Т. Шевченко. “Садок вишневий коло хати”, “Доля”, “Росли укупочці, зросли…”. Лірика поета періоду арешту й заслання і після повернення із зас - Українська література 9 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 9 клас

Т. Шевченко. “Садок вишневий коло хати”, “Доля”, “Росли укупочці, зросли…”. Лірика поета періоду арешту й заслання і після повернення із зас
УРОК № 52

Тема: Т. Шевченко. “Садок вишневий коло хати”, “Доля”, “Росли укупочці, зросли…”. Лірика поета періоду арешту й заслання і після повернення із заслання. Вершинні зразки Шевченкової лірики.
Мета: ознайомити дев’ятикласників із ідейно-художнім змістом поезій Т. Шевченка, розкрити особливості лірики Кобзаря періоду арешту й заслання і після повернення із заслання, проникнути у внутрішній світ героїв поета, звертаючи увагу на красу їхніх особистостей; розвивати вміння послідовно і грамотно викладати власну думку, ті чи інші міркування; робити виважені висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати поважне ставлення до людини, особистості, друзів, однодумців; прищеплювати риси чесності, доброти, чемності, уваги до ближнього.

Внутрішньопредметні зв’язки: теорія літератури

Міжпредметні зв’язки: історія України, образотворче мистецтво

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, критерії оцінювання, портрет письменника, індивідуальні картки, репродукція картини Т. Шевченка “Селянська родина”.

Хід уроку
І. Організаційний момент
1. Привітання
2. Перевірка присутніх

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Фронтальне опитування
– Чому царизм так жорстоко розправився з поетом? Порівняйте його вирок з мірою покарання інших кирило-мефодіївців.
– Як сприйняв вирок Шевченко, зокрема заборону писати і малювати?
– Де, в яких місцях перебував він на засланні?
– В яких умовах довелося йому жити?
– Що писав поет у віршах про своє заслання?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
1. Слово вчителя
Поезія Тараса Григоровича періодів заслання й останніх років життя – явище дійсно унікальне. З-під пера Шевченка виходять вершинні зразки лірики, що засвідчили подальше зростання таланту Великого Кобзаря. У цьому ми маємо змогу переконатися сьогодні на уроці, ознайомившись із кращими ліричними творами вказаного періоду.

2. Зачитування вчителем поезії Т. Шевченка “Лічу в неволі дні і ночі”
Лічу в неволі дні і ночі,
І лік забуваю.
О господи, як то тяжко
Тії дні минають.
А літа пливуть меж ними,
Пливуть собі стиха,
Забирають за собою
І добро і лихо!
Забирають, не вертають
Ніколи, нічого!
І не благай, бо пропаде
Молитва за богом.

ІV. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
1. “Невольнича поезія” (1847 – 1857 рр.)
Так сам Шевченко назвав свої твори, написані під час перебування під слідством у казематі ІІІ відділу та на засланні.
Тематично “невольнича поезія” Шевченка – це автобіографічні, соціальні і побутові твори.
Читаєш його вірші періоду заслання і дуже часто натрапляєш на мотив суму, самотності, а подекуди й розпачу. Назви цих “дітей страждання” промовляють самі за себе: “Не гріє сонце на чужині”, “Немає гірше, як в неволі”, “І виріс я на чужині…”, “В неволі, в самоті…”, “Буває, в неволі іноді згадаю” та інші. Кожний з них народився з поетової печалі, з невимовної журби і є частиною його серця.

2. Цикл “В казематі”
Цикл “В казематі”, що є своєрідним прологом до “невольничої” лірики Шевченка, складається з 13 віршів. Згодом, готуючи до видання свій “Кобзар”, поет додав до циклу ще дві поезії, написані в Орську:
 “Не кидай матір!”,
 “За байраком байрак”,
 “Чого ти ходиш на могилу?”,
 “Косар”,
 “М. Костомарову”,
 “Мені однаково, чи буду…”,
 “Ой три шляхи широкії”,
 “Рано-вранці новобранці”,
 “Ой одна я, одна”,
 “Садок вишневий коло хати”,
 “Не спалося,– а ніч, як море”,
 “В неволі тяжко, хоч й волі…”,
 “Чи ми ще зійдемося знову?”
У віршах циклу відчутний мотив суму й самотності ліричного героя. І це природно. І все ж не мотиви розлуки і самотності є визначальними у циклі. І тут, за ґратами, великий Кобзар великого народу залишається вірним собі: і він і тут викриває зло і гніт ,зокрема солдатчину (“Рано-вранці новобранці”), вболіває над горем трудящих (“Ой одна я, одна”), пише про спільну долю українських і російських селян-солдатів (“Не спалося,– а ніч, як море”), оспівує ласкаву природу України та її трудівників, описує працю селян (“Садок вишневий коло хати…”).
“Садок вишневий коло хати” заслуговує на особливу увагу учнів. Ця поезія – одна з найсонячніших струн Шевченкової кобзи, створеної арештантом. Цей усього-на-всього пятнадцятирядковий вірш – шедевр світової пейзажної лірики.

3. Історія написання поезії “Садок вишневий коло хати”
Ув’язнений за ґратами каземату Т. Шевченко не схилив покірно голови перед жандармами і катом–царем. Поет не каявся на допитах. Не виявляв ні краплі каяття і в віршах, написаних у ІІІ відділі тюрми. Крім допитів були ще довгі дні й ночі в одиночній камері майже півтора місяця. Що пережив, передумав поет у тій похмурій самотині, ми б так ніколи й не довідалися, якби не поезія. Контрастом до реальності каземату і майбутньому вироку для поета стає цей дивовижно світлий і радісний вірш «Садок вишневий…», у якому втілено спогади і мрії автора про Україну. Це 8-ий вірш з циклу «В казематі», написаний у 1847 році.

4. Виразне читання твору “Садок вишневий коло хати”
5. Бесіда за змістом твору
– Чи сподобався вам вірш Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати”? Чи саме?
– Як змальовує поет природу?
– Чи Україна насправді постає для поета “тихим раєм”? Доведіть думку
– Чи побачили ви у творі тяжку працю українців?
– Що допомагає їм відпочити?
– Чому саме пісня підбадьорює селян?
– Яку мрію поета ми бачимо у вірші Т. Шевченка? (про щасливе, гармонійне життя)

6. Проблемні питання
1. Чи милуються люди у поезії красою садка? Чому? Власну думку обґрунтуйте.
2. Завдяки чому, на ваш погляд, досягається образність у вірші, адже у ньому немає узвичаєних художніх засобів, а вечір в Україні постає перед нами в усій красі.
3. Чи буде щасливою життєва доля малих діточок, яких мати поклала спати? Свої міркування аргументуйте.
4. Чому саме цей вірш став візиткою України?

7. Створення візитної картки твору
Жанр: пейзажна лірика
Тема: показ гармонії, краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян
Ідея: уславлення людини праці, чарівності природи і рідного краю
Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу

8. Пошукова робота
 У кожній строфі вірша визначити зорові, слухові, дотикові образи; з’ясувати, як поєднуються ці образи, яким настроєм пройнята поезія.
Садок вишневий коло хати, – зоровий образ;
Хрущі над вишнями гудуть. – слуховий образ;
Плугатарі з плугами йдуть, – слуховий і дотиковий образи;
Співають ідучи дівчата, – слуховий і зоровий образи;
А матері вечерять ждуть. – зоровий і дотиковий образи.
Отже, поезія “Садок вишневий коло хати” не містить троп. Усі образи в ній становлять гармонійну цілість, про що влучно ще зауважив Іван Франко. І завдяки цьому читач виразно чує, зримо уявляє, бачить все те, що Шевченко описав так просто і так геніально.

9. Робота за репродукцією картини Т. Шевченка “Селянська родина”
Тарас Шевченко – чудовий знавець життя народу, його побуту. Про це свідчать його поезії та картини, зокрема “Селянська родина”. Ця картина знаходиться у державному музеї Т. Шевченка в Києві. Вона невелика за розміром, але значна за своїм змістом. Порівняльна характеристика вірша й картини.

– Чим картина Т. Шевченка “Селянська родина” і поезія “Садок вишневий коло хати” подібні? – У чому їхня відмінність? Учні зіставляють образи, тло, настрій, почуття.

10. Теорія літератури
Ліричний герой – образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів.
Психологізм – це детальне й глибоке відображення засобами художньої літератури внутрішнього світу літературного героя: його почуттів, емоцій, бажань, думок і переживань.
Громадянська лірика – умовна назва ліричних творів, в яких актуалізуються соціальні та національні мотиви.
Медитація (від лат. meditatіо – роздум) – жанр ліричної поезії, в якому поет розмірковує над онтологічними, екзистенціальними проблемами.
В основі медитативної лірики – аналіз внутрішнього світу людини, співвіднесеної з довкіллям. Автор медитації прагне пізнати себе і світ, певні життєві явища.

11. Творчість періоду заслання
Перші три роки перебування Шевченка в Орському укріпленні були дуже плідними. Він не дав себе знищити як митця, не дозволив царським сатрапам задушити свій талант, спустошити душу. Творчість цього періоду становить новий, вищий етап у розвитку поетичного генія Шевченка, опанування методом практичного реалізму, досконалістю художньої форми. Звичайно, зміцнілий талант, сформований світогляд, усвідомлені суспільні обов’язки митця перед народом, великий життєвий досвід були запорукою того, що поет міг би створити у кілька разів більше, ніж написав. Крім того, не всі твори збереглися. Деякі загубилися, інші Тарас Григорович змушений був знищити сам, бо, коли б їх знайшло начальство, поет зазнав би ще більших утисків та переслідувань.
Можна здогадуватися, що знищені вірші мали особливо гостре антисамодержавне спрямування. І все ж за перші три роки заслання ним було написано більше, ніж за весь інший час. До нас дійшло понад сто творів, серед них дев’ять поем. Т. Шевченко розумів, що порушуючи царську заборону, він наражався на велику небезпеку, але почуття обов’язку перед народом викривати злочинність самодержавства і непоборна потреба виливати свої думи–муки у віршованих рядках, постійно творити були сильніші за страх перед карою. Вірші та поеми на історичну тематику (“Заступила чорна хмара…”, “У недільку святую”, “Чернець”, “Іржавець”, “Швачка”.
Розробляв Т. Шевченко і жанр філософської лірики (“Один у одного питаєм…”, “Буває, іноді старий…”, “Дурні та гордії ми люди…”, “О думи мої, о славо злая!”, “Не для людей тієї слави…”, “Ну що б, здавалося, слова…”). Багато віршів мають автобіографічний характер (“Мені тринадцятий минало..”, “І виріс я на чужині…”, “І золотої й дорогої…”, “Якби ви знали, паничі…”, “Сонце заходить, гори чорніють…”, “Самому чудно….”, “А.О. Козачковському”, “То так і я тепер пишу…”, “Готово! Парус розпустили”, “Лічу в неволі дні і ночі…” та інші).
З творів, написаних за сім років перебування поета в Новопетрівському укріпленні, збереглися лише вірш “Мій Боже милий, знову лихо!” і поема “Москалева криниця”, це пояснюється тим, що, очевидно, Т. Шевченко після другого арешту й важкого покарання остерігався писати вірші. Ретельно виконуючи царські заборони, начальство приставило до поета спеціального наглядача, в обов’язки якого входило пильно стежити за тим, щоб він не мав ні олівців, ні паперу. Коли умови були сприятливіші, Тарас Григорович, можливо, й складав поезії, але не записував їх, і з часом вони забувалися.

12. Творчість після заслання (1857–1861)
Останні роки життя були періодом найвищого розквіту таланту, хоч після семи років вимушеного мовчання поетова муза не відразу заговорила на повний голос. У 1857 р. було написано лише дві поеми – “Неофіти” і “Юродивий” (остання лишилася незакінченою); у 1858 р. – п’ять невеликих віршів: “Доля”, “Муза”, “Слава”, “Сон” (“На панщині пшеницю жала”), “Я не нездужаю, нівроку”, у 1859 р. – одинадцять віршів й одну поему, у 1860 р. – тридцять п’ять поезій.
Значне місце в поезії останніх років життя Т. Шевченка посідають сатиричні твори. Огненне слово повинне виконувати важливе суспільне завдання – служити трудящим. Вони здобудуть волю і широкі можливості для політичного й культурного розвитку. У шевченкових віршах останнього періоду помічається деяке послаблення впливу фольклору. У творах “Неофіти”, “Юродивий”, вірші, написані у формі наслідування біблійних творів).
У поезії митця ще з більшою пристрастю зазвучали й пафос боротьби, і обурення проти гнобителів.

13. Виразне читання твору “Доля”

14. Створення візитної картки твору
Жанр: філософська лірика; вірш медитативного характеру, написаний у формі звернення поета до власної долі, що виступає як образ-персоніфікація
Тема: розповідь поета про власну життєву долю, яка не лукавила до митця.
Ідея: возвеличення долі, яка супроводжувала Т. Шевченка впродовж всього його життєвого шляху.
Основна думка: “Учись, серденько, колись /З нас будуть люде”; “Слава – заповідь моя”.
Художні особливості твору:
Повтори: “дальше, дальше”, “слава …слава”.
Звертання: “учися, серденько…”, “ходімо ж, доленько моя”, “мій друже вбогий, нелукавий!”
Риторичне запитання: “Які з нас люде?”
Риторичні оклики: “Та дарма!”, “Ходімо ж, доленько моя!”, “Мій друже вбогий, нелукавий!”

15. Робота над змістом твору “Доля”
— Як ви вважаєте, чи слід вірити в долю? Спробуйте дати визначення цього поняття.
— Як би ви оцінили долю Т. Шевченка?
— Яких труднощів зазнав Тарас Григорович у житті? Чи нарікає він на свою долю?

16. Створення словесного портрету долі (робота в групах)
та, що зобов’язувала
супутник життя його вчитися

брат і сестра нелукавий друг

17. Виразне читання твору “Росли укупочці, зросли…”

18. Створення візитної картки твору
Жанр: інтимна лірика
Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.
Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, як обов’язкової передумови для подальшого подолання труднощів тими, хто побрався.
Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба – /Любов безвічную, сугубу /На той світ тихий принести.
Художні особливості:
Повтори: “росли-зросли”, “розійшлись … зійшлись”, “на той світ тихий”.
Риторичні оклики: “Неначе й справді розійшлись!”, “Подай же й нам, всещедрий боже!”
Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна».
Звертання: “Подай же й нам, всещедрий боже!”

19. Проблемні питання:
1. Яким було життя селян за часів кріпацтва? Чи впливає це соціальне явище на родину з твору?
2. Як, на думку Т. Шевченка, відбувається залежність життя від долі (“Доля”)? Чи пророчими були слова долі щодо його подальшого життя?

VІ. Систематизація й узагальнення знань із теми

1. Індивідуальна робота (з картками)
Картка № 1
1. Чому, на ваш погляд, “Садок вишневий коло хати” – одна з найсонячніших струн Шевченкової кобзи. Власну думку вмотивуйте.

2. Риса, яка притаманна долі Кобзаря (Т. Шевченко “Доля”):
а) підступність; б) відверта прихованість;
в) непослідовність у діях; г) нелукавість.

Картка № 2
1. Яким чином, на думку Т. Шевченка, відбувається залежність життя від долі (“Доля”)? Чи пророчими були слова долі щодо його подальшого життя?

2. У поезії “Садок вишневий коло хати” Т. Шевченка:
а) викриває зло й гніт, зокрема панщину;
б) співчуває горю знедолених;
в) поєднує громадянське й особисте в житті людини;
г) оспівує ласкаву природу України і працю селян.

2. Тест-контроль
 Укажіть, яка з поезій Т. Шевченка присвячена Марку Вовчку:
а) “Росли укупочці, зросли…”; б) “Садок вишневий коло хати…”;
в) “Сон” (“На панщині пшеницю жала…”); г) “У нашім раї на землі…”

 Визначте основний мотив вірша Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…”:
а) любові до рідної землі; б) життя-ідилії в українському селі;
в) захоплення красою весни; г) мрії поета про щасливе, гармонійне життя.

 Укажіть, до якого різновиду лірики належить вірш Т. Шевченка “Доля”:
а) громадянської; б) пейзажної;
в) медитативної; г) інтимної.

 Визначте основний мотив вірша Т. Шевченка “Доля”:
а) нарікання на нещасливу долю;
б) жадання слави;
в) розуміння поезії як покликання, долі і слави;
г) усвідомлення життя як суворої, але благодійної школи.

 Укажіть, до якого різновиду лірики належить вірш Т. Шевченка “Росли укупочці, зросли…”:
а) громадянської; б) пейзажної;
в) медитативної; г) інтимної.

 Визначте основний мотив вірша Т. Шевченка “Росли укупочці, зросли…”:
а) мрії поета про щасливе, гармонійне життя; б) мрії поета про родинне щастя;
в) мрії поета про вірну дружину; г) ностальгії за юністю.

VІІ. Підсумок уроку

1. Заключна бесіда
• В яких умовах перебував і творив Т. Шевченко в казематі ІІІ відділу?
• Чому, на вашу думку, не було над ним суду?
• Як сприйняв поет арешт, ув’язнення і слідство?
• Про думає і що почує він у казематі?
• Яке місце займають почуття суму? Їх причина?
• Які мотиви циклу є визначальними?
• У чому естетична краса вірша “Садок вишневий коло хати…?”
• Про що свідчить той факт, що Шевченко і в тюрмі не змінив своїх демократичних поглядів і революційних переконань?
• У чому особливість ліричного твору? Хто такий ліричний герой?

2. Інтерактивна вправа “Мікрофон”
— До яких роздумів спонукали вас вивчені на уроці поезії?
— Який вид роботи на уроці вам найбільше сподобався?
— Що нового ви сьогодні відкрили для себе?

3. Оцінювання

VІІІ. Домашнє завдання
 Вивчити вірш “Доля” напамять.
Категорія: Українська література 9 клас | Додав: budenbroku (21.03.2016) | Автор: Витрикуш Ірина Віталіївна E
Переглядів: 1032 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: