Урок № 34 Виразне читання напам’ять віршів поетів-романтиків - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 34 Виразне читання напам’ять віршів поетів-романтиків

Урок № 34
Виразне читання напам’ять віршів поетів-романтиків
Мета: допомогти учням усвідомити, що вміння виразно і правильно прочитати вірш залежить від правильного визначення ідейно-тематичного змісту поезії; продовжити роботу над ви-робленням умінь та навичок виразного читання; розвивати пам’ять
Очікувані результати: учні вміють виразно і правильно прочитати вірш; визначають його ідей-но-тематичний зміст; удосконалюють уміння та навички виразного читання.
Теорія літератури: міміка, жести, логічний наголос, темп читання, ритмомелодика, ліричний вірш.
Обладнання: підручник, портрети поетів-романтиків, збірки їхніх творів, аудіозаписи
Тип уроку: розвиток умінь та навичок.
I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
Уміння правильно і красиво говорити завжди цінувалося. Те ж саме слово, вимовлене різ-ною інтонацією чи з іншим виразом обличчя, набуває зовсім нового змісту. Прочитати на-пам’ять поезію означає за допомогою міміки, жестів, логічного наголосу, ритму і темпу читання передати авторську позицію і власне розуміння твору. Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над виробленням умінь та навичок виразного читання.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Літературний диктант.
1) Кого Олександр Олесь назвав одним із «піонерів української літератури»? (П. Гулака-Артемовського.)
2) Переспівом якого твору є балада П. Гулака-Артемовського «Рибалка»? (Однойменної ба-лади Ґете.)
3) Кого романтизм поставив у центр художньої системи? (Особу яскраву, виняткову.)
4) У чому полягає естетичне новаторство українських романтиків? (Вони пов’язали мистецтво слова із життям народу та народною творчістю.)
5) Назвіть тематично-стильові течії в українському романтизмі. (Фольклорно-побутова, фо-льклорно-історична, громадянська, психологічно-особистісна.)
6) Назвіть поетів-романтиків 20-х — 50-х років ХІХ ст. (Є. Гребінка, В. Забіла, М. Петренко, П. Гулак-Артемовський, М. Костомаров.)
7) З якого твору ці рядки, хто їх написав?
Бо долі ще змалку здаюся нелюбий,
Я наймит у неї, хлопцюга приблудний;
Чужий я у долі, чужий у людей...
Хіба ж хто кохає нерідних дітей?..
(«Небо» М. Петренка.)
8) Укажіть автора й назву твору цих рядків.
І в небо думкою влетів,
Між зорями співає,
А странний спів його людей
Уже не порушає.
(М. Костомаров. «Соловейко».)
9) Визначте жанр твору Є. Гребінки «Українська мелодія». (Романс.)
10) Назвіть прізвище представника національно-культурного відродження на західноукраїн-ських землях. (М. Шашкевич.)
11) Укажіть назву альманаху, який видавали члени «Руської трійці». («Русалка Дністрова».)
12) Які вірші належать перу М. Петренка? («Небо», «Недоля», «Вечірній дзвін».)
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя.
1) Повторення відомостей про ліричний твір.
Ліричними називаються твори, у яких віддзеркалені думки, настрої та почуття людини, душевний стан автора, його ставлення до оточення. Основна увага в ліричних творах зосере-джується на внутрішньому стані людини. Саме з таких творів довідуємося про ті життєві яви-ща, які викликали певний душевний стан поета.
Термін «лірика» походить від грецького lyra — музичний інструмент, під акомпонемент якого античні поети виконували свої вірші. Термін «ліричний герой» увів Ю. Тинянов. Лірич-ного героя не можна ототожнювати з автором, хоча він зв’язаний з автором, його духовно-біографічним досвідом, світовідчуттям, душевним настроєм. Ліричні переживання можуть бути властиві не лише поету, але й іншим особам, не подібним до нього.
Лірика — один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури та мисте-цтва, у якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття. У переносному значенні лірика може означати ліричний настрій або стиль (емоційно-забарвлений, хвилюючий, чутливий, схильний до вираження роздумів, почуттів, переживань). Ліричний вірш — це сплав певних картин життя, через які автор висловлює свої погляди на дійсність.
Отже, виразно прочитати поезію і правильно передати її ідейно-художній зміст допоможе вміння заглиблюватись в її поетичні образи, спостерігати, як одна за одною вимальовуються картини або як змінюються почуття, настрої ліричного героя, чим вони викликані та як усе це безпосередньо виражено в контексті твору. Важливо з’ясувати, що хоче сказати поет, який ха-рактер має мова вірша і як вона виражає авторську ідею. Звідси випливає висновок, що, готую-чись до виразного читання поезії, слід сприйняти її в органічній єдності змісту та форми.
Виразне читання поезії напам’ять — досить цікавий процес, який вимагає застосування певних знань, умінь, навичок, що здобуваються й виробляються в процесі практичної діяльності протягом тривалого часу. Тому перш ніж учити вірш напам’ять, слід уважно і вдумливо перечитати його, зрозуміти зміст, уявити, які ліричні образи та герої постають у ньому, відчути красу віршової мови, її мелодику, близькість до музики.
2) Засоби виразного читання ліричних творів.
Ритмомелодика (ритм і мелодика) — побудова речень мови за інтонаційними (понижен-ня і підвищення голосу) і ритмічними (питальні, окличні, розповідні речення) моделями.
Міміка — один з важливих елементів акторського мистецтва, уміння виражати думки й почуття, створювати образи за допомогою рухів рук, обличчя тощо.
Пауза — тимчасова зупинка в мові.
Логічний (смисловий) наголос — вирізнення підсилювальною інтонацією найважливі-шого щодо сенсу слова в реченні.
Темп — ступінь швидкості виконання художнього читання.
Жест — рух (дія) для вираження емоції чи інформації замість розмови або під час розмо-ви.
3) Ідейно-художній аналіз поезії.
Проаналізувати вірш — означає визначити його тему, розкрити ідейний зміст і здійснити аналіз поетичних образів. Не слід забувати і про почуття та переживання ліричного героя, на-стрій, яким пройнято поезію. Під час аналізу звертаємо увагу на художні засоби, що допомага-ють автору глибше висловити свої думки. На завершення варто сказати про те, яке враження справляє поезія на читача, чим вона подобається.
СХЕМА АНАЛІЗУ ПОЕЗІЇ
1. Тема вірша, його жанр, поетичні образи.
2. Художні засоби: епітети, метафори, гіпербола, алегорія, риторичні питання, іронія, сар-казм.
3. Настрій, почуття, переживання ліричного героя.
4. Тон вірша, ритм, віршований розмір, римування.
5. Головна думка вірша. 
6. Враження від поезії..
2. Емоційна підготовка до виразного читання напам’ять віршів поетів-романтиків.
Прослуховування аудіозапису ліричної мелодії (на вибір учителя).
3. Виразне читання напам’ять віршів поетів-романтиків. Короткий коментар ідейно-художнього змісту творів.
(Можна провести у формі конкурсу.)
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
Творче завдання.
Складіть невеликий твір-есе «Чарівна природа України у віршах поетів-романтиків».
V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
1) Продовжити роботу над виробленням умінь та навичок виразного читання.
2) Прочитати І частину оповідання М. Гоголя «Вечір проти Івана Купала».
2. Індивідуальні завдання.
Підготуватися до виразного читання уривків із І частини оповідання М. Гоголя «Вечір проти Івана Купала».
3. Творче завдання.
Виконати ідейно-художній аналіз однієї з вивчених поезій.
VІ. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Уміння виразно читати вірші, на мою думку,— це...
— Найкраще, на мою думку, прочитав (прочитала) напам’ять вірш...

Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (16.01.2014)
Переглядів: 2287 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: