УРОК № 63 Тема. Є. Дудар. «Слон і мухи». - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

УРОК № 63 Тема. Є. Дудар. «Слон і мухи».
 
УРОК № 63
Тема.   Є. Дудар. «Слон і  мухи».
Мета:  ознайомити  учнів  з   особистістю  митця,  його  твора-ми; допомогти розкрити природу сміху й  мету гумо -ресок відомого сатирика; розвивати навички вдумли-вого,  виразного  читання  гумористично-сатиричних 
творів,  їх  коментування,  визначення  підтексту;  виховувати  почуття  гумору,  самокритичність,  вимог-ливе ставлення до себе.
Обладнання:  портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації 
до них.
Теорія літератури:   гумор, сатира, засоби комічного.
ХІД УРОКУ
І.   ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й   МЕТИ УРОКУ
ІІ.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
  Вступне слово вчителя.
Гумор  і   сатира  були  модними,  актуальними  в   усі  часи.  Сучасний 
письменник-гуморист  Євген  Дудар,  з  творчістю  якого  ми  познайоми-мося на сьогоднішньому уроці, своїми дотепними сатиричними опові -дями  спонукає  читача  до  роздумів  про  довколишній  світ  і  себе,  при -вертає увагу громадськості до негативних явищ у  суспільстві й  гостро 
висміює їх. Тому наше нове знайомство, сподіваюся, принесе не лише 
користь, а   й задоволення.
ІІІ.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
  Перевірка домашнього завдання.
Виразне  читання,  аналіз  поезії  В.  Самійленка  «Ельдорадо»,  ви -словлення своєї думки щодо прочитаного.
IV.  СПРИЙНЯТТЯ Й  ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1.   Слово вчителя.
Найкраще про себе розповідає сам письменник Є. Дудар.
(Учитель читає його твори «Інтерв’ю з   самим собою» та «Мій літе -ратурний автопортрет» — див. Додаток до уроку.)
24 січня 2008 р. відомому українському письменнику, гумористові-сатирику Євгену Дударю виповнилося 70 років.
Євген Дудар — автор більше двадцяти смішних і  гостросатиричних 
книжок, численних виступів по радіо, телебаченню, в  концертних за-лах і  на стадіонах, заслужений діяч мистецтв України, лауреат літера-турних премій імені Остапа Вишні, Микити Годованця, міжнародних 
премій імені Пилипа Орлика, Петра Сагайдачного, кавалер «Золотої ме -далі імені Тараса Шевченка» (Спілка визволення України, Австралія)... 
Не  раз  дошкульні  гуморески  Євгена  Дударя  друкувалися  й  на  сторін-ках «Кримської світлиці».
2.   Виразне читання гуморески «Слон і  мухи».
3.   Словникова робота.
Симпозіум  —  наукове  зібрання,  нарада,  часто  на  міжнародному 
рівні з  важливих суспільних проблем;
оратор  — доповідач;
поганила — лаяла;
колеги — товариші по роботі;
співдоповідач  — той, хто виступає другим з   основного питання;
учена  — тут: та, яка має вчений ступінь, від «учений».
4.   Обмін враженнями щодо прочитаного.
5.   Евристична бесіда, спостереження над текстом.
— Що означає приказка «Не робіть із мухи слона»? (Не перебіль-шуйте.)
—  Що  значить  «первинний»,  «вторинний»  і  чому  це  так  хвилює 
Муху-доповідача?  (Перший,  другий;  доповідач  намагається  довести, 
що все пішло від Мухи, а  не від Слона, тому й   приказка у  своїй суті не -правильна.)
—  Які  докази  на  користь  того,  що  Мухи  розумніші  й  важливіші, 
наводить Муха-співдоповідач? (Слон не вміє, як муха літати, дзижча -ти, він неповороткий, не може скрізь так пролазити, як муха.)
— Який висновок зробила найсерйозніша учена Муха? (Якщо чо-гось не бачиш, то того й   не існує.)
— Чи згодні ви з  таким висновком?
—  Яким  є  за  характером  закінчення  гуморески?  (Несподіваним, 
парадоксальним.)
— Назвіть жанри усної народної творчості, мотиви з  яких, на ваш 
погляд, використані в   гуморесці. (Приказка, байка, анекдот.)
Згадайте,  що  саме  народний  анекдот  —  це  «стисле  гумористичне 
оповідання про характерний випадок у  побутовому житті з  несподіва -ним і  дотепним закінченням».
— Так чому ж Мухи не бачили Слона? (Бо були на його спині.)
— Які аналогії тут напрошуються? (Дехто, користуючись працею, 
надбаннями народу, не помічає цього і   народ же й  лає.)
6.   Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
— Визначте, яка головна думка гуморески Є. Дударя «Слон і  мухи».
Орієнтовні відповіді
—  Висміювання  вузькості  поглядів,  безглуздості  досліджень  де-яких учених, наукових працівників.
— Засудження невдячності.
— Висміювання псевдонаукових суперечок і  висновків.
7.   Порівняльна робота.
1)   Прочитайте  народну  байку  «Хвалькувата  Муха»,  акровірш 
Л.  Глібова «Що за птиця?» та його байку «Муха і   Бджола» (див. 
Додаток до уроку № 63) і  знайдіть аналогії зі словами гуморески  
Є. Дударя.
( С л о н   —  істота,  «не  пристосована  зовсім  до  життя»  на  відміну 
від мухи, котра хвалиться: «Не можна в  двері — я в  кватирку Або про-лізу в   іншу дірку — І зась усім».)
2)   Прочитайте  байки  І.  Крилова  «Свинья  под  дубом»  (див.  До-даток до уроку № 63) і   Є. Гребінки «Ведмежий суд». Знайдіть 
спільні мотиви.
а)   Мотив невдячності до тих, хто годує, утримує;
б)   мотив безглуздості звинувачень.
V.   ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
  Робота з  табличкою.
—  Заповніть  табличку  про  те,  що  здалося  вам  у  творі  Є.  Дударя 
смішним, а   що сумним, серйозним.
Смішне Сумне
(безглузді суперечки, даремне вит -рачання  часу,  смішні  аргументи 
«не вміє літати, дзуміти» та ін.)
(невдячність,  витрачання  народ -них коштів на нікому не потрібні, 
не актуальні дослідження.)
VІ.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
  Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Продовжіть речення.
«На мій погляд, гумореска Євгена Дударя „Слон і  мухи” …»
«Смішне та серйозне в   житті часто …»
«За  моїми  спостереженнями,  явища,  які  висміюються  у  творі 
Дударя, є  і  в інших сферах, наприклад …»
VII.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навчитися  виразно  читати,  аналізувати,  коментувати  зміст 
гуморески  Є.  Дударя  «Слон  і   мухи»,  проводити  аналогії  із  життям, 
визначати засоби комічного.
Додаток до уроку № 63
Акровірш Л.  Глібова «Що за птиця?»
Між людьми, як пташка, в’ється, 
У людей і   їсть, і   п’є;  
Ходить старець, просить, гнеться,  
А у   неї всюди є.
Є. Гребінка
Ведмежий суд
Лисичка подала у  суд таку бомагу: 
Що бачила вона, як попелястий Віл 
На панській винниці пив, як мошенник, брагу, 
Їв сіно, і  овес, і   сіль. 
Суддею був Медвідь, Вовки були підсудки,  
Давай вони його по-своєму судить 
Трохи не цілі сутки.  
«Як можна гріх такий зробить! 
Воно було б зовсім не диво, 
Коли б він їв собі м’ясиво»,— 
Ведмідь сердито став ревіть.  
«А то він сіно їв!» — Вовки завили. 
Віл щось почав був говорить, 
Да судді річ його спочатку перебили, 
Бо він ситенький був. І так опреділили  
І приказали записать:  
«Понеже Віл признався попелястий,  
Що він їв сіно, сіль, овес і  всякі сласті, 
Так за такі гріхи його четвертувать 
І м’ясо розідрать суддям на рівні часті, 
Лисичці ж ратиці оддать».
Иван Крылов
Свинья под дубом
Свинья под Дубом вековым 
Наелась желудей досыта, до отвала; 
Наевшись, выспалась под ним; 
Потом, глаза продравши, встала 
И рылом подрывать у  Дуба корни стала.  
«Ведь это дереву вредит», 
Ей с Дуба ворон говорит: 
«Коль корни обнажишь, оно засохнуть может». 
«Пусть сохнет»,— говорит Свинья: 
«Ничуть меня то не тревожит;  
В нем проку мало вижу я; 
Хоть век его не будь, ничуть нe пожалею, 
Лишь были б желуди: ведь я от них жирею».—  
«Неблагодарная!» — промолвил Дуб ей тут: 
«Когда бы вверх могла поднять ты рыло,  
Тебе бы видно было,  
Что эти желуди на мне растут».
Невежда также в  ослепленье 
Бранит науки и ученье, 
И все ученые труды,  
Не чувствуя, что он вкушает их плоды.
Є. Дудар
Інтерв’ю з  самим собою
До мене з’явився мій двійник. Сказав:
— Мені набридло брати інтерв’ю в  інших. Я хочу взяти в   тебе. Тоб-то в   самого себе. Тим більше, що сам собі ти не збрешеш. Отже, що доб -рого зробив ти за останній час?
— Добре зробив те, що не зробив нічого поганого.
— Чому ти так несмішно пишеш?
— Тому, що сміх — справа серйозна.
— Чому твоя сатира така беззуба?
—  Тому  що,  перш  ніж  вийти  у  світ,  вона  проходить  через  багато 
зубопротезних кабінетів.
— Як ти дивишся на сучасну критику сатири?
— Як футболіст, що грає на слизькому полі, на улюлюкання боліль-ника.
— Кого ти найбільше в  житті любиш?
— Псів. Вони вірні.
— У  тебе є   вороги?
— Коли в  мене не буде ворогів, я перестану бути сатириком.
— Кого ти найбільше боїшся?
— Своїх друзів.
— Чого ти бажав би у  найближчий час?
— Щоб мої пильні і  невідступні опікуни й   доброзичливці назавж -ди від мене відступилися.
Є. Дудар
Мій літературний автопортрет
Переднє слово.
Літературний  портрет  переважно  пише  хтось  про  когось.  Я  вирі-шив написати про себе сам. Чому? По-перше, переконався, що від кри-тиків добра не дочекаєшся. По-друге, тепер усе скрізь переводять на са -мообслуговування.
Перші спроби.
Писати  почав  змалечку.  І  відразу  смішно.  Плакала  тільки  вчи-телька.
За перші спроби били по руках.
Про дальші спроби мовчать...
Поки що пробую далі.
Перше визнання.
Один  відомий  у   вузькому  колі  жартівник,  покрутивши  пальцем 
біля скроні, сказав про автора:
— Гуморист! Друзі крають серце, колеги пускають кольки під реб-ра, шеф милить шию, жінка гризе печінку, діти сушать голову, сусіди 
п’ють кров, а  він сміється.
Що властиве творам автора.
1.   Перш за все лаконізм.
Автор  поважає  працівників  паперової  промисловості  й  дуже  лю-бить ліс.
2.   Ліризм.
Пишучи про будяки, автор думає про троянди.
3.   Сентиментальність. 
Пишучи свої твори, автор плаче.
4.   Драматизм.
Після публікації творів автора в  редакціях часто відбуваються драми.
5.   Музикальність.
Майже кожен твір автора грає на чиїхось нервах.
Світ критики і   творчість автора.
1.   Авторові часто приписували те, чого в  нього не було:
а)   чужих жінок;
б)   чужих дітей;
в)   чужі звички;
г)   чужі переконання.
2.   Авторові не приписували того, чого він як сатирик уже добився:
а)   артриту;
б)   бронхіту;
в)   виразки;
г)   гастриту;
д)   див.  медичну  енциклопедію  від  літери  «А»  до  літери  «Я» 
й  щорічний додаток.
3.   Деякі  критики  звинувачують  автора  в   тому,  що  герої  його  творів 
переважно ненормальні.
Це правда. Але ж про нормальних сатирики не пишуть.
Додаток.
Деякі цитати з  творів автора:
«Гумор — дівчина, з  якою ти познайомився».
«Сатира — та сама дівчина, тільки після одруження».
«Сміх — це здоров’я. Коли маєш силу сміятися сам із себе».
Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (30.03.2014)
Переглядів: 2032 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: