Урок № 5 Пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...» - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 5 Пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...»

Урок № 5

Пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки»,
«Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...»

Мета: ознайомити учнів із матеріалом про легендарну поетесу з Полтави, трагічну історію її життя, з легендою про талановиту жінку, ідейно-художнім змістом її пісень; розвивати вміння виразно читати й коментувати пісні, знаходити й пояснювати художні засоби, висловлювати власне судження щодо прочитаного

Очікувані результати: учні знають біографію Марусі Чурай, легенди, складені про неї, ідейно-художній зміст пісень «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...»; уміють знаходити й пояснювати художні засоби, висловлювати власне судження з приводу прочитаного.

Теорія літератури: поглиблення понять про фольклор як основу літератури, тропи, ліричну пісню.

Обладнання: портрет Марусі Чурай Ф. Самусєва, картина В. Маковського «Українська дівчина», тексти пісень

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Погляньте на портрет Марусі Чурай Ф. Самусєва. Гарне обличчя, очі, повні невимовного суму. Людська душа — завжди таємниця. Інша справа — душа поета. Її відверту сповідь ми знаходимо у творах. Сьогодні в нас є унікальна можливість зробити спробу збагнути душу поета. А допоможуть у цьому пісні — «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...».

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Презентація проектних робіт. Обговорення, короткий коментар учителя.

2.   Робота в парах.

Складіть декілька контрольних запитань із вивченої теми й поставьте їх один одному.

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1)   Біографія Марусі Чурай, символічне значення образу поетеси для України.

Достовірні дані про дівчину, яка складала чудові пісні, не збереглися, адже все 1658 року знищила пожежа в Полтаві — місті, де вона народилася. А пам’ять про Марусю народ зберіг у своїх легендах та переказах.

За переказами, Маруся Чурай народилася 1625-го (за іншими версіями — 1628 або 1629-го) у сім’ї козацького сотника Гордія. Після смерті батька, якого 1648 року було спалено на багатті у Варшаві як бунтівника, Маруся залишилася жити з матір’ю в Полтаві. За молодих років дівчина мала багато залицяльників, серед яких був молодий козак Іван Іскра, але своє серце вона віддала Грицю Бобренку (за іншими версіями — Грицю Остапенку), сину хорунжого Полтавського полку, з яким згодом таємно заручилася. Зі спалахом Хмельниччини 1648 року Гриць вирушив на війну, обіцяючи повернутися. Дівчина чекала на нього чотири роки. Проте коли Гриць повернувся до Полтави, він уже не звертав уваги на Марусю, бо покохав іншу — Ганусю із заможньої полтавської сім’ї. Дівчина не витримала зради та вирішила отруїти себе зіллям, яке вона таємно взяла в місцевої бабусі-відьми, але його випадково випив Гриць. Улітку 1652 року полтавський суд засудив Марусю до страти, однак її було амністовано універсалом Богдана Хмельницького, де зазначалося дарувати їй життя «за заслуги її батька та солодкі пісні». Для покути дівчина ходила на прощу до Києва, але, повернувшись 1653 року до Полтави, померла віком 28 років, не перенісши смерті коханого (за іншими даними — 1652 року в Полтаві вiд сухот невдовзі після амністії або стала монашкою якогось з українських монастирів).

Постать Марусі Чурай пов’язують із початком розвитку української поезії та пісні козацьких часів. Через століття ми дізналися, що творцем багатьох козацьких пісень і їх виконавцем була Маруся Чурай. Природа наділила дівчину чарівною вродою й талантом складати пісні та заворожувати людей своїм співом. Вона мала добре серце, чутливу душу. Образ Марусі Чурай виступає в єдності з образом України, українського народу. У народнопісенній творчості образ Марусі — символ прекрасної пристрасної любові, відплати за зраду, великого жіночого болю.

Отже, Маруся Чурай — символ пробудження української народної пісні; символ України, українського народу; дівочої чистоти та вроди; вірності й палкого кохання; міцності духу; великої сили волі; співочої душі України; пісенного таланту українського народу; відплати за зраду; великого жіночого болю.

2)   Пісня Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки». Зміст, художні особливості.

Авторство пісні «Засвіт встали козаченьки» приписують легендарній поетесі-піснярці з Полтави Марусі Чурай. Переживаючи загибель батька, дівчина почала складати пісні, у яких виявився її незвичайний поетичний дар. Кажуть, що з цими піснями козаки ходили в похід, набиралися сили духу й відваги. У пісні «Засвіт встали козаченьки» йдеться про те, що козак, вірний своєму обов’язку, вирушає в дорогу — захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як власну дитину.

Пісню побудовано у формі діалогу. У творі багато традиційних для народної пісні художніх засобів: звертань (Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися; Прощай, милий мій синочку), зменшено-пестливих слів (козаченьки, неділенька, доріженька), постійних епітетів (ясні очі, кінь вороненький).

3)   Пісня Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні». Зміст, художні особливості.

Пісня Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні» передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з «милим чорнобривим». Єдиною втіхою для неї є сльози: після них легше стає її серцю. Хоча є люди, які заздрять їй. Але героїня не може собі уявити щастя без коханого навіть у рідній стороні, тому пісня завершується закликом до нього з проханням повернутися.

Для неї життя без коханого — «люте горе», вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться — сльози не ллються), закінчується риторичними питальними та окличними реченнями. Вірш має струнку організацію, дуже мелодійний. Вітри буйні, люте горе — ці постійні епітети є традиційними для народної пісенної творчості. Так само традиційним є використання зменшено-пестливих слів та інверсій (часочок, сторонка; віють вітри, віють буйні).

4)   Пісня Марусі Чурай «Ой не ходи, Грицю...». Зміст, художні особливості.

У пiснi «Ой не ходи, Грицю...», якщо взяти до уваги перекази про легендарну поетесу, передано iсторiю самої Марусi Чурай, яка нiбито отрупла свого коханого хлопця за його зраду. У пісні розповідається про дії дівчини, що здійснює помсту за зраду.

Зображення кохання-пристрасті зближує творчість Марусі Чурай із віршами не менш відомої давньогрецької поетеси Сапфо.

Довідка.

Сапфо — геніальна давньогрецька поетеса, яка жила у VI столітті до н. е. в місті Мітілени, столиці острова Лесбос; заснувала «Дім Муз» — своєрідну школу для дівчат, котрих тут навчали музики, танців, співу, гарних манер, щоб у подальшому подружньому житті, у вихованні власних дітей вони могли втілювати ідеали гармонії.

У більшості європейських країн того часу жінка була безправною служницею свого чоловіка, виконувала роль продовжувачки його роду. У своїх творах Сапфо пише про жінку як про особистість, котра має право на щастя. Основна тема творів Сапфо — кохання. Поетеса оспівує це почуття, що дає жінці щастя й розпалює ревнощі, наповнює життя радістю та отруює ненавистю. Найголовнішим для Сапфо було у вирі почуттів зберегти чистоту душі. Це видавалося недосяжним ідеалом, але поетеса кожним своїм рядком доводила, що кохання має робити світ кращим, очищувати душу. Любов для Сапфо — радість і страждання, одкровення і найбільша таємниця.

 

2.   Виразне читання учнями пісень.

3.   Евристична бесіда.

— Які автобіографічні факти відбились у піснях Марусі Чурай? Обґрунтуйте свою думку.

— Доведіть, що твори Марусі Чурай продовжують традиції народної пісні. Наведіть приклади постійних епітетів, використаних у піснях Марусі Чурай. Назвіть традиційні для народної пісні художні засоби, які є у творах полтавської піснярки.

— Яку роль у пісні «Засвіт встали козаченьки» відіграє діалог?

— Яким настроєм пройнято пісню «Віють вітри, віють буйні»? Назвіть художні засоби, що допомагають передати настрій героїні.

— Доведіть, що пісня «Ой не ходи, Грицю...» має фольклорну основу, народнопоетичні образи.

4.   Творча робота.

Створіть словесний портрет легендарної поетеси на основі її пісень, портрету Ф. Самусєва та картини В. Маковського «Українська дівчина».

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Розгадування кросворда.

 

1

М

 

 

 

 

2

 

А

 

 

 

 

 

3

Р

 

 

 

 

 

4

У

 

 

 

 

 

 

5 С

 

 

 

 

 

 

Я

 

 

 

 

1.   Те, що чекає на героя пісні «Ой не ходи, Грицю...» у четвер.

2.   Те, що лежить в основі композиції пісні «Засвіт встали козаченьки».

3.   Ім’я головного героя пісні «Ой не ходи, Грицю...».

4.   Почуття, що є головним у пісні «Віють вітри, віють буйні».

5.   Поетеса, з якою порівнюють Марусю Чурай.

6.   Постійний епітет до слова «очі», використаний у пісні «Засвіт встали козаченьки».

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Вивчити напам’ять пісні Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...» (на вибір).

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Яке враження справила на вас творчість Марусі Чурай?

— Чи можна сказати, що почуття, які переживали герої пісень Марусі, не властиві сучасній молоді?

— Як ви ставитеся до вчинку героїні пісні «Ой не ходи, Грицю...»? Як би вчинили ви?

Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (29.11.2013)
Переглядів: 5984 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: