Урок № 23 Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства в поемі «Енеїда» - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 23 Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства в поемі «Енеїда»

 

Урок № 23

Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства в поемі «Енеїда»

Мета: проілюструвати тему уроку аргументами, зосередити увагу учнів на мовному багатстві поеми; розвивати навички виразного читання віршів напам’ять, уміння поводитися перед аудиторією; формувати кругозір, світогляд, прищеплювати пошану до рідного народу, інтерес до наслідків власної праці

Очікувані результати: учні вміють добирати аргументи на підтвердження власної думки; пояснюють, у чому полягає мовне багатство твору; володіють навичками виразного читання віршів напам’ять, уміють поводитися перед аудиторією.

Теорія літератури: силабо-тонічне віршування; алюзія, травестія, пародія, бурлеск.

Обладнання: підручник, портрет письменника, ілюстративний матеріал до поеми «Енеїда», словник літературознавчих термінів, таблиці з теорії літератури

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

«Енеїда» — твір унікальний, з упевненістю можна сказати, що він — одна з найцінніших пам’яток нашого народу. У поемі художньо правдиво змальовано національний характер українців, їхній побут, вірування, звичаї та обряди. Але письменник показав не тільки зовнішні атрибути життя українців, а і їхній багатий духовний світ. У цьому маємо змогу переконатися сьогодні на уроці.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання напам’ять уривка з поеми.

2.   Клоуз-тести.

1)   Перші три частини «Енеїди» побачили світ... (1798 року).

2)   За жанром «Енеїда» — ... (травестійно-бурлескна поема).

3)   В образі богів письменник вивів... (великосвітське чиновне панство, вельмож-феодалів).

4)   Поема «Енеїда» складається із... (шести частин).

5)   Стилістична фігура, вислів, що натякає на загальновідомі історичні чи літературні факти,— це... (алюзія).

6)   «...Був парубок моторний і хлопець хоть куди козак». Так автор характеризує... (Енея).

7)   Поема І. Котляревського є переробкою... (однойменної героїчної поеми римського поета Верґілія).

8)   Джерелом комізму в поемі є... (стиль, комічні ситуації й характери).

9)   Еней отримав завдання від богів... (заснувати нове царство — Рим).

10)  Еней мандрує до пекла, щоб... (зустрітися з батьком).

11)  У рядках «Нептун же зараз взяв мітелку / І вимів море, як світелку» вжито художній засіб... (порівняння).

12)  Історія нової української літератури починає відлік від... (1798‑го — року виходу перших трьох частин «Енеїди»).

ІІІ.    Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

1)   «Енеїда» — енциклопедія українського життя.

«Енеїду» Котляревського справедливо називають енциклопедією українського побуту. Письменник, відійшовши від античних традицій, показав українців у типових обставинах їхнього життя. О. Ставицький зазначає: «Мало не кожна строфа поеми для тих, хто вміє ту енциклопедію читати, може розгорнутися в цілу наукову розвідку про той чи інший аспект сучасної І. Котляревському дійсності. Письменник завжди дотримувався правди життя, яка повнокровно струмує в кожному рядку поеми. Зрозуміти предмет, явище, подію, ім’я, назване в поемі,— тільки половина справи. Друга, не менш важлива,— з’ясувати, в якому контексті твору, а разом з тим і реальної дійсності, історичної доби постає все, що складає зміст поеми. У ній не те, що строфи,— рядка, жодного слова немає, вжитого просто так, для зв’язку між епізодами. Все працює, все несе смислове навантаження, кожне слово — там, де йому належить бути. І в усьому — виняткове знання буття українського народу, його психології, його характеру».

Українці — нація. Світогляд, національний характер

Уся поема виражає духовний світ українця. Троянці — носії рис національного характеру. Вони сміливі, дужі, завзяті. Але, на думку автора, ще й покірні: на острові чаклунки Цирцеї їм судилася доля вола.

Мова

Простежується відхід від старокнижної мови — твір написано живою розмовною мовою. Автор використовує народні фразеологізми, синоніми, макаронізми, жаргонізми, народно-поетичні порівняння. У поемі персонажі названі українськими іменами, згадуються назви міст, сіл.

Ось один з епізодів: Еней у пеклі зустрів:

Панька, Терешка, Шелідюна,
Леська, Олешка і Сізьона,
Пархома, Іська і Феська,
Стецька, Ониська, Опанаса,
Свирида, Лазаря, Тараса...

Цар Латин просить Турна відмовитись від руки Лависі й знайти собі панночку в іншому поселенні. І перелічує низку українських сіл, у яких живуть панночки:

Чи трохи в світі панночок?
Ну взяв би Муньку або Прісю,
Шатнувсь то в сей, то в той куток,
В Івашки, Мильці, Пушкарівну,
І в Будища, і в Горбанівку.

У творі багата синоніміка. Так, коли Дідона побачила, що Еней тікає від неї, то лає його так:

Поганий, мерзкий, скверний, бридкий,
Нікчемний, ланець, кателик!
Гульвіса, пакосний, престидкий,
Негідний, злодій, єретик!

Фольклор

У творі вжито народні прислів’я, приказки, пісні. На щиті Енея Вулкан викував героїв українських казок:

Були бляховані в персонах
Іскусно, живо, без числа,
Котигорох, Іван Царевич,
Кухарчич, Сучич і Налетич,
Услужливий Кузьма-Дем’ян.
Кощій з прескверною ягою,
І дурень з ступою новою,
І славний лицар Марципан.

Одяг

У поемі точно описано деталі чоловічого й жіночого одягу. Зображуючи український костюм, автор захоплюється його естетичністю й зручністю, підкреслює народний смак, своєрідність історичного шляху нації.

Усі дійові особи — від богів до троянців — убрані в український одяг:

В червоній юпочці баєвій,
В запасці гарній фаналевій,
В стьожках, в намисті...

Так описує автор одяг Ганни, сестри Дідони. Сама ж Дідона, за словами письменника, «взяла кораблик бархатовий», наділа «спідницю і корсет шовковий», узула «червоні чобітки». А коли Венера їде до Зевса, то «взяла очіпок грезетовий і куптуш з вусами люстровий». Усе це український жіночий одяг. У такому ж стилі одягнені й троянці: у «штани і пару чобіток…», кожухи, свитку, сорочки й каптани. Навіть другорядні персонажі описуються так, щоб підкреслити український колорит. Ось, наприклад, опис машталіра:

Була на ньому біла свитка
Із шаповальського сукна...

Вірування

У поемі відчувається відгомін язичницьких вірувань предків: троянці зустрічаються з мавками; у творі описано ворожіння й знахарство. Еней перед подорожжю на той світ приносить жертву: ламає гілку із чарівної яблуні (прообраз дерева життя):

В лісу великому, густому,
Непроходимому, пустому
Якеєсь дерево росте;
На нім кислиці не простії
Ростуть — як жар, всі золотії,
І деревце те не товсте.

Із дерева сього зломити
Ти мусиш гілку хоть одну;
Без неї бо ні підступити
Не можна перед сатану;
Без гільки і назад не будеш
І душу з тілом ти погубиш,
Плутон тебе закабалить.
Іди ж, та пильно приглядайся,
На всі чотири озирайся,
Де деревце те заблищить.

Обрядовість

Троянці ходять у гості з хлібом-сіллю; беруть участь у поминках, весіллях, родинах; відвідують вечорниці й досвітки. Котляревський з етнографічною точністю змальовує картину вечорниць у пеклі:

Тоді-то в пеклі вечорниці
Лучились, бачиш, як на те,
Були дівки та молодиці
І там робили не пусте:
У ворона собі іграли,
Весільних пісеньок співали,
Співали тут і колядок;
Палили клоччя, ворожили,
По спині лещатами били,
Загадували загадок...

Багатство української природи

У поемі змальована українська природа: рослини, дерева, кущі (папороть, васильки, петрів батіг, конвалія, терен, шипшина, липа, дуб, сосна); тварини дикі й свійські (вовк, ведмідь, тхір, заєць).

Еней, шукаючи в лісі чарівну яблуню

…Коловсь сердешний об тернину,
Пошарпався весь об шипшину

Харчування

Відтворено традиційну українську кухню: описано страви й напої. Дослідники встановили, що у творі І. Котляревського згадано більше українських національних страв і напоїв, ніж у спеціальному дослідженні з цього питання М. Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малароссиян» (1860).

Гостинно прийняв Енеєвих посланців цар Латин і запросив їх до столу:

Пили горілку до ізволу
І їли бублики, кав’яр;
Був борщ до шпундрів з буряками,
А в юшці потрух з галушками,
Потім до соку каплуни;
З отрібки баба — шарпанина,
Печена з часником свинина,
Крохналь, який їдять пани.

Дідона пригощала гостей теж щедро. Їм подавали

…Свинячу голову до хріну
І локшину на переміну,
Потім з підливою індик;
На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
І з маком медовий шулик

Музика, танці

Герої твору грають на бандурі, сопілці, скрипці, кобзі — найпопулярніших в Україні музичних інструментах; співать пісні про козаків; танцюють народні танці — горлицю й санжарівку.

Бандура горлиці бриньчала,
Сопілка зуба затинала.
... Кругом дівчата танцювали.

Історія

Поема «Енеїда» — це відгук на руйнування Січі. У ній згадується доба Гетьманщини, Запорозька Січ, гетьмани Сагайдачний і Дорошенко, битви під Полтавою та Бендерами і ще віддаленіша монголо-татарська навала. Автор стверджує неперервність національної історії від княжих часів до сучасності:

Про Сагайдачного співали,
Либонь, співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандровав козак всю ніч;
Полтавську славили Шведчину,
І неня як свою дитину
З двора провадила в поход;
Як під Бендер’ю воювали,
Без галушок як помирали,
Колись як був голодний год

Ремесло

У поемі згадуються ремесла та професії, поширені в українському суспільстві: чумак, паромщик, канцелярист, суддя, піп, купець, шинкар, швець, кравець, коваль, косар, бублейниця, військовий. Також автор описує предмети домашнього вжитку, хатній інтер’єр, які є свідченням майстерності українців у ремеслах.

Ось епізод, коли Вулкан готується виготовляти зброю для Енея:

Вулкан, до кузні дочвалавши,
Будить зачав всіх ковалів;
Свинець, залізо, мідь зібравши,
Все гріти зараз ізвелів.
Міхи престрашні надимають,
Огонь великий розпаляють,
Пішов треск, стук од молотів

 

Довідка.

Потрава — те саме, що страва, їжа. В «Енеїді» потравою називається страва типу печені, смажені.

Лемішка — кашоподібна борошняна страва.

Зубці — варена страва з ячного солоду й конопляного або макового молока. Зубці із солоду вважалися ласощами.

Путря — страва з варених на воді ячних круп, які заправляли житнім солодом, хлібним квасом і ставили на піч у тепле місце для скисання. Вранці варили в горщику. Готували путрю під час зимових постів.

Кваша — страва, схожа на кисіль за консистенцією й технологією приготування, але відмінна за складом продуктів. Готували її з двох частин житнього й однієї частини гречаного борошна і невеликої кількості борошна із житнього солоду. Борошно змішували, заправляли окропом, розводили до густоти рідкого тіста й ставили на піч у тепле місце для скисання. Таке кисло-солодке молоде тісто вранці варили у горщику, стежачи, щоб кваша не вибігла. Заправляли квашу влітку ягодами, а взимку свіжою калиною, сушеним варенням і товченими грушами. Кваша вважалася ласощами.

Шулики — коржі, які пекли на свята Маковія або Спаса. Коржі ламали на шматочки, змішували з тертим маком і медом і їли впродовж цих свят. Тісто на коржі робили пісним і прісним (на спасівку припадав двотижневий піст), у зв’язку з цим виникла й приказка: «Із води та муки пече баба шулики».

Шпундра — страва з обсмаженої свинини (підчеревини або грудинки), тушкованої з буряками в буряковому квасі.

Баба — шарпанина з отрібки — це страва з посічених нутрощів: печінки, легенів, серця, які заливали тістом з яйцем, а коли їли, то шарпали, смикали, розривали, розділяли на дрібні шматочки.

Крохналь — кисіль, який був мало поширеною «панською» стравою.

 

2)   Віршування. Силабо-тонічне віршування.

Віршування — система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови. Початком українського літературного віршування слід вважати кінець XV ст., коли Юрій Котермак видрукував латиномовний віршовий вступ до «Прогностичної оцінки 1483 року».

Силабо-тонічне віршування — система віршування, в основу якої покладено принцип закономірного чергування наголошених та ненаголошених складів. Залежно від цього стопи поділяються на двоскладові та трискладові.

Двоскладові стопи:

хорей [— È]

ямб [È —]

Трискладові стопи:

дактиль [— È È]

амфібрахій [È — È]

ІV.    Систематизація й узагальнення вивченого

Практична робота.

Випишіть із тексту поеми по 5–6 метафор, порівнянь, прислів’їв та з’ясуйте їх функції у творі.

(Комічні ефекти в поемі, її бурлескний тон досягаються різноманітними й багатими засобами художньої виразності, особливо тропами. За дослідженнями літературознавців, найбільше в поемі оригінальних, влучних порівнянь. Наприклад, «Еней піджав хвіст, мов собака, мов Каїн, затрусивсь увесь»; «надувсь, мов на огні лопух»; Юнона «розкудкудакалась, як квочка», «к Еолу мчалась, як оса»; Венера, «як собака, хвіст піджавши, пішла к порогу до дверей». Народність поеми підкреслюють українські народні прислів’я, приказки та фразеологізми, які письменник використовує вміло й доречно: то вплітає в авторську мову, то вкладає в уста героїв, то змінює їх, то вживає лише фрагмент. Майже без змін використані, наприклад, прислів’я: «Хто чим багат, то тим і рад»; «Великії у страха очі»; «Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча». Стійкі народні вислови створюють колоритні, емоційні образи, картини, веселий, оптимістичний настрій.)

2.   Завдання пошуково-дослідницького характеру.

«Енеїду» часто називають енциклопедією народного життя. Знайдіть підтвердження цього в тексті, зачитайте відповідні цитати, прокоментуйте їх.

3.   Практична робота.

Визначте, яким віршовим розміром написано поему «Енеїда», з’ясуйте характер римування.

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого

Практична робота.

Випишіть із тексту поеми по 5–6 метафор, порівнянь, прислів’їв та з’ясуйте їх функції у творі.

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Прочитати п’єсу «Наталка Полтавка», опрацювати твір, користуючись «Щоденником подвійних нотаток».

Цитата з тексту

Коментар

 

 

 

2.   Індивідуальні завдання.

Підготуватися до виразного читання уривків п’єси «Наталка Полтавка» за ролями.

3.   Творче завдання.

Переглянути мультфільм «Енеїда». Написати відгук про нього. Вказати, чи вдалося творцям мультверсії поеми передати задум автора.

§ VІ.  Підсумок уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Сьогодні на уроці мені сподобалося...

— Я зрозумів (зрозуміла), що «Енеїда» — це дійсно...

— Я пишаюся тим...

Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (20.08.2014)
Переглядів: 4190 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: