Урок № 22 Контрольна робота № 2. «Просте речення. Двоскладне речення». Диктант або тестування - Українська мова 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 8 клас

Урок № 22 Контрольна робота № 2. «Просте речення. Двоскладне речення». Диктант або тестування

Урок № 22

Контрольна робота № 2. «Просте речення. Двоскладне речення».
Диктант або тестування

Мета: перевірити рівень засвоєння набутих знань та умінь, розвивати вміння використовувати ­теоретичні знання на практиці

Очікувані результати: учні розрізняють головні й другорядні члени речення; уміють визначати види присудків, означень та обставин у реченнях, способи вираження підмета; правильно пишуть приклади відповідно до орфографічних норм; правильно ставлять розділові знаки між підметом та присудком і при порівняльних зворотах; знаходять і виправляють орфографічні та пунктуаційні помилки на вивчені правила; аналізують будову простого двоскладного речення, будову тексту, засоби зв’язку речень у ньому.

Обладнання: тестові завдання у двох варіантах

Тип уроку: контроль і корекція знань.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Проведення інструктажу щодо виконання контрольної роботи.

(Ознайомлення восьмикласників із критеріями оцінювання тестових завдань: за правильне виконання завдань № 1–6 (з вибором однієї правильної відповіді) учні отримують по 1 балу; за правильне виконання завдань № 7–8 (на встановлення відповідності) — по 1,5 бала; за виконання завдання № 9 (відкритої форми) максимальна оцінка — 3 бали.)

§ ІІ.    Основний зміст роботи

1.   Написання учнями контрольного диктанту.

1)   Перше читання тексту контрольного диктанту вчителем.

(Школярі під час першого слухання тексту диктанту сприймають його зміст, звертають увагу на вивчені пунктограми, визначають слова, значення яких не зрозуміли в процесі сприймання.)

ЖИТТЯ

Життя є молодість, труд і любов. Молодість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. Все життя людина лише шліфує грані своєї молодості. На заході днів вона засяє нестерпучим блиском. І погасне. Бо другої молодості немає у світі.

Труд, як матерня рука, веде нас по стежці. Він є вірним другом молодості. Він ніколи не зраджує. У радісній знемозі він пахтить, як дорога. Він отруює серце морською водою далеких обріїв. Труд у печалі заспокоює голову холодним вітерцем.

Любов. Відчуваю я її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь маля. Вона — щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух. Вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. І молодість дзвенить, як ранковий вітер над безконечними полями.

(153 сл.)                                                                                                       (За Ю. Яновським)

2)   Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнями.

3)   Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаного.

2.   Виконання учнями тестових завдань.

Варіант I

1.   Двоскладними реченнями називаються речення:

А   у яких наявні обидва головні члени — підмет і присудок — із залежними від них словами чи без них;

Б   у яких головний член означає дію, що стосується певної особи;

В   з одним головним членом;

Г   у яких дійова особа мислиться неозначено.

2.   Граматично незалежний член двоскладного речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, називається:

А   додатком;

Б   обставиною;

В   підметом;

Г   присудком.

3.   Укажіть речення, у якому підмет виражений словосполученням.

А   Трактором орати — хліба вдосталь мати. (Нар. творч.)

Б   Сто зозуль кувало щовесни. (І. Нехода)

В   Машина спускалася в байрак. (О. Гончар)

Г   Мені осіння ніч короткою здається. (Леся Українка)

4.   Укажіть речення зі складним іменним присудком.

А   Мені і в непроглядній пітьмі днів твоя лунала б мова солов’їно. (Д. Павличко)

Б   Як романтично він умів оповідати про норов лебедів і звичаї гусей. (М. Рильський)

В   З лотоків летять діаманти, млиновеє коло шумить. (Леся Українка)

Г   Поля й толока лежали покриті грубою верствою снігу. (О. Кобилянська)

5.   Укажіть речення, у якому прикладка з означуваним словом пишеться через дефіс (розділові знаки пропущено).

А   Не той тепер Миргород, Хорол річка не та. (П. Тичина)

Б   За яскраве забарвлення дали омелюхам ще одну назву красавки. (А. Волкова)

В   Дрозди чикотні з діловитим азартом дзьобали ягоди. (О. Копиленко)

Г   Князь Кий скликав усіх мужів на раду. (А. Кащенко)

6.   Укажіть речення, у якому вжито прямий додаток.

А   Дуб із дубом стали рядом, гомоніли древнім ладом. (А. Малишко)

Б   Виходить дівчина із хати води в криниці набирати. (А. Малишко)

В   Темна хмара озвалася громом гучним, освітилась вогнем блискавиці… (Леся Укра­їнка)

Г   Везе Марко Катерині сукна дорогого, а батькові шитий пояс шовку червоного, а наймичці на очіпок парчі золотої… (Т. Шевченко)

7.   Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.

1    обставина

2    означення

3    додаток

А   Усе тіло зробилося легким, пружним, нестримним. (О. Гончар)

Б   Тиша і холод обіймають його. (М. Коцюбинський)

В   Теплохід пішов по Дніпру вниз. (В. Винниченко)

Г   Розквітає калина і стає гарною, як дівчина у весільному вбранні. (Із журналу)

 

8.   Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в ньому.

1    простий дієслівний

2    складений дієслівний

3    складений іменний

А   За рідний край віддать готові вони свою гарячу кров. (В. Сосюра)

Б   Ти вічно цвіти, Батьківщино. (П. Воронько)

В   Вечір був чарівний, зоряний, пісенний. (О. Гончар)

Г   Шум акацій… Посьолок і гони. (В. Сосюра)

 

9.   У кожному з речень визначте граматичну основу. Укажіть присудки прості й складені.

А   Лине наді мною небо України. (В. Сосюра)

Б   Небо в сутінь буває сірим… (В. Симоненко)

В   А життя — це поле несходиме. (Д. Білоус)

Г   Мелодія була тендітна. (Р. Лубківський)

Д   Я перестаю боятися вітру. (Є. Гуцало)

Відповідь: 1А; 2В; 3Б; 4Г; 5А; 6Б; 7 — 1В, 2Г, 3Б; 8 — 1Б, 2А, 3В.

Варіант II

1.   Просте речення — це:

А   речення з кількома граматичними основами;

Б   речення, у якому кілька граматичних основ поєднуються сурядними сполучниками;

В   граматично організована одиниця мови, яка має одну граматичну основу;

Г   речення, у якому кілька граматичних основ поєднуються підрядним зв’язком.

2.   Порядок слів у реченні може бути:

А   прямим і зворотним;

Б   головним і другорядним;

В   слабким і сильним;

Г   закінченим і незакінченим.

3.   Укажіть речення зі складним дієслівним присудком.

А   Снаряди почали вже падати в річку. (О. Довженко)

Б   Осінь стояла червоно-багряна, палаюча, суха. (О. Гончар)

В   І нехай наше життя буде чудесною піснею. (І. Цюпа)

Г   Тече вода в синє море, та не витікає. (Т. Шевченко)

4.   Укажіть речення, у якому вжито непрямий додаток.

А   Жінка стала одбирати книжки. (А. Головко)

Б   Всіх владарка-ніч покорила. (Леся Українка)

В   Більш за все чомусь любив я моркву. (О. Довженко)

Г   Вкрилась темна земля зіллям-рястом дрібним; все кориться мені, мов цариці. (Леся Українка)

5.   Укажіть речення, у якому ставиться тире між підметом і присудком (окремі розділові знаки пропущено).

А   Поезія це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі. (Л. Костенко)

Б   Життя стає радістю і святом для кожного в рідному краю. (В. Сосюра)

В   У Києві є чарівні своєю красою й привабливістю місця.

Г   Будівля була відкрита всім чотирьом вітрам. (О. Гончар)

6.   Укажіть речення, у якому вжито неузгоджене означення.

А   Накрапає теплий, справді-таки дрібен-дрібен дощик. (Є. Гуцало)

Б   Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів. (Т. Шевченко)

В   Шопена вальс… Ну хто не грав його і хто не слухав? (М. Рильський)

Г   Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла над олов’яним небом. (М. Коцюбинський)

7.   Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.

1    додаток

2    означення

3    обставина

А   Український степ чарівний і величний. (І. Цюпа)

Б   Ми готувалися переходити лінію фронту. (О. Гончар)

В   Синіли плавні за Дніпром. (О. Гончар)

Г   Андрійко був повновидий, ясноокий, кучерявий. (Марко Вовчок)

 

8.   Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в ньому.

1    простий дієслівний

2    складений дієслівний

3    складений іменний

А   Місто стало невпізнанним. (Ю. Збанацький)

Б   На погребні любив спати дід. (О. Довженко)

В   Довга зимова ніч. Довга. (Г. Тютюнник)

Г   Літературний гурток вивчатиме твори сучасних письменників.

 

9.   У кожному з речень визначте граматичну основу. Укажіть присудки прості й складені.

А   Шуміла осінь жовтим садом. (В. Сосюра)

Б   Червона осінь сіла спочивать. (А. Малишко)

В   Осінь я давно хвалити звик за її веселий, добрий звичай. (М. Рильський)

Г   Осінь — вмирання, примир’я, прощання. (О. Олесь)

Д   Вода стає прозорішою. (А. Малишко)

Відповідь: 1В; 2А; 3А; 4Г; 5А; 6В; 7 — 1Б, 2А, 3В; 8 — 1Г, 2Б, 3А.

 

§ ІІІ.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

2.   Індивідуальне завдання

§ ІV.  Підсумки уроку

(Після того як зібрано зошити, учитель відповідає на запитання учнів.)

Категорія: Українська мова 8 клас | Додав: uthitel (11.11.2013)
Переглядів: 16242 | Рейтинг: 1.3/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: