Урок № 14 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Різновиди читання. Ознайомлювальне читання (практично). Навчальне читання мовчки. - Українська мова 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 7 клас

Урок № 14 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Різновиди читання. Ознайомлювальне читання (практично). Навчальне читання мовчки.
Урок № 14
Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Різновиди читання. Ознайомлювальне читання (практично). Навчальне читання мовчки.
Мета: дати учням поняття про різновиди читання; у процесі практичної діяльності
домогтися усвідомлення поняття «ознайомлювальне читання»; вдосконалювати
техніку читання мовчки, вміння виділяти головне та другорядне; збагачувати
словниковий запас школярів; виховувати повагу до історичного минулого.
Очікувані результати: учні знають різновиди читання, вміють читати мовчки незнайомі тексти
різних стилів, типів і жанрів мовлення зі швидкістю 120–210 слів за 1 хвилину;
користуються з певною метою залежно від мовленнєвої ситуації ознайомлю ­
вальним видом читання (відшукують потрібну інформацію, читаючи заголовки,
назву, початок, кінцівку, окремі фрагменти, виділяють головне та другорядне,
оцінюють прочитане з погляду змісту і форми.
Обладнання: підручник, таблиця, текст для читання мовчки.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. АктуА л І з А ц І я опорних знА нь учнІ в
Перевірка домашнього завдання. ;
ІІ. МотивА ц І я н А вчА льної д І яльностІ школяр І в.
о голошення теМ и й Мети уроку
— Читання мовчки — один із важливих видів мовленнєвої
діяльності, за допомогою якого ми дістаємо багато цінної інфор -мації, отримуємо естетичну насолоду.
Щоб оволодіти навичками читання мовчки, треба відпрацю-вати техніку читання, навчитися сприймати текст, виділяти голо -вне та другорядне, визначати ключові слова. Слід також уміти
виділяти важливі деталі, що стосуються типу мовлення
ІІІ. основний зМІст роботи
Робота з підручником. ;
[1] Скласти конспект уроку.
[2] § 49 (с. 201–203); впр. 385 (усно).
Слово вчителя. ;
Читання, як і аудіювання, є рецептивним видом мовлен-нєвої діяльності. У процесі читання розв’язуються різноманітні
комунікативні завдання.
Ознайомлювальне читання — це читання мовчки без указівки на
обов’язкове використання здобутої інформації. Для нього харак -терний високий темп, точність розуміння змісту та виділення
найбільш суттєвих деталей. При такому читанні необхідно ви -значити тему, проблеми та головну думку.
Опрацювання таблиці. ;
Р ІЗНОВ и Д и Ч и ТАНН я
Вид читання Що потрібно усвідомити Характер читання
Ознайомлю ­
вальне
Чи варто це читати? Кому адре­
совано текст? який зміст кожного
з розділів (абзаців) і тексту
в цілому?
Швидке перегортання сторінок, читання
заголовків. Перегляд окремих фрагментів
тексту, ознайомлення з ілюстраціями,
читання анотації, змісту видання
Вивчальне які тема та основна думка тексту?
Що в тексті головне, другорядне?
яку нову для читача інформацію
містить текст?
Повільне, вдумливе читання тексту чи
його частин, глибоке проникнення в його
зміст. Максимально повне осягнення нової
інформації
Вибіркове Про що говориться в тексті? яка
інформація є корисною? У яких
частинах (розділах) тексту її
вміщено?
Перегортання сторінок, швидке читання
заголовків, змісту, окремих фрагментів
тексту. Повільне читання потрібних частин
з метою вилучення потрібної інформації
Навчальне читання мовчки. ;
1. Читання тексту учнями.
ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНи В ДАВНІ ЧАСи
Територія України у III–II тисячоліттях до н. е. була засе-лена переважно землеробсько-мисливськими племенами, а степові
і частково лівобережні райони — скотарськими племенами, які
мали тісні товарні стосунки із сусідніми землеробами, а також
із державами Середземномор’я та Кавказу. У цей час в Укра-їні дедалі більшого розвитку набуває землеробство, виникають
ремесла, на берегах річок будуються міста й різноманітні по-селення, прокладаються шляхи сполучення, створюються нові
транспортні засоби. При цьому значно зміцнюється рослинний
покрив унаслідок вирубування лісів і розширювання цілинних
степів. Людина починає змінювати і рельєф, розробляючи корисні
копалини — залізні й мідні руди, будівельні матеріали. З роз-
витком просторових уявлень і досвіду картографічного виразу
стародавніми людьми поступово починає усвідомлюватись необхід-ність під час картографування поєднувати дистанційні і контурні
характеристики з орієнтуванням за сторонами світу на підставі
хоча б елементарних кутових визначень. Одною з найдавніших
карт, що відбиває частини території України, очевидно, є карта
узбережжя Чорного моря з грецькими написами, що збереглися
на щиті римського воїна, який знайдено над Євфратом. Це, ма -буть, найдавніша пам’ятка античної доби у світовій картографії.
Згідно з історичними дослідженнями, наприкінці II —
на початку І тисячоліття до н. е. степові райони Побужжя
і Придністров’я населяли землеробсько-скотарські племена кім -мерійців — найдавніші у східній Європі племена, назва яких
збереглася в писемних грецьких та ассірійських джерелах. У VIII
столітті до н. е. у степове Причорномор’я із-за Дону пересели -лись кочові племена іраномовних скіфів (скитів), які підкорили
та асимілювали місцеві племена. Усі вони в працях античних
географів та істориків об’єднані спільною назвою — скіфи. Лісо-степові райони України в VIII–III ст. до н. е. населяли місцеві
землеробсько-скотарські племена, частиною яких у правобережно -му середньому Придністров’ї більшість авторів уважають безпо -середніми предками слов’ян — сармати, які переселились сюди
з Поволжя і Приуралля. Ще в VII–V століттях до н. е. на північ-ному узбережжі Чорного моря оселились греки, які створили тут
рабовласницькі міста-держави (в районі Керчі, Феодосії, Очакова,
Тамані). Отже, перші географічні описи України зробили старо -давні греки. Геродот описав природу й населення півдня України,
звернув увагу на темні потужні ґрунти вздовж Дніпра; його ві -домості підтвердив і розширив Гіппократ (460–377 pp. до н. е.).
Значну увагу Україні у своїх творах приділили видатні географи
античного світу — греки Стратон і Птоломей, а також римський
натураліст Пліній Старший. Усі ці описи стосуються насамперед
півдня України. Пізніше про Україну згадують візантійські та
арабські мандрівники, зокрема Ібн-Фоцлан і візантійський імпе-ратор Костянтин Порфірородний, який зазначає українські назви
порогів на Дніпрі, а також важливі пристані в пониззі Дніпра
(даючи їхні назви грецькою і українською) — острів св. Григорія
(Хортиця), острів Етерія (Березань). Багато географічного мате -ріалу містить «Повість временних літ», що є найважливішим
історико-географічним джерелом того часу. Цікаві відомості про
східних і південних слов’ян подає візантійський історик Про-копій Кесарійський. Щодо назви Чорного моря слід зазначити,
що вона зазнавала змін залежно від народів, які селилися на
його берегах (Скіфське, Бахр-ал-Армані), назв країн і місцевостей
(Колхідське, Суфожське), розміру і кольору води (Велике, Синє),
зв’язків з океаном (Понтійська бухта), розташування відповідно
до сторін горизонту (Південне — для слов’ян, Північне — для
арабів). Нинішню назву «Чорне море» пов’язують з давньоіран-ським «Ахшайна» (темний, непрозорий).
(474 сл.) ( За Я. Жупанським )
2. в иконання учнями тестових завдань
1. Якими племенами була заселена територія України у III—
ІІ тисячоліттях до н. е.?
А Землеробськими;
Б землеробсько-скотарськими;
В землеробсько-мистецькими;
Г землеробсько-мисливськими. 9
2. Які племена мали тісні товарні стосунки із сусідніми зем -леробами і з державами Середземномор’я і Кавказу?
А Скотарсько-мисливські;
Б мисливські;
В скотарські; 9
Г землеробські.
3. Що змінюється внаслідок вирубування лісів і розширювання
цілинних степів?
А Рослинний покрив; 9
Б флора і фауна;
В життя людей;
Г умови землеробства.
4. Яка карта є однією з найдавніших карт, що відбиває час-тини території України?
А Узбережжя Азовського моря;
Б узбережжя Євфрату;
В узбережжя південного берега Криму;
Г узбережжя Чорного моря. 9
5. Які племена населяли наприкінці II — на початку І тисячо-ліття до н. е. степові райони Побужжя і Придністров’я?
А Скотарські племена;
Б землеробсько-скотарські племена кіммерійців; 9
В землеробсько-скотарські племена ассірійців;
Г землеробсько-мисливські племена кіммерійців.
6. Які племена у VIII ст. до н. е. переселились у степове При-чорномор’я із-за Дону?
А Кіммерійці;
Б іраномовні скіфи; 9
В греки;
Г ассірійці.
7. Кого більшість авторів уважає безпосередніми предками
слов’ян?
А Сарматів; 9
Б скотарські племена;
В греків;
Г арабів.
8. Хто зробив перші географічні описи України?
А Птоломей;
Б Феодос;
B Геродот; 9
Г Гіппократ.
9. Який твір містить багато географічного матеріалу про Україну?
А «Південь України. Розповіді та перекази»;
Б «Повість про Україну»;
В «Повість временних літ»; 9
Г «Антологія чудес Скіфії».
10. З чим пов’язана назва «Чорне море»?
А З давньоіракським «Ахшайта»;
Б з давньоіранським «Ахшайна»; 9
В з давньоруським «темний», «непрозорий»;
Г з давньоукраїнським «темний», «непрозорий».
11. У якому стилі написано поданий текст?
А Науковий стиль; 9
Б розмовний стиль;
В художній стиль;
Г публіцистичний стиль.
12. Які стилістичні особливості характерні прочитаному тексту?
А Уживання розмовно-побутової лексики;
Б використання суспільно-політичної лексики;
В використання канцелярської лексики;
Г використання слів-термінів, логічна структурність тексту. 9
ІV. до МАшнє зА вдА ння
[1] дібрати текст для читання мовчки (500–600 слів), скласти тестові
запитання.
[2] § 49 (с. 201–206); впр. 388 (1–3 — усно, 4 — письмово).
Індивідуальне завдання. Скласти кросворд із теми « дієслово».
V. пІ дбиття пІ дсу М к І в уроку
Інтерактивна вправа «Опитування-інтерв’ю». ;
(Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)
— Що корисного ви винесли з уроку?
— Над чим іще треба працювати?
Категорія: Українська мова 7 клас | Додав: uthitel (22.12.2013)
Переглядів: 2961 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: