

2.   Індивідуальне завдання.

§ VІ.  Підсумки уроку

Гра «Яке речення?».

Знайдіть речення з однорідними означеннями (розділові знаки опущено).

У полі зацвітуть пахучі ніжні голубі фіалки. (О. Гончар) Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи. (І. Нечуй-Ле­вицький) Суха порепана дорога повзе, як справжній крокодил. (Л. Костенко)

Категорія: Українська мова 8 клас | Додав: uthitel (12.01.2014)
Переглядів: 3383 | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: