Урок № 50 М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Образи твору - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 50 М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Образи твору

Урок № 50
М. Коцюбинський. «Дорогою ціною». Образи твору
Мета: дати характеристику Остапа та Соломії, проаналізувати образи часу й вічності в повісті, символічні образи, роль і сенс кольорів, звуків; розвивати навички аналізу характеру героя та епічного твору, вміння складати план
Очікувані результати: учні характеризують образи твору, наводять на підтвердження своїх ду-мок приклади з тексту.
Теорія літератури: поглиблення поняття «художній образ».
Обладнання: текст твору, ілюстрації до нього
Тип уроку: комбінований.
І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
У листі до М. Коцюбинського громадська діячка того часу Н. Кобринська писала: «В те-перішніх часах, коли література переповнена словами, часто неприродною декламацією, Ваша Соломія — то джерело під час спеки...». Ось про таку надзвичайну героїню, про її кохання до Остапа, не менш яскраво змальованого героя, ми будемо говорити сьогодні. Крім того, у повісті ще багато художніх образів, про які теж слід сказати.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Завдання учням.
Назвіть різновиди художніх образів. Наведіть приклади.
3. Бесіда.
— Визначте головні мотиви твору.
— Який алегоричний образ використав М. Коцюбинський для змалювання волелюбності українського народу?
— Чим утікачі готові платити за волю?
— Якою виявилася «дорога ціна» свободи для Остапа та Соломії?
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя.
План розповіді вчителя
1) Образ Остапа.
Остап є уособленням образу непримиренного борця за волю, який заради досягнення мети готовий заплатити навіть найвищу ціну — життя.
На початку повісті ми бачимо молодого парубка, котрий дуже любить свою землю: «Ко-жен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка — усе це було йому знайоме, промовляло до йо-го».
Вольнолюбивий характер Остапа сформувався завдяки дідовим розповідям про козацьку вольницю. Життя в неволі змушувало його душу бунтувати проти наруги над людьми. Остап сам постраждав від свавілля: пан позбавив його коханої жінки, віддавши її заміж за нелюба, знущався з його діда. Рішення тікати з рідної землі виникло в юнака після погрози пана віддати його в рекрути, із живого шкуру зідрати.
Це рішення було для Остапа дуже важким, адже залишав він найближчих людей — діда та кохану Соломію. Вони зустрінуться із Соломією після того, як та теж вирушить у далеку путь на пошуки волі.
Остап розумів, що шлях до волі буде тернистим, але заради досягнення мети ладен був пройти крізь пекло. Так і сталося: поранення після переправи через Дунай, двобій із голодним вовком, взяття у полон турецькими жовнірами, смерть Соломії...
Він скоротав свій вік на самоті, переможений, але не скорений, маючи єдине бажання — «злучитися» зі своєю половиною, яка чекала його на дні Дунаю.
Таку дорогу ціну довелося заплатити Остапу за свободу.
2) Образ Соломії.
Соломія також виступає у творі уособленням образу непримиренного борця за волю, який заради досягнення мети готовий заплатити найвищу ціну — життя. Це й стало тією ціною, яку вона віддала за мрію про свободу та особисте щастя.
Їй, можливо, набагато складніше, ніж Остапу: вона змушена не тільки покинути рідну зе-млю, а й піти на гріх подружньої зради. Хоч вона й не кохала чоловіка, однак була порядною, віруючою жінкою. Але мрія про особисте щастя й волю виявилася сильнішою.
На шляху до неї ця жінка показала себе справжнім бійцем: коли тягар у пошуках порятун-ку після поранення Остапа ліг на плечі Соломії, коли вона подолала розпач після полону коха-ного й розробила план його порятунку, коли сплатила за невдачу свого плану власним життям.
Соломія вражає своїми рисами вдачі. Вона товариська, віддана, відчайдушна, упевнена в перемозі, жертовна.
3) Образ часу й вічності у творі.
Події твору, у яких головними діючими особами є Остап та Соломія, відбуваються протя-гом декількох тижнів. Але в пролозі автор звертається до подій минулого, які свідчать про те, що боротьба селянства за волю в Україні не вщухала століттями. Це справа багатьох поколінь. Недарма Остап постійно згадує свого діда.
Автор подає типові образи селян, доведених до відчаю й ладних віддати життя за ковток свободи. Це Остап та Соломія. Вони уособлюють те селянство, котре на початку ХІХ століття бунтувало проти поміщиків, тікало від них у пошуках кращої долі. Цей рух був дуже потужним, таким, що змусив царський уряд приймати рішучі міри.
Отже, насправді повість охоплює історичний період близько двох століть. Це звернення до минулого допомагає створити художній час і розкрити головний мотив твору — одвічне прагнення українського народу до волі та справедливості, що характеризує його як волелюбно-го, такого, що жадає справедливості й виявляє рішучість в її здобутті.
2. Бесіда.
— Прочитайте уривок, в якому розповідається про зустріч Остапа з вовком. Дайте на ос-нові прочитаного характеристику Остапа.
— Згадайте епізоди, у яких жага до волі Остапа просто вражає.
— Як характеризують Остапа роки життя після смерті Соломії та втрати надії на щастя?
3. Інтерактивна вправа «Ґронування».
Створіть «ґроно» «Вічний тип шукача правди» на основі образу Остапа.
Пошана до славних традицій предків Бунтар, готовий до бо-ротьби Свободолюбиві настрої Здатність кохати, вірність у коханні
Остап — вічний тип шукача правди
Патріотизм, мрії про звільнення Батьків-щини Сміливість, рішучість, сила волі Внутрішня краса Кмітливість, вина-хідливість
4. Бесіда.
— Прочитайте уривок твору, де йдеться про те, як Соломія опинилася у воді. Що ви мо-жете сказати про героїню на основі прочитаного?
— Чому, на вашу думку, автор не залишив Соломію живою? Чому саме так закінчується твір? Як факт смерті героїні пов’язаний із назвою твору?
5. Робота над складанням плану.
Складіть план-характеристику образу.
6. Характеризування Соломії за планом.
7. Робота над визначенням зорових та слухових художніх образів повісті.
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
1) Визначте спільні риси в характерах Соломії та Остапа.
(Прагнення до волі, взаємодопомога, сила волі, оптимізм, вірне й щире кохання.)
2) Чому характери Остапа та Соломії можна назвати типовими?
V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Завдання для всього класу.
1) Вивчити теоретичний матеріал
2) Прочитати повість Осипа Назарука «Роксоляна».
2. Індивідуальне завдання.
1) Підготувати переказ змісту твору.
2) Підготувати повідомлення «Прототипи героїв повісті "Роксоляна”: Сулейман Пишний та Роксоляна — турецька султанша Настя Лисовська».
VІ. Підсумок уроку
Заключна бесіда.
— Чим запам’яталися вам герої повісті?
— Які їхні риси актуальні й сьогодні?
— Чого навчили вас Остап та Соломія?
— На вашу думку, який художній образ повісті є найбільш яскравим, вражаючим?

Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (12.02.2014)
Переглядів: 9234 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: