Урок № 48 Позакласне читання. Т. Шевченко. Повість «Художник» - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 48 Позакласне читання. Т. Шевченко. Повість «Художник»

Урок № 48
Позакласне читання. Т. Шевченко. Повість «Художник»
Мета: розширити читацький кругозір учнів, ознайомити їх зі змістом повісті Т. Шевченка «Ху-дожник», визначити в ній автобіографічні мотиви; звернути увагу на особливості компо-зиції та стилю повісті
Очікувані результати: учні знають зміст повісті; визначають у ній автобіографічні мотиви; ука-зують на особливості композиції та стилю повісті; коментують зміст твору; характеризу-ють образи-персонажі, дають власну оцінку героям твору, їхнім вчинкам.
Теорія літератури: автобіографічний твір.
Обладнання: підручник, автопортрети письменника різних років, текст повісті
Тип уроку: позакласне читання.
I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
Перебуваючи на засланні, Шевченко, попри заборону, таємно писав. У період з 1850 по 1857 рік письменник створив близько десяти прозових творів. Повість «Художник» посідає се-ред них особливе місце. Чому? Про це ви й дізнаєтеся сьогодні на уроці.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда.
— Розкажіть про умови перебування Т. Шевченка на засланні в Новопетровському укріп-ленні.
— Чому він звернувся до прози, та ще й російською мовою?
— Які з російських повістей Т. Шевченка дійшли до нас?
(«Наймичка», «Варнак», «Княгиня», «Музыкант», «Несчастный», «Капитанша», «Близне-цы», «Художник», «Прогулка с удовольствием и не без морали».)
— У чому особливість повісті «Художник»?
(Це автобіографічний твір.)
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя (учня).
1) Що стало поштовхом до написання повісті.
(Заслуховується повідомлення учня.)
Перебуваючи на засланні, далеко від рідних і друзів, Т. Шевченко часто згадує найважли-віші й найщасливіші моменти свого життя на волі: викуп із кріпацтва, навчання в Петербурзь-кій академії мистецтв; поет уявляє, як знову зустрінеться з приятелями. Це і підштовхнуло Т. Шевченка до написання художнього автобіографічного твору.
Написана повість російською мовою. Письменник працював над нею з 25 січня по 4 жовтня 1856 року в Новопетровському укріпленні. У повісті «Художник» Шевченко продов-жує розробляти тему долі талановитого кріпака, започатковану ним у повістях «Варнак» та «Музыкант».
Уперше про твір згадано в повідомленні М. Лазаревського щодо продажу рукописів ро-сійських повістей Шевченка — «Извещение о прозаических сочинениях Т. Шевченка на вели-корусском языке» 1856 року.
2) Композиція твору.
На відміну від інших повістей Т. Шевченка, у «Художнику» знаходимо відомості про де-які моменти із життя самого письменника. Наприклад, про період його перебування в Петер-бурзі й навчання в Академії мистецтв.
За жанровими особливостями, принципами зображення, характером типізації повість має складну структуру. Мемуарні елементи органічно співіснують у ній з елементами епістолярного жанру та нарису.
Перша частина — виразно автобіографічна й мемуарна; розповідь веде оповідач, худож-ник, в образі якого можна впізнати Івана Максимовича Сошенка. Поданий у першій частині образ головного героя — обдарованого маляра-кріпака, згодом — молодого художника — автобіографічний (з деякими елементами художнього домислу).
Друга частина повісті написана у формі листів головного героя та його знайомого до опо-відача. Персонаж сам розповідає про себе, тому це сприймається простіше й дохідливіше. Читач дізнається про зіткнення молодого талановитого художника із жорстокою реальністю. Історія фатального одруження й трагічна розв’язка — це художній домисел, який базується на реа-льних фактах із життя декого з колег-художників Т. Шевченка; відбилася тут і романтична ідея всеохоплюючого служіння мистецтву. 
3) Характеристика образу головного героя.
Головним героєм своєї повісті Т. Шевченко зробив бідного безіменного художника. Цим він надає персонажеві узагальненого характеру, ніби наближає його до себе, стає його прототи-пом. Та Шевченко знав, що доля багатьох талановитих митців із народу, кріпаків чи колишніх кріпаків, також була трагічною. На той час це було звичайним явищем. Тому конкретного про-тотипу персонаж не має. Але образ цей не залишає читача байдужим. Симпатію викликає вже його портрет: «В его физиономии было что-то такое, что нельзя не полюбить. Физиономия его, сначала некрасивая, с часу на час делалась для меня привлекательнее. Ведь есть же на свете та-кие счастливые физиономии!». Доповнює цю характеристику влучне спостереження Карла Брюллова: «Физиономия его мне нравится: не крепостная». Оповідач під час першої зустрічі з художником «любовался запачканным лицом автора. В неправильном и худощавом лице его было что-то привлекательное, особенно в глазах, умных и кротких, как у девочки».
Додає симпатії юному художникові і його скромність та наполегливість. Адже після ви-снажливого трудового дня він не йде відпочивати, а поспішає до Літнього саду, де в місячні ночі змальовує античні скульптури. Він не показує нікому своїх робіт, вважаючи їх поки що недосконалими. Оповідач зазначає, що, дивлячись на малюнок юного художника «Едіп в Афінах», відчув: йому «понравилась его скромность, или, лучше сказать, робость. Это верный признак таланта».
Крім того, юнак має потяг до прекрасного, любить читати. Коли ж він став вільним, то багато часу приділяє своєму творчому та духовному зростанню: відвідує лекції із зоології та фізики в Медичній академії, малярські класи в Академії мистецтв, ходить на театральні вистави, виставки, береться вивчати французьку мову.
Герой володіє вродженим почуттям такту та благородства. Так, коли внаслідок хвороби помирає Демський, то він сплачує за приятеля борг за квартиру, на власні кошти хоронить його. Він ні на мить не замислюється, платити чи не платити, герой завжди готовий прийти на допомогу людині, яка потрапила в біду: «Я сложил ему на груди полуостывшие руки... Нашел хозяйку, отдал ей долг покойника, просил распорядиться похоронами на мой счет, а сам пошел к гробовщику... За гробом шел я, патер Посяда и маленький причетник».
Урешті безкорисливість та благородство призводять героя до трагічного кінця. Та, мабуть, у світі, де панує підлість, егоїзм, інакше й бути не може. В одному з листів Михайлов повідом-ляє Сошенкові, що художник без кохання одружився з дівчиною-сиротою Пашею, збезчещеною негідником. Юнак намагається врятувати Пашу, бо розуміє, що дітися їй нікуди. Після цього життя художника швидко покотилося вниз, до трагічної розв’язки, яку оповідач і передбачав: «Блестящую будущность моего любимца, моего друга я видел уже оконченною, оконченною на самом рассвете лучезарной славы. Но помочь горю уже было невозможно. Как человек, он пос-тупил неблагоразумно, но в высокой степени благородно... На него, на художника, на художника истинно пламенного, это может иметь самое гибельное влияние». «Глупо, удивительно, как глупо распорядился своею будущностью мой приятель».
Щоб утримувати сім’ю, художник змушений витрачати свій талант на ремісницькі замов-лення. Його, як одруженого чоловіка, не допустили до конкурсу в Академії мистецтв. Поступо-во талановитий митець утрачає свій дар, починає пити. Фінал його життя трагічний — божевілля й смерть.
Образом талановитого, але нещасливого художника автор ставить питання: де шукати винних у тому, що гинуть благородні та безкорисливі люди, а негідники не несуть відповідаль-ності за свої підступні вчинки?
2. Обмін враженнями щодо прочитаного.
3. Бесіда.
— Які думки та почуття виникли у вас під час читання повісті?
— Що таке автобіографія як літературний жанр? Чи можна вважати повість «Художник» автобіографічним твором?
(Автобіографія — літературний жанр, головним героєм якого (в літературному сенсі) є сам автор.)
— Із скількох частин складається твір?
— Як можна визначити жанр повісті? (Мемуарно-епістолярна.)
— Дайте характеристику героя-оповідача. Як ви думаєте, чи має він прототип у реально-му житті?
— Знайдіть портрет художника. Яку роль він відіграє у творі?
— Які риси вдачі головного героя можуть служити взірцем для нас? Назвіть їх, розкажіть, за яких обставин їх виявив персонаж.
— Чим викликає симпатію та повагу великий російський художник Карл Брюллов? Ким він був для Тараса?
— Про що свідчить рішення художника щодо Паші?
— Що стало причиною загибелі талановитого митця?
4. Питання учням.
— Які цікаві або повчальні думки виписали ви до своїх «Щоденників» чи до зошитів?
(Учні зачитують свої записи, коментують їх, пояснюють, чим ці вислови їх зацікавили, над чим примусили замислитися, до яких висновків підвели.)
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
Проблемні питання. Робота в парах.
— Чи всі епізоди повісті можна назвати автобіографічними? У яких епізодах ідеться про життя автора, які епізоди є художнім домислом?
(Автобіографічними в повісті є такі епізоди: знайомство із Сошенком у Літньому саду; викуп із кріпацтва, у якому безпосередню участь узяли видатні діячі передової культури Украї-ни та Росії; навчання в Академії мистецтв; коло друзів та знайомих Т. Шевченка.
Художнім домислом є історія одруження та смерті персонажа. Головний герой твору — підліток 14–15 років, коли ж Шевченко зустрівся із Сошенком, йому було 22 роки.)
V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
Підготуватися до написання контрольного твору, повторити теоретичний матеріал про життя та творчість Т. Шевченка.
2. Творче завдання.
Скласти усний твір-роздум «Чому загинув такий талановитий митець?»
VІ. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Прочитавши повість «Художник» я зрозумів (зрозуміла), що...
— Мені здається, я по-новому...
— Мені стало зрозуміло, чому...

Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (12.02.2014)
Переглядів: 2351 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: