Урок № 7 Українські народні думи. «Маруся Богуславка» - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 7 Українські народні думи. «Маруся Богуславка»

Урок № 7

Українські народні думи. «Маруся Богуславка»

Мета: ознайомити учнів із жанром народного героїчного епосу — думою, її різновидами, давніми й сучасними виконавцями, змістом думи «Маруся Богуславка»; розвивати зв’язне усне та писемне мовлення, уміння аналізувати художній текст, розкривати власне розуміння образу героїні

Очікувані результати: учні знають визначення думи, називають її різновиди та характерні риси, зрозуміли зміст думи «Маруся Богуславка», уміють коментувати текст твору та характеризувати героїв.

Теорія літератури: думи.

Обладнання: портрет Остапа Вересая О. Олійника, картина І. Їжакевича «Перебендя», текст твору

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Ми, українці, можемо пишатися тим, що наші предки створили унікальний фольклорний жанр — думи. Він існує лише в українській усній народній творчості, тому відображає й національний характер, і риси ментальності, має особливу тематику та художню специфіку. Знайомству з думами взагалі й твором «Маруся Богуславка» зокрема присвячений наш урок.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

2.   Бесіда.

— Які жанри народного епосу вам уже відомі?

— Наведіть приклади жанрів героїчного епосу.

— Дайте характеристику історичної пісні.

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1)   Дума, різновиди думи, речитатив.

Думи — народні ліро-епічні пісні переважно героїчного характеру про важливі події історії України (починаючи з XV ст.), виконувані народними співцями речитативом (співом-декламацією) під акомпанемент кобзи чи ліри.

Думи поділяються на дві основні групи: історичні й побутові. Історичні думи відтворюють зміст героїчної боротьби українського народу проти поневолювачів (турків, татар). До них належать такі, як «Козак Голота», «Самійло Кішка», «Невільницький плач». У побутових думах знайшли відображення питання моралі, родинних стосунків, соціальної несправедливості («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат» та ін.).

2)   Тематика українських народних дум.

Тематика дум пов’язана з подіями, що стосуються всього народу, його ідеалів і прагнень. Отже, українські народні думи відтворювали:

— страждання ув’язнених у турецькій неволі («Невільницький плач», «Маруся Богуславка», «Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»);

— оспівування боротьби українського народу за визволення з-під гніту експлуататорів у XVII ст. («Іван Богун» та ін.);

— відображення класових суперечностей між козацькою старшиною та простим рядовим козацтвом, виступи проти «своїх» панів («Дума про козака Ганжу Андибера»);

— розповідь про діяльність історичних героїв, що стали на чолі визвольної боротьби — Богдана Хмельницького і його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Івана Нечая, Станіслава Морозенка;

— показ проблем моралі, людських взаємин («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат» тощо).

3)   Народна дума та історична пісня.

Ці два жанри усної народної творчості дуже близькі. У них подібна тематика, пов’язана з героїчною боротьбою народу проти поневолювачів, але якщо пісня співається, то дума виконується речитативом, тобто повільним проказуванням, наближеним до співу. Дума (на відміну від пісні) має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування.

Виконують думу в супроводі народного інструмента — кобзи, бандури чи ліри. Тому виконавців дум називають кобзарями, бандуристами, лірниками.

4)   Видатні виконавці дум — кобзарі та сучасні співці.

(Учитель демонструє портрет Остапа Вересая О. Олійника, картину «Перебендя» І. Їжакевича.)

Кобзарі

Гнат Гончаренко

Народився 1835 року в слободі Ріпки Харківського повіту в кріпацькій сім’ї. У 12 років осліп. Згодом почав кобзарювати. Виконував українські народні пісні, псалми й думи.

Іван Кравченко

Народився в місті Лохвиця 1820 року в сім’ї кріпака дворян Крюковських. Тривала хвороба очей спричинила сліпоту Івана. Після звільнення від кріпацтва він три роки проходив науку кобзаря. Згодом став відомим виконавцем, мав великий авторитет серед кобзарів, які обрали його своїм «панмайстром». Виконував псалми, історичні, ліричні, побутові пісні, танцювальні мелодії.

Остап Вересай

Народився 1803 року в сім’ї кріпаків. Осліп у ранньому дитинстві. Жив на Полтавщині. За виконання сатиричної пісні «Про правду та брехню» був заарештований. 1875 року композитор М. Лисенко організував концерт кобзаря в Петербурзі. Виконував народні думи, історичні, сатиричні, жартівливі пісні.

Сучасні виконавці

Сучасними виконавцями українських народних дум вважаються В. та М. Литвини, В. Нечема, Національна капела бандуристів України.

5)   Перлина українського народного епосу — дума «Маруся Богуславка». Історична основа та зміст твору.

Дума про Марусю Богуславку відтворює ті часи, коли український народ боровся проти турецьких і татарських загарбників, які спустошували міста й села, гнали в неволю наш народ. Це була тяжка доба для України.

Маруся Богуславка — легендарна українська героїня XVI або XVII століття. Це узагальнений образ жінки-полонянки, у якому втілено високі патріотичні почуття.

Не можна сказати, що постать «дівки-бранки Марусі, попівни Богуславки» історична. Але дума є художнім вимислом, основаним на дійсних фактах. У ній замальовується доля вродливих полонянок, котрі, як зафіксовано в літописах та усних переказах, часто ставали дружинами турецьких вельмож, навіть султанів. Вони, як відомо, мали вплив на політику, тому могли зважуватись на патріотичні вчинки, подібні описаним у думі.

Про походження Марусі у творі сказано небагато: жила вона колись у місті Богуславі в сім’ї священика. Як і Роксолану Лісовську, Марусю захопили турки й віддали до гарему турецького султана. У новій країні Маруся піднімається до такого рівня, що її турецький власник залишає їй ключі від замку (і темниці). Вона використовує можливість звільнити українських козаків, які протягом 30 років перебували в полоні. Дивно, що Маруся не тікає з ними, залишається в гаремі. Показовим є те, що Маруся, яка «потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного», випускає в’язнів, що 30 років були в неволі, у день найбільшого християнського свята — Великодня. Це свідчення того, що жінка не втратила духовного зв’язку з Батьківщиною, пам’ятає звичаї своїх предків.

Маруся символізує тих, хто залишає Україну не за власним бажанням, але все ще має міцний зв’язок із землею своїх предків.

6)   Морально-етична проблематика твору.

У творі порушується проблема вибору, душевної роздвоєності Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі; актуальна також проблема обов’язку, морального, внутрішнього2.         Виразне читання думи.

3.   Інтерактивна вправа «Вільне письмо».

4.   Обговорення написаного.

5.   Бесіда.

— Де відбувається дія твору?

— Про яку подію йдеться у творі?

— Чому все відбувається саме на Великдень?

— Чому Маруся, на вашу думку, сама не робила спроб утекти?

— Доведіть, що Маруся Богуславка — патріотка України. Як вона називає полонених, українську землю?

— Спробуйте відтворити розмову Марусі із султаном після втечі українців та спрогнозуйте реакцію султана на її вчинок.

— Чи розуміє Маруся, що ризикує всім, що має, у тому числі життям, коли відпускає земляків на волю?

— Схарактеризуйте ставлення полонених козаків до Богуславки. За що вони її проклинають?

— Про що благає їх бранка?

— Чому вона відмовляється повернутися на батьківщину разом із козаками? Зверніть увагу на проблему вибору, душевної роздвоєності Марусі Богуславки.

— Чи приймаєте ви її пояснення? Відповідь обґрунтуйте.

— Як би вчинили ви?

6.   Завдання та запитання учням.

Визначте художні особливості думи, давши відповіді на питання.

— У чому особливість зачину та кінцівки думи?

— Знайдіть рядки, що повторюються, визначте їх роль у творі.

— Знайдіть постійні епітети. Для опису чого їх використано? Яка роль постійних епітетів у творі?

— Знайдіть у тексті тавтологію та поясніть її роль.

— Яка частина мови найчастіше повторюється в римі? Що цим досягається?

— Схарактеризуйте ритмічну будову твору. У чому її особливості?

— Визначте ідею думи.

7.   Інтерактивна вправа «Ґронування».

Створіть «ґроно» «Риси характеру Марусі Богуславки».

(Патріотизм, рішучість, героїзм, вірність чоловіку та сім’ї, любов до батьків тощо.)

8.   Творча робота.

Складіть узагальнений портрет кобзаря.

(Кобзар — сліпа людина, наділена співочим даром, здатністю впливати на людей своєю виконавською майстерністю, умінням співати душею. Це людина, яка забезпечує зв’язок поколінь, передаючи нащадкам духовний досвід предків, утілений у творах усної народної творчості. Кобзар — непересічна особистість, яка часто потерпала від влади, однак мала авторитет у народу.)

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

1.   Проведення дискусії.

1)   Як ви ставитеся до того, що Маруся стала дружиною турецького султана, відреклася від християнської віри? Чи мала вона інший вибір?

2)   Як ви ставитеся до відмови героїні повертатися в рідний край?

3)   Чому до цього часу про Богуславку пам’ятають, вона — героїня різних творів мистецтва?

2.   Робота в групах.

Зробіть «універсальну шпаргалку» за темою «Думи».

3.   Презентація та обговорення групової роботи.

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Прочитати думу «Буря на Чорному морі».

2.   Індивідуальне завдання.

Підготувати виразне читання думи «Буря на Чорному морі».

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Чи виникло у вас бажання більше дізнатися про Марусю Богуславку? Чому?

— Які вчинки Марусі Богуславки ви схвалюєте, а які ні?

— Назвіть форму роботи на уроці, що була для вас найбільш цікавою? Чому саме?

Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (29.11.2013)
Переглядів: 7745 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: