Урок № 24 Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» — перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 24 Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» — перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя

 

Урок № 24

Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» — перший твір
нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя

Мета: ознайомити учнів зі змістом п’єси, з’ясувати, у чому полягає її новаторський характер; удосконалювати вміння читати драматичний твір та аналізувати його

Очікувані результати: учні знають зміст п’єси «Наталка Полтавка»; уміють пояснити, у чому полягає її новаторський характер; виразно читають драматичний твір та аналізують його.

Теорія літератури: драматичний твір.

Обладнання: підручник, різні видання п’єси та ілюстративний матеріал до неї, портрет письменника, таблиця «Новаторство І. Котляревського в жанрі драми»

Тип уроку: комбінований.

§ I.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Уперше п’єсу І. Котляревського «Наталка Полтавка» було показано на сцені театру в Полтаві 1819 року. І з того часу вона не втратила актуальності й любові глядачів, інтерес до неї не зменшується. Чим же зумовлений успіх цього твору? У чому причина його популярності? Працюючи над змістом п’єси, ми знайдемо відповіді на ці питання.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Бесіда.

— Існує думка, що головним героєм «Енеїди» є сміх. Чи так це?

— Які проблеми порушує І. Котляревський в «Енеїді»?

— Назвіть твори, що становлять творчу спадщину письменника.

2.   Виконання учнями тестових завдань.

ІІІ.    Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

1)   Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» — перший твір нової української драматургії.

Якщо в західноєвропейському драматичному мистецтві першої третини ХІХ ст. запанувала творча пауза, то в новій українській драматургії почався новий період розвитку, представлений насамперед драматичною творчістю І. Котляревського.

Письменника вважають зачинателем нової української драматургії, бо йому належить провідна роль у створенні драми нового типу. У драматичних творах І. Котляревського звучить нова мова — жива народна, колоритна, образна. Він змальовує нових героїв із народу, що являють собою типові національні характери українського селянина, дрібного міщанина. І. Котляревський у «Наталці Полтавці» вдало вживає народну пісню як засіб характеристики персонажів (їх використано більше двадцяти).

Становлення нової української драматургії започаткувала «Наталка Полтавка». Як перша п’єса з народного життя, вона знаменувала новий етап в історії української драматургії й театру, стала імпульсом у дальшому розвитку словесного і сценічного мистецтва на засадах реалізму та народності. Заснована на спостереженнях, винесених письменником із реальної україн­ської дійсності, пройнята високим гуманістичним пафосом, повагою до людини-трудівника, «Наталка Полтавка» відкрила нові можливості українського художнього слова.

Глядач українського театру був найрізноманітніший, але І. Котляревський хотів бачити в театрі найбільше простолюду, тому основою для його п’єси стала жива дійсність, тогочасне народне життя, і героїв він обрав також із народу.

Нову українську драму характеризує в першу чергу те, що вона звернулась до зображення життя, побуту, моралі, інтересів селянина — найбільш численної тоді верстви трудящих. На сцені з’являються картини реальної дійсності, образи живих людей; представники народу стають позитивними персонажами літератури. Незалежно від того, чи таке зображення ґрунтувалось на вірі в моральну гідність простої людини, чи ні, уже сам цей факт був дуже показовим. Так чи інакше драматургія не могла хоч би частково не відбити народну точку зору на дійсність, на деякі істотні соціальні явища. Це позитивно позначилось на ідейному змісті творів, їх мові та стилі.

Як талановитий художник, Котляревський помітив і майстерно відтворив типові для того часу явища соціальної нерівності, що стоять на перешкоді до щастя людини.

П’єса «Наталка Полтавка» — перший драматичний твір нової української літератури, який, за влучним висловом видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого, є «праматір’ю українського народного театру».

2)   Довготривале сценічне життя п’єси.

«Наталка Полтавка» — унікальний музично-драматичний твір української національної спадщини. П’єса була написана І. Котляревським для потреб Полтавського театру 1818 року — саме тоді, коли драматург перебував там на посаді керівника. Уже з перших вистав вона стала надзвичайно популярною. Роль виборного писалася персонально для одного з артистів трупи — видатного актора, майстра сценічного реалізму, Михайла Семеновича Щепкіна. Із цього часу починається сценічне життя безсмертної «української опери на дві дії», як назвав її сам автор.

Популярності п’єси сприяли чудова музика Миколи Лисенка та майстерна гра акторів. Першою виконавицею ролі Наталки в Полтаві (1819) була артистка Катерина Нальотова. Велике враження на глядачів справляв М. Щепкін, який грав роль виборного.

21 січня 1821 року «Наталку Полтавку» вперше поставлено в Харківському театрі. Не було дозволу цензурного комітету, але письменник Г. Квітка-Основ’яненко навчив акторів, як перехитрити начальство: заявити старовинну виставу, а потім послатися на хворобу когось з акторів і попросити дозволу поставити «Наталку Полтавку». Так і зробили. Наталку грала Тетяна Пряженківська, виборного — Михайло Щепкін.

Сучасник І. Котляревського О. Терещенко відзначив, що вистава була прийнята з гучним схваленням не тільки в Україні, а й у Росії.

1845 року в Тифлісі Макогоненка грав Іван Драйсіг. І настільки майстерно, що один із рецензентів писав: «Драйсіг грав виборного так гарно, так натурально, що найкорінніші полтавці визнали б його за свого родича».

Та найповніше краса п’єси розкрилася в трупах М. Кропивницького, М. Старицького, М. Садовського і П. Саксаганського. У ролі Наталки тут виступала знаменита М. Заньковецька. Потім — М. Садовська-Барілотті, Є. Зарницька, О. Петрусенко.

Із Полтави п’єса пішла у великий світ. Її дивилися в Петербурзі і Москві, Казані і Києві, Чернігові і Тифлісі. 1839 року журнал «Отечественные записки» відзначав: «“Наталку Полтавку” грали в полтавському театрі не раз, не десять, не сто разів — і театр завжди був повний, захоплення було запальне, оплескам не було кінця».

«Наталку» грали все частіше і частіше, дивилися її завжди охоче, і зали кожного разу були переповнені. Наприклад, «...на масляній у Єлисаветі [нині — Кіровоград] “Наталка” виставлена була в залі дворянського собранія шість разів: три рази вдень і три рази увечері, при повнісіньких зборах».

1886 року трупа М. Кропивницького три місяці грала в Петербурзі, поставивши «Наталку» двадцять разів. І кожного разу — сила людей, і кожного разу — надзвичайний успіх. Заслужений артист України Л. Сабінін, який протягом 60 років свого артистичного життя часто брав участь у виставах «Наталки Полтавки», згадував: «Мені доводилось виступати на Кавказі, в Сибіру, на Далекому Сході — і всюди успіх... Пам’ятаю, як в Єнісейську вистава обернулась у велике урочисте свято».

З газетних повідомлень про вистави «Наталки Полтавки» можна довідатися про похід п’єси по малих і великих сценах Кубані й Казахстану, Білорусії та Молдови, Литви і Грузії. Популярна «Наталка Полтавка» і в країнах Західної Європи, в Америці.

Сьогодні п’єса також чарує глядачів своєю красою, соковитою мовою персонажів, чарівними піснями, незабутніми героями, досконалою грою акторів2.           Робота з текстом.

Читання за особами уривків із п’єси.

3.   Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

4.   Обмін враженнями, обговорення прочитаного.

5.   Бесіда.

— Що розлучило Наталку й Петра? Схарактеризуйте душевний стан героїні на початку твору.

— Яка думка склалася у вас про возного Тетерваковського?

— Після освідчення возного Наталка відповідає йому, що вони нерівня. На вашу думку, про яку нерівність іде мова — матеріальну чи духовну?

— Чому Терпилиха мріє віддати дочку за багатого?

— Що змусило Наталку дати матері обіцянку вийти заміж за першого, хто посватається? Як ви думаєте, що відчувала при цьому героїня?

— З якою метою, на вашу думку, у твір введено образ Миколи?

— Микола й Петро — сироти «без роду-племені». А чи однаковий характер вони мають?

— Які факти засвідчують міцність звичаю в українському побуті?

— Чому Петро не виявляє рішучості в сцені сватання? Чи він дійсно думав те, про що говорив?

— Що вплинуло на рішення возного поблагословити закоханих?

— Яку роль у змалюванні образу Наталки відіграє її мова? Доберіть кілька означень до характеристики мовлення дівчини.

— Яку особливість у побудові п’єси ви помітили?

6.   Тестове завдання.

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого

1.   Завдання учням.

Пригадавши зміст п’єси, дайте вмотивовану відповідь на питання.

— На вашу думку, які три риси характеру для всіх без винятку дійових осіб п’єси є спільними?

(Вислухавши відповіді, учитель підбиває підсумок, що це доброта, великодушність і щирість.)

2.   Складання таблиці «Новаторство І. Котляревського в жанрі драми».

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Підготуватися до написання контрольного твору.

2.   Творче завдання.

Написати сенкан, присвячений одному з героїв п’єси «Наталка Полтавка».

§ VІ.  Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— На мою думку, популярність п’єси «Наталка Полтавка» можна пояснити...

— Я відкрила (відкрив) для себе...

— Мені запам’яталося...

Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (20.08.2014)
Переглядів: 5751 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: