Урок № 45 І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 45 І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи

Урок № 45
І. Карпенко-Карий. Трагікомедія «Сто тисяч». Проблема бездуховності людини,
 засліпленої прагненням до наживи
Мета: ознайомити учнів із ІV дією п’єси, її ідейним змістом; розвивати навички аналізу героя драматичного твору, висловлювання власних суджень щодо характеристики героя чи проблеми
Очікувані результати: учні знають зміст ІV дії п’єси, коментують прочитане, характеризують образ головного героя.
Теорія літератури: поглиблення поняття про художній образ.
Обладнання: текст п’єси, ілюстрації до ІV дії п’єси
Тип уроку: комбінований.
I. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
Іван Франко казав, що творчість Івана Карпенка-Карого «наповнює нас почуттям подиву ...Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя». Сьогодні ми зможемо в цьому переконатися. Завдання уроку — продовження аналізу змісту твору та характеризування головного героя.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Перевірка домашнього завдання.
2. Літературний диктант.
1) Назвіть справжнє прізвище І. Карпенка-Карого. (Тобілевич.)
2) Одним-двома словами визначте особливість «театру корифеїв». (Синкретизм.)
3) Укажіть роль у театрі І. Карпенка-Карого. (Актор і драматург.)
4) Прізвище провідного актора «театру корифеїв». (М. Заньковецька.)
5) Прізвище режисера «театру корифеїв». (М. Кропивницький.)
6) Що означає прізвище головного героя п’єси «Сто тисяч»? (Гаманець.)
7) Прізвище багатія, з дочкою якого Калитка мріє одружити свого сина. (Пузир.)
8) Єдина цінність для Калитки. (Гроші й земля.)
9) Що втратив Герасим Калитка на весіллі дочки? (Два зуби.)
10) Що зберіг, вигравши битву? (Гроші.)
11) Заповітна мрії Калитки. (Скупити всю землю навколо.)
12) Що сказав Калитка після невдалої спроби самогубства? («Краще смерть, ніж така поте-ря!»)
ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
3. 1. Розповідь учителя.
Герасим Калитка. Характеристика героя
Герасим Калитка — головний герой комедiї І. Карпенка-Карого «Сто тисяч». Це сiльський багатiй широкої руки. Автор обрав прізвище героя невипадково: Калитка походить від калита (так у старовину називався мішок для грошей, гаманець).
Основа багатства цього селянина — земля — «шматочок кругленький» у двiстi десятин. Але Калитка прагне більшого.
До землі він відчуває велику, ніжну любов. Однак це почуття викривлене бажанням мати землі без меж. Це любов власника, черствого хижака: «Ох, земелько, свята земелько, Божа ти донечко!» — розчулено проголошує Калитка. Але причина розчуленостi хижацька: «Як радісно тебе загрiбати докупи, в однi руки. Приобрiтав би тебе без лiку...».
Калитка хоче всю землю навкруги скупити: «Їдеш день — чия земля? Калитчина; їдеш два — чия земля? Калитчина; їдеш три — чия земля? Калитчина... Диханiє спирає...».
Єдине почуття, яке володіє героєм, стає його всепоглинаючою пристрастю — жадоба зба-гачення. Вона заповнює його думки вдень, вiн навiть увi снi марить про поповнення свого ба-гатства: «Кругом, кругом усе моє». Усi вчинки Герасима зумовленi тiєю всепоглинаючою при-страстю.
Калитка сам нiколи не доспить i не погуляє, але й своїм рiдним та наймитам не дасть зма-рнувати час, бо праця — то грошi, багатство. Він сам про це говорить: «...Недоїдаєш, недопива-єш, день при дні працюєш, жінка з діжі рук не виймає...». Йому все здається, що наймити мало роблять i багато їдять: «Настане день, то роботи не бачиш, а тiльки чуєш, як губами плямають». Побачивши, що наймит узяв окраєць хлiба, йдучи в недiлю на роботу, Калитка дорiкає йому: «I тобi не грiх? Недiля свята, а ти нi свiт нi зоря вже й жереш! Не пропадеш, як до обiду попостиш хоч раз у тиждень. Однеси хлiб назад».
Він не дає робітникам ні поспати, ні нормально поїсти, ні помолитися Богу. Сам Калитка не вважає свою поведінку неправильною, а навпаки, пишається нею: «Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі».
Найстрашніше те, що і родиннi почуття в Герасима Калитки зіпсовані власницькими iнтересами. З дружиною сам на сам він поводиться грубо, а на людях — добре, використовує її як дармову робітницю, б’є, шкодує коней, а не жінку, яка просить його запрягти жеребців, щоб поїхати до церкви.
Не хоче, щоб син мав освіту, навіть у його одруженнi шукає лише наживи: «Менi треба невiстку з приданим, з грiшми». Коли Герасим погоджується одружити сина з наймичкою, то, як з’ясувалося, робить це він для того, «щоб вона старалася на роботі». Вiддавши дочку замiж, Герасим вiдмовився сплатити зятевi обiцяний посаг — п’ять тисяч карбованцiв. I хоч пiд час бiйки через свою нечесність Герасим був битий та втратив два зуби, він все ж уважає, що ви-грав, бо п’ять тисяч карбованцiв зосталось у нього — не дав-таки зятевi.
Калитка дуже практичний чоловік, «хозяйственний мужик». Його не зацікавлює прагнен-ня копача Бонавентури знайти скарб. Герасима більше приваблює прибирання до своїх рук маєтків збіднілих дворян, хоч це й пов’язано з конкуренцією мiж іншими «хазяйственними мужиками» — Жолудем, Пузирем. Калитка докладає всіх зусиль, щоб взяти верх над ними. Саме тому він і вирiшує вигiдно придбати фальшивих сто тисяч. Але заслiплений жадобою багатства, Калитка пошився в дурнi: замiсть фальшивих грошей шахрай пiдсунув йому мiшок із чистим папером. Доведений до вiдчаю герой намагається повіситись, а коли його рятують, заявляє: «Нащо ви мене зняли з вiрьовки? Краще смерть, нiж така потеря!»
Отже, драматург попереджає про небезпеку брудних грошей, якi калiчать душi, руйнують споконвiчнi уявлення про добро i зло, спотворюють мораль.
4. Інтерактивна вправа «Ґронування».
Охарактеризуйте Калитку за допомогою методу «Ґронування».
Багатство створюється працею наймитів У робітника він забирає по-ловину хліби-ни На всьому заощаджує Експлуатує і наймитів, і чле-нів своєї сім’ї Погоджується на прид-бання за безцінь ста тисяч фальшивих кар-бованців
Герасим Калитка
Патологічна зажерли-вість Скуповує зем-лю у дворян, які розорю-ються Бездухов-ність Порушує дану раніше сватам обіцянку й за-лишає в себе гроші Урятований від смерті, Герасим, ридаючи, до-рікає рідним та близь-ким: «Нащо ви мене зняли з вірьовки? Кра-ще смерть, ніж така потеря!»

2. Робота над переказом.
(Підготовлені учні стисло переказують зміст ІV дії п’єси; слід прочитати деякі монологи, діалоги (можливо, за ролями).)
3. Аналіз ІV дії п’єси. Бесіда.
— З якою метою до Калитки приходив єврей Гершко Маюфес?
— На яку аферу підбиває Романа Бонавентура?
— Що дивує дружину Калитки Параску?
— Чому після розділу із Савкою куплених «ста тисяч» Калитка біжить вішатись?
— Хто врятував Герасима?
— Про що думає Калитка навіть при смерті?
4. Евристична бесіда.
— Яке почуття є рушійною силою вчинків Герасима Калитки?
— Які люди гуртуються навколо нього?
— На що спрямовані справи головного героя?
— Які позитивні риси характеру втрачає Калитка в погоні за грішми?
— Доведіть, що Герасим — людина бездуховна.
— На вашу думку, Герасим Калитка є типовим героєм тільки для свого часу?
— Назвіть «сучасні» нам риси героя.
— Визначте позитивне в характері Герасима Калитки.
— Які позитивні риси в гонитві за грішми перетворилися на вади?
— Що придбав Калитка, ганяючись за багатством?
— Чим насолоджується герой? Чи можна назвати це «здоровим почуттям»?
— Чим загрожує його пристрасть рідним?
— Поясніть символічний зміст прізвища героя.
5. Інтерактивна вправа «Ґронування».
6. Обговорення роботи та коментар учителя.
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу
Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
Доведіть актуальність образу героя п’єси — Герасима Калитки.
V. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1) Вивчити теоретичний матеріал
2) Повторити матеріал про засоби створення комічного.
VІ. Підсумок уроку
Заключна бесіда.
— Чи згодні ви з думкою, що «Гроші — всьому голова»?
— Як ви ставитеся до грошей?
— Що потрібно мати людині, щоб не стати жертвою грошей?

Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (11.02.2014)
Переглядів: 4265 | Рейтинг: 4.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: