УРОК № 55 Тема. В. Дрозд. Повість «Ирій». - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

УРОК № 55 Тема. В. Дрозд. Повість «Ирій».
 
УРОК № 55
Тема.   В. Дрозд. Повість «Ирій».
Мета:  ознайомити учнів із життям і  творчістю письменни-ка,  його  алегорично-химерною  прозою;  розвивати 
навички сприймання інформації на слух, виділення 
головного, вміння виразно читати, коментувати, пе-реказувати прочитане, висловлювати про нього свою 
думку; виховувати оптимістичне світобачення, есте-тичний смак.
Обладнання:  портрет письменника, виставка його книжок, ілюст-рації до творів.
Теорія літератури:   алегорія, химерна повість.
ХІД УРОКУ
І.   ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й   МЕТИ УРОКУ
ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
  Перевірка домашнього завдання.
Заслуховування усних творів про силу кохання.
ІІІ.   МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
  Вступне слово вчителя.
Сьогодні  ми  познайомимося  з  нашим  сучасником,  письменником 
Володимиром  Дроздом.  Він  із  когорти  письменників-шістдесятників. 
Як  пише  відомий  літературознавець  Микола  Жулинський,  «молодих 
прозаїків  тоді  об’єднувала  спільність  світосприйняття  з  властивою  їм 
романтикою почуттів, безпосередністю вражень, оптимістичною домі -нантою самовираження. Головне, що було визначальним для прози того 
періоду,— це визначення шляхів героя до соціальної зрілості, кристалі -зація  в  його  характері  суспільно  важливих  і  морально  продуктивних 
якостей, сам процес оформлення переконань, позиції, світогляду.
Твір В. Дрозда «Ирій» — незвичайний. Це — химерна повість з  ве-ликою долею гумору, сатири, гротеску, з   прийомами умовності та фан -тастики, близькими до фольклору. А знайомство з  новим — це завжди 
цікаво. Тож сподіваємося, що так і  буде.
IV.  СПРИЙНЯТТЯ Й  ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1.   Слово вчителя.
«Ирій» — це вирій, теплий край, куди летять птахи, так по-народ -ному назвав країну мрії письменник. У   часи його юності багато жителів 
села мріяли про місто, а   жителі маленьких містечок — про великі міс -та, про столицю, де можна було здобути вищу освіту, знайти гарну ро -боту й   жити «цивілізовано» — з  нормованим робочим днем, вихідними 
й  святами, цікавим дозвіллям, дорогами з   твердим покриттям. І дійс -но багато з  них ставали міськими жителями.
Зворушливо  щирий  мрійник  Михайло  Решето  —  головний  герой 
повісті — мріє в   селі про місто, а   в місті ж — про село. «Пакуль — це 
твій ирій, що ти в   нього до кінця днів своїх повертатимешся, а   повер -нувшись — знову рватимешся в  широкі світи…»,— розмірковує герой 
разом з  автором.
Інший герой твору В. Дрозда говорить: «Ненавиджу слюняві бель -котіння  про  рай  у   хатах  під  стріхами.  Не  було  раю.»  Письменник  ко -ментує ці слова: «Справді, не вірю я у  вигаданий літераторами рай під 
стріхами. І не лише тому, що в  дитинстві я зазнав там багато горя. Не 
вірю,  бо  знаю  непогано  і  село,  і  місто  сучасне:  моральні  цінності  не 
визнають адміністративного поділу, вони акумулюються там, де душа 
працює, а   душа може працювати і  в селі, і  на найвищому поверсі висот-ного будинку, це вже залежить від людської особистості, від духовної 
наповненості її».
Володимир Григорович Дрозд з’явився на світ 25 серпня 1939 року 
в  селі Петрушині на Чернігівщині в   селянській родині. У  1956 році за -кінчив середню школу, працював у  редакції Олишевської районної га-зети «Комсомолець Чернігівщини», навчаючись одночасно на заочно -му  відділенні  Київського  університету.  У   1963—1966  роках  служив 
в   армії.  Працював  редактором  у  видавництві  «Радянський  письмен-ник». Писати почав ще в  шкільні роки. Дрозд — автор багатьох ціка-вих збірок оповідань, повістей, романів.
Письменник постійно прагне вдосконалювати свої засоби відобра-ження людини і   світу, вдаючись до прийомів умовності, гротеску, па -родіювання, матеріалізації метафор.
Джерелами його натхнення при написанні повісті «Ирій» були тво -ри Гоголя та Лесі Українки, але найбільше — реалії дитинства, полісь -кі болота з  усім їхнім «чортовинням», багатюща народна словесна твор -чість.
Про виникнення ідеї химерної повісті «Ирій» письменник згадує: 
«Що ж до „Ирію”, то я пам’ятаю навіть день, коли мені спало на дум -ку, що метофору можна „реалізувати”. І народилися реальні груші на 
вербі, і  засвистів рак на березі — з   цього починається „Ирій”. Але „осе-нило”,  звичайно,  в  результаті  захопленого  входження  в   світ  народної 
поезії  —  неповторний  і  парадоксальний,  в  чомусь  архісучасний  і   вод -ночас такий давній світ…».
2.   Виразне читання розділів І частини повісті «Ирій».
(Поданий у   підручнику матеріал розділити на ІІІ умовні частини.)
3.   Словникова робота за питаннями учнів.
4.   Обмін враженнями щодо прочитаного.
5.   Спостереження над текстом художнього твору.
— Чи справді твір «химерний», як визначають його жанр літера-турознавці?
— Визначте художні деталі, які вказують на риси вдачі головного 
героя, умови життя можна виділити з   наведених рядків:
«Пакуль — тільки передпокій твого справжнього буття, … епіграф 
грубезної книги, в   якій тобі ще належить написати величезну оптиміс -тичну  трагедію,  бо  ж  палке  серце  твоє  сповнене  світлого,  хай  дещо 
й  книжного, героїчного ентузіазму.
І ти змахуєш крильми, що виростають за спиною з-під вилинялої 
від прання ситцевої сорочечки, та легко здіймаєшся над срібночолими 
вуличками, над залитими місячним сяєвом садами, над блакитною рі -кою сільської вулиці…
…Уже твоя душа повниться передчуттям здійсненого тобою, нечу-ваного у   віках подвигу в  ім’я людськості, в   ім’я всесвіту, бо ти мислиш 
за  цих  хвилин  таки  всесвітніми  масштабами.  Уже  звучать  над  твоєю 
головою хорали вдячності і  слави, ніби на останніх кадрах кінофільму, 
аж тут мати грюкає сінешними дверима та гукає в   місячну літню ніч:
— Де тебе носить по досвітках? Корову ранком хто пожене?
Крила за твоєю спиною в’януть, опадають, і  ти плюхаєшся охляп на 
колоду під тином, глипаєш очима і  бачиш перед собою вирлооке глинище 
сухореброго в’яза,… приземкувату перехняблену бригадну стайню…»
(Герой-мрійник змахує крильми, начитаний (вживає багато літера -турознавчих термінів — епіграф, оптимістична трагедія);
живуть бідно (вилиняла ситцева сорочечка; сорочечка, бо, очевид-но, герой з  неї вже трохи виріс);
бачить, тонко відчуває красу природи (срібночолі вулиці);
романтик (прагне до героїчного, до подвигу в  ім’я людськості);
трохи марнославний (мріє про «хорали вдячності і   слави»);
працьовитий, турботливий, має обов’язки в  господарстві (рано ви-ганяє корову, доглядає її);
село занедбане, колгосп бідний (перехняблена бригадна стайня для 
худоби).)
— Ким мріяв стати Михайло, який псевдонім собі вибрав?
(Актором, псевдонім — Михайло Стриженський.)
—  Про  що  мріяли  дядько  Денис  і  тітка  Дора,  що  було  вершиною 
їхньої мрії? Чому?
(Приїхати в   Пакуль на власному дорогому автомобілі, як доказ того, 
що в  місті вони «стали людьми», досягли благополуччя.)
—  Поясніть  на  основі  наведеного  прикладу,  що  значить  «реалізо-вана», «оживлена» метафора у   творі В. Дрозда: «Але я не хотів прода -тися за мідяки, а  ще боявся закохатися у  вродливу, позаяк не мав сум -ніву,  що  це  було  б  кохання  без  взаємності  (крізь  газову  кофтину  в  її 
серці бовванів, наче заспиртований у  банці зоопосібник, молодий лей -тенант із Ирійського військового училища), і   тому поспіхом віддав до -кументи та вибіг на вулицю».
(Є фразеологізм (вираз у   переносному значенні) «бути в   серці». Ав -тор вживає його в  прямому значенні, змальовує як реальну картину, та 
ще й  з  достатньою часткою гумору. Газова (кофтина) — пошита з  про -зорої  синтетичної  тканини,  яка  тоді  тільки  входила  в   моду.  Про  вій -ськових, лейтенантів, мріяли всі дівчата — за красиву форму, підтяг -нутість, за можливість виїхати разом десь по службі, навіть за кордон, 
за певну забезпеченість і  престижність професії.)
V.   ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК
  Завдання учням.
—  Доповніть  вислів  В.  Дрозда,  обравши  з-поміж  поданих  слів 
необхідні. Прокоментуйте цей вислів.
Можна … села, … селянського хліба.
Тільки самого себе не можна … .
   а)   відцуратись;
б)   забути;
в)   не пам’ятати;
г)   ігнорувати.
(Тричі вставляється одне й  те ж слово.)
VІ.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
  Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Продовжіть фразу.
«Повість В. Дрозда „Ирій” виявилася для мене …»
«Ніколи не думав, що можна …»
«Для  сучасних  письменників,  представником  яких  є  В.  Дрозд 
характерні …»
VII.   ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навчитися  виразно  читати  І  частину  твору  «Ирій»,  переказувати 
її, коментувати, виділяти художні образи та засоби.
Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (30.03.2014)
Переглядів: 3122 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: