Урок № 38 Тарас Шевченко. Геніальний поет, мислитель. Біографія та основні віхи творчості - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 38 Тарас Шевченко. Геніальний поет, мислитель. Біографія та основні віхи творчості

Урок № 38

Тарас Шевченко. Геніальний поет, мислитель. Біографія та основні віхи творчості

Мета: поглибити знання учнів про поета, детальніше ознайомити з цікавими фактами його біографії; розвивати вміння робити самостійні висновки про особистість митця

Очікувані результати: учні знають біографію та основні віхи творчості поета; розуміють значення його життєвого подвигу за умов підневільного становища нації в першій половині ХІХ ст.

Теорія літератури: автобіографічний твір.

Обладнання: підручник, портрет Т. Шевченка, виставка його творів, літератури про нього

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

«Історія мого життя — це частина історії моєї Батьківщини». Ці слова належать Т. Шевченкові. І дійсно, його подвижницьке життя — історія боротьби народу за свою мову, свою правду, за право називатися українською нацією. Сьогодні на уроці ми згадаємо основні віхи життєвого та творчого шляху геніального Кобзаря — нашого порадника, нашої гордості.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда.

— Які вірші Т. Шевченка, вивчені в молодших класах, вам найбільше сподобалися і запам’яталися? Прочитайте уривки з них.

— Чим, на вашу думку, Тарас Григорович заслужив таку повагу і всесвітнє визнання?

— Чи можемо ми стверджувати, що й сьогодні твори Кобзаря звучать актуально?

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя та учнів.

(Клас об’єднаний у творчі групи, які отримали випереджальне завдання.

«Бібліографи» — підготували огляд літератури про життєвий та творчий шлях Т. Шевченка.

«Біографи» — розповідь-повідомлення про життєвий та творчий шлях Т. Шевченка, знайшли цікаві факти із життя письменника та легенди про нього.

«Літературні критики» — відшукали у творчій спадщині поета твори автобіографічного характеру, проаналізували їх.

«Шевченкознавці» — підготували вікторину про Т. Шевченка, його творчість.

«Літературознавці» — схарактеризувати основні віхи творчості.)

План розповіді вчителя та учнів

ІІІ.    Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя та учнів.

1)   Життєвий та творчий шлях поета.


Цікаво!

1845 року Т. Шевченко продав свої твори видавцю за 1500 карбованців — фантастична на той час сума (для порівняння — 1843-го він працював в археологічній комісії за 150 крб на рік, а самого Шевченка викупили з кріпацтва за 2500 і такої суми не було ні в кого з друзів, довелося влаштовувати лотерею). А власне творів було не так багато: «Кобзар» (1840) містив 8 віршів, додалися поема «Гайдамаки» та кілька поезій.

Перекази про Т. Шевченка

Розрахувались

Розповідають, що, перебуваючи в Яготині у Рєпніних, Тарас Шевченко користувався загальною увагою як відомий уже на той час український поет. Один панок, що був тут у гостях, усе ж ставився з погордою до недавнього кріпака. Знайомлячись із ним, подав йому мізинець. Шевченко весело промовив:

— Ой, та навіщо ж мені так багато? Нате вам півпальця здачі,— і показав панові дулю.

* * *

Сидів якось Шевченко над самісіньким Дніпром та й думав глибоку-глибоку думку, як ось, гуляючи, йдуть пан з панею таки тут, понад Дніпром. Підійшов пан ото до Шевченка, подивився на нього поверх окулярів та й каже:

— А що б я думав одинокий? Живи та хліб їж, ніякісіньких тобі клопотів, не те, що в мене. За тим багатством і вгору ніколи глянути. Подивись, у тебе вже голова посивіла та й лиса стала. Ось я скільки маю кріпаків, за всіх думаю, а голова чорна та кучерява. Я не натужусь думать про когось.

Шевченко йому на це одрізав:

— Отож правду говорять, що дурні голови не лисіють, не сивіють. А що вам, пане, ніколи і вгору глянути, то це правда — свиня теж угору не дивиться.

2)   Основні віхи творчості Т. Шевченка.

У своїй праці «Тарас Шевченко» Іван Франко подає періодизацію творчості Т. Шевченка:

1.   1837–1843 — ранній період;

2.   1843–1845 — період «трьох літ»;

3.   1847–1857 — «невольнича муза» (період заслання);

4.   1857–1861 — період після заслання.

Рання творчість

Уже в перший період літературної діяльності (1837–1843) Шевченко написав багато високохудожніх поетичних творів, у яких проявилося чимало оригінальних рис, що ними поет значно розширив і збагатив виражальні можливості українського вірша: використання цезури, май­стерність алітерацій та поетичної інтонації, астрофічна будова вірша тощо. Новаторство при­кметне й для Шевченкових епітетів, порівнянь, метафор, символів та уособлень. Керуючись власним художнім чуттям і не оглядаючись на панівні тоді літературні канони, Шевченко знаходив відповідну поетичну форму для втілення нових тем та ідей, які підказувала йому тогочасна дійсність.

До ранньої творчості поета належать балади «Причинна» (1837), «Тополя» (1839) й «Утоплена» (1841), що мають виразне романтичне забарвлення. Особливе місце серед ранніх творів Шевченка посідає соціально-побутова поема «Катерина» — хвилююча розповідь про трагічну долю української дівчини, яку знеславив московський офіцер. У розвитку подій цей ліро-епічний твір відзначається високою драматичною напруженістю. Визвольна боротьба україн­ського народу проти загарбників і поневолювачів є основним мотивом у таких ранніх творах Шевченка, як «Тарасова ніч» (1838), «Іван Підкова» (1839), «Гайдамаки» (1841), «Гамалія» (1842). Історико-героїчна поема «Гайдамаки» є вершиною революційного романтизму Т. Шевченка.

Період «Трьох літ»

По-новому звучать мотиви революційної боротьби у творах Шевченка періоду «трьох літ» (1843–1845). Провівши 8 місяців в Україні, поет зрозумів свої історичні завдання й обов’язок перед батьківщиною як прямий шлях безкомпромісної революційної боротьби. Перехід Шевченка до нового періоду літературної діяльності позначився в поемах «Розрита могила» (1843), «Чигрине, Чигрине» (1844) і «Сон» (1844). Поет написав ці твори під безпосереднім враженням від тогочасної дійсності в Україні. У сатиричному творі «Сон» («У всякого своя доля...») автор з їдким сарказмом змалював свавілля та жорстокість російського царату і закликав до знищення цієї деспотичної системи. Поема «Сон» уважається одним із найвизначніших взірців світової сатири.

Період заслання

Цикл «В казематі», написаний навесні 1847 в умовах ув’язнення і допитів у Петербурзі, відзначається глибоким ідейним змістом та високою художньою майстерністю. Він відкриває один із найтяжчих періодів у житті та творчості Шевченка, період арешту й заслання (1847–1857). Чекаючи в тюрмі вироку, поет боліє не за себе, за свою долю, його хвилює доля «окраденої» й замученої московським пануванням України. З надзвичайною силою виявлена любов до України, зокрема в поезіях «Мені однаково...», «В неволі тяжко...» та «Чи ми ще зійдемося знову...», що завершується словами:

Свою Україну любіть.
Любіть її… во врем’я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть!

Поет почав свою творчість на засланні поезією «Думи мої, думи мої» (1847), яка починається тими ж словами, що й заспів до «Кобзаря» (1840). Цим Шевченко підкреслив незмінність своєї ідейно-поетичної програми та нерозривність зв’язку з рідним краєм і народом. Шевченкова лірика часів заслання має широкий тематично-жанровий діапазон. Можна виділити такі групи віршів цього періоду: автобіографічна, пейзажна, побутова, політична, філософська лірика.

Поет і на засланні продовжував таврувати самодержавно-кріпосницький лад та поневолення уярмлених Москвою народів.

Творчість останніх років життя

Десятирічне заслання вимучило Т. Шевченка фізично, але не зломило його морально. Після повернення поета на волю починається останній етап його творчості (1857–1861) — з поеми «Неофіти», написаної в грудні 1857 у Нижньому Новгороді. За історичним сюжетом поеми (переслідування християн римським імператором Нероном) заховано актуальну тему жорстокої розправи російських царів із борцями за національне та соціальне визволення (аналогію Микола І — Нерон Шевченко використав ще до заслання у вірші «Холодний Яр»). Оглянувши пройдений доти життєвий шлях, Кобзар створив ліричний триптих «Доля», «Муза», «Слава» (1858). Тема циклу — самоусвідомлення поетом своєї творчості.

Т. Шевченко й далі підпорядковував ідейне спрямування своєї політичної й особистої лірики меті пробудження національної та соціальної свідомості народних мас України.

3)   Огляд літератури про життя та творчість Т. Шевченка.

(Використовуються матеріали, які є в шкільній бібліотеці.)

Про життя та творчість поета написано багато. Можна рекомендувати для ознайомлення із життєвим та творчим шляхом письменника такі видання:

1.   Анісов В., Середа Є. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / Вид. 2-ге, доповн.— К.: Дніпро, 1976.

У книзі подаються події та факти із життя й діяльності великого українського поета, художника, мислителя. Кожна дата обґрунтовується відповідними документальними, архівними чи дослідницькими джерелами.

2.   Большаков Л. Н. «Он изведал все…». Тарас Шевченко: поиски и находки.— К.: Дніпро, 1988.

Ця книга — результат багаторічних наполегливих пошуків нового про Т. Шевченка. У дослідницьких повістях та оповіданнях життя та творчість Кобзаря розглядається з різних боків та в різних аспектах, але завжди на основі раніше невідомих чи маловідомих джерел, перш за все архівних. Автора хвилюють проблеми взаємодії середовища й творчості, психології народження й втілення в життя задумок.

3.   Большаков Л. «Добро найкраще в світі...».— К.: Дніпро, 1981.

У книжці досліджуються важливі проблеми шевченкознавства — декабристи й декабристська тема в житті та творчості Т. Шевченка, прототипи деяких його творів та ін. Видання має виразно дослідницький, пошуковий характер. Широко використавши нові архівні матеріали, автор уточнює, а подекуди й по-новому висвітлює окремі факти біографії та творчості поета, розкриває фактологічну основу кількох його творів. Є в книжці й гіпотези, з якими можна сперечатися, але які безумовно стимулюватимуть дослідницьку думку шевченкознавців.

4.   Гаско М. Є. У колі Шевченкових і Гоголевих друзів.— К.: Рад. письменник, 1980.

До книжки ввійшли етюди, у яких автор досліджує невідомі або маловідомі сторінки життя та творчості Т. Г. Шевченка і М. В. Гоголя й широкого кола їхніх друзів, утверджуючи свій погляд на деякі факти їх біографій.

5.   Зайцев П. І. Життя Тараса Шевченка: Біографічний нарис.— Х.: Прапор, 1994.

Павло Іванович Зайцев, професор Українського вільного університету в Мюнхені, довгі роки прожив за кордоном. Його ґрунтовне, побудоване на багатому науковому матеріалі дослідження «Життя Тараса Шевченка» здобуло світове визнання. Книгу вперше видруковано у Львові 1939 року, проте наклад було конфісковано представниками радянської влади. Праця побачила світ лише 1955-го в Мюнхені.

6.   Кирилюк Є. Тарас Шевченко. Життя і творчість.— К.: Дніпро, 1979.

У книзі відомого українського шевченкознавця в популярній формі розповідається про життя та творчість геніального українського поета Т. Г. Шевченка (1814–1861). Автор уточнює, а подекуди й по-новому розв’язує окремі питання біографії та творчості великого Кобзаря.

7.   Костенко А. За морями, за горами: Тарас Шевченко на Аральському морі. Тарас Шевченко за Каспієм.— К.: Рад. письменник, 1984.

Книга відомого українського письменника й літературознавця присвячена життю та творчості Т. Г. Шевченка під час заслання, його участі в наукових експедиціях на Аральському морі і в горах Каратау та Актау.

Книга має дослідницький характер, зокрема в освітленні живописних робіт поета, їх датуванні.

Поряд із темами минулого тут розповідається і про сьогоднішнє життя в місцях колишнього заслання Кобзаря, про глибоку повагу казахського народу до пам’яті українського поета.

8.   Коломійченко М. С., Горленко В. З. У колі друзів.— К.: Дніпро, 1982.

Кріпацтво, жорстокі поліцейські переслідування, заслання, виснажлива солдатчина завдавали непоправної шкоди здоров’ю Т. Г. Шевченка, призвели до передчасної його смерті. Автори на підставі численних історико-літературних джерел та архівних матеріалів простежили перебіг захворювання поета, розповіли, як кращі представники медицини ХІХ ст., схиляючись перед генієм українського народу, боролися за продовження життя Т. Г. Шевченка.

4)   Автобіографічні твори Т. Шевченка.

До ліричних творів автобіографічного характеру, в яких Шевченко відтворив свої власні почуття, настрої й переживання, належать вірші «Мені тринадцятий минало...», «І виріс я на чужині...», «І золотої й дорогої...», «Лічу в неволі дні і ночі...» та ін.

Перебуваючи на засланні, Т. Шевченко часто згадує рідний край, родину, ті моменти минулого, які хоча б на короткий час робили поета щасливим чи ті, що запам’яталися на все життя.

Так, спогадами про дитячі роки наповнена поезія «Якби ви знали, паничі...», написана 1850 року. Заперечуючи дворянським письменникам, які описували «райське життя» селян на мальовничій українській землі, поет посилається на своє безрадісне дитинство, наводить факти зі свого життя. Згадуючи батьківську хату, Шевченко пише:

Я в хаті мучився колись,
Мої там сльози пролились,
Найперші сльози; я не знаю,
Чи єсть у Бога люте зло!
Що б у тій хаті не жило?
А хату раєм називають!

Там від непосильної важкої роботи та постійної бідності пішла із життя ще молодою мати поета, незабаром на панщині помер і батько. Та найбільше душа Кобзаря боліла за долю сестер:

А сестри! сестри! Горе вам,
Мої голубки молодії,
Для кого в світі живете?
Ви в наймах виросли чужії,
У наймах коси побіліють,
У наймах, сестри, й умрете!

Про тяжке кріпацьке дитинство йдеться і в поезії «N. N.» («Мені тринадцятий минало...»). Вірш написаний у формі спогадів про дитячі роки. Умовно поезію можна поділити на кілька частин. У першій ідеться про те, що ліричний герой споглядає навколишній світ і його охоплює радісний настрій. Але тривало це недовго. Раптом усе змінюється. Сонце, ласкаве до цього, «запекло, почервоніло І рай запалило». Хлопчик немов прокинувся, і перед ним не тільки з’явилася картина непривітної, чужої природи, а й розкрилось його соціальне становище. У творі передано дитячі спогади, поєднується відтворення щасливих, але дуже коротких переживань дитини та її безрадісного кріпацького життя. Сам поет пережив це становище, коли малим пас чужих ягнят, коли йому доводилося терпіти знущання хазяїв. Тим більшим щастям для нього було ласкаве слово, чуйне ставлення, виявлена ніжність.

Головним персонажем повісті «Художник» є художник-кріпак, якого зусиллями визначних діячів культури було викуплено з кріпацького рабства. Ім’я художника не названо, та в ньому легко пізнається сам Шевченко, його доля. Хоча повість і не автобіографія поета, однак у ній він використав факти власного життя: зустріч із Сошенком, робота в майстра Ширяєва, знайомство з Брюлловим та іншими художниками, навчання в Академії мистецтв.

2.   Оцінювання, самооцінювання виступів груп.

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого

Літературна вікторина.

(Питання до вікторини підготувала група «Шевченкознавців».)

1)   Назвіть місця в Україні, пов’язані з ім’ям Т. Шевченка.

2)   Назвіть прізвище художника, який помітив у юного Т. Шевченка малярський талант і став опікуватися його долею.

3)   Перелічте автобіографічні твори Т. Шевченка.

4)   Кому Шевченко зобов’язаний своїм викупом із кріпацтва?

5)   Назвіть дати років заслання Т. Шевченка.

6)   У якому році вийшло перше видання «Кобзаря»?

7)   Де нині знаходиться могила Т. Шевченка?

8)   У якому році Шевченко проголошений академіком?

9)   За які живописні твори Рада Академії мистецтв нагороджувала Т. Шевченка срібними медалями?

10)  Кого Т. Шевченко називав своєю літературною донею?

11)  Де Т. Шевченко відбував заслання?

12)  Яким твором відкривалося перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка?

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Прочитати твори Т. Шевченка «До Основ’яненка», «На вічну пам’ять Котляревському», «Думка» («Нащо мені гарні брови...»), «Причинна», «Лілея».

2.   Індивідуальне завдання.

Підготувати коротке повідомлення про ранню творчість Т. Шевченка.

3.   Творче завдання.

Написати лист до Т. Шевченка: захоплення, подяку, пропозицію.

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Чим нас хвилює життя Т. Шевченка?

— Які випробування випали на його долю? Як він їх зносив?

— Чого нам слід повчитися у Кобзаря?

Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (16.01.2014)
Переглядів: 4111 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: