Урок № 18 Прикладка як різновид означення. Написання через дефіс непоширених прикладок. Прикладки, що беруться в лапки - Українська мова 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 8 клас

Урок № 18 Прикладка як різновид означення. Написання через дефіс непоширених прикладок. Прикладки, що беруться в лапки

Урок № 18

Прикладка як різновид означення. Написання через дефіс непоширених прикладок. Прикладки, що беруться в лапки

Мета: ознайомити учнів із прикладкою як різновидом означення, навчити використовувати їх у мовленні, сформувати навички написання непоширених прикладок через дефіс і прикладок, що беруться в лапки; сприяти мовленнєвому, естетичному розвиткові учня

Очікувані результати: учні вміють правильно писати прикладки відповідно до орфографічних норм; знаходять їх у реченнях і текстах та доцільно вживають і використовують у мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

§ І.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Фронтальне опитування.

— Назвіть другорядні члени речення.

— Який член речення називається додатком? Означенням?

— Які бувають означення?

— Чим вони виражаються?

— Наведіть приклади узгоджених означень.

— Наведіть приклади неузгоджених означень.

2.   Робота біля дошки (завдання на картці).

Запишіть речення, вставляючи замість крапок пропущені літери. Підкресліть означення. Визначте узгоджені та неузгоджені означення.

Вони вийшли на галявину з в..сокими б..резами. (О. Донченко) Зорі теплої ночі тр..мтіли над в..рхівками т..поль, над степом. (Є. Гуцало) Золоті в..рболози ро..пл..ли свої коси. (Н. Кащук)

3.   Перевірка домашнього завдання.

1)   Перевірка письмового завдання.

2)   Перевірка індивідуального завдання.

§ IІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Завдання учням.

Прочитайте речення. Які питання і від яких членів речення можна поставити до виділених слів? Чи можуть ці залежні слова в реченні обійтися без головних, яким вони підпорядковані?

А дід Мусій простує за внучам у тихий яр. (М. Рильський) Який я дідусь? Я солдат-ветеран. (П. Воронько)

§ ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Слово вчителя.

1)   Прикладка як різновид означення.

Прикладка — це різновид означення. Вона називає ознаку предмета й водночас дає йому нову назву. Прикладка, як і означення, відповідає на питання який?. Наприклад: Гора (яка?) Говерла найвища в Україні. (П. Воронько) Прикладка виражається іменником і, як правило, стоїть у тому ж відмінку, що й означуване слово: тітка Олена, тітці Олені.

Прикладками зазвичай виступають: власні назви (рік, озер, гір, міст, тощо): гори Карпати, місто Одеса, село Черкаська Лозова; характеристики особи за родом занять, націо­нальністю, соціальним становищем, місцем, віком тощо: дівчина-українка, хлопець-одесит; видові загальні назви при родових: дерево дуб, трава звіробій; характеристики за якістю чи властивістю предмета або особи: дуб-велетень, зима-чарівниця.

2)   Прикладки поширені й непоширені. Їх правопис.

Прикладки можуть бути непоширеними (вираженими одним словом): риба карась, місто Томськ, дівчина-підліток і поширеними (вираженими кількома словами): А он старе Монастирище, колись козацькеє село. (Т. Шевченко)

Непоширені прикладки пишуться окремо, через дефіс і можуть братися в лапки. Якщо прикладка й означуване слово є загальними назвами, то між ними ставимо дефіс: ворон-птах, інженери-дослідники. Дефіс ставиться також, якщо прикладка (загальна назва) стоїть після слова — власної назви: Дніпро-ріка, Світязь-озеро. Прикладки — назви газет, журналів, книг, підприємств тощо пишуть із великої літери й беруть у лапки: газета «Слобідський край», завод «Шахтар», медаль «За відвагу».

2.   Творче спостереження з елементами аналізу.

Прочитайте текст. Визначте його стильову й жанрову належність. Схарактеризуйте виділені слова (на які запитання відповідають, що означають, до яких слів належать). Пригадайте основні правила вживання великої літери в іменниках.

Переглядаючи творчий доробок майстрів народної творчості, живописців та графіків Житомирського Полісся, часто є нагода зустріти символ-знак тризуб у декоративних, гра­фічних або живописних композиціях. Принаймні, згадаймо вже добре відомий у мистецьких колах декоративний твір «Князь Володимир» Олексія Макаренка, заслуженого майстра народної творчості України та першого лауреата премії імені Івана Огієнка, із так званого іконостасу «Реквієм. Україна», або у його подальших розписах-портретах «Іван Мазепа», «Митрополит Іларіон», «Свіча», «Євангеліст».

Творчий зір житомирського різьбяра Михайла Соломченка також занотовує сонцедайну сутність трисуття, доцільніше сказати, тризуба-трояна в жіночому образі настінної декора­тивної тарелі «Берегиня» і в десятках авторських стрічкових горизонтальних орнаментів для художньої різьби по дереву.

(А. Шевчук)

3.   Практична робота.

Запишіть текст, підкресліть прикладки з означуваними словами.

«Лесина казка» — таку назву має виставка творчих робіт родини Бойків, на якій представлено 30 художніх композицій — фігурки ляльок-персонажів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», виконаних матір’ю Ганною Бойко-Дергай; світлини волинських краєвидів виконані її чоловіком Сергієм Бойком, а малюнки — їх восьмирічним сином Андрієм. Виставка присвячена 135-річчю від дня народження Лесі Українки.

(З альманаху «Світязь»)

§ ІV.  Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

2.   Тренувальні вправи.

1)   Випишіть, розкриваючи дужки, у дві колонки словосполучення: 1 — які пишуться через дефіс; 2 — які пишуться окремо.

Трава (буркун), юнак (богатир), Серет (ріка), меч (риба), палац (музей), птах (орел),
розбишака (вітер), пташка (горобенятко), хлопець (крем’язень), заєць (русак), Говерла (гора), Сидорчуки (сестри), озеро (Байкал), квіти (калачики), одуд (птах).

2)   Спишіть речення, ставлячи слова в дужках у потрібну форму. Виділіть прикладки.

Милуйся, милуйся свічками (берези) і прозорим воском кленів (шептуни). (О. Довженко) Гетьман (Богдан Хмельницький) був сином чигиринського сотника (Михайло Хмельницький). (З підручника) Острів (Хортиця) з давніх-давен приваблював мандрівників величчю та красою. (З підручника) Місто Київ знаходиться на річці (Дніпро). (З газети) Ми живемо в місті (Тернопіль) на житловому масиві (Дружба). (З газети) Шанобливе і трепетне ставлення було до жінки (мати) в Україні. (В. Скуратівський)

3)   Спишіть речення, розставляючи пропущені графічні знаки. Поясніть правила написання дефіса й лапок при прикладці.

Козаки запорожці своєю мужністю дивували світ. (П. Панч) Найточніший час показують годинники на центральному поштамті, на станції метро Хрещатик і на вежі Будинку профспілок. (П. Загребельний) Підіймає Волинь Світязь озера келих. (П. Воронько) Я на палубі пароплава Некрасов. (О. Довженко) Кружляє над полем чорний птах ворон. З криком сів на груди ворон, чорний ворон птах. (П. Тичина) Привезли на річку дубців сіянців. (О. Донченко)

3.   Дослідження-відновлення.

Дослідіть, чи становлять подані речення зв’язне висловлювання. Розташуйте їх так, щоб утворився текст. Запишіть його, правильно оформлюючи прикладки. Поясніть їх правопис.

Воно було присвячене черговій річниці створення Лесею Українкою безсмертної драми (феєрії). У святі взяли участь письменники з Києва, Рівного, Острога, Тернополя, Вінниці. На Ковельщині вже вшосте відбулося поетичне свято (Лісова пісня). Наступного дня свято перемістилося в урочище (Нечімне), де під зелене склепіння лісу зійшлися дорослі і малі мешканці з навколишніх сіл, представники товариства (Просвіта), члени Союзу українок, учителі (словесники), працівники культури, учні та випускники шкіл. Вони відвідали музей (садибу) Лесі Українки в Колодяжному, виступили на вечорі (зустрічі) з творчою інтелігенцією, яка відбулась у центральній районній бібліотеці у Ковелі.

(За Н. Горик)

4.   Розподільний диктант.

Згрупуйте сполучення слів відповідно до правил правопису у дві колонки: 1 — при­кладки, що пишуться через дефіс; 2 — прикладки, що пишуться окремо.

Брати/слов’яни, трава/звіробій, грип/убивця, людина/змієборець, поет/романтик, місто/Берислав, очі/волошки, конструктор/Корольов, дослідники/археологи, знак/символ, споруда/символ, книга/реліквія, фізик/Пулюй, замок/фортеця, генерал/губернатор, інтелігент/земляк, пісні/балади, українець/учений, професіонал/музикант, острів/Мурашиний, Франко/школяр, хатинка/маяк, річка/Сквира, будинок/мурашник.

5.   Творче конструювання.

Складіть і запишіть із поданими словами речення так, щоб подані слова й словосполучення виступали: прикладками; іншими членами речення. Визначте синтаксичну роль означуваних слів при прикладках.

Зразок. На березі річки Дніпро, поблизу Канева, відбувся концерт народних аматорських колективів. Зі сторінок літературного альманаху «Дніпро» можна познайомитися із сучасними українськими письменниками. Дніпро — найбільша водна артерія України.

Шляхами Кобзаря, Славутич, червона калина, берегиня.

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

2.   Індивідуальне завдання.

Виписати з художніх творів речення з прикладками. Указати прикладки разом з означуваним словом.

§ VI.  Підсумки уроку

Гра «Лінгвістичний волейбол».

(Ведучий, називаючи слово, перекидає м’ячик учням, які добирають прикладку, при цьому вказують на правила її написання.)

Категорія: Українська мова 8 клас | Додав: uthitel (11.11.2013)
Переглядів: 10594 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
Клас!111!!1!1

Ім`я *:
Email *:
Код *: