Урок № 40 Т. Шевченко. «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу. Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 40 Т. Шевченко. «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу. Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини

Урок № 40
Т. Шевченко. «Гайдамаки». Складність історичної долі українського народу. 
Сюжетні лінії твору, кульмінаційні вершини
Мета: ознайомити учнів зі змістом поеми, визначити сюжетні лінії, кульмінації в них; допомог-ти усвідомити складність історичної долі українського народу; розвивати навички вираз-ного читання та аналізу поеми
Очікувані результати: учні знають зміст поеми «Гайдамаки»; уміють прокоментувати окремі фрагменти твору; визначають основні сюжетні лінії, кульмінаційні моменти.
Теорія літератури: сюжет, композиція, історична основа твору, поема. 
Обладнання: підручник, портрет письменника, різні видання «Кобзаря» та поеми «Гайдамаки», ілюстративний матеріал
Тип уроку: комбінований.
І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
Поема «Гайдамаки» стала популярною відразу ж після виходу у світ. Її переписували, ви-вчали напам’ять, але одностайної думки щодо змісту твору не було. Послухайте деякі відгуки.
М. Добролюбов: «У Шевченка ми бачимо всі елементи української народної пісні. Її істо-рична доля навіяла йому цілу поему "Гайдамаки”, напрочуд різноманітну, живу, сповнену сили і цілком вірну народному характеру малоросійських історичних дум».
П. Куліш: «...Это торжество мясников, а драма Ваша — кровавая бойня, от которой поне-воле отворачиваешься».
Сьогодні на уроці ми проаналізуємо зміст поеми, а потім ви матимете змогу висловити про неї власну думку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Розгадування кросворда.
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя.
1) Історія написання та видання поеми, її джерела.
«Гайдамаки» — найбільша з поем Т. Шевченка, яка вийшла друком 1841 року. Задум створити поему про гайдамаччину зародився в поета ще десь 1838–1839-го, коли Шевченко на-вчався в Академії мистецтв. Утілюючи його, він мав на меті відтворити події Коліївщини, оскі-льки його рідна Звенигородщина була епіцентром гайдамацького руху, і довести, що гайдамаки — не волоцюги й розбійники, як про це писали польські та російські автори, а па-тріоти-захисники рідного краю. Про гайдамаччину на той час було написано дуже мало, усе, що опубліковано, поет читав із великою цікавістю, про це свідчать примітки до твору. З на-друкованих про Коліївщину праць Т. Шевченко користувався «Історією Малої Росії» Д. Бантиш-Каменського, «Історією Русів» невідомого автора, «Історією королівства польського» Єжи Бандтке та низкою інших праць.
Однак головним джерелом поеми були народні перекази й пісні. «Розказую так, як чув од старих людей»,— зазначає поет у передмові до поеми. І в першу чергу має на увазі розповіді рідного діда — Івана Швеця, очевидця (може, й учасника) тих подій, та інших односельчан. Посилається Шевченко й на народні перекази, пісні та легенди про гайдамаків. Одна з гайдамацьких пісень — «Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка» — стала його улю-бленою.
У «Гайдамаках» оспівано боротьбу українського народу за свою свободу в умовах феода-льно-кріпосницької системи. Тому важко було поетові домогтися друку цього твору. Багато ря-дків, які здавалися цензорам особливо бунтівними, викреслено в ході видання поеми 1841 року. Коли цей твір було введено до «Кобзаря» 1860 року, цензура виключила обидва прологи (268 рядків), «Передмову», звертання до передплатників, авторські примітки. Чимало рядків так і не пощастило відновити.
Допоміг молодому авторові Є. Гребінка, який помістив першу главу («Галайда») у своєму альманасі «Ластівка» за 1841 рік. Поема видана окремою книжкою в Петербурзі 1842 року. По-ет присвятив твір В. Григоровичу, конференц-секретареві Академії мистецтв, викладачу теорії мистецтва, одному з учасників викупу поета з кріпацтва. Після виходу поеми в листі до Г. Тарновського Шевченко писав: «Было мне с ними горя, насилу выпустил цензурный коми-тет, возмутительно, да и кончено, насилу кое-как я их уверил, что я не бунтовщик. Теперь спе-шу разослать, чтобы не спохватились».
2) Історична основа твору.
В основі сюжету поеми лежить розповідь про кульмінаційний момент гайдамацького руху — Коліївщину 1768 року на Правобережній Україні.
Початок гайдамацького руху в Україні означений ХVІІІ ст. Приводом до повстання стало нестерпне становище народних мас, яке й було причиною боротьби проти соціального, націо-нального та релігійного гніту на Правобережжі, де панувала польська шляхта.
Однією з причин було й те, що 1768 року комісія польського сейму уклала угоду з Росією, за умовами якої православні та католики прирівнювалися в правах. Проти цієї сеймової ухвали та короля виступила радикально налаштована група людей на чолі з Пулавським та Красиць-ким. 1768 року в місті Бар створено Барську конфедерацію (1768–1772) — військово-політичний союз частини польських магнатів і шляхти для збереження своїх прав та привілеїв. Її підтримували Франція, Туреччина, Австрія.
Конфедерати розпочали масові жорстокі розправи над українським населенням. Українців Правобережжя змушували приймати католицьку віру, ополячуватися, переслідували українську культуру, знищували православні храми, грабували та катувати простих людей.
Відповіддю українського народу на нелюдські звірства конфедератів стала гайдамаччина. Очолив повстання сміливий полководець-месник Максим Залізняк. Повстання розпочалося 29 травня 1768 року на Зелені свята (Трійцю) в районі Мотронинського монастиря в Холоднім Яру (урочище неподалік від Чигирина) і швидко поширилося на великій території Правобе-режжя: Київщина, Поділля, Волинь, Галичина, Прикарпаття. Згодом на бік повстанців перей-шов загін надвірних козаків під проводом сотника Івана Гонти, завданням якого було придушити повстання.
Повстання мало широкий розмах: охопило майже всю територію України; під його впли-вом спалахнув бунт у Польщі; воно викликало занепокоєння в Туреччині, Прусії, Угорщині. 
На допомогу Польщі прийшли війська царської Росії, яка побоювалася, щоб Коліївщина не поширилася й на Лівобережжя. Максима Залізняка, як російського підданого, жорстоко по-карали батогами, відправили на вічну каторгу в Нерчинськ. Кілька разів йому вдавалося тікати. Припускають, що він брав участь у селянському повстанні під проводом Омеляна Пугачова. Івана Гонту як польського підданого передали польській шляхті. До нього застосовували не-людські тортури і згодом у селі Серби (нині Гонтівка), на Поділлі, стратили.
Повстання сприяло формуванню національної самосвідомості, служило прикладом нетер-пимості, боротьби проти гноблення, подальшого розгортання національно-визвольного руху з метою відновлення козацької вольності.
3) Тема, ідея, жанр, особливості сюжету та композиції твору.
Особливості сюжету та композиції поеми
У поемі два вступи — лірико-філософський та історичний («Інтродукція»), одинадцять розділів, епілог, «Передмова» (розташована в кінці твору), послання до передплатників («Пано-ве субскрибенти») і «Приписи» (примітки автора).
До композиційних особливостей можна віднести введення пісень у текст поеми, ліричних відступів автора — співучасника зображуваних подій, важливу композиційну роль відіграє епі-лог, у якому представлено розв’язку обох сюжетних ліній.
Події у творі відбуваються за двома сюжетними лінями: перша — розгортання та хід пов-стання під назвою Коліївщина, друга — історія особистого життя Яреми. Ці лінії тісно переплі-таються між собою.
Сюжетна лінія повстання в часовому художньому просторі твору охоплює приблизно пів-року, тоді як Коліївщина тривала насправді близько місяця. Подібні відступи від життєвих фак-тів художньо виправдані. Т. Шевченко писав не історію цього повстання, а поетичний твір і мав цілковите право на домисел. Поет намагався показати широкий розмах і велику силу повстанського руху, його могутній заряд суспільного перетворення.
Сюжет твору динамічний, вражають описи розправи конфедератів над титарем, убивство Гонтою власних синів, освячення ножів «проти ночі Маковія» та клятва мститися ними. Гайда-мацька помста в зображенні автора подана гіперболізовано.
Основні елементи сюжету
Експозиція: ознайомлення читачів із політичною ситуацією в Польській державі, розпо-відь про розгул конфедератів; знайомство з Яремою, який наймитує в Лейби.
Зав’язка: освячення повстанцями ножів, початок повстання; Ярема прощається з Окса-ною, йде в гайдамаки.
Кульмінація: гайдамаки в Умані, вбивство Гонтою синів; Ярема рятує Оксану й одружу-ється з нею.
Розв’язка: епілог — повідомлення про страту Гонти, смерть Залізняка на каторзі, остаточ-не приборкання України, самоліквідація повстанських об’єднань («розійшлися, відкіля взяли-ся»).
Тема поеми — зображення реальних історичних подій: повстання українського народу проти польського панування в Україні, відомого в історії під назвою Коліївщина, яке розгорну-лося влітку 1768 року.
Ідея — звеличення національно-визвольного руху в Україні та його народних героїв — лицарів Коліївщини, засудження жорстокого ставлення влади Польщі та Росії до українського населення Правобережжя.
Жанр — героїко-історична романтична ліро-епічна поема-епопея.
2. Робота зі словником літературознавчих термінів.
Ліро-епічний твір — твір, у якому поєднано епос та лірику, причому визначальним є епі-чний сюжет з притаманним йому конфліктом та системою персонажів, а ліричність виявляється через вираження авторського ставлення до зображуваного.
3. Повідомлення учнів.
(Учні розповідають про історичну основу твору.)
4. Робота з текстом.
(Коментоване читання окремих фрагментів поеми «Гайдамаків» («Вступ», «Конфедера-ти», «Червоний бенкет», «Бенкет у Лисянці», «Епілог», «Гонта в Умані», «Передмова».)
5. Словникова робота.
Коліївщина — від слова «колій» (той, що коле). Назва повстання на Правобережжі 1768 року.
Гайдамака — учасник гайдамацького повстання.
Гайдамаччина — від слова «гайдамака»; від тур. гайда — гнати, переслідувати; уперше термін уживається в документах 1717 року.
Конфедерати (від латин. confoederatio — спілка, об’єднання) у Польщі ХVІ–ХVІІ ст.— тимчасові військово-політичні союзи шляхти, які створювалися для збереження привілеїв шля-хти, захисту прав католицької церкви тощо.
6. Обмін враженнями щодо прочитаного. Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Що вас найбільше вразило у творі?
— Який епізод запам’ятався? Чому?
— Який фрагмент хотілося б перечитати ще раз?
— Хто з персонажів найбільше сподобався? Чим саме?
— До яких висновків, на вашу думку, Шевченко підводить читачів?
7. Бесіда.
— Яку роль у вступі, на вашу думку, відіграє опис місяця?
— Що стало причиною виникнення конфедерації?
— Хто такий Ярема? Як він реагує на знущання корчмаря? Чому саме так?
— Якими постають у поемі польські шляхтичі?
— Чому, на ваш погляд, повстання зазнало поразки?
— Визначте тему та основну думку твору.
— Якими джерелами, на вашу думку, користувався письменник, створюючи свій твір?
8. Міні-дослідження.
(Робота, спрямована на дослідження сюжету та композиції поеми.)
Довідка.
Сюжет — система подій у літературному творі, через які письменник розкриває характери персонажів і весь зміст твору.
Композиція — побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світу, світогля-дною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника, каноном, нормами обраного жанру, орієнтацією на адресата.

— Яку роль у побудові поеми відіграють вступ та епілог?
— Назвіть епізоди, що створюють напруження дії?
— Скільки сюжетних ліній у творі? Визначте кульмінацію кожної.
— Чому, на вашу думку, любовний сюжет у творі на другому плані?
— Знайдіть у поемі пісні й визначте їхню роль.
— Яка роль ліричних відступів поеми?
9. Проблемне питання.
(Застосовується інтерактивний метод «Прес».)
— Яким у ліричних відступах виступає автор?
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
1) У поемі Т. Шевченко виступає як романтик. Визначте ознаки романтизму у творі «Гайда-маки».
(Романтичні пейзажі, гіперболізоване змалювання пожежі, бою, різанини; участь Яреми в повстанні подано в романтичному дусі: спираючись на народні традиції, автор підкреслює його ненависть до ворогів і гіперболізує сили героя.)
2) Як ви розумієте зміст рядків?
Слухайте ж, щоб дітям потім розказать,
Щоб і діти знали, внукам розказали,
Як козаки шляхту тяжко покарали
За те, що не вміла в добрі панувать.
(Важливо наголосити, що Т. Шевченко не протиставляє поляків українцям, а говорить про національний гніт панства.)
V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
1) Вивчити теоретичний матеріал
2) Дібрати цитати до характеристики образів поеми (Яреми, Гонти, повсталого народу).
3) Вивчити напам’ять уривок із поеми.
2. Індивідуальні завдання.
Підготувати повідомлення про І. Гонту та М. Залізняка як історичних осіб.
3. Ситуативна вправа.
Уявіть, що ви редактор і готуєте до друку поему «Гайдамаки». Якою б ви хотіли бачити обкладинку цієї книги?
VІ. Підсумок уроку
Заключна бесіда.
— Що нового ви дізналися про Т. Шевченка сьогодні на уроці?
— Які труднощі в роботі з текстом відчуваєте?
— Сформулюйте власну думку про твір, який свого часу викликав різні відгуки.
— Чи визначилися ви з уривком, який учитимете напам’ять? Поясніть свій вибір.

Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (20.01.2014)
Переглядів: 5612 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: