Урок № 5 Українські народні балади - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 5 Українські народні балади

Урок № 5

Українські народні балади

Мета: ознайомити учнів зі змістом і тематикою українських народних балад; формувати вміння аналізувати тексти балад за змістом і стильовими особливостями; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення

Очікувані результати: учні вміють пояснити зміст поняття «балада», розрізняють види балад; володіють навичками аналізу тексту за змістом і стильовими особливостями; пояснюють драматизм колізії, виявляють реалістичне й фантастичне в баладах.

Теорія літератури: балада, її різновиди.

Обладнання: підручник, виставка збірок народних балад різних народів світу

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Балада є давнім фольклорним жанром не тільки українського народу. (Учитель демонструє та коментує матеріали книжкової виставки.) За час свого існування балада зазнала багатьох змін. Виник цей жанр поезії як пісня, переважно на теми кохання, до танцю. У першій половині ХІХ ст. баладою вважали невеликі оповідання про кохання, зазвичай нещасливе. Згадування у творі могил, привида, ночі, місяця, рідше відьом чи домовиків, вважалося обов’язковим. Що ж таке балада? Про що ж ідеться в цьому творі? Дізнаємося сьогодні на уроці.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

Заслуховування двох-трьох повідомлень на тему «Особливості весільного обряду нашого регіону».

2.   Завдання учням.

Прокоментуйте слова І. Франка про весілля — один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості.

«Скільки там пречудових образів... скільки чуття, скільки геніальних порівнянь.., що становлять цінний матеріал, соціологічний, етнологічний і язиковий. А скільки здорових, ясних і правдиво людських поглядів на життя! З якою теплотою оспівана доля жінки перед її шлюбом і по шлюбі! Мені слів не стане на похвалу тієї епопеї селянського життя».

(Із листа до Ольги Рошкевич, 1879 р.)

3.   Бесіда.

— Які українські балади вам уже відомі?

— Що ви знаєте про баладу з уроків зарубіжної літератури?

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

1)   Особливості балади як жанру.

Балада — давній жанр, що увібрав у себе риси суміжних видів усної народної творчості — ліричної пісні, думи, легенди, казки, міфу та ін.

У баладах висвітлюються всі можливі явища людського життя — особистого, сімейного, суспільного, проблеми, з якими може стикатися людина — соціальні, побутові, духовні, моральні, усі види стосунків між людьми (родичами, друзями, ворогами), зв’язок із потойбічним світом (духами, мерцями, демонами), фантастичні незвичайні явища. До того ж зміст балад охоплює всі суспільні верстви, починаючи від князів та вельмож і завершуючи «суспільним дном» (розбійниками, вбивцями, навіть маніяками). Практично неможливо знайти тему, яка б не була реалізована в баладних сюжетах.

Термін «балада» походить від грецького слова ballo — рухатись. Так у Західній Європі називали пісню, якою супроводжувався танець (часто ритуальний). Тому ця пісня відрізнялася від ліричних пісень ритмом, вона супроводжувалась різними танцювальними рухами, набувала драматизму.

Після того як балада втратила зв’язок із танцем, який супроводжувала, на перший план вийшли епічність і драматизм, що в поєднанні з ліризмом дають неповторний синтез та в такому співвідношенні не трапляються в жодному іншому жанрі.

Оскільки балада — невеликий за обсягом сюжетний твір, то це спричинює епізодичність викладу, фрагментарність при змалюванні подій, що ще більше наближає баладу до драми. Драматизм тут використовується лише з метою підсилити ліричний струмінь.

Серед характерних рис балади як жанру можна помітити й дидактичність. Прямо чи опосередковано в баладі подано повчання або застереження. Навіть якщо формально зло торжествує, все одно симпатії слухачів залишаються на боці скривджених, слабкої жертви, яка не змогла постояти за себе, і від протилежного встановлюється народна мораль, виробляються загальноприйнятні норми співжиття, виховується здатність співпереживати, відчувати людський біль, жаль, розчарування.

2)   Основні риси балади.

За формою балада подібна до ліричної пісні. Але на відміну від пісні, у якій згідно із законами лірики передаються почуття чи переживання ліричного героя, його думки, викликані окремим епізодом життя, у баладі є сюжет — епічне першоджерело.

В основі сюжету балади лежать незвичайні, часто фантастичні події: дівчина перетворюється на тополю, брат продає сестру, чоловік за намовою коханки вбиває дружину, дівчина отруює невірного коханого, мати пропиває дочку та ін. Цією незвичайністю (а часто й жорстокістю) зображуваного балади відрізняються від ліричних пісень на суспільно-побутові чи родинно-побутові теми, у яких події не виходять за рамки буденного життя. Елементи чудесного, фантастичного, зумовлені давніми віруваннями (чаклунство, анімізм, жертвоприношення та ін.), споріднюють балади з казками, де трапляються ці ж елементи, а також із легендами, у котрих, як і в баладі, поширений прийом метаморфози (перетворення людини в дерево, пташку, квітку, камінь тощо).

Однак якими б дивними не були події, зображені в баладі, її дійові особи, як правило,— прості, звичайні люди (свекруха, невістка, брат із сестрою, невірний хлопець та ін.). Змальовані картини стосуються життя лише окремої людини. Такі події не мають національного чи загальнодержавного значення. Цим балади відрізняються від билин, дум та історичних пісень. У них домінують сімейний побут і картини особистого життя.

Важлива особливість, яку помічали всі дослідники балад,— трагізм. Балада ніколи не завершується щасливо. Цим вона відрізняється від усіх видів фольклору. Ще й надто, зло в баладі, як правило, залишається не покараним (убивця живе, звідник виплутується зі складних обставин, винуватці часто навіть не шкодують за скоєним, їх не мучить совість). Як і в казках, у баладах є гостре протистояння добра і зла. Але добро в них перемагає лише умовно (закохані, яким не дозволяють одружитися, топляться і в такий спосіб залишаються навіки разом; мати, отруївши нелюбу невістку, втрачає й коханого сина, який, зрозумівши злий намір неньки, випиває отруту та ін.). Так виявляються народні уявлення про торжество справедливості.

Поряд з епічним та ліричним у баладі є й драматичне першоджерело. Це пояснюється тим, що первісно баладу танцювали — рухами відтворювали оспівувані події (елементи драми).

Отже, балада — це ліро-епічний пісенний твір із гостро драматичним сюжетом, що виражає з точки зору народної моралі трагічні конфлікти, породжені надзвичайними чи фантастичними подіями, вчинками та фатальними збігами обставин в особистому, сімейному чи суспільному житті звичайних людей.

3)   Тематичне розмаїття балад.

Тематично балади поділяються так:

— родинно-побутові (розповідається про взаємини між батьками й дітьми, братами й сестрами);

— історичні (замальовується козацьке життя, смерть козака на полі бою);

— про кохання (розкриваються почуття кохання і ненависті, образи й ревнощі);

— легендарні, або фантастичні (відбивається поетичний світогляд народу, його міфологічні уявлення: перетворення людини на рослину, тварину, птаха; розуміння нею природи).

4)   Легендарні, або фантастичні балади.

Найдавніші баладні сюжети ті, у яких відображено древні дохристиянські вірування праслов’ян. Цей вид балад побудований на прийомі метаморфози — перевтілення людини в дерево, пташку, квітку. Найпоширеніший сюжет — перетворення на тополю невістки, ненависної для свекрухи.

5)   Історичні балади.

В історичних баладах особисті людські долі тісно переплітаються з історичними подіями.

Найпоширеніші мотиви історичних балад — проводи козака на війну з магічним провіщенням його загибелі; смерть козака внаслідок драматичного збігу обставин, незвичайних подій; рабство як наслідок турецьких набігів і драматичні долі людей у полоні.

До власне історичних балад належать і ті, у яких оспівуються епізоди із життя конкретних історичних осіб. Деякі з них є витвором народної фантазії, інші мають під собою реальну життєву основу. Це, наприклад, балада про Байду в турецькому полоні, про страту гайдамаками зрадника Сави Чалого.

Існує багато інших балад, породжених дійсними фактами (про Бондарівну й пана Каньовського, Лимерівну, отруєння невірного нареченого Гриця українською пісняркою Марусею Чурай та ін.). Вони вирізняються високим рівнем узагальнення, основну увагу в них зосереджують не на особі, а на факті чи епізоді, що сприймається як типове явище тієї доби.

6)   Любовні балади.

Значну частину баладної спадщини становлять балади про кохання. Найпоширенішими темами є нещасливе кохання або нещасливе сімейне життя, причиною якого були соціальні проблеми або трагедії, породжені примусовими шлюбами. Такі твори побудовані на глибокому психологізмі, гострому зіткненні суперечливих людських почуттів чи фатальному збігу звичайних життєвих обставин.

2.   Виразне читання учнем балади «Ой летіла стріла з-за синього моря».

3.   Бесіда.

— Про що розповідається в баладі?

— Хто випустив стрілу «з-за синього моря»?

— Хто прилітає до вбитого козака?

— Ким були три рябенькі зозулі? Де вони повсідалися?

(Це мати, сестра й дружина вбитого стрілою вдовиного сина. «Одна прилетіла, / В голо­воньках сіла; / Друга прилетіла, / Край серденька сіла; / Третя прилетіла / Та в ніженьках сіла».)

— Як рідні й мила сприйняли смерть хлопця?

(«Де матінка плаче, / Там Дунай розлився; / Де плаче сестриця, / Там слізок криниця; / Де плаче миленька — / Там земля сухенька».)

— Яка із жінок найбільше любила вбитого? Із чого це видно?

(Мати, бо від її сліз розливається Дунай.)

— Чому від плачу миленької «земля сухенька»?

— Яка думка є провідною в баладі?

(Найщиріша любов у світі — материнська.)

— Що вам відомо про символіку образу зозулі?

(Зозуля — символ суму і вдівства, весни і, водночас, нещастя, туги за минулим, страждань нерозважливої матері. Вона має віщий дар — «кукує» людині літа, щасливе або нещасливе заміжжя. Може бути передвісником доброго чи поганого врожаю: коли закує на голе дерево — бути голодному літу, а якщо дерево вже розпуститься — то чекай доброго врожаю.

Згідно з переказами, зозуля — перевернута на птаху вдова, через що гнізда собі не в’є, бо ні з ким у цьому гнізді сім’ю заводити.)

— Визначте тему та основну думку балади.

(Тема: розповідь про смерть вдовиного сина та оспівування суму за вбитим. Ідея: висловлення співчуття до загиблого та матері, для якої смерть сина не лише втрата захисту від ворогів, а також втрата надії на продовження роду та підтримку й опіку в старості.)

— До якого жанру усної народної творчості близька ця балада?

(Казки.)

— Які елементи казки є у творі? З якою метою їх використано?

— У чому повчальний зміст цієї балади?

4.   Виразне читання балади «Бондарівна».

5.   Бесіда.

— Який період української історії відображено в баладі?

(Час панування в Україні польської шляхти, ХVІ — першої половини ХVІІ ст.)

— Які образи протиставляються у творі?

(Бондарівни — дівчини з високою мораллю й почуттям власної гідності — та пана Каньовського, людини жорстокої, егоїстичної, яка не звикла зважати на думки та почуття інших.)

— Визначте тему твору.

(У баладі «Бондарівна» розповідається про горду дівчину, яка відмовила пану Каньов­ському в залицянні й забажала обрати смерть, ніж життя з нелюбом: «Ой волю ж я, пан Каньовський, / В сирій землі гнити, / Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!»)

— Яка ідея балади?

(У творі висловлюється захоплення гордою дівчиною, яка відстоює самоповагу, свою людську та жіночу гідність, відмовившись жити з нелюбом-паном, оспівано волелюбну традицію народу, який не корився поневолювачам.)

— Як уже зазначалося, балада — твір сюжетний. Визначте основні елементи сюжету балади «Бондарівна».

(Експозиція: зустріч персонажів «У містечку Богуславку / Каньовського пана, / Там гуляла Бондарівна, / Як пишная пава».

Зав’язка: конфлікт між Бондарівною й паном Каньовським.

Розвиток подій: «добрі люди» радять Бондарівні тікати; утеча героїні й погоня за нею жовнірів; переслідування дівчини, її захоплення.

Кульмінація: Бондарівна відхиляє пропозицію пана.

Розв’язка: пан Каньовський убиває дівчину: «Ой вистрілив пан Каньовський — Бондарівна впала...»; трагедія батька, який дізнається про смерть дочки.

Епілог (позасюжетний елемент): похорон Бондарівни.)

— Які засоби художньої виразності використано в баладі?

(Порівняння: «Бондарівна, як пишная пава», «як сива голубка!».

Риторичні оклики: «Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!», «Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!», «Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!», «Нехай іде свою доньку на смерть наряджати!», «Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум’яне!», «Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!», «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!», «А вже ж дівку Бондарівну навіки сховати!».

Звертання: «Тікай, тікай, Бондарівно...», «А чи волиш, Бондарівно?..», «Ой волію ж я, пан Каньовський...», «Оце ж тобі, старий Бондар...», «Бондарівно, моя донька...».

Повтори: «Тікай, тікай...», «...хорошая, хорошого...».

Риторичні питання: «А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?».

Постійні епітети: «добрі люди», «сира земля».)

— При змалюванні образу дівчини використано порівняння «Бондарівна, як пишная пава», «як сива голубка!». З якою метою їх ужито?

(Щоб яскравіше, образніше, глибше розкрити характер дівчини. Словами «пишна пава; пава» характеризували жінку з гордовитою поставою й плавною ходою; «сива голубка»: голубка — символ вірності в коханні. Вдаючись до таких порівнянь, народ підкреслює моральні чесноти дівчини, такі, як чистота, лагідність, людська та жіноча гідність, самоповага.)

— Який висновок можна зробити про характер пана Каньовського?

(Це жорстока, підступна людина, котра прагне будь-якою ціною задовольнити своє бажання; бездушний, бо хоче за смерть доньки відкупитися від старого Бондаря грошима.)

6.   Проблемне питання.

— Як ви вважаєте, чи могла Бондарівна уникнути смерті?

7.   Виразне читання балади «Ой на горі вогонь горить».

8.   Бесіда.

— Про який період історії нашої країни йдеться в баладі?

(Про боротьбу козаків із татарами.)

— Яку службу ніс козак, герой балади?

(Він був сторожовим козаком і повинен був удень і вночі спостерігати, чи не збираються вороги напасти зненацька на його рідну землю. У разі небезпеки — запалювати сигнальний вогонь. Як видно зі змісту твору, козак устиг повідомити про нападників, а сам не врятувався, лежить «порубаний, постріляний».)

— Що в баладі символізує чорний ворон?

(Ворон вважається зловісним птахом, котрий пов’язаний зі світом мертвих.)

— Чому козак називає свого коня товаришем вірненьким?

— З яким проханням хлопець звернувся до коня?

— Як сприйняли сумну звістку рідні козака?

— Яким чином кінь намагався заспокоїти матір і сестру хлопця?

— Що означає вираз одружився «із сирою землею»? Визначте вид тропа.

(Це метафора, що означає загибель козака.)

— Для чого у творі використано елементи казки?

— Визначте тему та ідею балади.

(Тема: розповідь про смерть козака. Ідея: уславлення мужності й відданості козаків — захисників рідної землі.)

— До якого виду балад належить за тематикою цей твір?

(До героїчних.)

— Які художні особливості твору?

(У баладі використано метафори: накрив очі осокою, коник плаче; епітети (у тому числі й постійні): коню вороненький, товаришу вірненький, дорогою, степовою широкою, в чистім полі; зменшено-пестливі слова: ніженьки, рученьки, вороненький, вірненький, паняночку, земляночку; звертання: Не плач, коню, надо мною, Ой коню мій вороненький, Товаришу мій вірненький, Біжи, коню, дорогою, Не плач, мати, не журися; риторичне питання: А де ж мій син молоденький?; риторичний оклик: Ой коню мій вороненький, Товаришу мій вірненький!; повтори: Ой коню мій вороненький; А ніженьки китайкою.

9.   Виразне читання балади «Козака несуть».

10. Бесіда.

— Які почуття викликала у вас ця балада? Чому саме такі?

— До якого різновиду балад її можна віднести? (Героїчних, любовних.)

— Визначте тему цього твору.

(Розповідь про відчай дівчини, що проводжає в останню путь убитого на війні юнака.)

— Що в баладі сказано про внутрішній стан дівчини, яка побачила свого коханого мертвим?

— На вашу думку, чи зможе дівчина забути юнака? Якою вам бачиться її подальша доля?

— Які особливості балади ви можете назвати (на прикладі твору «Козака несуть»)?

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого

1.   Проблемне завдання.

На прикладі проаналізованих балад поясніть таке висловлювання О. Дея: «Балада характеризується яскраво виявленим повчальним потенціалом».

2.   Інтерактивна вправа «Ґронування».

Створіть «ґроно» «Балада».

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

Вивчити теоретичний матеріал

2.   Індивідуальні завдання.

Підготувати повідомлення про особливості розвитку української середньовічної літератури ХІ–ХV ст., ідейно-художній аналіз біблійних легенд про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про всесвітній потоп.

3.   Творче завдання.

Написати твір-есе «Герої балад — люди сильної волі» (на основі вивчених творів) або власну баладу (на основі подій, що схвилювали).

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Які почуття викликали у вас вивчені на уроці твори?

— На вашу думку, чи створюються балади в наш час?

— Які риси героїв вивчених балад викликають бажання наслідувати поведінку цих персонажів?

Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 6089 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: