Урок № 5 Іменник. Велика літера й лапки в іменниках. Голосні у відмінкових закінченнях іменників - Українська мова 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 5 клас

Урок № 5 Іменник. Велика літера й лапки в іменниках. Голосні у відмінкових закінченнях іменників

 

Урок № 5

Іменник. Велика літера й лапки в іменниках.
Голосні у відмінкових закінченнях іменників

Мета: актуалізувати й систематизувати знання учнів про іменник, удосконалювати навички розпізнавання, написання та відмінювання іменників; формувати орфографічні вміння й навички написання власних назв; розвивати усне й писемне мовлення

Очікувані результати: учні правильно пишуть іменники з вивченими орфограмами; розрізняють літературну лексичну норму; пояснюють вивчені орфограми; знаходять і виправляють орфографічні помилки на вивчені правила; будують речення з вивченими частинами мови, використовуючи їх у прямому, переносному значеннях, як синоніми та антоніми; оцінюють випадки вдалого й невдалого їх використання; складають усні висловлювання на певну соціокультурну тему з використанням власного життєвого досвіду відповідно до визначеної комунікативної мети.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал

Тип уроку: систематизація та узагальнення знань.

§ І.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

2.   Бесіда.

— Назвіть відомі вам самостійні частини мови.

— Яким чином ми відрізняємо самостійні й службові частини мови? Наведіть приклади.

3.   Завдання учням.

Визначте, якими частинами мови є записані на дошці слова.

(Слова заздалегідь записані на дошці.)

Осінній, вранці, один, співати, мій, щоб, олівець, від, не.

§ ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Проблемні питання.

— На вашу думку, від якого слова утворилось слово «іменник»?

— Чому саме так називається ця частина мови?

— Що було б, якби в мові не існувало іменників?

§ ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Слово вчителя.

План пояснення матеріалу

1)   Яку частину мови називаємо іменником?

Іменник — це самостійна повнозначна частина мови, яка має значення предметності й відповідає на питання хто? що?

2)   Власні та загальні назви. Велика літера у власних назвах.

Іменники можуть позначати загальні та власні назви.

Загальні назви стосуються багатьох однакових предметів: місто, річка, гора, собака.

Власні назви стосуються окремих предметів, щоб відрізняти їх від інших подібних: Харків, Дніпро, Говерла, Сірко.

Іменники — власні назви пишуться з великої літери.

3)   Істоти та неістоти.

Іменники — назви істот відповідають на питання хто?: левеня, дівчина, пташеня.

Іменники — назви неістот відповідають на питання що?: кущ, трава, зірка.

4)   Рід, число, відмінки іменників.

Змінюється іменник за числами та відмінками, належить до певного роду.

У сучасній українській мові категорію відмінка іменника складають сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Відмінок — граматична форма іменника. Називний відмінок називається прямим, усі інші — непрямими. Усі відмінки, окрім називного та кличного, можуть уживатися з прийменником. Місцевий відмінок уживається тільки з прийменником.

2.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

3.   Лінгвістична гра «Хто уважніший?».

(Учитель читає спочатку іменники — назви істот, а потім — неістот. Учні «світлофорчиком» реагують на правильно й неправильно прочитані назви істот і неістот.)

Істоти: завдання, лис, журавель, зима, взуття, мати, друг, вересень, собака, птах, дитя, човен, учень, прислів’я, півень, син.

Неістоти: черевички, намисто, зоря, бабуся, горобець, книга, розум, радість, зошит, дівчина, тополя, криниця, бджола, грім, мед.

— Як ви з’ясовували, які іменники є істотами, а які — неістотами?

4.   Робота біля дошки й у зошитах.

Доповніть речення власними назвами.

Мого тата звуть… Я живу на вулиці… У мене є песик (котик)… У нашому місті протікає річка… Мій улюблений журнал — … Я люблю цукерки… Мій улюблений письменник — … Щоліта ми відпочиваємо… Улюблений фільм мами — … Бабуся любить пісню…

5.   Словниковий диктант.

Біблія, князь Ярослав Мудрий, Зевс, сузір’я Чумацький Шлях, Леся Українка, казка «Котигорошко», пес Бровко, вулиця Тимурівців, вірш «Заповіт», журнал «Джерельце», сестра Тетянка, пароплав «Україна», Харківська область, Київська Русь, медаль «За відвагу».

6.   Творче завдання.

Усно складіть невелику розповідь про Лесю Українку, використавши іменники — власні назви.

§ IV.  Систематизація та узагальнення вивченого

1.   Самостійна робота.

2.   Фразеологічний тренінг.

3.   Робота біля дошки й у зошитах.

Подані іменники поставте у формі орудного відмінка, запишіть. Поясніть, коли в орудному відмінку однини іменників жіночого роду ставимо апостроф, а коли пишемо подвоєні літери? Коли подвоєння не відбувається?

Кров, повість, молодість, осінь, радість, тінь, подорож, міць, сіль, любов, піч.

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

§ VІ.  Підсумок уроку

Гра «Четверте зайве».

Закресліть «четверте зайве». Поясніть свій вибір.

Небо, рослинність, вирощувати, осінь.

Білочка, сова, хлопець, портфель.

Хустка, диван, туман, ледар.

Харків, Слобожанщина, озеро, Говерла.

Морози, сніг, дощі, грози.

Категорія: Українська мова 5 клас | Додав: uthitel (20.08.2014)
Переглядів: 2690 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: