Урок № 26 Неозначено-особові речення - Українська мова 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 8 клас

Урок № 26 Неозначено-особові речення

Урок № 26

Неозначено-особові речення

Мета: поглибити знання учнів про односкладні дієслівні речення; сформувати поняття про не­означено-особове речення, способи вираження в ньому головного члена; розвивати творчі вміння аналізувати та узагальнювати; формувати вміння визначати стилістичну функцію цих синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів мовлення

Очікувані результати: учні вміють визначати неозначено-особові речення; правильно знаходять їх у текстах; аналізують неозначено-особові речення, відрізняють їх від означено-особових; правильно та доцільно використовують їх в усному та писемному мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, картки, схема «Способи вираження головного члена неозначено-особових речень»

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Фронтальне опитування.

— Яка різниця між двоскладними та односкладними речен­нями?

— Назвіть типи односкладних речень.

— Чим виражений головний член у кожному з них?

— Чи можуть бути односкладні речення частинами складного речення? Наведіть приклади.

— На що або на кого вказує головний член в означено-особових реченнях? Наведіть приклади?

— У яких стилях мовлення найчастіше вживають означено-особові речення?

2.   Перевірка домашнього завдання.

1)   Перевірка письмового завдання.

2)   Перевірка індивідуального завдання.

3.   Робота з картками.

Картка № 1

Спишіть текст. Визначте стиль мовлення. Підкресліть у реченнях граматичні основи. У дужках після кожного речення дайте його характеристику: просте чи складне, двоскладне чи односкладне. Користуючись таблицею «Типи односкладних речень», укажіть тип кожного з односкладних речень.

Умившись, нашвидку поснідавши, Івасик біг до моря. По дорозі він навідувався до гнізда жовтобрюха. Помощено його було на землі, на схилі невисокої кручі. Тепер можна просто до моря! Але стежку перетинала ціла орда мурашок. Біля мурашок Івась залишався надовго. Потім знаходив приліплене до скелі кругле гніздо. І коли, нарешті, потрапляв до моря, бувало, що минало півдня. Найбільше привілля, звичайно, біля моря. Досить згадати про мальків головатих бичків, про химерних медуз, про невеличких рачків і, найголовніше, крабів…

А після обіду знову на берег!

(За О. Донченком)

 

Картка № 2

Складіть кілька означено-особових речень. Підкресліть у кожному з них дієслово-присудок. Укажіть, чим він виражений.

§ ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Проблемне завдання.

Порівняйте двоскладні речення з односкладними. Яка між ними різниця? Як мислиться дійова особа в неозначено-особових реченнях?

Ішли дівчата, співали, калину в лузі ламали. (Л. Забашта) — Чи я в лузі не калина була? Чи я в лузі не червона була? Взяли мене поламали, у пучечки пов’язали… (Нар. творч.)

Козаки поховали Івана Сірка на січовому цвинтарі в степу. (З підручника) — Поховали громадою, як слід, по закону. (Т. Шев­ченко)

§ ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Опрацювання схеми.

Способи вираження головного члена неозначено-особових речень

 

 

Дієслова 3-ї особи множини дійсного способу теперішнього і майбутнього часу

 

Дієслова у формі множини дійсного способу минулого часу

 

 

2.   Бесіда.

— Що ви дізналися з опорної схеми про неозначено-особові речення? (У неозначено-особових реченнях особа-діяч мислиться як хтось із певного кола людей (неозначено).) Наприклад: Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. (Т. Шевченко)

— На чому допомагає зосередити увагу вживання неозначено-особових речень? (Більше на дії чи події, ніж на особі.) Наприклад: Звали нашого діда, як я вже потім довідавсь, Семеном. (О. Довженко)

— Чим виражений присудок у неозначено-особових реченнях? (Головний член (присудок) у них виражений дієсловом у 3-й особі множини минулого, теперішнього, майбутнього часу.) Наприклад: На ланах співають ще не часто, і сьогодні в полі день важкий. (Л. Талалай) Валі порадили йти на роботу. (Ю. Збанацький)

3.   Тренувальна вправа.

Запишіть речення, укажіть спосіб морфологічного вираження головного члена в неозначено-особових реченнях.

Автором мініатюр з Пересопницького Євангелія вважають переписувача книги Михайла. (О. Харченко) Здавна розповідають про загадкові підземні ходи Ужгородського замку. (В. Зубач) У ХІІ столітті княгиню Ольгу оголосили святою. (М. Надточій) По-різному оповідають про місце народження та походження княгині Ольги. (М. Надточій) Хіба що серцем тільки пізнаватимуть бездонну глибоку печаль і коломийкове грайливе роздолля Черемошу. (І. Пільчук) Спершу згадували про місяць, про зорі, про сонце. (С. Васильченко) Поговорили й про те, й про інше, і про голод, і про війну. (М. Красуцький) Мало хіба кого б’ють на земній кулі?! (П. Федченко) Нас запримітили! (П. Федченко)

§ ІV.  Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

2.   Тренувальні вправи.

1)   Запишіть речення. Підкресліть у неозначено-особових реченнях присудок. Укажіть, чим він виражений.

Поступово ставали млявіші, в’яли, як рослини в спеку. (Є. Гуцало) З письма слова не викидають. (Нар. творч.) Вже закінчили жати жито. (Є. Маланюк) Висунули мене кандидатом у депутати. (Ю. Яновський) Дзвонять в усі дзвони. (А. Шиян) Решетом воду не носять. (Нар. творч.)

2)   Запишіть кілька прислів’їв, приказок, що виступають як неозначено-особові речення. Поясніть, чи можна вважати подані вислови фразеологізмами. Розкрийте їх зміст. З’ясуйте тип кожного односкладного речення.

Не святі горшки ліплять. Б’ють Хому за Яремину вину. Дали вовчий білет. І не хоче курка на вечорниці, так несуть. Нагодують калачем та й у спину рогачем. Назад тільки раки лазять. (Нар. творч.).

3.   Творче завдання.

Складіть усне зв’язне висловлювання про спільні та відмінні ознаки означено-особових та неозначено-особових речень.

4.   Дослідження-зіставлення.

Прочитайте речення. Визначте, у яких із них виділені слова виступають у ролі присудка двоскладного речення, а у яких — у ролі головного члена односкладного неозначено-особового речення.

Зворушливо закликали до себе розчинені змереженими завісами віконечка будиночку. (Н. Романович-Ткаченко) Під вогнище ми видовбали в піску яму. (О. Васильківський) На вогонь дивилися нескінченно й щоразу бачили в ньому щось нове. (О. Васильківський) Дрімають степи, лани й гаї дрімотою мирною. (Д. Гуменна) Важкі краплі роси падали зрідка й тихо в траву. (Ю. Смолич) На весілля випікали коровай і благословляли ним подружжя. (Р. Мовчан) Сукупність норм і правил, покликаних регулювати зовнішні форми поведінки людини, називають етикетом. (А. Коваль)

5.   Коментоване письмо.

Запишіть текст. З’ясуйте його стиль. Знайдіть неозначено-особові речення. Підкресліть у них присудок, укажіть, чим він виражений.

Різдвяні атрибути

Нині ми звиклися з тим, що головним атрибутом Нового року та Різдва є зрубана й прикрашена по-сучасному ялинка. Проте ще в середині XX століття переважна більшість українців ялинок в оселях не ставила. Прикрашання ялинки не є українською традицією. Цей звичай свого часу був штучно насаджений царем Петром І.

Традиційною українською символікою на Різдво, на Новий рік був дідух. Виготовляли його до свят з першого зажинкового снопа. Обплітаючи кожен із кільканадцяти пучків соломинками, господар ув’язував їх у пишний вінок. Знизу робили тририльчасте розгалуження для рівноваги і стійкості. За гілки дідуха правили зібрані до купи пучки. Їх прикрашали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами.

(За В. Скуратівським)

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

2.   Індивідуальне завдання.

§ VІ.  Підсумки уроку

Гра «Укажи речення».

Прочитайте речення. Позначте ті речення, у яких головний член указує на дію, виконану невизначеною особою.

Маю дивовижну пам’ять. (І. Драч) Учителя і дерево пізнають з плодів. (Нар. творч.) Він нехотя звівся і сів на лаві під мисником. (М. Коцюбинський) Одробились у полі, справили обжинки. (Марко Вовчок)

Категорія: Українська мова 8 клас | Додав: uthitel (11.11.2013)
Переглядів: 3646 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: