Урок № 36 Романтична умовність оповідання «Вечір проти Івана Купала». Зміст твору, мотиви, ідея. Зв’язок із «нечистою силою» як метафора з - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 36 Романтична умовність оповідання «Вечір проти Івана Купала». Зміст твору, мотиви, ідея. Зв’язок із «нечистою силою» як метафора з

Урок № 36

Романтична умовність оповідання «Вечір проти Івана Купала».
Зміст твору, мотиви, ідея. Зв’язок із «нечистою силою» як метафора злодіяння

Мета: продовжувати роботу над формуванням уміння переказувати зміст прочитаного та визначати його ідейно-художні особливості, основне в сюжеті твору; допомогти сформулювати провідну думку, виражену в оповіданні; розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення

Очікувані результати: учні вміють переказувати зміст оповідання, пояснюють його зв’язок із фольклором, етичними уявленнями українського народу; розкривають моральні мотиви твору, його ідейний зміст; визначають основне в сюжеті оповідання, формулюють провідну думку, виражену в ньому.

Теорія літератури: сюжет, художні засоби.

Обладнання: підручник, портрет письменника, виставка його творів

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Як правило, свої сюжети М. Гоголь будує на іронічно-серйозному контрасті бажаного та реального, устремлінь і результатів, а розвиток подій не обходиться без участі містичних сил. Письменник відображає щоденну боротьбу Бога та Диявола за людську душу. І якщо вона встоїть, урятується, то добра у світі стає більше, коли спокуситься — менше. Гоголь-філософ намагався пізнати особливості української свідомості та світосприйняття, акцентував увагу на неповторних рисах українського народу. Мислитель поставив перед собою завдання відкрити цілісний та повноправний народний світ. Чи вдалося йому це зробити? Давайте поміркуємо про це на основі тексту оповідання «Вечір проти Івана Купала».

ІІ.      Актуалізація опорних знань учнів

2.   Завдання учням.

Прокоментуйте висловлювання Т. Шевченка про М. Гоголя.

У листі до Варвари Рєпніної від 7 березня 1850 року поет писав: «Я завжди читав Гоголя з насолодою... Перед Гоголем треба благоговіти як перед людиною, обдарованою найглибшим розумом і найніжнішою любов’ю до людей... Наш Гоголь — істинний володар серця людського!»

ІІІ.    Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

Містичний романтизм М. Гоголя

У творчості та філософії М. Гоголя яскраво виражено характерне для українського світобачення двосвіття: у ньому переплітаються язичництво і християнський ідеал, відтворюються протилежні полюси Всесвіту. Саме тут слід шукати витоки романтизму письменника.

Містичний романтизм Гоголя перекреслював ідилічні уявлення про Україну, що склалися на той час у літературі. Свою увагу письменник зосереджує передусім на соціально-етичних, духовних та історичних проблемах, котрі не полишатимуть його до кінця життя: це втручання злих духів у долю людини, що часто призводе до трагедії, несе грішнику жорстоку розплату за скоєний переступ, за надмірну довірливість і спокусу допитливістю, бажанням облаштувати земне життя примарними розкошами, часто окропленими кров’ю невинних душ.

Перевертень Басаврюк, персонаж оповідання, пов’язаний з нечистою силою, яка підступно шкодить людині, ведучи до загибелі душі. Твір заснований на міфологічній фабулі. У ньому передано романтично-трагічну історію наймита Петруся Безрідного, вродливого хлопця, безнадійно, здавалося б, закоханого у доньку багатого козака Коржа Пидорку. Дівчина відповідає юнакові взаємністю. Але її батько проти такого зятя. Він мріє віддати доньку за багатого. Закохані у відчаї. Ось у цей момент і з’являється ловець заблукалої душі — Басаврюк, пов’язаний із диявольською нечистю. Він пропонує юнаку знайти скарб у ніч на Івана Купала, коли цвіте папороть. Один переступ тягне за собою інший: щоб здобути омріяний скарб із золотими червінцями, Петрусь за велінням старої відьми проливає кров безвинного дитяти — украденого циганами шестирічного братика Пидорки Івася. Петро здобуває скарб, стає багатим, одружується з коханою, однак нічого не пам’ятає про ту зловісну ніч. Він мучиться невідомістю, марніє. Навіть життя з Пидоркою та багатство не приносять щастя. Колишній наймит страждає від забутих і нерозгаданих таємниць, його мучить сумління. Врешті він знаходить розгадку своєї ду­шевної хвороби в старій знахарці, яка виявилася тією відьмою, що навернула колись хлопця на переступ.

Розв’язка оповідання трагічна і філософськи метафорична: і дім, і все майно, і скарб сочаться кров’ю, ідучи прахом, бо не може людина створити благополуччя в компромісі з дияволом, тим паче на стражданні і горі ближніх. М. Гоголь глибоко трагічно відтворює боротьбу добра зі злом, спроби диявола заволодіти душею людини.

Письменник свої фантазії романтика і містика акцентує на страшній небезпеці бісівщини, що шкодить явно, агресивно, підступно.

Романтизм «Вечорів…» полягає в прояві глибокого інтересу до особливостей національного менталітету, духовності і самобутності української історії, народності художнього мислення, змалюванні оригінальних характерів індивідуумів, що визначало християнсько-філософську концепцію людського буття.

3.   Бесіда.

— Яку філософську проблему порушує М. Гоголь у своєму оповіданні? Назвіть твори інших письменників такої ж тематики.

(Проблему вибору людини між добром і злом. Також можна згадати твори світових письменників-романтиків, наприклад, Ґете «Фауст».)

— Які ще проблеми порушено в творі?

(Соціальної нерівності; злочину і кари; духовності і переступу; щастя і засобів його досягнення.)

— Як ви думаєте, чи була випадковою поява Басаврюка на хуторі?

— У чому, на вашу думку, полягає трагедія Петра?

(У жадібності. Засліплений бажанням розбагатіти, він легко продає душу дияволу. А занедбавши чистоту своєї душі, вдався до гріхопадіння.)

— Як автор трактує зв’язок із нечистою силою?

(Висока народна мораль засуджує злочинні вчинки людини. Петрусь Безрідний став віровідступником. Тому він гине, а Пидорка йде в монастир. Отже, автор утверджує думку, що сам зв’язок із «нечистою силою» вже є злодіянням.)

— Чи вірите ви в існування нечистої сили?

— Визначте тему та ідею твору.

(Тема: змалювання згубного втручання сил зла в людське життя, розповідь про те, як Петрусь заради свого щасливого кохання вимушений був пов’язати власну долю з «нечистою силою».

Ідея: утвердження думки, що вищим критерієм життя для кожного повинна стати народна мораль.)

2.   Робота над переказом.

Перекажіть епізоди оповідання:

1)   Зустріч у шинку Петра Безрідного та Басаврюка:

а)   від імені Петра;

б)  від імені Басаврюка.

2)   Убивство Петром Івася:

а)   від імені Петра;

б)  від імені Івася.

3.   Бесіда.

— Яку філософську проблему порушує М. Гоголь у своєму оповіданні? Назвіть твори інших письменників такої ж тематики.

— Які ще проблеми порушено в творі?

— Як ви думаєте, чи була випадковою поява Басаврюка на хуторі?

— У чому, на вашу думку, полягає трагедія Петра?

— Як автор трактує зв’язок із нечистою силою?

— Чи вірите ви в існування нечистої сили?

— Визначте тему та ідею твору.

4.   Проблемні завдання та питання.

Уявіть, що у вас є можливість здійснити «чудо». Ви можете виправити вчинки Петра Безрідного, з якими не згодні, і змінити, таким чином, їх наслідки. Що б ви змінили в житті хлопця і яким чином? Чи дійсно в нього не було іншого виходу, тільки як продати душу нечистому?

5.   Повідомлення учнів.

Оповідання «Вечір проти Івана Купала» — романтичний твір. Однією з ознак романтизму є використання фольклору. «Вечір…» своїм змістом, деякими епізодами подібний до казки. Ось деякі з них:

«Кинеш у воду — пливе чортячий перстень чи намисто поверх води, і до тебе ж у руки».

«...Квіти почали між собою розмовляти голоском тоненьким, мов срібні дзвіночки; дерева загриміли сипучою лайкою...»

«Спалахнула зірочка, щось тихо затріщало, і квітка розгорнулася перед його очима, мов полум’я, осяявши й інші навколо себе».

«Великий чорний собака вибіг назустріч і, виючи, обернувся на кішку, кинувся у вічі їй.

Зирк, замість кішки, баба з обличчям зморщеним, як печене яблуко, вся зігнута в дугу, ніс з підборіддям, мов щипці, якими лущать горіхи... Іскри посипалися у неї з рота, піна з’явилася на губах».

«Відьма тупнула ногою: синє полум’я вихопилося з землі; середина її вся освітилася і стала неначе з кришталю вимита і все, що було під землею, стало видно, як на долоні».

«Простирало злетіло... — Івасю! — закричала Пидорка і кинулася до нього, та привид увесь, з ніг до голови, вкрився кров’ю і освітив усю хату червоним світлом».

«...Баран [смажений] підвів голову, блудячі очі його ожили і засвітилися… чорні щетинисті вуси значуще заморгали на присутніх».

«...Сам церковний староста, що любив часом побалакати віч-на-віч з дідівською чаркою, не встиг ще й двох разів дістати дна, як бачить, що чарка кланяється йому в пояс».

«А тут з жінкою його теж диво: тільки що почала вона замішувати тісто у величезній діжі, як діжа враз вистрибнула: "Стій, стій!”. Де там! Узявшися в боки, гордовито пішла навприсядки по всій хаті...»

Прислів’я, приказки в оповіданні:

Провозити попа в решеті. Жінці легше поцілуватися з чортом, ніж назвати когось красунею. Темно, хоч в око стрель. Від чорта не буде добра. Зник, як у воду впав. Щука хвостом лід розбила. Потрібна, як торішній сніг.

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого

Складання таблиці — опорного конспекту.

Складіть опорний конспект, виклавши в ньому висновки щодо ідейно-тематичного змісту оповідання.

Ідейно-тематичний зміст оповідання

Основні
настрої

Що автор
засуджує

Яку думку утверджує

Які висновки з твору
ви зробили для себе

Тривоги й страху

Відступництво від Божих заповідей

Зло в усіх його проявах знайде своє покарання, і навіть найвинахідливіший злочинець не уникне відповідальності

Злочину немає виправдання, що б не було його причиною,— кохання чи потреба в грошах

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Скласти таблицю «Реальне й фантастичне в оповіданні М. Гоголя "Вечір проти Івана Купала”».

3)   Підготуватися до контрольної роботи за темами «Творчість Г. Квітки-Основ’яненка, М. Гоголя, поетів-романтиків».

2.   Індивідуальні завдання.

Порівняйте образи оповідача у Г. Квітки-Основ’яненка та М. Гоголя.

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Назвіть риси романтизму, наявні в оповіданні «Вечір проти Івана Купала».

(Виняткові, містичні характери (Басаврюк, відьми); незвичайна ситуація, таємничість (пошук Петром скарбу; поєднання національного і соціального (протистояння бідного і багатого козаків); сильне кохання молодих людей; трагічний кінець; фольклорна основа.)

— Як ви вважаєте, чи ставив М. Гоголь собі за мету переконати читачів у тому, що нечиста сила існує?

— На вашу думку, від чого залежить сила влади грошей — від розуму людини чи від нечистого?

Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (16.01.2014)
Переглядів: 24689 | Рейтинг: 2.8/8
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: