Урок № 51 Осип Назарук. «Роксоляна». Події історичної доби ХVІ ст. - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 51 Осип Назарук. «Роксоляна». Події історичної доби ХVІ ст.
Урок № 51
Осип Назарук. «Роксоляна». Події історичної доби ХVІ ст.
Мета: ознайомити учнів із матеріалом про життя й творчість повісті Осипа Назарука, історич-ним підґрунтям повісті «Роксоляна», постатями Насті Лісовської та Сулеймана Пишного — прототипами твору; визначити різницю між історичною правдою та художнім вимис-лом; удосконалювати вміння переказувати сюжет твору, готувати повідомлення на задану тему
Очікувані результати: учні знають визначення терміну «історична повість», матеріал про життя та творчість Осипа Назарука, історичні події й постаті, використані в повісті; уміють розрізняти історичну правду та художній вимисел, вільно оперують терміном «прототип».
Теорія літератури: історична повість; поглиблення поняття «прототип».
Обладнання: портрет О. Назарука, текст твору, репродукція картин невідомого художника «Роксолана», «Сулейман Пишний», виставка творів про Роксолану
Тип уроку: комбінований.
 I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
На цьому уроці ми будемо говорити про цікавого письменника — Осипа Назарука та над-звичайну жінку — дружину турецького султана Сулеймана Пишного Роксолану. Постать Рок-солани неоднозначна. Дослідники або засуджують деякі її вчинки, або щиро захоплюються ни-ми. Роксолана поважала звичаї народу, часткою якого вона стала, щиро шанувала свого чолові-ка. Але не забувала й рідної землі. Щоб забезпечити своїм дітям право спадку, вона прийняла іслам і мусила змиритися з другорядною роллю жінки в мусульманському суспільстві. Вона стала радником та ідеологічним натхненником свого чоловіка-падишаха, і завдяки цьому багато років Україна не знала нападів із боку Туреччини.
Роксолана була могутньою султаншею східної країни й палкою патріоткою України. Як їй вдавалося об’єднати ці дві ролі — дізнаємося, прочитавши повість.
 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Питання учням.
— Що таке прототип?
3. Бесіда.
— Перелічте вивчені вами твори, в основі яких лежать реальні історичні події.
— Назвіть реальних історичних осіб, які стали прототипами творів фольклору та літера-тури.
— Чому в таких творах письменники використовують творчу уяву?
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя.
План розповіді вчителя
1) О. Назарук. Життя та творчість.
Народився письменник 31 серпня 1883 року в місті Бучач (нині — Тернопільська область). Тут закінчив гімназію. Продовжив навчання у Львівському та Віденському університетах. Вивчав право. Ще зі студентських років його покликанням стали політика та публіцистика. Після Першої світової війни О. Назарук тісно пов’язав свою долю з Українськими Січовими Стрільцями, став літописцем цього товариства («Слідами Українських Січових Стрільців», Львів, 1916 р.; «Над Золотою Липою», Відень та ін.). Був одним з організаторів «Пресової кватири» УСС.
Письменника вабила історична тематика, яскраві постаті минулого. Особливо цікавився він історією князя Ярослава Осмомисла та знаменитої Роксолани, часами монгольських набігів.
1918 року вийшла «українська повість з ХІІ століття у двох частинах» — «Князь Ярослав Осмомисл», яка була нагороджена товариством «Просвіта» престижною «Михайловою премі-єю». Цю книгу О. Назарука почали вивчати в школах.
У цей період О. Назарук написав ще дві повісті — «Проти орд Чінгісхана» і «Роксоляна». Видати їх не вдалося, адже багато часу в діяльності О. Назарука займала політика: 30 грудня 1918 року було утворене Управління преси та інформації УНР, очолити яке довірили О. Назарукові.
Після повернення до Галичини 1919 року він керував Прес-кватирою Української Галиць-кої Армії. Згодом з урядом ЗУНР емігрував до Відня, де видав свій «Конспект споминів з украї-нської революції» під назвою «Рік на Великій Україні». У цій праці він детально описав події від 5 листопада 1918 року до 16 листопада 1919 року. 1971 року побачила світ і двотомна по-вість «Проти орд Чінгісхана».
Улітку 1922-го О. Назарук виїхав із Відня до Канади і змушений був на деякий час зали-шитися за океаном.
У Канаді Назарук став відомий як співорганізатор гетьманського руху, а в США, куди пе-реїхав у листопаді 1923 року, одну за одною видав свої книжки й брошури: «Тома Томашевсь-кий — піонер української преси в Америці», «Іван Данильчук — найбільший український гу-морист в Канаді», «На спокійнім океані» та ін.
Повернувшись до Львова, Осип Назарук 1928 року став редактором католицького часопису «Нова зоря». Виступав у цій газеті з публіцистичними статтями, кращі з них видавав брошурами.
1930 року побачила світ його доопрацьована протягом 1923–1929 років «історична повість з XVI століття» під назвою «Роксоляна. Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця».
У Львові в різних видавництвах вийшло також багато публіцистичних статей Назарука. У пресі він активно співробітничав майже до останніх своїх днів. Помер Осип Назарук 31 березня 1940 року в Кракові, куди виїхав перед вступом радянських військ до Львова. Багато з того, що він написав, залишилося в рукописах. Навіть на ті твори, що побачили світ, чекала сумна доля. 1939 року книжки письменника були вилучені з бібліотек і зараховані до категорії націоналіс-тичних. Ім’я О. Назарука зникло з літератури. Нині письменник і його твори повертаються до читача.
2) Поняття історичної та художньої правди.
Історична правда — це відтворення реальних фактів; те, що є чи було насправді. У пові-сті Осипа Назарука «Роксоляна» діють історичні особи, відбуваються реальні події, зафіксовані в історичних документах, хроніках, літописах, книгах, періодичних виданнях тощо.
Художня правда — вимисел письменника, узагальнення ним історичних матеріалів за допомогою фантазії чи творчої уяви в яскравих художніх образах і картинах того, що могло ві-дбуватися в дійсності на тлі певних історичних подій. Розмова Сулеймана й Роксоляни, їхні почуття та переживання не записані в історичних джерелах, проте автор так розкриває внутрішній світ героїв, що ми йому віримо.
3) Історичні події ХVІ століття, що лягли в основу повісті «Роксоляна».
Історична повість розповідає про унікальний випадок в історії, коли жінка-полонянка, християнка, стала дружиною наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Пишного, вплинула на долю цілих народів та держав.
Повість «Роксоляна» писалася з 1918 по 1926 pік. Головні герої твору — Сулейман Вели-кий і дівчина-русинка Настя Лісовська. Ці історичні постаті жили на зламі середньовіччя й но-вих часів. Український народ, на думку істориків, переживав у цей період найглибший занепад. Державність його була зруйнована, українці опинилися в тяжкій неволі під владою Литовсько-польського князівства. На країну постійно нападали турки й татари, щоб заволодіти землями та збагатитися, продаючи невільників у рабство. Козаки намагалися боронити рідні землі від цих розбійницьких набігів.
І можливо, говорить О. Назарук, «на знак того, що в українському народові все ще кри-ються великі здібності, Божа воля видвигнула в тім часі одну жінку як найбільшу жіночу пос-тать світової історії тієї епохи. Османська імперія була багатою державою».
В основу повісті Осипа Назарука «Роксоляна» лягли історичні події першої половини XVI століття, пов’язані з діяльністю Сулеймана II Великого-Пишного (1520–1566), одного з наймогутніших правителів Османської імперії, та української дівчини Насті Лісовської з Рогатина, яка, потрапивши у 1520 році в полон до татар, стала дружиною турецького султана. Настя відома в усьому світі як Роксолана — жінка з Русі. Протягом сорока років вона брала активну участь у політичному житті Османської імперії, прагнула захистити український народ.
Починається повість з опису весілля в Рогатині: львівський купець Дропан хоче оженити єдиного сина Степана з дочкою рогатинського священика Луки Лісовського — Настею. Проте весільна радість була перервана несподіваним нападом татар на село.
2. Повідомлення учнів.
1) Прототип літературної героїні Роксоляни — турецька султанша Настя Лісовська.
Історична повість Михайла Орловського «Роксолана, чи Анастасія Лісовська» потрапила до рук О. Назарука в Кам’янці. З цього часу 12 років Осип Тадейович працював над створенням образу легендарної Роксолани.
Роксолана (Лісовська Анастасія Гаврилівна; 1505–1561 pp.) — дружина турецького султа-на Сулеймана ІІ, дочка священика з м. Рогатина (Галичина). 1520 року, полонена кримськими татарами, потрапила до султанського гарему. Як Сулейманова дружина, мала великий вплив на чоловіка й турецьку політику. Подбала про те, щоб на турецький престол зійшов її син Селім II, відіграючи при ньому велику роль як султанка-мати.
В Османській імперії правовий статус жінки найнижчий у всьому мусульманському світі, але наперекір цьому Анастасія Лісовська майже 40 років була фактично правителькою безмеж-ної держави.
Роксолана займалася будівництвом храмів, реконструкцією архітектурних споруд і водо-гонів, брала участь у воєнних походах нарівні з чоловіком, домоглася від Сулеймана обіцянки, що він ніколи не рушить в Україну і протягом кількох десятиліть стримувала вторгнення орд турецьких яничарів на землю батьків, переносила на Схід українські традиції. В українському дусі Роксолана хотіла виховати й своїх дітей, мріяла про те, щоб вони у своєму житті керували-ся чеснотами її предків.
Історики приписують їй помірковану передбачуваність подій, уміння прораховувати ко-жен свій крок і дії супротивників. Хитрістю знищила першого сина султана, розправлялася з тими, хто хотів зруйнувати її владу чи позбавити прихильності султана.
Коли Роксолана з роками втратила свою привабливість, слуги Сулеймана привезли до йо-го гарему молоду красуню. Роксолана не дала згоди на те, щоб вона жила в палацах Сулеймана, бо в Україні «один муж, одна дружина і на все життя».
Чоловік погодився з Ель Хуррем (Роксоланою) і залишився вірним їй до кінця своїх днів.
Перебуваючи в Єгипті, ведучи розмову з євреями, вона переконалася в тому, що в кожно-го народу є свої святині. А після, звертаючись до сина, зазначила, щоб той, коли буде на пре-столі, не забув передати Єрусалиму Мур Плачу.
Довідка.
Мур Плачу (Стіна Плачу) — рештки муру Другого Храму в Єрусалимі. Храм був най-святішою будівлею для іудаїзму. Перший (Соломонів) Храм збудовано в Х ст. до н. е. Його зруйнували вавілоняни в 586 р. до н. е. Другий Храм зруйновано римлянами в 68 р. до н. е. як наслідок Великого юдейського повстання. Другий Храм існував протягом 420 років. Стіна Плачу є залишком західної частини зовнішнього муру Храму, що з’явився від перебудови цієї святині Іродом Великим.

Згідно з історичними даними, Селим виконав наказ матері.
Цікаво!
«Роксолана, чи Анастасія (за деякими джерелами Олександра) Лісовська народилася у перших роках XVI століття. Походила з Чемеровець на Поділлі або ж із Рогатина в Галичині. Батько її, а — пізніше — брат, мали бути священиками в Рогатині. Малою дівчиною в нападі волохів на місто Анастасію взято в полон.
Анастасію купив від волохів якийсь перекупщик-вірменин і перепродав в «Аврегбазарі» (торговиця, де продавали жінок у Кафі в Криму) якомусь царгородському достойникові, у якого перебувала вона доволі довго, очевидно, поки не виросла. Потім цей достойник подарував її до гарему султана Сулеймана Великого, прозваного також Справедливим. Там Анастасія й жила, спочатку як служниця султанських одалісок, а далі нянькою Сулейманового сина й наслідника престолу — Мустафи.
Важке життя в покорі й приниженні та послуги лінивим і примхливим наложницям султана не були до душі розумній і гордій дівчині, тож вона вирішує поліпшити свою долю. Доглядання малого Мустафи було наступним щаблем у її невільничому житті, а відтоді й почалася її казкова кар’єра.
Сулейман, жонатий із кавказькою княжною, побажавши в жінки Анастасію, був зачаро-ваний її розумом. І це відразу помітила його перша дружина, яка почала на кожному кроці переслідувати й принижувати полонянку. Довідавшись про знущання, Сулейман віддалив першу жінку та її сина й одружився з Анастасією. Історія подає, що Анастасія перед подруж-жям поставила умову: Сулейман мав віддалити всіх своїх наложниць і першу жінку. Гордий цісар зразу обурився, але по надумі погодився й свято дотримував постанови все своє життя.
Роксолана брала участь і в ... походах Сулеймана. Крім неї, Сулейман не мав більше жі-нок.
З переходом у магометанство Роксолані надано кілька турецько-арабських імен, що в перекладі на українську означають «Велику Пані Веселощів і Радості» (Хасеке-ель-Хуррем-хатун). Роксоланою назвала її історія, мабуть, тому, що в Туреччині її вважали довший час сестрою польського, а в тому й українського короля. Як відомо, наших предків звали в дав-нину також і аланами, отже, можливо, що ім’я «Роксолана» постало зі слів «Рекс» (король) і «алани» (тобто аланів).
Сулейман мав із Роксоланою двох синів — Селима й Баязеда та дочку Мирму.
Роксолана ж була інтелектуально сильною постаттю, а стати нікому не знаною мучени-цею не хотіла, її життя й витворило заздрість до її долі, а через заздрість і осуд.
(Із книги О. Лугового «Визначне жіноцтво України», 2004 р.)

2) Прототип героя повісті Сулеймана Пишного.
Сулейман Пишний царював 46 років. Мав величезну армію (100 тисяч війська, 300 воєнних кораблів).
Після вступу на престол у війні проти Угорщини ствердив себе здібним вождем і ворогом християнського світу. Здобув Бєлгород, воював з Австрією (у тім поході з ним була його жінка Роксолана), спустошив берег Італії. Дослідники стверджують, що «силі його не було рівні в ці-лім тодішнім світі». Мав твердий характер, був відважний, розумний і справедливий, даного слова завжди дотримував. Любив молитву. Не підкорявся нікому, окрім Ель Хуррем.
Ось що пише у своїй книзі «Визначне жіноцтво України» (2004 р.) про султана Сулеймана О. Луговий: «Взагалі особа Сулеймана — це одна із світлих постатей Туреччини. Десятий султан могутньої Оттоманської Порти (Сулейман І помер 1231 року, Ертогрул, 1231–1288 роки; Осман І, основник турецької могутності, 1288–1326 роки; Урхан, 1326–1359 р.; Мурад І, що згинув у бою з сербами на Косовому полі, 1359–1389 р.; Баязед І, 1389–1402, Магомет І, 1402–1421, Мурад II, 1421–1451, Магомет II, 1451–1481; Баязед II, 1481–1512; Селим І, батько Сулеймана Великого, 1512–1520; Сулейман Великий, Справедливий, 1520–1566 роки). Він перейшов в історію як великий володар-лицар, законодавець та опікун літератури й мистецтва. Був і сам здібним поетом і письменником. Людина розумна й освічена, Сулейман видав закони, що полегшували стан невільників, відзначався релігійною толерантністю, у середні віки такою рідкою, впорядкував турецьку державу й очистив від “ушкалів”, тобто розбишак, був охоронцем справедливості, хоч би звідки вона походила. Говорив Сулейман усіма мовами підвладних йому народів, отже, і давньою українською, а це, без сумніву, впливало на краще порозуміння між ним і його підданими — слов’янами.
Лицарську вдачу Сулеймана найкраще характеризує такий епізод: у війні з Родоським ли-царським орденом турецькі війська обложили останнє укріплення. Родоські лицарі завзято від-бивалися, відкидаючи пропозиції піддатися. Тоді до Сулеймана пробрався з фортеці якийсь жид Абрум, з пропозиціями від одного з начальників ордену таємним підземним ходом зайняти укріплення. Сулейман не лише не скористався з пропозиції, він повідомив про зраду Великого Магістра, чи Комтура Ордену, й видав йому зрадників. По-лицарські поводився Сулейман з Родоськими лицарями. У родоській війні із Сулейманом була в поході й Роксолана-Анастасія».
2. Повідомлення учнів.
3. Огляд портретів Роксолани та Сулеймана невідомого художника.
4. Бесіда.
— Чи співпало ваше уявлення про Роксолану та Сулеймана з образом, створеним худож-ником? Назвіть спільне й відмінне.
— Ураховуючи те, що художній образ наділений певною логікою, розвивається за своїми внутрішніми законами, а життєвий матеріал, що лежить в основі твору, веде за собою митця, художник іноді має зовсім не той результат, якого прагнув. Іноді художній образ будується па-радоксально, часто непередбачувано, незбагненно. Виходячи з цього, подумайте: портрет, на вашу думку,— це зображення, що відповідає історичній правді, чи воно є художнім вимислом?
5. Робота зі словником літературознавчих термінів.
6. Робота над переказом.
7. Бесіда.
— Як Анастасія потрапила до гарему Султана Пишного?
— Ким була Анастасія перш ніж стати дружиною султана?
— Які її риси зачарували султана Сулеймана?
— Яку умову Анастасія поставила Сулейманові перед одруженням?
— Якою Роксоляна була в ролі дружини султана?
— Що залишилося пам’яткою її панування в Туреччині?
— Чим відрізняється історія реальної Насті від історії героїні повісті Роксоляни?
— Які історичні факти використав Осип Назарук у повісті «Роксоляна»?
— Наведіть приклади використання художнього вимислу.
8. Опрацювання таблиці «Історична правда в повісті».
 ІV. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
Доведіть, що «Роксоляна» — історична повість.
 V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1) Вивчити теоретичний матеріал
2) Підготуватися до аналізу образу Роксоляни.
 VІ. Підсумок уроку
Заключна бесіда.
— Ви познайомилися з двома Роксоланами — реальною й художнім образом. Хто вам сподобався більше?
— Яке почуття викликала у вас реальна Роксолана?
— Художній образ зміцнив це враження чи зруйнував?
Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (12.02.2014)
Переглядів: 5570 | Рейтинг: 1.7/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: