Урок № 17 Означення узгоджене й неузгоджене - Українська мова 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 8 клас

Урок № 17 Означення узгоджене й неузгоджене

Урок № 17

Означення узгоджене й неузгоджене

Мета: поглибити знання учнів про означення як другорядний член речення; ознайомити з матеріалом про узгоджене й неузгоджене означення; розвивати вміння визначати вид означень у реченнях, трансформувати узгоджені означення в неузгоджені та навпаки, удосконалити навички доречного вживання означення як в усному, так і в писемному мовленні; виховувати любов до рідного слова

Очікувані результати: учні вміють розрізняти головні й другорядні члени; визначають другорядні члени речення; розрізняють узгоджені й неузгоджені означення; правильно ставлять розділові знаки при узгоджених означеннях; обґрунтовують їх постановку за допомогою вивчених правил; доречно використовують означення як в усному, так і в писемному мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

§ I.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

1)   Перевірка письмового завдання.

2)   Перевірка індивідуального завдання.

2.   Бесіда.

— Які члени речення називаються другорядними?

— Що таке додаток?

— На які питання він відповідає?

— Якими частинами мови виражений додаток? Наведіть приклади.

— Наведіть приклад речення з додатком, вираженим неозначеною формою дієслова.

§ II.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Завдання учням.

Виразно прочитайте речення. Від яких членів речення і яке питання треба поставити до виділених слів, щоб не спотворювати змісту речень? Укажіть ужиті в реченнях означення.

Тут розгорнулися санітарні взводи двох батальйонів. (О. Гончар) Мене завжди хвилюють птиці у вечірньому небі. (О. Довженко)  Нові квітки на килимах рука дівчини вишиває. (М. Рильський)

§ ІІІ.  Вивчення нового навчального матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди.

1)   Означення як член речення.

(Схеми синтаксичного розбору див. у «Наочних матеріалах».)

Отже, означенням називається другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? кот­рий? скільки? (у всіх родах, числах і відмінках).

— Якими частинами мови найчастіше виражається означення? (Означення найчастіше виражається прикметниками, дієприкметниками, рідше — іншими частинами мови. Наприклад: Розкований народ розправив (які?) дужі крила (В. Сосюра).)

2)   Узгоджені та неузгоджені означення.

(Схеми синтаксичного розбору див. у «Наочних матеріалах».)

Означення бувають узгодженими й неузгодженими. Узгодженим називається означення, яке має такий самий рід (в однині), число та відмінок, що й означуване слово. Узгоджені означення виражаються прикметниками, дієприкметниками, порядковими числівниками, займенниками. Наприклад: Відцвівся сонячний степ. (О. Гончар) Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів. (Т. Шевченко)

У ролі узгоджених означень можуть виступати дієприкметникові звороти. Наприклад: Хліба, змиті дощем, яскраво зазеленіли. (О. Гончар)

Неузгоджені означення виражаються іменниками, особовими займенниками, неозначеною формою дієслова, прислівником, сполученнями слів. Наприклад: Ми знаємо героїчних юнаків та дівчат (яких?) із Краснодона. (Чиї?) Його поради допомогли мені знайти місце в житті. Подали команду (яку?) рушати. (О. Гончар) Дорога (яка?) ліворуч була наглухо закрита дубовими завалами. (О. Гончар) З будиночка виходить чоловік (який?) у формі залізничника. (І. Шиян)

 Як ви вважаєте, чи бувають узгоджені та неузгоджені означення поширеними? (Узгоджені та неузгоджені означення можуть мати при собі залежні слова, тобто бути поширеними. Наприклад: Степом лунало іржання (чиє?) табуна коней.)

2.   Практична робота.

Виразно прочитайте речення. Знайдіть узгоджені та неузгоджені означення. Укажіть, чим вони виражені. Спишіть речення, виділивши означення.

Накрапає теплий, справді-таки дрібен-дрібен дощик. (Є. Гуцало) Шопена вальс… Ну хто не грав його і хто не слухав? (М. Рильський) Ластівки прилітали з мокрою глиною у дзьобах і закладали вихід із гнізда. (В. Земляк) Кошовий подав команду рушати. (А. Чайковський) Рідна мати моя! Ти ночей не доспала. (А. Малишко) Ще світиться вікно у хаті скраю. (Т. Шевченко) Вечірня вулиця — в берегах вишневого цвіту. (Є. Гуцало)

3.   Гра «Добери антонім».

Допишіть пропущені в другій частині прислів’їв антонімічні озна­чення.

З рівних дерев будують хати, а … — у печі палять. З малої хмари … дощ буває. Білі ручки … роботи не люблять. Щире слово — теплий промінь, … слово — гострий ніж у серце. Порожня бочка гучить, а … мовчить. Передні колеса кінь везе, а … — самі котяться.

Довідка: криві, великий, чорної, зле, повна, задні.

4.   Розподільний диктант.

Запишіть словосполучення, розподіляючи їх у дві колонки залежно від того, яке в них означення: І — узгоджене, ІІ — неузгоджене.

Інший випадок, п’ятий день, шафа для книг, зелений масив, марна спроба, написаний лист, хлопець в окулярах, статечна поведінка, сніг з дощем, одяг захисного кольору, гілка дерева, щира правда, шапка набакир, сила вітру, тихий звук, червоний олівець, гарний хлопець, наказ вийти.

5.   Дослідження-трансформація.

У поданих реченнях за зразком замініть неузгоджені означення узгодженими. Доведіть, чи зміниться зміст речень після трансформації.

(Зразок див. у «Наочних матеріалах».)

Зразок. Моральні цінності людства дійшли до нас в афоризмах, прислів’ях і приказках, образних висловах. (О. Ханкевич) — Моральні людські цінності дійшли до нас в афоризмах, прислів’ях і приказках, образних висловах.

Майстри села змальовували квіти, ягоди й плоди такими, якими бачили їх у природі. (Д. Степовик) Українська вишивка — це своєрідний літопис життя. (Т. Островська) Поруділа, припала до землі трава лісу. (В. Гей) У вишиванці закодовано потужний дух народу. (М. Чорна) На тлі налитої свинцем хмари відбився тьмяний диск сонця. (В. Гей) Заворожений красою, мовби вбираю в себе всі чари природи. (В. Гей)

6.   Гра «Редактор».

Відредагуйте подані речення.

Новий учень виявився відмінник. Деякі вулиці виявилися вузькі. Уночі небо здається безмежне. Вона була певна у собі.

7.   Творча робота.

Складіть речення, у яких подані слова й сполучення слів виступали б означеннями. З побудованих речень випишіть складні словосполучення. Визначте головне слово. Укажіть вид словосполучення за способом вираження головного слова.

Батька, середнього росту, з карими очима, писати, у лінію, зі скла, дівчини, зі Львова, для малювання.

§ V.  Домашнє завдання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

2.   Індивідуальне завдання.

§ VІ.  Підбиття підсумків уроку

Заключна бесіда.

— Що таке означення?

— На які види поділяються означення за способом вираження? Наведіть приклади.

— Яку стилістичну роль відіграють означення в художньому мовленні?

Категорія: Українська мова 8 клас | Додав: uthitel (11.11.2013)
Переглядів: 8008 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: