Урок № 2 Родинно-побутові пісні - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 2 Родинно-побутові пісні

Урок № 2

Родинно-побутові пісні

Мета: повторити відомості про усну народну творчість, її види і жанри; розвивати вміння аналізувати поетичні твори, визначати їх тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи; показати багатство, велич і красу українських народних родинно-побутових пісень

Очікувані результати: учні вміють розрізняти види родинно-побутових пісень, аналізують тексти, визначають їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи.

Теорія літератури: поглиблення знань з поетики народної пісні.

Обладнання: підручник, плакат із висловами видатних особистостей про українську народну пісню, таблиця «Роди і жанри усної народної творчості», аудіозаписи народних ліричних пісень про кохання

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Українці — люди дуже роботящі. А ще їм подобається співати. З давніх-давен українці жили піснею. Коли їм було погано — звучали сумні пісні. Коли трудилися — лунали веселі пісні, що полегшували працю. Тому пісні справедливо вважаються справжньою окрасою українського фольклору.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Бесіда.

— Що таке фольклор?

— Назвіть особливості фольклорних творів.

2.   Складання таблиці «Роди і жанри усної народної творчості».

Роди і жанри усної народної творчості

Фольклор — усна народна творчість

Епос

Лірика

Драма

Казки

Перекази

Міфи

Легенди

Балади

Історичні пісні

Пісні

Плачі

Обрядові дії

Малі форми:

Прислів’я

Приказки

Загадки

 

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

1)   Види родинно-побутових пісень.

«Де співають, там охоче лишайся жити, лихі люди не мають пісень»,— радив
Й.-Ф. Шиллер. А українських народних пісень записано чи не найбільше у світі — близько 30 тисяч. Але найулюбленіші з них — ліричні. У них не розповідається про якісь конкретні події чи осіб, а розкривається внутрішній світ людини, її переживання, настрої, роздуми, викликані певними життєвими обставинами.

Родинно-побутові пісні різноманітні за тематикою. Однак у переважній більшості з них ідеться про родинне життя та кохання.

2)   Пісні про кохання.

Найчисленніша за кількістю група родинно-побутової лірики — пісні про кохання. У них розповідається про взаємини між хлопцем і дівчиною, передається широкий спектр почуттів — від ніжної прихильності й любові до ненависті, взаємини між закоханими переплітаються зі ставленням до них членів їхніх сімей (батьків, братів і сестер) та інших людей (сусідів, друзів, ворогів). Звичайно, на першому плані зображення — почуття кохання, що може бути вірним чи зрадливим, взаємним чи нерозділеним, щасливим чи нещасним. Але яким би воно не було — завжди хвилює до глибини душі. Тому ці пісні є дуже драматичними, психологізованими.

Основні ліричні персонажі пісень про кохання — закохані, розповідається про них у романтичному ключі. Ліричні герої, як правило, здатні на глибокі переживання, емоційні прояви своїх почуттів.

У піснях про кохання реальне життя відступає на другий план, ніби його й немає. Але, зустрівшись, закохані завжди пам’ятають, що про їхню зустріч може хтось дізнатися: почують сусіди, прокинеться мати і т. ін. Тому пісні цієї групи носять драматичний характер, частіше за все вони сумні. Основне призначення цих творів — оспівати почуття, звеличити людську душу, здатну на глибокі переживання.

Значна кількість подібних пісень побудована у формі діалогу (наприклад, хлопець викликає дівчину вийти на вулицю, а вона йому відповідає; часто передається безпосередня розмова закоханих). Тому мова ліричних героїв насичена ніжно-пестливими словами (личенько, рученьки, зіронька, дівчинонька). У піснях, де звучить мотив розлуки, нерозділеного кохання, поширений такий прийом, як монолог.

Інтимізації атмосфери під час побачення сприяє введення в текст пейзажу, який несе велике емоційне навантаження. Зустрічаються молоді люди на тлі чудової природи: чи то квітучого саду («Ой у вишневому садочку»), чи то зоряної місячної ночі (««Місяць на небі, зіроньки сяють»), чи то вечірнього весняного гаю («Ой у гаю при Дунаю»).

Пейзаж, як правило, виконує роль художнього чи психологічного паралелізму й допомагає розкриттю внутрішнього світу ліричного героя.

Часто в піснях про кохання трапляється образ матері, яка виступає або порадницею (застерігає дочку від нерозважливих вчинків, не пускає до хлопця-гультяя; сина застерігає від зустрічей з дівчатами, що вміють чаклувати) або ж злою розлучницею, яка не хоче зрозуміти почуття своєї вже дорослої дитини.

Найпоширеніші мотиви пісень про кохання — вірності і зрадливого кохання.

Справжні закохані обіцяють один одному кохати до смерті, запевняють, що будуть кохати вічно. Саме такі почуття за морально-етичними принципами українського народу вважалися запорукою щасливого сімейного життя. Невірне кохання сприймається як велика трагедія, що стає причиною глибоких переживань. Вона супроводжується картинами безсонних ночей (коли дівчина до ранку чекає коханого, а він не приїжджає, бо пішов до іншої), відчуттям безвиході, болю від зради. Особливого драматизму надає пісні ситуація, коли суперником виявляється подруга чи товариш.

Звучить у піснях і мотив розлуки, який набуває різноманітних виявів: вимушена розлука, непередбачена розлука, втрата милого, розрив стосунків.

Ще один поширений мотив пісень про кохання — мотив нерозділеного кохання, коли об’єкт такої любові або не здогадується про почуття іншого, або ж просто не відповідає взаємністю, завдаючи душевних страждань, стаючи причиною тяжкої хвороби чи навіть смерті.

Часто в піснях про кохання використовуються образи-символи. Одним із них є вода. Закохані живуть на різних берегах (поділ на «своїх» і «чужих»), перейти чи переплисти річку означає одруження.

Наприклад: «Тече річенька невеличенька — Скочу-перескочу... Віддайте мене, моя матінко, За кого я хочу».

Символічним є образ кладки: хлопець зустрічає дівчину на хисткій кладці, що означає непостійність почуттів, зрадливе кохання.

Пара голубів символізує закоханих:

Коло млина, коло броду
Два голуби пили воду.

Зірка чи зозуля, як правило, символізують дівчину, а місяць і сокіл — хлопця.

Котилася зоря з неба
Та й упала додолу.
«Та й хто мене, молоду дівчину,
Проведе додому?»

Кувала зозуля в стодолі на розі,
Заплакала дівчинонька
В батька на порозі:
«Козаче-соколе, візьми мене з собою
На Вкраїну далеку».

Хміль — символ невірного хлопця:

Ой хмелю мій, хмелю,
Хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зиму зимував,
Що й не розвивався?

Найчастіше вживані тропи — епітети: біле личко, ясні очі, уста малинові; порівняння: чор­ні очка, як терен; паралелізм. По цей бік гора, по той бік гора, / А між тими крутими горами сходила зоря. / А то не зоря — дівчина моя / З новенькими відерцями по водицю йшла; метафори: Посадила огірочки близько над водою. / Сама буду поливати дрібною сльозою; синекдоха: Плач­те, очі, плачте карі.

2.   Прослухування аудіозаписів народних ліричних пісень про кохання.

3.   Робота з текстом.

Прочитайте пісню «Місяць на небі, зiроньки сяють».

4.   Обмін думками і враженнями.

5.   Бесіда.

— Який мотив переважає в пісні?

— Яка роль пейзажу у творі?

— Чому очі дівчини і «темні, як нічка, і ясні, як день»?

6.   Виразне читання пісні «Цвіте терен, цвіте терен».

7.   Бесіда.

— Який мотив наявний у пісні?

— Яку роль у пісні виконують засоби художньої виразності?

— З якою метою в пісні вжито пестливі слова?

— Доведіть, що пісня «Цвіте терен, цвіте терен» належить до родинно-побутових.

8.   Виразне читання пісні «Сонце низенько, вечір близенько».

9.   Обмін думками і враженнями.

10. Бесіда.

— Про що розповідається в пісні?

— Які риси характеру юнака та дівчини вимальовуються під час їхнього побачення?

— Яка роль художніх засобів у пісні?

— Чим приваблюють вас герої пісні?

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого

      Пошуково-дослідницька робота. Робота в групах.

1-ша група. Знайдіть у вивчених піснях образи-символи, розтлумачте їх.

2-га група. Знайдіть у вивчених піснях засоби художньої виразності.

Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.

Зразок виконання роботи

1-ша група

Назва пісні

Образ-символ

Тлумачення символа

«Цвіте терен, цвіте терен»

Терен

символ перешкод, страждання

Сонце

вища космічна сила, центр буття, осяяння

«Місяць на небі, зiроньки сяють»

Місяць

символ циклічного ритму часу, вічності, козака, батька

Зіроньки, зоря

символ дівчини-красуні, кохання, доброї душі, нового щасливого життя

Човен

символ життєвої долі, розлуки, прощання

«Сонце низенько, вечір близенько»

Болото

символ можливих перешкод, що їх має здолати дівчина

 

2-га група

Назва пісні

Цитата

Назва художнього засобу

«Місяць на небі, зiроньки сяють»

...очі дівочі.Темні, як нічка, ясні, як день

Порівняння

Зіроньки, серденько, нічка

Зменшено-пестливі слова

Пісня та мила, пісня та люба —
Все про кохання, все про любов...
Ой очі, очі, очі дівочі.
А козак чує, серденько мре. }2 р.

Повтори

«Цвіте терен, цвіте терен»

Хто в любові не знається,
Той горя не знає.

Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце
.

Антитеза

Цвіте — опадає, любов — горе

Антоніми

Цвіте терен, терен цвіте
Листя опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.

Паралелізм

«Сонце низенько, вечір близенько»

Серденько, низенько, близенько, рученьки, біленькі

Зменшено-пестливі слова

Моє серденько!

Поширене звертання

Згорну рученьки, згорну біленькі

Постійні епітети

Спішу до тебе, лечу до тебе

Синоніми

 

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Вивчити напам’ять одну з родинно-побутових пісень про кохання (на вибір).

2.   Індивідуальні завдання.

Підготувати виразне читання пісень «В кінці греблі шумлять верби», «За городом качки пливуть», «Світи, світи, місяченьку», «Лугом іду, коня веду».

3.   Творче завдання.

Письмово прокоментувати одне з висловлювань про українську народну пісню.

«Українська пісня — це бездонна душа українського народу, це його слава». (О. Довженко) «Пісні для Малоросії — все: і поезія, й історія, і батьківська могила. Покажіть мені народ, у якого б було більше пісень. Наша Україна дзвенить піснями». (М. Гоголь) «Якщо вважати поезію за історію людських сердець, то такою є красива й найбагатша, задушевна поезія українців». (В. Ягич, хорватський філолог-славіст)

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Які почуття викликали у вас вивчені на уроці твори?

— Чим пояснити популярність цих пісень і сьогодні?

— Наведіть приклади постійних епітетів та сталих символів, що використовуються в родинно-побутових піснях.

Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 7247 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: