Урок № 12 Простий і складений дієслівний присудок - Українська мова 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 8 клас

Урок № 12 Простий і складений дієслівний присудок

Урок № 12

Простий і складений дієслівний присудок

Мета: поглибити знання учнів про види присудків, ознайомити зі способами вираження простих та складених присудків, розвивати вміння знаходити їх у реченні

Очікувані результати: учні вміють визначати види присудків; розрізняють простий, складений діє­слівний і складений іменний присудки; знаходять їх у реченнях.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Типи присудків»

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

1)   Перевірка письмового завдання.

2)   Перевірка індивідуального завдання.

2.   Бесіда.

— Який головний член речення називається підметом?

— Які підмети бувають за будовою?

— Чи залежить підмет від присудка?

— Який головний член речення називається присудком?

— Якими частинами мови можуть виражатися присудки?

§ ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Проблемні питання й завдання.

Перепишіть речення, підкресліть підмет і присудок кожного речення. Чи завжди це легко зробити?

Дурний язик голові не приятель. Добрий чоловік надійніший кам’яного мосту. Брехати — не ціпом махати. Голова без розуму, як ліхтар без свічки. Вік звікувати — не в гостях побувати. (Нар. творч.) Буду я навчатись мови золотої у роси-веснянки, у гори крутої. (А. Малишко) Тоді Іван Половець наказав приготувати кулемети. (Ю. Яновський) Десна тихо і плав­но котила хвилі до Дніпра. (О. Десняк)

§ ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

§ ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Опрацювання таблиці «Типи присудків».

Типи присудків

Простий

Складений

Дієслівний

Іменний

Дієслівний

— дієслова усіх способів у будь-якому часі;

— інфінітив;

— звуконаслідувальні слова;

— вигукова форма слова;

— фразеологічне сполучення.

Давно мені припала до душі ця пісня. В труді твори красу життя. (П. Тичина)

Іменник у Н. в., прикм., займ., числ., нерозкладне синтаксичне словосполучення Н., Ор. в. + дієслово-зв’язка в будь-якому способі та часі.

Так, була моя пісня палка. (Леся Українка)

Дієслово у формі інфінітива + допоміжне дієслово в будь-якому способі та часі.

Я так люблю сі5яти. (О. Довженко)

 

2.   Завдання учням.

Визначте граматичні основи речень. Укажіть види присудків. Якою частиною мови вони виражені?

Женя повертався додому ранком. (Є. Гуцало) Я так люблю сі5яти. (О. Довженко) Достигають яблука ранети. Рання осінь віти золотить. (Л. Костенко) Один кінь у нас звався Мурай. (О. Довженко) Цієї ночі Черниш не міг заснути. (О. Гончар) Так, була моя пісня палка. (Леся Українка)

3.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

4.   Практична робота.

Прочитайте текст. Підкресліть головні члени речення і дайте їх повну характеристику.

МЛИНИ ТА ВІТРЯКИ В УКРАЇНІ

Через століття пройшла ця давня, як і сама історія, оповідка: домашнє осідло тримається на двох хатніх кутах: печі і жорнах. Адже піч і жорна не тільки годували, обігрівали. Вони і гуртували людей у родинну спілку. З появою землеробства наш далекий предок утрадиційнив найпростіші знаряддя обробки зерна. Такою первинною формою були жорна. Потім з’явилися млини, а згодом і вітряки.

Жорна — це ручний млин, пристрій, яким у домашніх умовах розмелюють зерно. Млин — це споруда, обладнана спеціальними машинами для розмелювання зерна чи крупи.

Вітряк — вітряний млин. Млинарство в Україні відоме з давніх-давен. Про нього згадує перший звід законів — «Руська правда». Млини будувалися і водяні, і земляні.

Історія вітряка — це історія нашого традиційного побуту. Адже біля млинів часто збиралися люди гуртом, ділили радість і смуток.

(В. Крамар)

§ ІV.  Закріплення знань, умінь і навичок

1.   Робота з текстом.

Прочитайте уривок тексту. Визначте його стилістичну належність. Знайдіть двоскладні речення й підкресліть у кожному граматичну основу, з’ясуйте будову присудків.

У глуху ніч Насті приснився лихий сон. Він щось скаламутив у ній. Хотілося самій глянути й пересвідчитися, що справді нема тієї страшної ріки. Вона посеред ночі на очах у Насті почала перетворюватися на невблаганне море…

Ми з кумом хотіли прорватися «Жигулями», та коло ж першого поста нас не пустили…

Неподалік радісно й велично літали журавлі над молодими травами.

Настя знала, що ніхто ті трави не буде толочити цього літа, не толочитиме багато літ. Вони засіватимуться, зеленітимуть і вмиратимуть без людей коло Прип’яті, в лісах, по шляхах.

(К. Мотрич)

2.   Дослідження-відновлення.

Відновіть висловлювання, вставляючи з довідки потрібні за змістом допоміжні дієслова. Запишіть відновлений текст, визначте підмети й присудки.

Сірий заєць … думати про зиму. Саме в цю пору в його кров … закрадатися тривога, бо заєць, уловлював: … велике переселення на південь, до моря та до сонця, нічне і денне повітря … шелестіти од перелітних заграй.

Сірий заєць не … не любити і весну, і літо, і осінь. Навесні рідною хатою для нього ставав увесь білий світ. Улітку лисиці … знайти для себе пташині гнізда, від них легко … втекти. І восени вільне та щасливе життя тривало. На колгоспних полях багато солодкої моркви, а на поливних городах — хрумкої капусти.

(За Є. Гуцалом)

Довідка: поспішати, мусити, почати, могти, встигати.

3.   Пояснювальний диктант.

Запишіть текст. Підкресліть прості дієслівні присудки.

ЛЕСИНА СТЕЖКА

Улітку 1902 року Леся Українка відпочивала у мальовничому куточку Карпат — селищі Буркут.

Тут вона написала низку творів, зустрілася з Іваном Франком, проводила просвітницьку роботу серед гуцулів-бідняків. На березі посадила деревце на спогад. Горобина росте й дотепер, дбайливо оберігається. Поблизу неї зведено затишну альтанку.

Недавно в селищі лісорубів відбулося свято. До місця, де колись була садиба, у якій зупинялася поетеса, зійшлися жителі селища, гості. В урочистій обстановці відкрито мемо­ріальну дошку з барельєфом Лесі Українки.

(За В. Якуб’яком)

4.   Творче реконструювання.

У поданих реченнях замініть прості дієслівні присудки на складені іменні. Дослідіть, чи зміниться значення речень при їх перебудові.

Лежить великий шлях. Після дощу поле зазеленіло. Навесні довші дні. У видолинку густа трава. Мій дід і прадід чумакували. Моя мама вчителювала.

5.   Синтаксична вікторина «Хто швидше?».

Якомога швидше знайдіть і підкресліть головні члени в поданих реченнях.

Мовчання — не завжди згода. (Нар. творч.) Праця — багатство людини. (Нар. творч.) Вік прожити — не поле перейти. (Нар. творч.)

6.   Дослідження-аналіз.

Виразно прочитайте уривки з поетичних творів. Зверніть увагу на виділені присудки. З’ясуйте, до простих чи складених вони належать.

Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі; промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі… (В. Сосюра) Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені. (В. Симоненко) Усі, хто про безсмертя мріє, хай схиляться до споришу. (М. Руденко) Будуть крани водою шуміти. Будуть клумби широкі цвісти. (Г. Чубач)


§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Опрацювати теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

2.   Індивідуальне завдання.

Записати 5–6 народних висловів про роль людини в суспільстві. Виділити граматичні основи, схарактеризувати підмети й присудки.

§ VІ.  Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Рефлексія».

— Що мені вдалося на уроці, а що ні?

Категорія: Українська мова 8 клас | Додав: uthitel (11.11.2013)
Переглядів: 4982 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: