Урок № 5 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Повторення вивченого про текст і стилі мовлення. Поняття про публіцистичний стиль - Українська мова 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 7 клас

Урок № 5 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Повторення вивченого про текст і стилі мовлення. Поняття про публіцистичний стиль

Урок   №  5
Тема.  Розвиток  зв’язного  мовлення*.  Повторення  вивченого  про  текст  і  стилі  мовлення.  Поняття  про публіцистичний  стиль.  Навчальне  аудіювання.
  Мета:  повторити  вивчений  матеріал,  поглибити  знання  учнів  про  текст  і   стилі  мов­
лення;  дати  школярам  поняття  про  публіцистичний  стиль;  розвивати  вміння 
розпізнавати  тексти  публіцистичного  стилю,  сприймати  їх  на  слух;  виховувати 
повагу  до  історичного  минулого,  бережливе  ставлення  до  природи.
 Очікувані  результати:  учні  знають,  що  таке  текст,  його  структурні  особливості;  визначають  стилі 
і  типи мовлення, тему й   основну думку тексту; вміють з  одного прослуховування 
переказати  текст.
  Обладнання:   підручник,  дидактичний  матеріал,  таблиці,  текст  для  аудіювання.
  Тип  уроку:   застосування  знань  і   формування  вмінь.
Хід  уроку
  І.   АктуА л І з А ц І я  опорних  знА нь  учнІ в
Перевірка  домашнього  завдання.   ;
Бесіда  з   учнями.   ;
—  Дайте  визначення  поняття  «текст».
—  Назвіть  його  основні  ознаки.
—  У  якій  сфері  життя  суспільства  вживається  публіцис -тичний  стиль?
 ІІ.   МотивА ц І я  н А вчА льної  д І яльностІ   школяр І в.  
о голошення  теМ и  й   Мети  уроку
Проблемні  запитання  і  завдання.   ;
Порівняйте  й   визначте,  в   якій  із  колонок  записано  текст,  а   в  якій   — 
окремі  речення?  Як  ви  це  з’ясували?
І  раптом  я   побачив  серед 
жовтих  одну  білу  лілею.  Вона 
не стирчала, як її жовті сусідки, 
а  вільно лежала на воді. Її зеле-ні черенці були, як добрі ласкаві 
руки, що обережно й   турботливо 
тримали вінчик білих пелюсток. 
Кожна  пелюсточка  була  окремо 
від  інших,  але  всі  разом  вони 
утворювали таку дивовижну гар-монію  форм  і   фарб,  що  не  мож -на  було  відірвати  очей.
З  однієї  квітки  бере 
змія  отруту,  а   бджола   — 
мед.  У  народі  кажуть:  «Де 
волошки,  там  хліба  трош -ки». Очерет використовува-ли як покрівельний матері-ал,  з  нього  робили  огорожі 
та  стіни  допоміжних  спо-руд.  Кошовий  отаман  мав 
не  зав жди  залізну,  а  часом 
і  очеретяну булаву, що була 
символом  його  влади.
 ІІІ.  с прийняття й  з Асвоєння учняМ и нА вчА льного МАтер ІА лу
Робота  з  підручником.   ;
[1]  С.  45;  впр.  57   (усно).
[2]  §  46  (с.  192),  47  (с.  195);  впр.  365  (1   —  усно,  2  —  письмово), 
372   (усно).
Слово  вчителя.   ;
Те к с т   — це група речень, об’єднаних темою та основною дум-кою.  Речення  в   тексті  розташовано  в   послідовності, яка  потрібна 
для  розкриття  теми.
Текст  має  такі  ознаки:  пов’язаність  речень  за  змістом  (те -мою); наявність основної думки, її розвиток; певна послідовність; 
зв’язок  речень  між  собою  за  допомогою  займенників,  синонімів, 
повторів,  спільнокореневих  слів,  сполучників.
Публіцистичний стиль  — це різновид літературної мови, який ви-користовується  у   суспільно-політичній  сфері  життя.  Вживається 
у  газетах,  суспільно-політичних  журналах,  виступах,  у  радіо-  та 
телепередачах.
Опрацювання  таблиць.   ;

Стилі   мовлення
Назва  стилю Сфера  застосування Жанри  висловлювання Основні  ознаки
Розмовно­
побутовий
Побут Діалог,  бесіда,  лист  до  при ­
ватної  особи
Загальновживані 
слова,  необов’язковість 
суворої  логічності
Художній Художня  література Вірш,  оповідання,  повість, 
роман,  п’єса
Образність,  конкрет ­
ність,  емоційність
Науковий Наука  і  техніка Виступ,  лекція,  доповідь, 
повідомлення,  наукова  стаття, 
підручник
логічна  послідовність, 
точність,  абстрактність, 
слова  у   прямому  зна­
ченні
Публіцистич­
ний
Суспільне  життя Писемний:  стаття,  нарис, 
фейлетон.  Усний:  виступ,  
доповідь,  промова
Закличність,  при ­
страсність,  офіційний 
характер  мовлення, 
спеціальні
терміни
Офіційно ­
діловий
Офіційні,  службові 
стосунки
Закон,  угода,  документ,   
постанова,  офіційний  лист
Додержання  установле ­
ного  зразка,  офіцій­
ність,  сувора  точність
Стиль  мовлення Публіцистичний
Сфера  застосування Суспільне  життя,  політика,  мова  радіо  та  телебачення,  газет,  журналів
Мета  спілкування Точно,  доступно,  яскраво  інформувати  читача  про  події  життя  в  країні  та 
за  кордоном.  Викликати  певне  ставлення  до  того,  що  повідомляється,  спо ­
нукати  до  дії
Жанри  висловлю ­
вань
Звернення,  інтерв’ю,  відозва,  замітка,  огляд,  прокламація,  лекція,  стаття, 
виступ,  доповідь
Ознаки  стилю Закличність,  пристрасність,  оцінний  характер,  інформативність,  фактогра­
фічність,  логічність,  образність
Мовні  засоби Суспільно­політична  лексика,  висока  лексика,  слова  з  різко  негативним  зна­
ченням,  з  переносним  значенням,  спонукальні,  окличні  речення,  риторичні 
запитання,  звертання,  повтори,  антитеза,  інверсія
Бесіда.   ;
—  Які  є  стилі  мовлення?
—  Назвіть  сфери  застосування  кожного  зі  стилів.
—  Які  основні  ознаки  художнього  та  наукового  стилів?
—  Які  ознаки  притаманні  офіційно-діловому  стилю?
—  Які  ознаки  характерні  для  розмовно-побутового  та  пу-бліцистичного  стилів?
—  Які  жанри  висловлювання  і   мовні  засоби  притаманні 
публіцистичному  стилю?
Робота  з  текстами.   ;
Прослухайте  тексти,  визначте  їх  тему  та  головну  думку.  Який  стиль 
мовлення  покладено  в  основу  висловлювання?  відповідь  аргумен -туйте.  доберіть  заголовки  до  текстів.
Текст  1
Почесне місце в боротьбі українського народу проти турецько-татарських загарбників посідає українське козацтво. З   часу свого 
виникнення Запорозька Січ стає опорним пунктом, військовою ба-зою  для  виступів  проти  турецько-татарської  агресії.  З   розвитком 
Січі  боротьба  козацтва  проти  турецьких  султанів  і  кримських 
ханів  набирає  активного,  наступального  характеру.
(З  газети )
Текст  2
—  Читав  на  дошці  оголошення?
—  Про  танцювальний  колектив?  Ну,  читав...
—  Може,  запишемось?
—  Танцюристом?  Хлопцеві?  А  балериною  не  дражнити -муть?
—  Щоб  ти  знав,  гопак  —  то  не  просто  собі  танець,  то  мис-тецтво  двобою.  Кажуть,  нічим  не  поступається  дзюдо  або  самбо!
—  Ти  ба!  Хто  таке  каже?
—  Тренер  із  дзюдо  розповідав.
—  Значить,  правда.  Може  й   справді  записатися?
(З  розмови  двох  учнів )
Текст  3
Хто  такі  козаки?  Звідки  вони  взялися?  Якби  існувала  ма -шина  часу,  про  яку  мріяв  фантаст  Герберт  Велс,  то  на  ці  пи-тання  було   б  легко  відповісти?  Клацнув  важільцем  —  і  машина 
переносить  тебе  на  сотні  років  назад.  А  тут  не  лови  гав,  встигай 
фіксувати  все  бачене  й   почуте...  Та,  на  жаль,  машина  часу  іс-нує  лише  в   уяві  фантастів.  Тому  єдиним  провідником  в   минуле 
є  історик.  Немов  слідопит  з  романів  Фенімора  Купера,  розшукує 
він  сліди  минулого  та  історичні  джерела  і,  спираючись  на  них, 
відтворює  далекі  події.  Наскільки  відтворена  ним  картина  ми -нулого  є  точною,  залежить  від  збереженості    історичних  джерел, 
тобто  речових  пам’яток,  документів,  літописів,  і   від  таланту  са-мого  історика.
(Із  журналу)
Текст  4
До  уваги  батьків!
Оголошується  конкурсний  набір  хлопчиків  8–11  років  до 
дитячого  танцювального  колективу  «Козачок»,  що  створюється 
при  Центрі  дитячої  та  юнацької  творчості  м.  Харкова.
Про  умови  конкурсу  можна  дізнатися  за  тел.  47-78-95.
Дирекція  Центру
(З  газети )
 ІV.  зА крІ плення  знА нь,  уМІнь  тА   н А вичок  учнІ в
Навчальне  аудіювання.   ;
1.   Читання  вчителем  тексту.
ЧиМ  ШКІДЛиВЕ  СПАЛЮВАННЯ   
ОПАЛОГО  ЛиСТЯ  І  СУХОЇ  ТРАВ и?
Восени  та  навесні,  незважаючи  на  заборону  органів  місце -вого  самоврядування,  мешканці  міст  і  сіл  спалюють  опале  листя 
та  торішню  траву.  У   пік  спалювання  повітря  в  навколишньому 
середо вищі стає палким і   гірким, збільшуються випадки захворю -вання  дихальних  шляхів.  Яка  ж  шкода  завдається  спалюванням 
рослинних  залишків  людям  і  довкіллю?
Ученими  доведено:  під  час  згорання  однієї  тонни  рослин -них  залишків  у  повітря  потрапляє  близько  дев’яти  кілограмів 
мікрочасток  диму.  До  їхнього  складу  входять  пил,  окиси  азоту, 
угарний  газ,  важкі  метали  і  низка  канцерогенних  сполук.  У  тлі-ючому без доступу кисню листі виділяється бензоперон, що здатен 
викликати  у  людей  різні  ракові  захворювання.
Додаткова  проблема  полягає  в  тому,  що  з   листям,  як  пра -вило,  горить  і  безліч  різноманітного  сміття,  що  суттєво  посилює 
забруднення  атмосфери,  гідросфери,  літосфери.  При  згоранні,  ска -жімо, поліетиленових пакетів, пластмасових пляшок у  повітря по-трапляє  до  сімдесяти  різноманітних  хімічних  сполук,  більшість  із 
яких смертельно отруйні. Саме вони, як правило, стають причиною 
дряпання  в   горлі  та  кашлю.  При  горінні  гуми  і  виробів  із  неї 
утворюються  канцерогенна  сажа  й  оксиди  сірки,  що  викликають 
респіраторні  захворювання.
Окрім  безпосередньої  загрози  людському  здоров’ю,  спалю -вання  листя  і  сухої  трави  має  негативні  наслідки  також  для 
довкілля  і  господарства.
Спалювання  листя  призводить  до  руйнації  ґрунтового  по -криву,  адже  безпосередньо  вигорають  рослинні  залишки  різної 
структури,  гинуть  ґрунтоутворюючі  мікроорганізми.  Крім  того, 
вони  гинуть  і   від  утворюваних  при  горінні  важких  металів.
За  нормальних  умов,  коли  листя  перегниває,  необхідні  для 
розвитку рослин речовини повертаються в  ґрунт. При згоранні  ж 
утворюється попіл. Незважаючи на загальноприйняту думку, зола 
є,  до  речі,  дуже  небезпечним  добривом.  І,  таким  чином,  спа -лювання  листя  щороку  призводить  до  все  більшого  збіднення 
ґрунту,  який,  на  жаль,  і   так  виснажений  різними  мінеральними 
доб  ривами.
На  природних  ділянках  і  газонах  вогонь  знищує  насіння 
і  коріння трав’янистих рослин, різних корисних комах і  черв’яків, 
які  утримують  ґрунт  у   належній  формі,  пошкоджує  нижні  час-тини  дерев  і  кущів  та  верхні  частини  їх  коріння.
Знищення  природної  листяної  підстилки  в   2–4   рази  підви-щує промерзання ґрунту, що є  вкрай небезпечним для збереження 
мінералів.
При  спалюванні  трави  на  присадибних  ділянках  або  фер -мерських  полях  виникає  загроза  перекидання  вогню  на  природні 
ділянки, що призводить, у  свою чергу, до порушення державного 
законодавства  і   знищення  диких  рослин  та  тварин.  Саме  зі  спа -лювання стерні на полях починається більшість степових пожеж, 
які,  на  жаль,  завдають  неймовірних  збитків  державі.  Так  само 
існує  загроза  лісових  пожеж  і   згорання  житлових  будинків.
Що  ж робити з  опалим листям? Як із користю використати 
його  для  господарських  потреб  і  не  зашкодити  навколишньому 
середовищу?
Найбільш безпечним для довкілля варіантом утилізації опа -лого листя є  компостування. Щорічне прибирання листя в   парках 
за  20   років  призводить  до  50-відсоткового  зниження  приросту 
деревини.  Те  саме  відбувається  і   на  присадибних  ділянках.
Як відомо, для компостування листя складають у  величезні 
купи завширшки 2  метри і  заввишки до 1,7  метра. В  основу купи 
вкладають  25-сантиметровий  шар  землі.  Кожен  із  шарів  листя 
присипають землею. Протягом літа купу 2–3   рази перелопачують. 
Компост  уважається  готовим,  якщо  перетворився  на  однорідну 
темну  розсипчасту  масу.  При  літній  закладці  компост  дозріває 
за 2–3  місяці, при осінній  — за 6–8. Аналогічно, компостування 
можна  проводити  в   траншеях  завглибшки  до  1   метра  завширш -ки  1,5  метра.  Зручнішим  вважається  траншейне  компостування, 
адже  при  ньому  компостна  маса  рівномірно  зволожується  і  не 
пересихає.
Використовувати  компост  як  добриво  можна  вже  через  рік 
після  закладки.  Його  корисні  властивості  зберігатимуться  ще 
4  роки.  Корисне  використовування  компосту   —  прикоренева  під-кормка  дерев  і  кущів,  екологічно  чиста  сировина  для  підтримки 
належного  існування  квітів.
Тож  чи  варто  спалювати  листя?
(570  сл.)   ( З  газети  «Слобідський  край» )
2.   в иконання  учнями  тестових  завдань.
1.   Що  відбувається  з  повітрям  у  пік  спалювання  листя?
А  З  ним  нічого  не  відбувається;
Б  повітря  стає  важким;
В  стає  важким  і  гірким;   9
Г  стає  гірким.
2.   Що  потрапляє  у  повітря  під  час  спалювання  однієї  тонни 
рослинних  залишків?
А  Приблизно  7  кілограмів  мікрочасток  диму;
Б  близько  9   кілограмів  мікрочасток  диму;   9
В  понад  9   кілограмів  мікрочасток  диму;
Г  9  кілограмів  мікрочасток  диму.
3.   Що  здатен  викликати  бензоперон,  який  виділяється  у  тлі-ючому  без  кисню  листі?
А  Різні  ракові  захворювання;   9
Б  дряпання  в   горлі;
В  кашель;
Г  збільшення  випадків  захворювання  дихальних  шляхів.
4.   Що  потрапляє  у  повітря  під  час  згорання  листя  і   сміття?
А  Близько  70   різноманітних  хімічних  сполук,  які  небез -печні  для  здоров’я  людини;
Б  50  хімічних сполук, які смертельно отруйні для людини;
В  7  хімічних  сполук,  які  небезпечні  для  здоров’я  людини;
Г  до  70   різноманітних  хімічних  сполук,  більшість  із  яких    9
смертельно  отруйні.
5.   Канцерогенна сажа й  оксиди сірки утворюються при горінні:
А  пластмасових  пляшок;
Б  поліетилену;
В  гуми  і  виробів  з   неї;   9
Г  рослинних  залишків.
6.   Як  спалювання  листя  впливає  на  довкілля?
А  Гинуть  комахи  і  черв’яки;
Б  руйнується  ґрунтовий  покрив;   9
В  забруднюється  ґрунт;
Г   пошкоджуються крони дерев та верхні частини їх коріння.
7.   Знищення  природної  листяної  підстилки  спричиняє:
А  промерзання  ґрунту;   9
Б  зменшення  кількості  рослин  і  тварин;
В  перекидання  вогню  на  природні  ділянки  і  житлові  будинки;
Г  степові  пожежі.
8.   Який  варіант  утилізації  опалого  листя  найбільш  безпечний 
для  довкілля?
А  Спалювання;
Б  компостування;   9
В  збирання  в   купу;
Г  переробка  на  підприємствах.
9.   До  якого  стилю  мовлення  належить  поданий  текст?
А  Художній;
Б  розмовно-побутовий;
В  науковий;
Г  публіцистичний.   9
10.  Які стилістичні особливості характерні для почутого тексту?
А  Широке  використання  загальновживаних  слів,  простих 
речень,  звертань;
Б   широке використання суспільно-політичних слів-термінів,    9
риторичні  запитання;
В  логічна стрункість викладу думки, уживання слів у  пря -мому  значенні,  наявність  термінів;
Г   широке використання художніх засобів, естетичний вплив 
на  читача.
11.  Що  виражає  заголовок?
А  Основну  проблему  суспільства;
Б  тему;
В  основну  думку;
Г  тему  й  основну  думку.   9
12.  Визначте  головну  думку  тексту.
А   Спалювання опалого листя і   сухої трави не дуже шкідливе.
Б  Спалювання  опалого  листя  і   сухої  трави  шкідливе  для    9
здоров’я  людини  і  навколишнього  середовища.
В  Спалювання  опалого  листя  і   сухої  трави  шкодить  рос-линам  і   тваринам.
Г   Є інші шляхи утидізації опалого листя і  торішньої трави.
 V.   д о МАшнє  зА вдА ння
[1]  С.  43–49;  впр.  60  (усно).
[2]  §  46,  47  (с.  192–197);  впр.  374   (письмово).
Індивідуальне завдання.  дібрати текст публіцистичного стилю, скласти 
4–5   запитань  за  його  змістом.
 VI.  пІ дбиття  пІ дсу М к І в  уроку
Заключна  бесіда.   ;
—  Які  стилі  мовлення  вам  відомі?
—  На що треба звернути увагу, щоб визначити стиль мовлення?
Категорія: Українська мова 7 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 2431 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: