Урок № 46 І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Сто тисяч». Засоби сатиричного змалювання героїв п’єси, наскрізна й «вічна» у світовому мистецтв - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 46 І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Сто тисяч». Засоби сатиричного змалювання героїв п’єси, наскрізна й «вічна» у світовому мистецтв

Урок № 46

І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Сто тисяч». Засоби сатиричного змалювання героїв п’єси, наскрізна й «вічна» у світовому мистецтві проблема влади грошей

Мета: проаналізувати особливості творчої манери І. Карпенка-Карого; розвивати навички аналізу драматичного твору, характеристики героя твору цього жанру, визначення засобів комічного

Очікувані результати: учні знають матеріал про засоби сатиричного змалювання, уміють визначити їх у тексті твору, розуміють зміст поняття «конфлікт», визначають конфлікт п’єси «Сто тисяч».

Теорія літератури: конфлікт, засоби комічного; поглиблення поняття про сатиру.

Обладнання: текст п’єси, таблиця «Засоби сатиричного змалювання образів п’єси»

Тип уроку: комбінований.

§ I.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Проблема влади грошей наскрізна й «вічна» у світовому мистецтві. Її розкривали О. Пушкін у «Скупому рицарі», Ж. Б. Мольєр у «Скупому» та «Міщанині-шляхтичі», О. де Бальзак у повісті «Гобсек», Ч. Діккенс у «Різдвяній пісні в прозі». І всі висміювали скупого, якому світ затьмарювали гроші. Можна впевнено сказати: доки житимуть скнари, доти буде існувати сатира на них.

Тема сьогоднішнього уроку — засоби сатиричного змалювання героїв п’єси, наскрізна й «вічна» у світовому мистецтві проблема влади грошей.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

2.   Бесіда.

— Визначте позитивні риси Герасима Калитки.

— Якою є головна, на ваш погляд, вада Калитки?

— Як вона пов’язана з його заповітною мрією?

— Як ця вада й намагання здійснити заповітну мрію відбиваються на оточуючих?

— Що втрачає головний герой через свою пристрасть до грошей?

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1)   Наскрізна й «вічна» у світовому мистецтві проблема влади грошей.

П’єси для нового театру Тобілевич писав сам, у багатьох виконував головні ролі. Його драматургія характеризується реалістичністю зображення подій. Писав І. Карпенко-Карий здебільшого гострі сатиричні твори, що висміювали вади сучасного митцеві стану суспільства. Після скасування кріпосного права у 80–90 роках XIX століття на території України життя більшої частини селян почало різко погіршуватися. З’явилися ті (серед них були й сільські багатії), хто почав скуповувати землю в збіднілих селян та поміщиків, які не встигали пристосуватися до нового життя. Безземельні селяни за копійки йшли працювати на поміщиків, зазнавали несправедливості та знущань із боку так званих роботодавців.

Часто гонитва за грошима ставала самоціллю, гроші витісняли із життя людини честь і мораль. І тоді з’являлися такі постаті, як Герасим Никодимович, котрі заради багатства готові піти навіть на злочин, перетворити на пекло життя своєї родини та наймитів. Єдине, на що не розповсюджується жорстокість хазяїна, це коні: «Блажен чоловік, іже скотину милує». Але ця «любов» має зворотний бік: «Скотина гроші коштує».

Усі дії та емоції Калитки підпорядковані жадобі збагачення. Навіть позитивні риси його вдачі пов’язані із жадібністю: він не п’є... за власні гроші, бо «від своєї горілки у грудях пухне».

Особа героя під впливом жадоби збагачення зазнає деградації: гроші стають для нього найвищим авторитетом, а людяність та інші позитивні риси зникають: «робітники й собаки надворі повинні буть»; «кругом, кругом моє»; «бери і в свого, і в чужого»; «лупи та дай»; «гроші всьому голова» ... Список подібних одкровень героя досить великий.

Чим може закінчитися життя за такою філософією, драматург показує в останній, 12-й яві четвертої дії. Коли одурений Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, він намагається накласти на себе руки, а врятований, промовляє: «Краще смерть, ніж така потеря».

І. Карпенко-Карий у комедії «Сто тисяч» зобразив могутню силу грошей, що викорінює з душі людської все добре і святе.

Проблема влади грошей є наскрізною та «вічною» у світовій літературі й мистецтві.

Твори, що стосуються проблеми, пов’язаної із впливом грошей на душу людини, трапляються у фольклорі: казках, піснях, притчах. В українській літературі ця тема розроблялася у творах Г. Хоткевича («Багатий і бідний»), С. Руданського («Наука»), Б. Антоненка-Давидовича («Слово матері»), М. Стельмаха («Гуси-лебеді летять»).

Багато митців світової літератури створювали тип людини, одержимої жадобою до збагачення: Скупий лицар О. Пушкіна, Плюшкін М. Гоголя, Гобсек О. де Бальзака, Гарпагон Мольєра.

І. Карпенко-Карий не тільки продовжує розробку теми, а й виявляє в ній деякою мірою новаторство.

Якщо вищезгадані письменники лише робили припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану та абсурдної поведінки, то І. Карпенко-Карий розкриває проблему детально. У його творі змальовано всі іпостасі героя: батько, чоловік, друг, конкурент, свекор тощо. В усіх цих ролях Калитка демонструє риси морального звиродніння. Автор показує і шлях до такого стану душі — від працьовитого селянина, який любить землю, до моральної потвори. Трагікомічна кінцівка дає повне логічне закінчення історії руйнації душі героя.

На інших персонажах п’єси також позначився згубний вплив грошей. Наприклад, Роман уже йде шляхом батька й легко відмовляється від одруження з Мотрею. Він не має почуття власної гідності, тому спершу турбується, чи не обдурять їх із приданим, а потім, коли його не пустили і в хату до Пузиря, все ж залишається в нього на кухні, тому що сподівається «свиней купить... Свині завідські, остроухі, гарні свині...». Так само й Мотря: їй відмовили в одруженні, але вона все одно погоджується вийти за Романа.

Гроші вплинули і на Савку. Він ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима: «лиш би гроші дав...». Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на життя Калитки.

Отже, на прикладі багатьох персонажів І. Карпенко-Карий переконливо показав, як спотворюють людську душу гроші, якщо людина не вміє протистояти їх згубному впливу.

Тому можна сказати, що сміх комедії — це «сміх крізь сльози».

2)   Засоби сатиричного змалювання образів п’єси.

Засоби сатиричного змалювання в п’єсі

Приклади з тексту твору

Поєднання різних стилів

Іщітє і обрящете! Сьогодні нема, завтра нема, післязавтра — мільйон!

Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко... Як радісно тебе згрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по власній землі ходить. Глянеш оком навколо — все твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші...

Блажен чоловік, іже скоти милує

Зображення комічних ситуацій

Як Савка ходив до нечистого по гроші.

Як Невідомий показував Калитці нібито фальшиві гроші

Поєднання різнорідних понять

Робітники й собаки надворі повинні буть

Прізвище-характеристика

Калитка — гаманець

Народні прислів’я, приказки, фразеологізми жартівливого характеру

Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість;

хоч голий, та веселий;

поживишся скибкою, як собака мухою;

у чорта очі на роги повилазять

«Філософські» узагальнення героя

Бери і в свого, і в чужого;

лупи та дай;

гріх у неділю снідать;

худобу ганять в празник гріх;

від своєї горілки у грудях пухне

Гіпербола

Робітники їдять, як сарана

Пестливі слова в іронічному значенні

Вони надолужать: то змиваннячком, то взуваннячком

Макаронічна мова

З приобрєтєнієм, а через чево, єжелі удастся

 

Довідка.

Макаронічна мова — мова, дуже засмічена іншомовними словами або лексемами, зміненими на зразок іншомовних.

2.   Фронтальна бесіда.

— Перша редакція комедії мала назву «Гроші». Чому, на вашу думку, саме так назвав спочатку свій твір автор?

— Яким чином характеризують Герасима Никодимовича Калитку такі прислів’я: «Коли гроші говорять — правда мовчить»; «Хоч у голові пусто — аби грошей густо»; «Від багача не жди калача»; «Багатий не любить давати. Совісті менше, а грошей більше»?

— Чим були гроші для Герасима Калитки? Для чого він їх використовував?

— Поясніть походження прізвища головного героя трагікомедії. Чому саме таке ім’я обрав для героя драматург?

— Що нового ви дізналися про натуру Герасима зі сцен купівлі фальшивих грошей, опису того, як куми (Савка і Калитка) ділили гроші?

— Про що Герасим міг просити Бога після того як спочатку не дав коней дружині, щоб поїхати до церкви, а потім «і сам поїхав, і цілу обідню стояв навколішках»?

— Поділіться враженнями від сцени самогубства Герасима. Як характеризує героя його репліка після порятунку?

— Чи є, на вашу думку, у Герасима можливість урятуватися від згубного впливу грошей? Чому?

3.   Дискусія.

4.   Робота зі словником літературознавчих термінів.

Повторення засобів сатири.

Гротеск — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвичайно смішним.

Іронія — приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають насправді про якесь явище чи людину.

Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.

Сарказм — глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого або що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до гнівної іронії.

Сатира — вид художньої літератури в прозі чи віршах, у якому зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється в перебільшеному смішному чи комічному вигляді.

5.   Евристична бесіда.

— Який сміх, на вашу думку, використано у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» — гумористичний чи сатиричний? Відповідь аргументуйте.

— Яких героїв автор змальовує, застосовуючи засоби сатири?

— З кого й коли автор твору насміхається?

— Чи можна образи п’єси вважати комічними?

6.   Проблемні завдання.

7.   Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Сенс людського життя, на мою думку, полягає...

— Твір «Сто тисяч» — трагікомедія, тому що...

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Інтерактивна вправа «Метод Прес».

За допомогою «Методу Прес» доведіть або спростуйте твердження: «Бездуховність людини — прояв зла у її житті» або «Гроші всюди хороші».

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Підготуватися до контрольної роботи за темою «Творчість В. Підпалого, І. Малковича, І. Карпенка-Карого».

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Чого навчають нас персонажі твору «Сто тисяч»?

— Чи відомі вам реальні люди, подібні до головного героя п’єси? Чим саме?

— Чи є, на ваш погляд, актуальними проблеми трагікомедії «Сто тисяч» для сучасного життя?

Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (11.02.2014)
Переглядів: 9907 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: