Урок № 33 Контрольна робота № 3. «Односкладні речення. Неповні речення». Диктант або тестування. Контрольне читання мовчки - Українська мова 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 8 клас

Урок № 33 Контрольна робота № 3. «Односкладні речення. Неповні речення». Диктант або тестування. Контрольне читання мовчки

Урок № 33

Контрольна робота № 3. «Односкладні речення. Неповні речення».
Диктант або тестування. Контрольне читання мовчки

Мета: перевірити рівень засвоєння набутих знань та умінь; з’ясувати можливі недоліки в знаннях учнів із метою їх подальшого усунення; перевірити вміння сприймати на слух незнайомий текст; розвивати вміння аналізувати, співставляти, узагальнювати матеріал

Очікувані результати: учні вміють виділяти односкладні й неповні речення з-поміж інших видів речень; визначають види односкладних речень; оцінюють виражальні можливості й роль односкладних і неповних речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів, правильно ставлять тире в неповних реченнях; знаходять і виправляють пунктуаційні помилки на вивчені правила; конструюють односкладні речення всіх видів, а також неповні речення; правильно будують текст, використовуючи односкладні й неповні речення; уміють аналізувати, співставляти, узагальнювати.

Обладнання: текст диктанту, тестові завдання у двох варіантах, текст для читання мовчки

Тип уроку: контроль і корекція знань.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Проведення інструктажу щодо виконання контрольної роботи.

(Ознайомлення восьмикласників із критеріями оцінювання тестових завдань: за правильне виконання завдань № 1–6 (з вибором однієї правильної відповіді) учні отримують по 1 балу; за правильне виконання завдань № 7–8 (на встановлення відповідності) — по 1,5 бала; за виконання завдання № 9 (відкритої форми) максимальна оцінка — 3 бали.)

(Читаючи мовчки, необхідно глибоко проникати в зміст тексту, щоб зрозуміти взаємозв’язок явищ, фактів, подій, описаних у тексті, з’ясувати особливості композиції твору, причинно-наслідкові зв’язки в ньому­.)

§ ІІ.  Основний зміст роботи

1.   Написання учнями контрольного диктанту.

1)   Перше читання тексту контрольного диктанту вчителем.

(Школярі під час першого слухання тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на вивчені пунктограми, визначають слова, значення яких не зрозуміли в процесі сприймання.)

2)   Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями.

3)   Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного.

2.   Виконання учнями тестових завдань.

3.   Контрольне читання мовчки.

IІІ.       Основний зміст роботи

1.   Написання учнями контрольного диктанту.

1)   Перше читання тексту контрольного диктанту вчителем.

(Школярі під час першого слухання тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на вивчені пунктограми, визначають слова, значення яких не зрозуміли в процесі сприймання.)

СЛОВО РІДНОЇ МОВИ

Рідна мова — то неоціненне духовне багатство. У рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Слово рідної мови — могутній засіб передачі від покоління до покоління історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово — то невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про
навколишній світ, про свою родину, про своє село і місто, про весь свій край.

Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Людина, яка не любить рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово,— це людина без роду і племені.

У слові народ втілив красу і багатство навколишнього світу, свої думки, почуття, переживання, любов і ласку, ніжність і великодушність, гнів і ненависть. Зробити рідне слово надбанням духовного світу дитини — це значить разом із звучанням рідного слова влити в молоду душу відчуття краси і емоцій, які вклав народ у слово, творячи і відшліфовуючи його протягом століть.

Рідне слово — це могутній засіб виховання почуттів.

(142 сл.)                                                                                                      (В. Сухомлинський)

2)   Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями.

3)   Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного.

2.   Виконання учнями тестових завдань.

Варіант I

1.   Укажіть односкладне речення.

А   На полі одразу зчинився галас. (М. Стельмах)

Б   Я йшов все далі й далі в глибину лісів. (М. Грушевський)

В   У тихій радості — журбі вклонявся вечір дневі. (М. Рильський)

Г   Не люблю осінньої ночі. (Б. Лепкий)

2.   Односкладне речення з головним членом — підметом — це:

А   безособове речення;

Б   називне речення;

В   узагальнено-особове;

Г   означено-особове.

3.   Укажіть означено-особове речення.

А   А моє Полісся не любить не можна. (М. Сингаївський)

Б   Вже не журно мені. (В. Сосюра)

В   Вклоняюсь кожному ліску з любов’ю й відданістю сина. (Д. Луценко)

Г   Над обрієм сонце звелося. (М. Бажан).

4.   Укажіть неповне речення, у якому ставиться тире (окремі розділові знаки пропущено).

А   Гарний соловей голосом, а нива колосом. (Нар. творч.)

Б   Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить. (Нар. творч.)

В   Не одежа красить людину, а добрі діла. (Нар. творч.)

Г   А у мене в серці музика ясна. (В. Сосюра)

5.   Визначте тип односкладного речення.

Пахло прив’ялим полином. (Л. Первомайський)

А   Неозначено-особове;

Б   означено-особове;

В   узагальнено-особове;

Г   безособове.

6.   Укажіть рядок, який містить неозначено-особове речення.

А   Cлався, наша Україно. (І. Вирган)

Б   Дерев’яну підлогу тут, видно, часто поливали холодною водою. (О. Гончар)

В   Вітер. Осінь глибока. (О. Довженко)

Г   Не вчи орла літати. (Нар. творч.)

7.   Установіть відповідність між односкладним простим реченням і його видом.

1    означено-особове

2    неозначено-особове

3    узагальнено-особове

4    безособове

А   Стану в житті малою хвилиною, чорною гілкою на тополі. (А. Малишко)

Б   В зів’ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого чаю? (І. Франко)

В   За добро добром платять. (Нар. творч.)

Г   Взимку та повесні курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч. (Григір Тютюнник)

Д   Кричали до Бога, до чорта, до людей. (В. Винниченко)

 

8.   Установіть відповідність між виділеними словами в односкладному реченні й членами речення, яким вони є.

1    додаток

2    присудок

3    обставина

4    означення

А   Учителя і дерево пізнають з плодів. (Нар. творч.)

Б   Знання без помилок ніде не купиш. (М. Доленго)

В   Прагну сонце бачити в золотому капелюшку. (І. Драч)

Г   Вже буряки завезли до цукроварні. (В. Сосюра)

Д   Сутінь вечірньої мли. (М. Терещенко)

 

9.   Виконайте синтаксичний розбір кожного з речень.

А   Великий Віз… (Л. Костенко)

Б   Люди орють землю, літа — душу. (М. Стельмах)

В   Даруй мені над шляхом тополиним важкого сонця древню булаву. (Л. Костенко)

Відповідь: 1Г; 2Б; 3В; 4А; 5Г; 6Б; 7 — 1А, 2Д, 3В, 4Г; 8 — 1А, 2Б, 3Г, 4В.

Варіант II

1.   Укажіть односкладне речення.

А   Надвечір дивізія увійшла в місто. (П. Панч)

Б   Люблю тебе, столице України. (В. Сосюра)

В   Одноманітно вистукували колеса на стиках рейок. (А. Головко)

Г   Просто на південь ледь помітно миготіли вогники. (П. Панч)

2.   Дійова особа граматично не виражається:

А   в узагальнено-особовому реченні;

Б   у безособовому реченні;

В   в означено-особовому реченні;

Г   у неозначено-особовому реченні.

3.   Укажіть безособове речення.

А   Бери мене в свої блаженні сни. (Л. Костенко)

Б   Добрій пораді ціни немає. (Нар. творч.)

В   За добро віддячують добром, а не злом. (Нар. творч.)

Г   Степ і ніч. (Л. Костенко)

4.   Укажіть неповне речення, у якому ставиться тире (окремі розділові знаки пропущено).

А   А навколо Земля у зеленім росистім вінку. (Л. Забашта)

Б   Вся душа моя з протиріч. (Л. Віценя)

В   Одна-єдина над неозорим казахстанським степом. (О. Донченко)

Г   Порожня діжка гучить, а повна мовчить. (Нар. творч.)

5.   Визначте тип односкладного речення.

Руїни, попіл, згарища, пустка, розбомблені міста і села, сироти, вдови, втрачені надії і марні сподівання. (Н. Рибак)

А   Називне;

Б   безособове;

В   означено-особове;

Г   неозначено-особове.

6.   Укажіть рядок, який містить означено-особове речення.

А   Боїшся вовка — не йди до лісу. (Нар. творч.)

Б   За правду, браття, єднаймось щиро. (Леся Українка)

В   Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година. (Леся Українка)

Г   Смеркалося… огонь огнем кругом запалало. (Т. Шевченко)

7.   Установіть відповідність між односкладним простим реченням і його видом.

1    неозначено-особове

2    безособове

3    узагальнено-особове

4    означено-особове

А   Там ціле підземне місто спорудили. (О. Гончар)

Б   Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу. (Нар. творч.)

В   Надворі вже зовсім смеркало. (А. Головко)

Г   І всі ми як один підняли вгору руки. (І. Франко)

Д   Польовою стежкою з дальніх доріг іду в село й радію сподіваній стрічі. (В. Марченко)

 

8.   Установіть відповідність між виділеним словом в односкладному реченні та членом речення, яким воно є.

1    додаток

2    обставина

3    присудок

4    означення

А   Вам не втекти від правди суду ні в небесах, ні на землі. (В. Сосюра)

Б   Герой користі не шукає зроду. (Леся Українка)

В   Не можна судити про людину з першого погляду. (О. Радищев)

Г   Не бійся досвітньої мли,— досвітній вогонь запали. (Леся Українка)

Д   Чужа душа — то, кажуть, темний ліс. (Л. Костенко)

 

9.   Виконайте синтаксичний розбір кожного речення.

А   Треба було дочекатися Світу. (М. Коцюбинський)

Б   Степи і ніч. (Л. Костенко)

В   Небо дасть дощу, а земля — зерна. (Нар. творч.)

Відповідь: 1Б; 2Б; 3Б; 4Б; 5Г; 6Б; 7 — 1А, 2В, 3Б, 4Д; 8 — 1Г, 2Б, 3А, 4В.

3.   Контрольне читання мовчки.

З ЧОГО ПОЧАЛОСЯ КІНОМИСТЕЦТВО?

Наприкінці дев’ятнадцятого сторіччя було створено апарат, який знімав на плівку рухомі об’єкти. Назвали його кінематографом від грецьких слів «кінема» — рух і «графо» — пишу, тобто апарат, що «записує рух».

Із цього й почалось кіномистецтво, без якого зараз ми не можемо уявити свого життя.

Винахід «живої фотографії» приписують братам Люм’єр, а днем народження кінематографа вважають 28 грудня 1895 року, бо саме цього дня в Парижі талановиті винахідники продемонстрували свій перший фільм — вихід робітників із воріт фабрики. Проте мало хто знає, що насправді кінематограф майже на два роки старший, а батьком його слід вважати нашого з вами співвітчизника — Йосипа Андрійовича Тимченка.

Син кріпака з Харківщини уславився як талановитий винахідник, коли працював механіком університетських майстерень в Одесі, а згодом на судноремонтних заводах. Перший у світі фільм показав кавалеристів і метальників списів у русі, а глядацька аудиторія змогла намилуватися цим видовищем 9 січня 1894 року.

Утім, після демонстрації фільму цар Микола II заявив, що все це — нісенітниці й ніякого значення їм надавати не слід. На сором для російського царя, у Парижі до винаходу братів Люм’єр поставилися зовсім по-іншому.

Як же роблять фільми сьогодні, через більше ніж сто років із моменту зародження кіномистецтва? А ось як. Робота над фільмом починається зі сценарію — особливого виду художньої літератури. У сценарії детально розроблено зміст майбутнього кінофільму, визначено місце та час подій, свідками яких будуть глядачі, дано образи героїв, діалоги. Потім підбираються актори на ролі героїв фільму, готуються костюми, декорації.

На чолі колективу, який створює кінофільм, стоїть кінорежисер. Його завдання і права надзвичайно важкі й відповідальні. Він повинен глибоко й усебічно знати життя, уміти працювати з людьми, бути добре обізнаним у музиці, мистецтві.

Знімає фільм на плівку кінооператор. Він стежить за розподілом світла й тіні в кадрі, знаходить найбільш виразну «точку зору» кінокамери.

Хоч кінорежисер і кінооператор — господарі на знімальному майданчику, але глядач бачить лише акторів, які перевтілились у героїв фільму. Тому-то й успіх фільму, головним чином, залежить від акторів.

Ще багато людей беруть участь у створенні кінокартини: художник створює всю зовнішню обстановку дії, декоратор — декорації, гример гримує акторів, композитор пише музику. А є ще технічний персонал, без якого робота над фільмом неможлива.

Завдяки цим талановитим, працьовитим митцям ми можемо проводити свій вільний час у кінотеатрі або біля телевізора, отримуючи задоволення, пережива­ючи разом із героями, дізнаючись багато нового.

А чи цікаво вам знати, де саме в Україні роблять кіно? Так-от, найбільшим підприєм­ством із виробництва художніх фільмів у нас у країні є Київська кіностудія імені О. П. Довженка, яку збудували ще 1928 року, а називалася вона тоді Київською кінофабрикою. 1930 року її перейменували на «Українофільм», з 1939 року підприємство називається вже кіностудією, якій 1957 року присвоєно ім’я Олександра Петровича Довженка — уже після смерті цього геніального кінорежисера й письменника, який започаткував мистецтво кіно в Радянському Союзі. Площа головного павільйону кіностудії — понад 3000 квадратних
метрів. Тривалий час цей знімальний майданчик був найбільшим у Європі.

Вам, напевно, також цікаво буде знати, коли з’явилися в нашій країні перші мультики для дітей. Сталося це ще 1927 року. Перший мультфільм для дітей народився в Києві, і створив його у своїй майстерні художник В. Дев’ятій. У мультфільмі йшлося про те, як полегшити дітям вивчення української мови. Згодом режисер В. Леванжовський поставив «Казку про солом’яного бичка», ско­риставшись для сценарію сюжетом популярної народної казки.

(538 сл.)                                                                                  (За кн. «Дитяча енциклопедія»)

Запитання до тексту «З чого почалося киномистецтво?».

1.   Апарат, який знімав на плівку рухомі об’єкти, було створено:

А   наприкінці XVII ст.;

Б   наприкінці XVIII ст.;

В   наприкінці XIX ст.;

Г   наприкінці XX ст.

2.   Апарат назвали:

А   кінематографом;

Б   кіномистецтвом;

В   кінопробою;

Г   кіносценарієм.

3.   Назва «кінема» і «графо» означає:

А   апарат, що «записує зображення»;

Б   апарат, що «записує музику»;

В   апарат, що «записує рух»;

Г   апарат, що «записує звук».

4.   Робота над фільмом починається з:

А   написання сценарію;

Б   підбору акторів;

В   облаштування знімального майданчика;

Г   створення декорації.

5.   На чолі колективу, який створює кінофільм, стоїть:

А   директор картини;

Б   кіносценарист;

В   кінорежисер;

Г   кінооператор.

6.   Знімає фільм на плівку:

А   кінооператор;

Б   кінорежисер;

В   кіноактор;

Г   директор.

7.   Успіх фільму залежить від:

А   акторів;

Б   цікавого сценарію;

В   вдалих кінопроб;

Г   дорогих декорацій.

8.   Зовнішню обстановку дії створює:

А   директор;

Б   монтажер;

В   художник;

Г   композитор.

9.   Декорації до фільму створює:

А   сценарист;

Б   каскадер;

В   візажист;

Г   декоратор.

10. Акторів гримує:

А   перукар;

Б   гример;

В   дизайнер;

Г   художник.

11. Робота над фільмом неможлива ще без:

А   знімальної групи;

Б   технічного персоналу;

В   бухгалтера;

Г   акторів.

12. Даний текст має ознаки:

А   художнього стилю;

Б   публіцистичного стилю;

В   розмовно-побутового стилю;

Г   наукового стилю.

Відповідь: 1В; 2А; 3В; 4А; 5В; 6А; 7А; 8В; 9Г; 10Б; 11Б; 12Г.

 

§ ІV.  Підсумки уроку

(Після того як здано зошити, учитель дає відповіді на запитання учнів.)

Категорія: Українська мова 8 клас | Додав: uthitel (12.01.2014)
Переглядів: 17482 | Рейтинг: 2.4/5
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: