Урок № 48 М. Коцюбинський. Життя й творчість. Повість «Дорогою ціною». Історична основа твору, пригодницький, романтичний сюжет - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 48 М. Коцюбинський. Життя й творчість. Повість «Дорогою ціною». Історична основа твору, пригодницький, романтичний сюжет

Урок № 48

М. Коцюбинський. Життя й творчість. Повість «Дорогою ціною».
Історична основа твору, пригодницький, романтичний сюжет

Мета: ознайомити учнів із матеріалом про життя й творчість письменника, історичною основою та особливостями сюжету повісті «Дорогою ціною»; розвивати навички аналізу пригодницького романтичного сюжету, композиційних особливостей твору, вміння пояснювати відмінність між сюжетом і композицією

Очікувані результати: учні знають матеріал про життя та творчість М. Коцюбинського, мають уявлення про історичну основу повісті «Дорогою ціною»; пояснюють, який сюжет називають романтичним, пригодницьким; можуть навести приклади ознак пригодницького сюжету з тексту твору.

Теорія літератури: поглиблення понять про епос, повість, сюжет та композицію твору; пролог.

Обладнання: портрет письменника, тексти твору, словник літературознавчих термінів, таблиця «Жанр твору»

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Біографія митця складається з дат. Давайте не будемо зосереджуватися на них, забудемо про фрази на кшталт «талановитий письменник», «майстерне зображення» тощо. Давайте побачимо за словами біографічного нарису живу людину, яка своїми творами здатна чогось навчити. Ми почнемо знайомство з повістю М. Коцюбинського «Дорогою ціною» і спробуємо зрозуміти ту думку, яку письменник у неї вклав.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Аналіз контрольної роботи.

2.   Бесіда.

— Які роди літератури вам відомі?

— Розкажіть про епос.

— Що вам вже відомо про повість?

— Що називається сюжетом та композицією твору?

— Яку літературу називають пригодницькою?

3.   Робота зі словником літературознавчих термінів.

Поглиблення понять про сюжет та композицію, повість та жанрові особливості твору.

Епос — один з основних родів літератури, у творах якого життя розкривається у формі авторської розповіді чи розповіді одного з персонажів.

Повість — чималий за обсягом епічний твір, у якому змальовано широку картину життя кількох персонажів протягом тривалого часу.

Сюжет — подія або система пов’язаних між собою подій, у процесі розвитку яких розкриваються характери персонажів, а відтак і зміст художнього твору.

Композиція — побудова літературного твору, розташування в певній послідовності всіх його частин, продумане розгортання подій і групування та розстановка персонажів.

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1)   М. Коцюбинський. Життя та творчість.

Давайте подивимося на портрет Михайла Коцюбинського. Відомий український співак Михайло Микиша так писав про письменника: «Найбільше враження зробили на мене його великі, замріяні, глибоко проникливі очі. Він мав статну, вище середнього зросту фігуру; красивої форми, чисто, до блиску виголену голову, прекрасні вуса, які йому дуже йшли і прикрашували його обличчя. Одягнений був у білий, елегантно пошитий костюм. Узагалі в його постаті, одязі і манерах було стільки простоти, скромності і в той же час відбивались якесь внутрішнє благородство і привабливість. Рухи його були скупі, жодного зайвого жесту, голос проникливий, прекрасного баритонового тембру, який запам’ятовувався і глибоко западав у серце. Від першої зустрічі з Михайлом Михайловичем у мене залишилось враження про нього як про надзвичайну, розумну, культурну, виховану людину».

Народився Михайло Михайлович Коцюбинський 17 вересня 1864 року в місті Вінниця в сім’ї дрібного урядовця. Батько його, Михайло Матвійович, був людиною доброю, чесною й працьовитою, але запальною й нестриманою, не терпів утисків та несправедливостей від начальства, тому часто міняв роботу, а інколи й зовсім залишався без місця. Разом із ним мандрувала і його сім’я.

Дитинство письменника минало в теплій, дружній сімейній обстановці, хоч інколи в скрутних матеріальних умовах. Матері Коцюбинського — Ликері Максимівні — було властиве тонке розуміння літератури та мистецтва. Саме мати рано розвинула в хлопчика інтерес до читання. В автобіографії письменник згадує, що саме від неї успадкував «тонку і глибоку душевну організацію» та «любов і розуміння природи».

Віком 10 років Михайло почав складати пісні за взірцем народних. Коли йому виповнилося 12, він написав велику повість (російською мовою) з фінського життя.

Коцюбинський рано почав пробувати свої сили в літературі, брався за поезію, переклади, нариси, та швидко зрозумів, що його справжнє покликання — художня проза. З перших спроб Коцюбинського-прозаїка до нас дійшли оповідання «Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма» (1884), «21-го грудня, на Введеніє» (1885), «Дядько та тітка» (1885).

Наприкінці 80-х років після смерті батька утримання всієї родини лягло на плечі Михайла. У лютому 1886 року він їде в село Михайлівка Ямпільського повіту працювати вчителем. У 1886–1889 роках дає приватні уроки у Вінниці. «Лекціями я мусив кілька літ заробляти шматок хліба»,— пізніше згадував письменник.

Друкуватися Коцюбинський почав 1890 року у львівському дитячому журналі «Дзвінок». Журнал опублікував його вірш «Наша хатка». Цього ж року письменник відвідав Львів, установив творчі контакти з місцевими літераторами та видавцями, зокрема Франком.

На початку 1891 року Коцюбинський вирушає в село Лопатинці, що на Вінниччині, щоб стати репетитором дітей бухгалтера Мельникова з Лопатинської цукроварні. У цей період він розпочинає серйозну літературну працю. В оповіданнях «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», повісті «На віру», віршованій казці «Завидющий брат» реалістично змальовано селянську нужду й горе, звучить засудження існуючого ладу. М. Коцюбинський також майстерно розкриває психологію дітей, їхні думки та переживання.

Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії та Криму дали життєвий матеріал для таких його творів, як «Для загального добра» (1895), «Посол від чорного царя» (1897), «Дорогою ціною» (1901), «На камені» (1902).

Перебуваючи в 1894–1895 роках у Чернігові, М. Коцюбинський знайомиться з Вірою Устимівною Дейшею, з якою незабаром одружується. Дружина стала справжнім товаришем та помічником письменника, допомагаючи йому в літературній діяльності.

У 1900-ті роки вже викристалізувались ознаки індивідуального письменницького стилю М. Коцюбинського: лаконічність, гранична стислість композиції, глибина та багатство ідейно-тематичного змісту, майстерне розкриття психології людини. Пейзажі письменника відтіняють і доповнюють переживання й настрої персонажів, вони глибоко пов’язані із сюжетом та ідеєю.

Провідним жанром малої прози М. Коцюбинського після 1901 року стає соціально-психологічна новела. У більшості з них зображено події часів революції 1905 року, а основна увага приділяється розкриттю настроїв представників різних соціальних верств, які мали розбіжні соціально-політичні переконання.

Декілька разів М. Коцюбинський виїжджав на лікування до Італії, на острів Капрі, де познайомився з російським письменником М. Горьким, потім часто зустрічався з ним, а взимку 1911–1912 років навіть жив у нього й написав там новели «Коні не винні» та «Подарунок на іменини».

У новелах останніх років життя Коцюбинський виступає проти обивательщини, обмеженості інтересів особистими вигодами та власним спокоєм, протиставляючи цьому життя змістовне (новела «Лист» (1911)).

Тим часом здоров’я письменника погіршувалося. Надмірна праця підірвала його сили. Восени 1911 року М. Коцюбинський їде на Капрі до М. Горького, вважаючи, що видужає від однієї лише зустрічі зі своїм великим другом. На острові письменник був до 20 березня 1912 року, жив у Горького, який створив йому найкращі умови для праці та відпочинку.

20 березня 1912 року М. Коцюбинський залишив Капрі й вирушив додому. У кінці січня 1913 року письменник повернувся в Чернігів, а 25 квітня помер.

«Я жити хочу!» — були його останні слова. Поховали М. Коцюбинського на Болдиній горі — його улюбленому місці відпочинку, звідки відкривався чарівний краєвид на далекі придністрянські луки.

2)   Історична основа повісті «Дорогою ціною».

Михайло Коцюбинський знав історію рідного народу, постійно й наполегливо її вивчав. Йому було відомо, що вся історія України — це літопис боротьби за волю та незалежність.

Письменник оспівує непереможне прагнення народу до волі, його нескореність: «Холоп протестував, холоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю».

Експозиція повісті «Дорогою ціною» вказує, що події відбувалися «у тридцятих роках минулого століття». Початок XIX ст. був дійсно позначений високим піднесенням антикріпосницького руху. Ця боротьба набувала різних форм: спалення садиб поміщиків, фізичної розправи над панами, відмови від роботи, псування знарядь праці. Загроза жорстокої кари змушувала повстанців тікати на Дон та в Причорномор’я. Уряд докладав чималих зусиль, щоб повернути кріпаків їхнім панам. Утікачів чекала кара шпіцрутенами, а тих, хто виживав, відправляли на каторгу в Сибір. Події, відображені в повісті «Дорогою ціною», відносяться приблизно до 1834–1836 років, коли було ліквідовано Задунайську Січ. У цей період значно посилились переслідування втікачів за Дунай і в Бессарабію. «На вільних землях,— пише М. Коцюбинський,— зорганізовані були на втікачів лови, справжні облави, як на вовка або ведмедя. По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотяних річок бідних змордованих людей».

Козакам платили за кожну впійману голову. Але селяни все одно тікали туди, де можна було здобути волю або померти. Люди були згодні платити навіть таку дорогу ціну за свою омріяну свободу.

3)   Пригодницький, романтичний сюжет твору.

Риси пригодницького сюжету в повісті

Риси романтичного
(психологічного) сюжету

Невелика експозиція, у якій окреслюється історична атмосфера часу.

Динамічність розгортання подій.

Велика кількість пригод, несподіваних поворотів сюжету.

Прийом переодягання (Соломія переодягається в парубка).

Пригоди й несподіванки під час подорожі: переховування біля переправи через Дунай, у плавнях, зустріч пораненого Остапа з вовком, екзотична сім’я циган.

Несподівана кінцівка: загибель Соломії й виживання Остапа, незважаючи на поранення та пізніші випробування, про що дізнаємося з епілогу

Боротьба за своє кохання — основний мотив поведінки Соломії.

Жіночність і мужність, винахідливість і рішучість головної героїні.

Пейзаж як засіб відтворення переживань героїв.

Зображення внутрішнього стану під час двобою Остапа з вовком

 

4)   Художні засоби, використані в повісті.

Назва художнього засобу

Приклад із тексту твору

Роль у творі

Епітети

цигани убогі

халупи низенькі

криві, зліплені з глини, всередині чорні, задимлені

шибки занехаяні

шкапа — маленька, худа, облізла

Виконує функцію оцінки

 

Постійні епітети

Дунай широкий, край рідний, кінь вороний, очі карі, брови чорні, товариш вірний, світ красивий, доля лиха

Надають тексту національного колориту, підкреслюють епічність подій, що відбуваються, розширюють часовий простір, говорять про наступність поколінь і їх мрій та прагнень

Порівняння

«Ніч тяглася довго, безконечно, як смерть» «Було темно, як у льоху»

Створюють яскраву картину душевного стану героїв, місця подій

Уособлення (персоніфікація)

могутня течія Дунаю «бере її в свої обійми, а чорна глибочінь тягне за ноги» «Душа рветься до сонця, а тіло тягне до себе чорна безодня. Вона охоплює його залізом, обвішує камінням, обхоплює холодними руками...»

Надає трагізму події, характеризує її невідворотність

 

5)   Мова твору.

У творі багато риторичних окличних речень та вигуків, синонімів, слів іншомовного походження, що їх уживає автор, зображуючи представників інших націй. Є приклади алегорії (український народ — тур), асонансу (Тихо пливе блакитними річками льон) тощо.

У тексті багато приказок, прислів’їв, особливо в мові Івана: «Не їла душа часнику, не буде й смердіть», «Дати куку в руку», «Живий живе й гадає». Вони підкреслюють ментальні риси характеру персонажа: оптимізм українського народу, його почуття гумору та мудрість2.       Робота над переказом.

Перекажіть «ланцюжком» сюжет повісті «Дорогою ціною».

3.   Аналіз твору. Бесіда.

— Як М. Коцюбинський говорить про становище покріпаченого селянства в Україні? У чому виявився протест селян проти кріпацтва?

— Остап і Соломія — утікачі. Від кого й куди вони тікають?

— Прокоментуйте слова Остапа: «Не так мені страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив він шию в ярмо та й байдуже йому...»? Як характеризують героя ці слова?

— Доведіть, що Остап не мав права сам вирішувати свою долю.

— Про що свідчить факт одруження Соломії з нелюбом?

— Хто допоміг Остапу та Соломії?

— Як було впіймано Остапа?

— Який план визволення коханого виник у Соломії?

— Чому цей план не здійснився?

— Що є причиною неможливості досягнення особистого щастя для Остапа та Соломії?

— Що сталося з героями у фіналі твору?

— Чому автор не залишив живою Соломію?

4.   Завдання учням.

5.   Проблемне завдання.

Визначте тематику твору.

6.   Робота з  таблицею «Жанр твору».

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Робота в парах.

Поставте один одному питання з теми уроку.

Орієнтовні питання

— Якою є тема повісті «Дорогою ціною»?

— Як ви розумієте назву твору?

— У яких творах світового письменства зображено подібну красу почуттів головних героїв?

— До якого жанру ми можемо віднести твір?

— Які композиційні особливості повісті?

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Повторити поняття «мотив».

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Чи зацікавила вас тема твору?

— Що вас вразило?

— Чи вважаєте тематику повісті актуальною?

Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (12.02.2014)
Переглядів: 6958 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: