Урок № 1 Вступ. Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Урок № 1 Вступ. Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця

Урок № 1

Вступ. Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури.
Творча індивідуальність митця

Мета: дати учням поняття про роль і місце літератури в житті народу, шляхи її розвитку, творчу індивідуальність митця; розвивати вміння аналізувати текст в історичному та естетичному контекстах, висловлювати власні думки з приводу прочитаного

Очікувані результати: учні вміють пояснити відмінність усної словесності від «книжної» літератури; розуміють, яку роль відіграє література в житті нації; засвоїли поняття «естетика», «контекст»; аналізують текст в історичному та естетичному контекстах, висловлюють власні думки з приводу прочитаного.

Теорія літератури: аналіз художнього твору, контекст, естетика.

Обладнання: підручник, виставка книжок, словник літературознавчих термінів

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

«Хто хоче про народ наш дізнатися — нізвідки йому матеріал брати, опріч письменства: до письменства треба вдатися, щоб на його долі за долею народу стежити»,— вважав Сергій Єфремов, український громадський та політичний діяч, публіцист, літературний критик і літературознавець. Українці мають знати історію своєї культури та її вершинні досягнення, літературу з давнього часу й до наших днів. Щоб збудувати суверенну державу Україна, треба насамперед «вибудувати» себе, знайти відповіді на вічні питання: хто ми? чиї сини? яких батьків? І допоможуть нам у цьому пошуку твори, що пропонуються в курсі української літератури 9 класу.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Бесіда.

— Які з книг, прочитаних улітку, запам’яталися вам найбільше і чим саме? Над якими питаннями ви замислилися, чого навчилися?

— У народі говорять: «Книга вчить, як на світі жить». Як ви розумієте це прислів’я?

— Чи люблять читати у вашій родині? Що саме?

— Література якої тематики приваблює вас?

2.   Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Яку роль відіграє література у вашому житті?

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

1)   Роль і місце літератури в житті нації.

Роль художньої літератури в житті нації та людини важко переоцінити. Література — явище суспільно важливе й патріотичне, бо вона зберігає духовні набутки минулого, збагачує мову народу, впливає на формування естетичних смаків і почуттів. Промовистим щодо ролі художньої літератури та її творців є вислів Остапа Вишні: «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю». Справді, прихід у літературу Т. Шевченка змінив хід історії України: його слово пробуджувало національну свідомість і людську гідність у мільйонів українців.

Проте роль художньої літератури ніколи не обмежувалася звичайним, хай і найповнішим віддзеркаленням життя. Більшість творів із доробку українських письменників пов’язана з на­ціонально-визвольною боротьбою, художнє слово вказувало народові шлях до щастя й волі.

Література — універсальний вид мистецтва. Вона викликає більш сильні враження, переживання, ніж, наприклад, живопис, архітектура, скульптура тощо. Вона примушує мислити, допомагає розвивати творчу уяву. Це розуміли ще наші далекі предки, які теж любили й цінували книги. Найдавнішим книжкам, що дійшли до нас, майже тисяча років. А відомого київського князя Ярослава через його освіченість і любов до читання народ назвав Мудрим. Цей державний діяч надавав книжці особливу роль, бо розумів, що в ній — і мудрість поколінь, і естетична насолода, і розвага та втіха. Бібліотеку Ярослава Мудрого, на жаль, не знайдено до цього часу; вона налічувала сотні томів і вважалася справжнім багатством не лише тому, що процес виготовлення кожної книги був складним і тривалим, а й тому, що наші пращури усвідомлювали: книга та знання — шлях до кращого життя.

Основним предметом зображення в літературі є людина, її взаємовідносини з навколишнім середовищем. Недаремно літературу називають ще людинознавством, бо вона дає унікальну можливість як письменнику, так і читачеві для глибшого пізнання найдивовижнішого з творінь природи — людини. Бо «завжди на природу, на матеріальний світ проектується духовний стан людини, людська свідомість» — зазначає Магдалина Ласло-Куцюк.— «Навіть найбільш могутня фантазія не може щось таке собі уявити, що було б незалежним від досвіду окремої людини і цілого людства».

2)   Розвиток української літератури.

Українська література має тисячолітню історію. Від часу свого виникнення й до сьогодні вона пройшла складний шлях. Традиційно історико-літературний процес поділяють так:

•    давня література (ХІ–ХV ст.);

•    стара література (ХVІ–ХVІІІ ст.);

•    нова література (ХІХ — поч. ХХ ст.):

а)   перших десятиліть ХІХ ст.;

б)  40–60-х років ХІХ ст.;

в)  початку 70–90-х років ХІХ ст.;

г)   кінця ХІХ — початку ХХ ст.;

•    новітня (ХХ ст.);

•    сучасна (теперішній час).

На кожному етапі свого розвитку українська література була тісно пов’язана із життям нації: відбивала її побут, звичаї, мораль, безпосередньо відгукувалася на болі трудівників та їхнє прагнення до ліпшого життя.

Найвизначнішою писемною пам’яткою періоду Київської Русі є літопис «Повість минулих літ». З нього черпаємо не тільки історичні відомості, цей твір одночасно є й хрестоматією епічних пісень, легенд та переказів.

Значний інтерес викликає художнє надбання XV–XVIII ст. У цей період Україна втратила власну державність і її землі перейшли у власність Польщі та Литви, тому література творилася, крім української, ще й латинською мовою. Самобутнім явищем середньовічної літератури є полемічні твори Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького, Феофана Прокоповича та ін. Доба бароко подарувала нам творчість поета й філософа Г. Сковороди.

Вихід у світ трьох перших частин поеми І. Котляревського «Енеїда» ознаменував народження нової української літератури. Цей травестійно-бурлескний твір увібрав у себе перлини українського гумору, відобразив яскравий народний побут.

На світовий рівень підніс українську літературу Т. Шевченко.

3)   Творча індивідуальність митця.

Звичайно, кожен літературний твір має свого автора. І якщо ви багато читаєте, знайомі з творчістю багатьох письменників, то звернули увагу на те, що манера писати у кожного своя. Існує навіть такий літературознавчий термін, як «творча індивідуальність письменника», що вживається для означення суб’єкта художньої творчості. Особа автора обов’язково «прочитується» за рядками його творів. Духовний стан письменника, порухи його думок та почуттів, своєрідність світосприймання й навіть психофізіологічні особливості — усе це знаходить відображення в слові, матеріалізується в ньому.

4)   Особливості художнього твору.

Кожен твір художньої літератури не тільки несе в собі якусь інформацію, а й виховує, є специфічним засобом цілеспрямованого формування духовно багатої, всебічно розвиненої особистості, здатної перетворювати соціальну дійсність, творити красу, гармонію в матеріальній сфері й людських почуттях. Недаремно говорять, що художня література — мати всіх мистецтв. Як і кожному виду мистецтва, їй притаманні ідейність, образність, емоційність.

Довідка.

Ідея (від грец. idea — вигляд; ідея) — основна думка твору щодо життєвих явищ та змальованих подій. Вона органічно пов’язана з темою, адже несе в собі оцінки зображених у творі людей, стосунків між ними, щось схвалює, підносить, а щось викриває, засуджує. Висміюючи гонитву за багатством, жадібність, черствість і некультурність Калитки («Сто тисяч»), драматург І. Карпенко-Карий прагне, щоб люди дбали в першу чергу про свій духовний розвиток, не втрачали людської подоби, замислилися про наповнення сенсом свого життя.

Образність — найхарактерніша риса художньої літератури. Як вважає І. Франко, мета літератури — «викликати в душі читача живі образи тих людей чи речей, котрі нам малює поет, і ними будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета в хвилі, коли творив ті образи». Отже, образність у художньому творі — це сукупність почуттів (емоцій), захоплень, схвильованості автора. Висока ідея породжує глибокі почуття, під впливом яких і виникає художній образ.

У літературних творах ми часто знаходимо свої життєві ідеали, важливі ідеї. Усвідомивши ідеали, виражені у творі, високі поривання героїв, розуміємо, що автор вважає справді цінним, а що засуджує. Пріоритет загальнолюдських цінностей важливий для багатьох аспектів нашого життя, а справді великий твір порушує загальнозначущі проблеми.

2.   Бесіда.

— Які цінності, на ваш погляд, є загальнолюдськими? У яких творах художньої літератури йдеться про це?

— Який твір, на вашу думку, є цікавим? Відповідь аргументуйте.

5)   Аналіз твору в історичному та естетичному контекстах.

Важливо вміти аналізувати художній твір, бо це допомагає читачеві зрозуміти закладену в ньому ідею. Твір можна проаналізувати в історичному та естетичному контекстах.

При аналізі твору в історичному контексті звертаємо увагу на те, у який період він був створений, про які історичні події розповідає, наскільки точно передає дух історичної епохи.

Аналіз твору в естетичному контексті передбачає визначення його жанру й стилю, ідейно-художніх особливостей, мистецької цінності. При цьому слід пам’ятати, що талановитий письменник не лише відтворює, ілюструє, відображає явища дійсності, він робить справжнє художнє відкриття, яке збагачує духовну культуру народу. Змальовуючи соціальні, моральні, естетич­ні аспекти життя, митець відкриває читачеві їх нові грані й закономірності. Естетичне бачення не споглядальне, а оцінне.

6)   Теорія літератури.

Естетика — наука про прекрасне, загальні закони краси, естетичне освоєння світу людиною, закони розвитку й суспільно перетворюючу роль мистецтва як вищої форми цього освоєння.

Естетичні почуття — психічна здібність людини сприймати предмети і явища об’єктивного світу з погляду їх краси. Здатність людини до естетичних почуттів є її гідністю, основою добра та моралі.

Контекст — та частина (уривок) тексту літературного твору, яка дає змогу точно визначити зміст узятої з нього фрази, вислову чи окремого слова. У ширшому значенні — середовище, у якому існує об’єкт. (Наприклад, творчість Лесі Українки в контексті розвитку української літератури.)

4.   Виразне читання вчителем вірша Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця…»

Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти, моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб’єш...

Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою...
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

5.   Завдання учням.

Орієнтовна схема аналізу ліричного твору

1)   Короткі відомості про автора.

2)   Тема та ідея твору.

3)   Жанр твору.

4)   Композиція (якщо є).

5)   Ліричний герой твору.

6)   Настрій твору.

7)   Засоби художньої виразності.

8)   Актуальність.

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Яким чином літературне мистецтво виховує, розвиває, повчає читача? При відповіді посилайтеся на конкретні факти із життя.

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

Вивчити теоретичний матеріал

2.   Індивідуальні завдання.

Навчитися виразно читати родинно-побутові пісні.

3.   Творче завдання

Написати твір-роздум на тему «Книга добру навчить, від дурного відведе».

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда

— Чому література є унікальним видом мистецтва?

— Яку роль відіграє література в житті нації?

— Поясніть відмінність усної словесності від «книжної» літератури.


Категорія: Українська література 9 клас | Додав: uthitel (03.12.2013)
Переглядів: 3436 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: