Урок № 3 Родинно-побутові пісні - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 3 Родинно-побутові пісні

Урок № 3

Родинно-побутові пісні

Мета: систематизувати й узагальнити вивчене з історії української пісні; показати багатство, велич і красу українських народних родинно-побутових пісень; розвивати навички виразного читання та систематизації й узагальнення вивченого матеріалу

Очікувані результати: учні вміють розрізняти види родинно-побутових пісень, аналізують тексти, визначають їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби.

Теорія літератури: родинно-побутові пісні, їх групи.

Обладнання: підручник, таблиця «Морально-етичні ідеали в родинно-побутових піснях», аудіозаписи українських народних пісень

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Чи помітили ви, що останнім часом усе частіше ми чуємо голоси на захист ідеї про необхідність гуманізації суспільства? А це спрямовує погляди людей до своєї історії, культури. Ми поступово повертаємося до народної медицини, традиційних ремесел, фольклору. Повертаємося до джерел народної духовності, до народної пісні...

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Розповідь учителя.

1)   Родинно-побутова лірика. Пісні про сімейне життя.

Друга, кількісно менша тематична група родинно-побутової лірики — це пісні про сімейне життя. У них відтворена реальна дійсність без прикрас і перебільшень, без поетизації, розповідається про родинні стосунки, життєві конфлікти, побут тощо. Елементи романтики, харак­терні для пісень про кохання, поступаються місцем буденщині, нелегкій праці, жорстокій реальності.

Найпоширенішою є тема нелегкої жіночої долі. Існує думка, що складалися такі пісні жінками, які не зазнали щастя в сімейному житті. Іван Франко називав ці твори «жіночими невольничими псалмами». Часто дівчина, вийшовши заміж, стикалася з недоброзичливим ставленням із боку родичів чоловіка, особливо свекрухи. («Чи я в полі не билина була».) Часто-густо не­вістка в чужому домі була зобов’язана виконувати всю важку роботу. Тому такі пісні пронизані мотивами втоми, туги за рідним домом, де з матусею жилося щасливо.

Інколи сімейне життя затьмарювали інші обставини, найгірша з яких — жорстоке ставлення чоловіка до жінки:

Біла постелечка порохом припала,
Дротяна нагайка біле тіло рвала.

Тема нещасливого сімейного життя тісно переплітається з мотивом безповоротності молодості, жалем за минулим:

Запрягайте, хлопці, коні, коні воронії,
Та й поїдем здоганяти літа молодії.

Нелегка праця на полі і в домі, матеріальні нестатки, хвороби... Усе це знайшло відображення в ліричних піснях, у яких народ правдиво відтворив своє життя з його щоденними клопотами й миттєвими радощами. Глибина ліризму цих пісень виявляється не в поетизації сімейного життя, а у відвертій правдивості, реальності його відтворення. Усі вжиті художні засоби спрямовані на те, щоб увиразнити картини буденного сімейного життя, не прикрашаючи їх, зворушити слухачів.

Так, поза увагою народної пісенності не залишається жодна грань людського життя. У ліричних піснях воно виступає в усій повноті ситуацій, суперечності почуттів та вражень. Але в кожній із них простежуються ставлення народу до різних життєвих явищ, їх оцінки подружньої невірності, сирітства, пияцтва тощо; викриваються вади людського характеру, висловлюється співчуття знедоленим та убогим. Утверджується народна мудрість, що проявляється в перевазі духовних цінностей над матеріальними, здатності до співпереживання, уміння передати в пісні духовні здобутки попередніх поколінь.

2)   Сатирично-гумористичні та жартівливі пісні.

Групою творів про родинний побут, яка виділяється на основі способу відображення життєвих явищ є сатирично-гумористичні пісні. На них позначилась весела вдача українця, який уміє з гумором сприймати несподівані повороти долі, знаходити розраду у влучному жарті. Ці пісні торкаються різних тем — від комічних життєвих ситуацій до зовсім невеселих подій, на які люди намагаються дивитися з іронією.

Найбільше жартівливих пісень присвячено темі кохання. У них із гумором згадується залицяння хлопця до дівчини, висміюються залицяльники-невдахи, які не вміють заговорити з дівчиною, чи бояться її батьків. Предметом висміювання є також невдалі побачення, коли хлоп­цеві доводиться сидіти зачиненим у хижці, ховатися в запічку чи городами тікати від сусідських собак.

У таких піснях теж нерідко трапляються образи-символи, використовується прийом самовисміювання, коли дівчина з іронією говорить про себе: «хоч я гарна, та ледащо», «чи я собі не хазяйка та не господиня / три дні хати не мела / сміття по коліна». Найчастіше дівчат ганять за те, що вони ліниві чи погані господині. Хлопців же висміюють за те, що вони хваляться своїми любовними походеньками, тим, що вміють подобатись дівчатам.

У жартівливих піснях висміюється те, що в інших ліричних творах постає причиною сімейних драм. Так, з іронією народ змальовує дідів, які, розраховуючи на свої маєтки, сватаються до молодих дівчат. У таких піснях старий чоловік є не трагедією для молодої жінки, а об’єктом насмішок, бо дружина його обдурює, ходить на танці, гуляє з молодими:

Ой ти, старий дідуган,
Ізогнувся як дуга,
А я молоденька
Гуляти раденька.

Жартівливі пісні численні за кількістю й розмаїті за тематикою. Вони становлять значну частину української народної пісенності. У них, за висловом М. Закревського, проявляється «привілля для веселощів, іронії, дотепу українця, без яких він не може жити. Ця веселість тим привабливіша, що вона не підробна, природня; а дотепність, неначе іскра, часто з’являється несподівано і з блиском».

Родинно-побутові пісні дуже давні за походженням. У них втілилась народна мудрість багатьох століть, погляди прадавніх українців на сім’ю, шлюб, людські взаємини, матеріальні й духовні цінності.

2.   Бесіда.

— Які ви знаєте види українських народних пісень?

— Що таке родинно-побутові пісні? На які групи вони поділяються?

— Назвіть засоби художньої виразності, що найчастіше використовуються в них.

— Яка пісня вам сподобалася найбільше й чому саме?

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1)   Родинно-побутова лірика. Пісні про сімейне життя.

2)   Сатирично-гумористичні та жартівливі пісні.

2.   Прослуховування аудіозапису українських народних пісень «В кінці греблі шумлять верби», «Світи, світи, місяченьку», «Лугом іду, коня веду», «За городом качки пливуть».

3.   Робота в парах.

Проаналізуйте на вибір одну з пісень.

(Учитель має прослідкувати, щоб були охоплені всі пісні.)

При аналізі дотримуйтеся такої послідовності:

1)   Жанр твору.

2)   Тема та ідея.

3)   Композиція (якщо є).

4)   Ліричний герой.

5)   Настрій твору.

6)   Засоби художньої виразності.

7)   Актуальність твору.

4.   Перевірка виконання учнями роботи. Коментарі та доповнення.

4.   Перевірка виконання учнями роботи. Коментарі та доповнення.

Авторство пісні «В кінці греблі шумлять верби» приписують народній поетесі та співачці Марусі Чурай, яку називають українською Сапфо.

За історичними переказами, народилася вона 1625 року в Полтаві в козацькій сім’ї. Її батько, Гордій Чурай, був соратником Павлюка, керівника козацько-селянського повстання 1637 року проти шляхетської Польщі. Після поразки повстанських військ під Кумейками він разом з Павлюком був страчений у Варшаві. Після смерті Гордія Чурая його дружина, Горпина, залишилась удвох із донькою. Пам’ятаючи про героїчну загибель її чоловіка, народ оточив літню жінку та її дочку теплотою й увагою. Цьому значною мірою сприяла й обдарованість Марусі, дівчини з чарівною зовнішністю й добрим серцем. Маруся мала чудовий голос і майстерно співала пісні, які складала з різних приводів, і часто навіть у звичайній розмові викладала свої думки віршами.

В юності дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Гриць Остапенко), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини 1648 року Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутись. Дівчина чекала на нього чотири роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він уже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу, багату. Зраджена дівчина не витримала втрати та вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми, але його ненароком випив Гриць. Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, але її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, який приніс Іскра. В універсалі зазначалося, що Б. Хмельницький дарує Марусі життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але, повернувшись 1653 року до Полтави, померла віком 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — 1652 року в Полтаві вiд сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів).

 

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого

      Складання таблиці «Морально-етичні ідеали в родинно-побутових піснях».

Майже в кожній родинно-побутовій пісні відбито морально-етичні ідеали, які вироблялися народом протягом століть. Знайдіть їх у вивчених на уроці піснях і заповніть таблицю.

Морально-етичні ідеали
в родинно-побутових піснях

Назва пісні

Про яку норму моралі йдеться

«За городом качки пливуть»

Пару собі треба обирати, керуючись почуттям, не зважати на багатство, статки обранця (обраниці)

 

 

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Вивчити напам’ять одну з пісень (на вибір).

2.   Індивідуальні завдання.

1)   Підготувати короткі повідомлення про основні етапи весілля (за бажанням учителя).

2)   Підготуватися до виразного читання весільних пісень.

3)   Знайти описи різних весільних обрядів у творах українських письменників і прокоментувати їх.

3.   Творче завдання.

Скласти сенкан на тему «Українська народна пісня».

(Наприклад.

Українська пісня.

Задушевна, мелодійна.

Хвилює, розраджує, полонить.

Супроводжує протягом усього життя.

Душа народу.)

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яке завдання у вас викликало труднощі?

— У чому, на вашу думку, секрет актуальності та довговічності народних родинно-побутових пісень?

Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 2695 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: