Урок № 3 Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...», «Чи не той то Хміль» - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 3 Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...», «Чи не той то Хміль»

Урок № 3

Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...», «Чи не той то Хміль»

Мета: ознайомити учнів з ідейно-художнім змістом пісень, на прикладі матеріалу цих творів поглибити знання про тропи; розвивати навички аналізу, виразного читання тексту

Очікувані результати: учні знають зміст історичних пісень «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...», «Чи не той то Хміль», уміють розкрити їх ідейно-художній зміст; знають найбільш уживані в історичних піснях тропи та вміють знайти їх приклади в тексті творів, що вивчаються; розуміють зміст поняття «прототип».

Теорія літератури: повторення понять «прототип», «паралелізм».

Обладнання: підручник, картина невідомого художника «Портрет гетьмана України Зіновія Богдана Хмельницького», тексти творів

Тип уроку: комбінований.

§ I.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Більшість історичних пісень є поетичною історією українського народу. Саме тому знайомство з ними є необхідною часткою духовного життя. На уроці ми продовжимо вивчення циклів історичних пісень: ознайомимося з історичними піснями «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...», «Чи не той то Хміль».

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

2.   Бесіда.

— Доведіть, що «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко» — історичні пісні.

— Проілюструйте перелік художніх особливостей історичних пісень прикладами з вивчених творів.

— Які події описуються в історичних піснях «Зажурилась Україна», «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»?

— Розкрийте зміст поняття «прототип».

— Що вам відомо з уроків історії про історичних прототипів героїв цих пісень?

— Які почуття пробуджують ці твори?

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

11. Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1)   Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...». Зміст, історична основа, ідея, прототип героя.

Історична пісня «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...» уславлює національних героїв українського народу, розповідаючи про героїчну смерть у бою під час визвольної боротьби проти польської шляхти молодого козака, улюбленця народу зі славного козацького роду Морозів.

Інколи козакам доводилося виступати разом із татарською ордою проти переважаючого польського війська. Але татари часто зраджували своїх союзників, продовжували грабувати українські землі й нищити козацькі загони. Так трапилося й із загоном Морозенка. Мужній козацький ватажок загинув за свою країну, а українці завжди пам’ятають своїх героїв.

Історики точно не знають, про якого Морозенка складено цю пісню. (Ним може бути Станіслав Морозенко, полковник, побратим Богдана Хмельницького; Нестор Морозенко — осавул Кропивнянського полку). Це, зрештою, неважливо, адже історична пісня на основі історичних фактів і персоналій створює узагальнений образ лицаря-оборонця рідної землі, бо Україна на той час дуже потребувала таких звитяжців. Підтвердженням цього може бути той факт, що пісня існує в більш як 40 варіантах.

2)   Художні засоби, використані в пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...».

У пісні вжито оригінальний прийом заперечного порівняння:

То не грім в степу грохоче,
То не хмара світ закрила,—
То татар велика сила
Козаченьків обступила.

Ці рядки є також прикладом паралелізму.

Є багато й інших характерних для народної пісні художніх засобів — звертання (Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...), зменшено-пестливі слова (козаченькі), епітети та інверсія (голова завзята; татари прокляті), окличні речення (Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!).

3)   Історична пісня «Чи не той то Хміль». Зміст, історична основа, ідея, прототип героя.

В основу пісні лягли історичні події — визвольна війна проти панської Польщі, яка захопила українські землі й прагнула підкорити собі український народ. Цю визвольну війну очолив славний гетьман Богдан Хмельницький. Про нього складено багато легенд, переказів, пісень. Одна з них — «Чи не той то Хміль».

У пісні змальовується досить жорстока картина поразки ляхів (поляків). Але, за народними уявленнями, це справедлива кара, адже вони — завойовники, які з мечем прийшли на нашу землю.

Поразка ворогів стала можливою через те, що полководець Б. Хмельницький був блискучим стратегом і тактиком, знаменитим військовим організатором, мужнім і хоробрим вояком. Він створив понад 300-тисячне українське військо, яке було першорядною збройною силою в тогочасній Європі й основою, на якій будувалася нова українська держава. Ось які відгуки про Б. Хмельницького дають історики: «Великий рух народній, піднятий Хмельницьким, дав новий лад усій східній Україні — Гетьманщині». (Михайло Грушевський, 1913).

«Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довіру мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитою довірою, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів». (Іван Крип’якевич, 1954).

Ідеєю твору є уславлення й оспівування людей, що, подібно патріоту Богдану Хмельницькому, є народними захисниками, народними ватажками, талановитими полководцями та мудрими державними діячами.

4)   Художні засоби, використані в пісні «Чи не той то Хміль».

Побудовано пісню на прийомі паралелізму з використанням легенди про походження прізвища Хмельницького. Художні засоби твору є традиційними для історичної пісні: зменшено-пестливі слова (ляшеньки), епітети та інверсія (Утікали вражі ляхи, Деякії повки,— Їли ляхів собаки І сірії вовки); звертання (Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води,— Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди).

2.   Виразне читання учнем пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...».

Довідка.

Савур-могила — курган висотою 227,9 м над рівнем моря, за 12 км на південь від міста Сніжне. Одна з козацьких чатових сторож була на Савур-могилі.

Існує легенда про козака Савура, який «стояв на чатах біля вишки й запізно помітив татар, що підкралися до козацької сторожі. Козаки не встигли запалити діжки. Відважний січовик вступив у бій. Козаки довго не підпускали чужинців до вишки. Щоби повідомити сусідні чати про напад татар, козак Харциз обілляв себе смолою й підпалився. Як тільки полум’я обійняло сміливця, побратими стали відступати. Татари оточили Савура, та він не здавався, а відбивався. Бусурмани накинули на нього аркан, стягли з коня та посікли шаблями. І тут вся земля навкруги загула. На місці бою виросла велика могила. Рідна земля піднялася, щоб далі було видно живе полум’я. Гул і світло вогню почули на Січі. Запорожці примчали на допомогу. Вони поховали порубане тіло Сави-Савура на горбі й шапками насипали вершину могили».

Кобзарі співали, що на Савур-могилі поховано козацького героя Морозенка.

3.   Творча робота.

Створіть словесний портрет героя пісні на основі тексту твору.

(Головними рисами характеру козака Морозенка народ визначив силу, мужність, патріотизм, сміливість, незламність духу, здатність до самопожертви заради батьківщини; герой показаний носієм незалежного духу, козацької непокори, вічного прагнення українського народу до волі.)

4.   Виразне читання учнем пісні «Чи не той то Хміль».

5.   Бесіда.

— Визначте ставлення народу до гетьмана Хмельницького.

— Чому народ увіковічив ім’я цієї реальної історичної особи в пісні?

6.   Творча робота.

Створіть словесний портрет героя пісні.

(Рішучий, безстрашний і безжальний до ворогів, справжній лицар — захисник народу, нестримний та могутній воїн.)

7.   Проблемне питання.

— Що спільного між героями історичних пісень «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче...» та «Чи не той то Хміль»?

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

1.   Робота над проектом.

Доповніть словесний портрет героя пісні «Чи не той то Хміль» враженнями від портрету Б. Хмельницького, намальованого невідомим художником.

2.   Літературна гра «Фольклор та література».

Запишіть у дві колонки ознаки, характерні для фольклору та літератури.

Колективна творчість.

Усна народна творчість.

Вид мистецтва.

Словесно-поетична творчість народу.

Рід літератури.

Має одного автора.

Автор — народ.

Зображає життя за допомогою словесно-художніх образів.

Існує в письмовій формі.

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

Вивчити теоретичний матеріал

2.   Індивідуальні завдання.

1)   Підготувати виразне читання пісень «Максим козак Залізняк», «За Сибіром сонце сходить».

2)   Доповнити відеорядом словесні портрети героїв історичних пісень (ілюстрації професійних художників, власні малюнки тощо).

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Які почуття викликали у вас вивчені на уроці твори?

— Чи можна говорити про їхню актуальність?

— Які риси Морозенка та Хмельницького викликають бажання їх наслідувати?

Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (28.11.2013)
Переглядів: 4909 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: