Урок № 56 Тема. П. Куліш. Роман «Чорна рада». Образи та ідеї твору. - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 56 Тема. П. Куліш. Роман «Чорна рада». Образи та ідеї твору.
 
Урок № 56
Тема.   П. Куліш.  Роман  «Чорна   рада».  Образи  та  ідеї  твору.
Мета:  допомогти  учням  осмислити  ті   моральні  уро ­
ки,  які  дає   читачеві  автор;  розвивати   навички 
порівняльної   характеристики  образів   твору, 
визначення   провідних  ідей,   художньої  май ­
стерності   письменника;  виховувати   активну 
громадянську   позицію,  патріотизм,   прагнення 
до добра  й справедливості,  «праведного  життя».
обладнання:   портрет   письменника,   різні  видання  роману,  
ілюстрації  до  нього,  портрети  історичних   осіб, 
змальованих  у  творі.
Теорія літератури:   образи,   символи,   історичний   колорит,  кон ­
флікт,  ідея.
Хід уроку
I.   МоТ ивація навчальної діяльнос Т і школярів
  Вступне слово вчителя.
«Пантелеймон  Куліш  зумів   так   індивідуалізувати   характери 
героїв   і  так   їх   художньо   типізувати,   що  кожен  з  них   виразив   своє­
рідну   ідеологічну   множинність  України…
Кого  тут   тільки  нема!  Поміщики  і  селяни,   запорожці   і  городові  
козаки,  козацька  старшина   і  українська  шляхта,   кобзарі  і  міщани… 
Яких  тільки  політичних  орієнтацій   не  дотримуються   ці   різні  соці ­
альні  верстви   України!  …У  цьому   катаклізмі  соціальних  суперечно­
стей важко  знайти тверду основу для  національного  замирення, взає ­
морозуміння  та  зради»,—   пише  літературознавець   М. Жулинський. 
Які  знайомі   до  болю  й  актуальні   нині  проблеми!   Учений  продовжує 
свій   висновок  так:   «Найбільша   загроза   для   початкової  розбудови  
української  державності,  яку,  на  думку   Куліша,   може  забезпечити  
не стихія запорозької  вольниці,  а національна  шляхетсько­старшин­
ська  верхівка,  не  з  боку  народних  низів,   а  з  боку  ненаситної  жадоби 
старшинування,   яка   роз’їдає   іржею   ворожнечі   козацьку  верхівку. 
Тому  так   наполегливо   утверджує   Пантелеймон  Куліш  ідею  мораль­
ної  чистоти,  неоскверненної  гріхом  душі,   благородного  сумління.  
У цьому   гріховному,   зганьбленому  марнославними  пориваннями  до 
влади,  далекому  від  гармонії   світі  людині,   переконує   автор   “Чорної  
ради”,  слід   шукати  “правду   —  істину  в  своїй  душі,   очищати  її,   як 
учив  Сковорода,  від  земних  гріхів   і  пориватися  до  абсолютної  істи ­
ни,  до  блаженства  і  внутрішнього  спокою”».   Коли  читаєш  ці   слова,  
розумієш,   що  П.  Куліш,   із   творчістю   якого   ми  продовжуємо  зна ­
йомитися,   зазирнув  не  лише  в  минуле  свого  народу,  а  й  у  майбутнє,  
даючи   нам,  нащадкам,  серйозні   моральні  уроки.
II.  о голошення Т е М и й М е Т и У рокУ
  «Хвилинка мудрості».
I іі .  ак ТУалізація опорних знань  У чнів
1.   Переказ розділів роману П. куліша «Чорна рада».
(Учні   переказують  останні,   прочитані   самостійно,   розділи   ро­
ману.)
2.   Зачитування кінцевих ланок у сюжетних лініях роману.
3.   Проблемне запитання учням.
—  На  які  групи   можна  поділити  героїв   роману?  (На   головних  
та  другорядних,   реальних  історичних   осіб   та  вигаданих  автором; 
на  негативних  та  позитивних,  прихильників   Сомка  і  прихильни­
ків  Брюховецького  тощо.)
і V.  ФорМУвання в М інь Та навичок
1.   Заслуховування повідомлень учнів.
(Учні   розповідають  про   Сомка  та  Брюховецького  як  реальних 
історичних   осіб.)
2.   Складання порівняльної характеристики героя.
(Учні   складають  порівняльну  характеристику   Сомка  —  реаль ­
ної  особи   та  художнього   образу.)
Висновок.   Про   те,  що  образ   Якима  Сомка  в  романі  —  худож­
ній,   а  не  історичний,   свідчать  такі   факти:
1)   на  час   Ніжинської  ради  Сомко  був   літньою  людиною, 
а у творі  він  молодий,  неодружений;
2)   за   історичними  даними,  Сомко  —  палкий  прихильник  со­
юзу   з   Росією,  а   в   «Чорній  раді»  —  поміркована  людина, 
справжній  борець  за   незалежність  України;
3)   був   далеко  не  безгрішний   у  політиці,  в  романі  ж  —  кри ­
шталево  чиста   людина.
Водночас  багато  історичних   даних   про   Сомка  збігаються  з  лі ­
тературним   трактуванням   Куліша,  наприклад:
1)   Сомко  виражав  погляди   козацької   старшини;
2)   він  зневажливо   ставився  до  черні;
3)   на  Ніжинський  раді   пробував  захопити   булаву  збройно;
4)   дійсно  був   страчений   Брюховецьким.
3.   Проблемне запитання до учнів.
—  Є  в  цьому,  на  перший   погляд,   ідеальному   образі   й  супереч ­
ливі,  не  зовсім  привабливі  риси.   Які  на  ваш   погляд?
Орієнтовні  відповіді
—  Не  люблячи  запорожців,   Сомко  обожнює  Кирила  Тура  за  
героїзм,   відданість   і  мудрість;
—  образив   Лесю,   коли  в  її   присутності   віддав  перевагу  Туру,  
дотримуючись  козацької   моралі,  згідно   з  якою  бойовий   побратим 
завжди   ставився  вище,   ніж   жінка   чи  кохана  дівчина;
—  після   поразки  Сомко  відмовляється  від  порятунку  й   по­
дальшої   боротьби  (щоправда,   заради  друга   та  заради  спокою   в су­
спільстві,   уникнення  кровопролиття).
4.   к олективне складання порівняльної характеристика Якима 
Сомка та  івана Брюховецького.
Спільне
козацька  старшина   —  гетьмани;   розумні,  енергійні,   боролися   
за   бу лаву
Відмінне
Яким Сомко Іван Брюховецький
чесний,   порядний,  освічений,  до­
тримується   козацьких  традицій 
і звичаїв
хитрий,   облесливий,   нечесний,  
жорстокий;
влади   добився   обманом,  підкупом
безкомпромісний;
мріяв   об’єднати   Україну   сильною 
рукою,  зробити   її   незалежною
зневажливо   ставився  до  козацьких 
старійшин,   черні;
мріяв   про   особисту  владу,  славу   та 
збагачення
5.   р обота в групах над характеристикою інших образів роману.
І група.  Чоловік   Божий  як  носій  основної  ідеї.
ІІ група.  Черевань  як  уособлення  щасливого  хутірського  життя.
ІІІ група.  Іван  Шрам  як  носій  ідеї   державності   України.
IV група.   Леся  та  Петро   Шраменко  як  уособлення  сімейної 
ідилії,  символу  незнищенності  українців.
V група.  Кирил  Тур   як  втілення  запорозької   вольниці  та  ко­
зацького  лицарства.
(Характеристики   образів   слід   проілюструвати   двома ­ трьома 
цитатами   з  твору.)
6.   Презентація результатів роботи в групах.
(Примітка для ІІІ групи. Іван Шрам — особа  не історична, але  
його  загибель  дуже  подібна   до  загибелі  паволоцького  полковника  
Івана   Поповича,  про   розправу  над   яким  пише   історик   Микола 
Аркас:  «Та   Тетеря  обложив  його  у  Паволочі  і  він,   щоб   врятувати  
свій   рідний  город   од  руїн,  оддався   з  15 товаришами  до  рук   Тетері, 
а  той   скарав  його  лютою  смертю».)
7.   Завдання учням.
Класифікуйте   лексичні  поняття,  визначте  їхню   роль  у  творі.   y
Опанча,   бурка,  жупан,  кунтуш,   каптан,   кирея,  кобеняк,  семря ­
га,  свита,   кармазин,   панцир,   мисюрка,  булава,  бунчук,   пірнач,  ко­
рогви  — це…  (історизми,  вони створюють історичний колорит  твору.)
V.  з акріплення знань,  УМінь Та навичок
  Виконання учнями ситуативних завдань.
1)   Ви  —  радник  гетьмана  Якима  Сомко.  Щоб  ви  порадили  
йому:
а)   при   підготовці  до  виборів;
б)   у  разі   перемоги  гетьмана;
в)   у  разі   поразки   та  при   уникненні  ув’язнення.
2)   Ви  стали   гетьманом  у  той   час.   Як  би  ви  діяли,  яку   політи­
ку  проводили?   Озвучте   свою  програму  щодо  устрою,   кор ­
донів,   станів,  судів,   зовнішніх   відносин.
VI.  п ідби ТТя підс УМків У рокУ
  і нтерактивна вправа «Мікрофон».
Продовжте  речення:   y
«Мій  улюблений  герой   роману  —  …»
«Мене  вражає,   …»
«Дуже  шкода,  що…»
VII.  до М ашнє завдання
Вміти   характеризувати   образи  роману   П.  Куліша  «Чорна  
рада»,  визначати   тему,   ідею,   художні  засоби;   написати,   які  уроки  
нащадкам   дав   П. Куліш.
Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (30.03.2014)
Переглядів: 3924 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: