Урок № 2 Розвиток зв’язного мовлення. Мова та мовлення. Види мовленнєвої діяльності - Українська мова 5 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська мова 5 клас

Урок № 2 Розвиток зв’язного мовлення. Мова та мовлення. Види мовленнєвої діяльності

 

Урок № 2

Розвиток зв’язного мовлення. Мова та мовлення. Види мовленнєвої діяльності
(аудіювання, читання, говоріння, письмо). Навчальне аудіювання

Мета: дати учням поняття про мову та мовлення, навчити розрізняти їх; ознайомити з видами мовленнєвої діяльності; розвивати навички сприймання тексту на слух, розуміння й відтворювання його

Очікувані результати: учні розрізняють такі поняття, як мова, мовлення, спілкування; знають види мовленнєвої діяльності; розуміють прослуханий текст, ділять його на смислові частини, створюють усний малюнок за текстом, обирають один із запропонованих варіантів відповіді на запитання за текстом.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, текст для аудіювання, таблиця «Види мовленнєвої діяльності», схема «Види мовленнєвої діяльності»

Тип уроку: застосування знань і формування вмінь

§ І.   Актуалізація опорних знань учнів

1.   Бесіда.

— Пригадайте, що ви вже знаєте про мову. Для чого вона потрібна людям?

— За допомогою чого ми спілкуємося?

— Як ви розумієте вислів «Мова — це найважливіший засіб людського спілкування»?

— Чому люди говорять один з одним?

— Як мова допомагає в навчанні й праці?

2.   Перевірка домашнього завдання.

§ ІІ.  Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Протягом двох хвилин запишіть слова, що стосуються писемності.

ІІІ.    Основний зміст роботи

1.   Слово вчителя.

1)   Загальне уявлення про спілкування. Правила спілкування.

Люди спілкуються між собою за допомогою мови. Обмін думками, життєвим досвідом здійснюється в процесі мовлення. Отже, мова — найдосконаліший спосіб людського спілкування, вона також служить для здобуття нових знань. Але може виявляти себе тільки в мовленні, отже, застосуванні засобів мови з метою спілкування.

2)   Поняття «мова» і «мовлення».

Мова — це засоби спілкування (слова, словосполучення, речення, тексти тощо).

Мовлення — це використання цих засобів для спілкування, тобто процес спілкування людей між собою за допомогою мови.

3)   Види мовленнєвої діяльності.

Мовлення передбачає не лише вміння говорити (усне мовлення) і писати (писемне мовлення), але й слухати (сприймати усне мовлення) і читати (сприймати писемне мовлення). Звер­ніть увагу! У характеристиці всіх видів мовленнєвої діяльності — говоріння, слухання, читання, письма — спільним є зміст висловлювання, який потрібно донести до співрозмовника або зрозуміти з чужого висловлювання.

4)   Будова тексту.

Кожен текст має початок (зачин), основну частину й кінцівку.

Зачин готує до сприйняття того, про що буде йти мова в тексті. З основної частини ми дізнаємося головне, про що автор хотів повідомити в тексті. Кінцівка — це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.

2.   Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

3.   Опрацювання таблиці «Види мовленнєвої діяльності».

4.   Опрацювання схеми «Види мовленнєвої діяльності».

5.   Бесіда.

— Як ви розумієте прислів’я «Слово чемне кожному приємне»?

— Запишіть декілька слів ввічливості, які ви найчастіше використовуєте.

6.   Робота в парах.

Усно складіть та інсценізуйте за особами один із таких діалогів:

•    між учнем та бібліотекарем;

•    між покупцем і продавцем у магазині;

•    між учителем та учнем, який запізнився;

•    між друзями, котрі хочуть помиритися після сварки.

7.   Проведення навчального аудіювання.

1)   Інструктаж щодо проведення аудіювання.

(Слухаючи текст, необхідно глибоко проникати у його зміст, щоб зрозуміти взаємозв’язок явищ, фактів, подій, з’ясувати особливості композиції твору, причинно-наслідкові зв’язки в ньому.)

2)   Читання тексту вчителем.

Цвіт папороті

З давніх-давен відомо всім, а особливо старим бабусям, які люблять про це оповідати зимовими вечорами біля печі, що на Яна Купала, коли буває найкоротша літня ніч, у лісі зацвітає папороть. Хто ту квітку знайде, зірве й сховає, матиме щастя на все життя.

Оце тільки горе, що така ніч буває лише раз на рік, і то дуже коротка, та й цвіте тоді один-однісінький кущ папороті в усьому лісі. А росте цей кущ у такому закутку, що добратися до нього майже неможливо.

Кажуть також, що дорога до квітки дуже важка й небезпечна, бо на ній трапляються різні страхіття й лякають людину, не дають їй іти.

І ще кажуть, що тільки молода людина може добути цю квітку.

Колись давно жив собі в одному селі хлопець на ім’я Яцусь. Люди прозвали його Цікавим, бо він скрізь нишпорив, шукав і все слухав, що кажуть люди. Що найважче добути, те він неодмінно хотів мати: така вже була в нього вдача. На те, що під ногами лежить, Яцусь і не дивився, а чого треба було добиватися, через що собі в’язи можна було скрутити,— оце йому найбільш припадало до серця.

Трапилося раз, що хлопці сиділи ввечері коло вогнища, а Яцусь різьбив ножиком візерунка на палиці, бо неодмінно хотів прикрасити її собачою головою. Тут до вогню підійшла стара Німчиха, баба дуже розумна, що чимало вешталася по світах і знала все, як воно буває. І завела Німчиха мову про цвіт папороті, яке він, мовляв, щастя може принести тому, хто його знайде.

Яцусь слухав дуже уважно й так заслухався, що палиця випала в нього з рук і він мало не врізав ножиком пальця.

Стара оповідала про цвіт папороті так, немов бачила його на власні очі, хоча з її лахміття не знати було, щоб вона мала від цього щастя.

Коли вона скінчила, Яцусь сказав собі:

«Нехай буде, що буде, а я мушу знайти цю квітку. І я її таки знайду, бо коли людина чогось дуже хоче й намислить, то так мусить бути, вона кінець кінцем того доможеться».

Яцусь це частенько повторював, бо така була його думка.

Недалеко від того кутка села, де стояла хатка Яцусевих батьків із городом і полем, був великий ліс. У тому лісі вночі на Яна Купала хлопці й дівчата завжди палили вогнища. Отож Яцусь надумав:

«Поки інші стрибатимуть через багаття та опікатимуть собі литки, я краще піду в ліс, пошукаю квітку папороті. Не пощастить цього року, піду на той рік, потім — на третій рік; ходитиму, аж доки знайду оту квітку й заберу із собою».

(406 сл.)                                                                                             (Із польської народної казки)

3)   Виконання тестових завдань до тексту «Цвіт папороті».

1.   Коли, за казкою, у лісі зацвітає папороть?

А   На Різдво

Б   на Яна Купала

В   ніколи не цвіте

Г   на Великдень

2.   Хто знайде квітку папороті, завжди буде

А   молодим

Б   в центрі уваги

В   щасливим

Г   сильним

3.   Яка людина може здобути цю квітку?

А   Стара

Б   сильна

В   весела

Г   молода

4.   Люди прозвали Яцуся Цікавим, бо він був

А   допитливим

Б   мовчазним

В   дратівливим

Г   фантазером

5.   Чия розповідь про цвіт папороті зацікавила Яцуся?

А   Дівчат

Б   хлопців

В   старої бабусі

Г   сивого дідуся

6.   Хлопець вирішив шукати цвіт папороті, бо думав, що

А   це нова цікава пригода

Б   папороть не цвіте

В   стане найбагатшим

Г   коли людина чогось дуже хоче й намислить, то так мусить бути

Відповіді: 1 Б, 2 В, 3 Г, 4 А, 5 В, 6 Г.

§ ІV.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Виконати вправи

§ V.  Підсумок уроку

Бліцопитування.

— Мова — це…

— Мовлення — це…

— Я знаю такі види аудіювання: …

Категорія: Українська мова 5 клас | Додав: uthitel (18.08.2014)
Переглядів: 2132 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: