Урок № 64 Тема. Сучасна візуальна (зорова) поезія. - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 64 Тема. Сучасна візуальна (зорова) поезія.
 
Урок № 64
Тема.   Сучасна візуальна (зорова) поезія.
Мета:  ознайомити  учнів  із  сучасною  візуальною  (зо -ровою) поезію, її тематикою, ідейно-художніми 
особливостями,  новаторськими  пошуками 
форми  і  змісту;  розвивати  навички  виразного 
читання  поезії  різних  форм,  трактування  її 
ідей но-образного змісту; виховувати естетичні 
почуття й смаки.
обладнання:   тексти зорової поезії різних авторів.
Теорія літератури:   візуальна  (зорова)  поезія,  зміст,  форма,  тема, 
ідея, образи, художні засоби.
Хід уроку
I.   АкТУА ліз А ція опорних знА нь  У чнів
  Перевірка домашнього завдання.
(Учитель перевіряє написані учнями твори-роздуми про силь -ну українську людину.)
II.  МоТ ивА ція нА вчА льної діяльносТ і школярів
  Слово вчителя.
Протягом останніх уроків ми з напруженням і надзвичайним 
зацікавленням  слідкували  за  пригодами  великого  сміливця  та 
романтика  Григорія  Многогрішного,  який  попри  всі  жорстокі 
випробування  зберіг  у  серці  любов  до  Батьківщини,  гідність  та 
людяність.  Розглядаючи  цей  твір,  ми  більше  уваги  звертали  на 
зміст.  Але  в  літературі,  особливо  в  ліриці,  форма  твору  може 
багато про що свідчити, нести в собі смислове, ідейно-естетичне 
навантаження.  Тому  сьогодні  познайомимося  із  сучасною  візу -альною (зоровою) поезією, із пошуками митців нових форм вира -ження своїх думок та почуттів. Треба розуміти, що мистецтво  — 
безмежне поле втілення авторської уяви, фантазії, переконань та 
переживань.
I іі .  оголошення Т е М и, М е Т и У рокУ
  «Хвилинка мудрості».
і V.  с прийняТТя й зА своєння  У чняМ и нА вчА льного  МАТе -ріА л У
1.   Міні-лекція вчителя з елементами бесіди.
Зорова поезія (інші назви — візуальна, конкретна) — синтезо -ваний вид поетичного мистецтва, що знаходиться на стику літера -тури й живопису.
(Учні роблять записи до літературознавчих словничків.)
Літературознавець і поет М.  Сорока зазначає: «Чимало супер -ечок і різночитань викликав цей жанр: це і поезія минулого, яка 
віджила себе; це і поезія майбутнього, яку ми ще не пізнали; це 
давно існуючий жанр мистецтва, і це — літературний авангард; 
це свавілля щодо слова, і це — найвища майстерність володіння 
словом… Насамперед, це естетична потреба людини у поєднанні 
образів  і  образотворчого  мистецтва.  Історія  зорової  поезії  на -справді не є історією розвитку якогось одного виду чи розвитку 
якоїсь простої форми, а історією безупинного людського бажання 
поєднати зорові та літературні імпульси, пов’язати надбання цих 
двох різновидів ув одне естетичне ціле. Назва поезії — зорова   — 
спрямовує нашу увагу на зосередження зорового сприйняття по -езії через мову…»
Для українського літературознавства зорова поезія — напівза -бутий, майже недосліджений жанр, який згадується вряди-годи 
швидше як факт історії. Зрозуміло, писати в епоху соціалістич-ного реалізму поезію, в якій значна увага надавалася формальній 
стороні, було не те що небажано, а й осудливо.
А  традиція  зорової  поезії  в  українській  літературі  походить 
ще від кінця XVI ст., коли І.  Федоров у «Букварі» (1574) поміс-тив алфавітний акровірш. Однак, розвинувся жанр лише в епоху 
бароко,  маючи  такі  різновиди,  як  фігурний  вірш,  паліндроми 
(читання зліва направо і навпаки) та ін. Згадаймо курйозні вірші 
Івана Величковського.
Певним поштовхом для розвитку зорової поезії на сучасному 
етапі послужив «винахід» футуриста Михаля Семенка — поезо-малярство.  Український  поет  прагнув  на  національному  ґрунті 
віднайти  таку  поетичну  форму,  яка  б  найповніше  відповідала 
змістові.  Бурхливість  та  енергія  революційного  часу  вимагали 
більш сконденсованої, наочної форми, яка б могла зачепити до -даткові прояви людської емоційності.   Хоч поезомалярські твори 
М.  Семенка досить ідеологізовані, відзначаються плакатністю, їх 
зміст не може не дивувати:
Змінемо мапу земної кулі 
ріки переставим  
простими лініями  
на материках і океанах 
напишем новий зміст!  
всіх мередіанів 
застеле небо  
димарів  
дим!
—  Що ви скажете про такий твір?
Отже,  сучасна  українська  зорова  поезія,  яка  починається 
з   60- х  років  XX  століття,  виникла  не  на  порожньому  місці:  це 
продовження,  хоч  і  перерваних,  барокових  та  футуристичних 
традицій.  Серед  сучасних  поетів,  яким  належать  перші  спроби 
зорової поезії,— українські митці з діаспори — Емма Андієвська 
(згадайте її «Казку про яян»!), Зиновій Бережак, Любомир Госей -ко. Ось, наприклад, З.   Бережан (поет з Америки) у вірші «Павук» 
поєднує  фігурні  та  кінетичні  зорові  елементи,  які  не  тільки  зо -бражують  павука,  а  й  показують  його  рух,  що  накладається  на 
поетові «кола напруженої думки». А ось вірш «Ноктюрн» у формі 
«атомного гриба».
Так далі не може бути! 
КАТАСТРОФА 
над  
цим  
уже  
НІХТО 
НЕ ПАНУЄ!
—  Якої думки ви про такий твір?
Найбільш  помітним  представником  сучасної  української  зо -рової  поезії  є  М.  Мірошниченко.  Перші  твори  його  написані  на 
початку 70-х років під впливом французького поета Гійома Апо -лінера. Надрукувати власні твори в той час було неможливо, тому 
поет вдався до перекладів, у які він вклав значну частку власно -го.
У  першій  друкованій  збірці  «Око»  (1989),  куди  ввійшла 
і   зо рова поезія, М.   Мірошниченко помістив дві варіації на теми 
Г.   Аполінера  («Фонтан»)  і  німецького  поета  Рейнгардта  Дьоля 
про  яблуко.  Саме  тут  вміщені  програмний  філософський  вірш 
«Око»  та  «Портрет  забутої».  Однак  найбільше  враження  на 
М.  Мірошниченка справив український поет епохи бароко (XVII 
ст.) Іван Величковський та його книга «Млеко», з якої Мірош -ниченко  виніс  ідею  про  національну  паліндромотворчість.  Ви -никнення  віршів-паліндромів  поет  пов’язує  з  початковим  дво -стороннім  виміром  світу,  що  сприймає  людина,  і  як  наслідок 
в  літературі  —  двостороннє  прочитання.  І  то  не  просто  забава. 
Написання віршів-паліндромів вимагає неабиякої май стерності, 
витримки, відчуття слова як пластичного матеріалу. Очевидно, 
що такі вірші не можуть передати повної гами людського світо-відчуття і досить обмежені у своїх виражальних можливостях, 
але дають величезну втіху від вільного володіння мовою і дово -дять розвинутість та лексико-граматичні можливості мови.
2.   Виразне читання вірша М.  Мірошниченка «Фенікс-птах із зе-мель руських».
3.   о бмін враженнями щодо прочитаного й побаченого, еврис-тична бесіда.
—  Якою є тема поезії, її основна думка?
—  Як у творі поєднуються слухові та зорові образи?
—  Які думки і почуття виникли у вас при знайомстві із цим 
твором зорової поезії?
4.   Знайомство з поезією В. Женченка «Стогін».
5.   о бмін враженнями щодо прочитаного й побаченого, еврис-тична бесіда.
—  Що поєднується в цій поезії? (Слова, малюнок, форма роз-міщення у вигляді рамки для портрета.)
—  Чому  поезія  так  називається?  (Автор  виражає  почуття 
жалю з приводу того, що сучасники забули про минулу славу пра-дідів і не боряться за волю, за краще життя.)
—  Зверніть увагу, що всі слова починаються з літери С; можна 
починати читати практично з кожної частини (шаблі); розміщен -ня шабель у вигляді рамки-овалу асоціюється зі словом слава  (так 
зображувалися портрети видатних людей). Про що це свідчить? 
(Про досить високі виражальні можливості зорової поезії.)
—  Які художні засоби вживаються у творі? (Епітети, метафори.)
—  Назвіть ідею поезії. (Заклик до дії, волелюбності, боротьби 
за краще життя.)
6.   Виразне читання поезії Миколи Сарми-Соколовського « дзвін 
гетьмана Мазепи».
7.   о бмін враженнями щодо почутого й побаченого, евристична 
бесіда.
—  Хто такий Іван Мазепа, що ви про нього знаєте? Чому досі 
в нашому суспільстві до нього ставляться так неоднозначно?
—  Від імені кого ведеться монолог у поезії? (Великого дзво-ну в Полтаві, який був за радянських часів скинутий із дзвіниці 
й    тепер є експонатом музея.)
—  Про  що  мріє  дзвін?  (Зверніть  увагу  на  рік  написання  — 
1996.)  (Задзвонити  на  високій  дзвіниці  справді  вільної  та  само -стійної Української держави.)
8.   Виразне читання паліндрому А.  Мойсієнка «Хижих мечем ми-рим».
9.   о бмін враженнями щодо паліндромів поета, евристична бесіда.
—  Яким,  крім  двостороннього  читання,  є  особливості  поезії 
А.  Мойсієнка? (Різні шрифти, малюнки мечів, форма меча.)
10. Читання інших паліндромів та інших творів А.  Мойсієнка.
Жарт — суму страж
***
«Шу-шу-ш…»  
Осо — 
ка так… чи долом молодичка так.
***
Меча років — об вікна ранків, бо вік орачем. 
Меча років — об риму мир, бо вік орачем.
***
Невдачі — об вітражі жартів, бо і чад вен 
Віда перо зорепадів.
11. о бмін враженнями щодо прочитаного.
V.  зА кріплення знА нь, УМінь ТА нА вичок
  Завдання учням.
Самостійно схарактеризуйте вірш Костя Шишка з Луцька.   y
МОВ 
МАЛЬОВАНЕ 
ЯЄЧКО 
МІСТО БЕРЕСТЕЧКО 
ЧЕРВОНИЙ КОЛІР 
ШАЛ ЗВИТЯГ 
Й ЧОРНІЄ 
СПАЛЕНЕ 
ЖИТТЯ
Висловіть  свою  думку  про  вірш  «Автопортрет  в  автобусі»    y
Н.  Гончара  —  члена  сучасного  літературного  угруповання 
«Лугосад» (Львів).
АВТОПОРТРЕТ 
В і мно-   В 
Т ю і дзер-  А 
О кальцем дріб-  В 
П но тря-  Т 
О се   О 
Р і риси   Б 
Т свої роз-  У 
Р губило  С 
Е лице  І 
Т В АВТОБУСІ
VI.  п ідби ТТя підс УМків У рокУ
  і нтерактивна вправа «Мікрофон».
Продовжте речення:   y
«Мене вразило…»
«Мені здалося, що зорова поезія…»
«Виявляється,  що  українська  мова  в  контексті  зорової  по -езії…»
VII.  до МАшнє зА вдА ння
Вміти розповідати про сучасну візуальну (зорову) поезію, ана -лізувати  твори  найвідоміших  представників.  Спробувати  само -стійно створити візуальний вірш.
Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (30.03.2014)
Переглядів: 3302 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: