Урок № 32 В. Сосюра. Вірш «Любіть Україну!» - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 32 В. Сосюра. Вірш «Любіть Україну!»

Урок № 32

В. Сосюра. Вірш «Любіть Україну!»

Мета: ознайомити учнів з матеріалом про життя й творчість поета, історією створення вірша «Любіть Україну!»; допомогти визначити головну думку та художні засоби твору; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричного твору, уміння відстоювати власну позицію

Очікувані результати: учні знають біографічні дані В. Сосюри, віхи його творчої діяльності, уміють виразно читати вірш «Любіть Україну!» та аналізувати його.

Теорія літератури: види лірики, патріотична лірика.

Обладнання: портрет В. Сосюри, текст твору, таблиця «Художні засоби вірша "Любіть Україну!”», словник літературознавчих термінів

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Погодьтеся, що дуже легко проголошувати урочисто й гучно: «Як я люблю Батьківщину!» Важче довести цю заяву справами. Ще важче — постраждати за любов: витримати всі гоніння й цькування, але не зламатися, залишитися палким патріотом.

Це вже початок розповіді про Володимира Сосюру, життя та творчість якого — тема нашого сьогоднішнього уроку.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Перевірка домашнього завдання.

2.   Бесіда.

— Назвіть поетів та їх твори, присвячені Батьківщині. Процитуйте рядки з віршів.

— Як називається любов до батьківщини?

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1)   В. Сосюра. Коротка біографічна довідка.

Володимир Миколайович Сосюра народився 6 січня 1898 року на станції Дебальцево Катеринославської губернії (нині — Донецька область). Згодом сім’я переїхала в селище Верхнє, що на Донбасі. Там минуло дитинство та юність майбутнього поета. Батько його за фахом був креслярем. Його мізерного заробітку не вистачало навіть на те, щоб прогодувати сім’ю, яка з року в рік зростала. Ось чому Володимир Сосюра з дитинства брався за будь-яку роботу: спускався в шахту добувати вугілля, писав «прошеніє» селянам до суду, був землеміром, чорноробом, будівничим, учителем...

Володимир Сосюра розпочав освіту в п’ятирічній, так званій двокласній школі, але після смерті батька змушений був залишити навчання. Однак хлопець дуже прагнув знань. Нарешті його мрія здійснилася: В. Сосюрі вдалося влаштуватися учнем-стипендіатом в агрономічну школу біля станції Яма, у якій він учився аж до осені 1918 року.

У роки проголошення УНР В. Сосюра боровся за молоду державу в складі війська Нестора Махна, котрий подарував Сосюрі годинник із дарчим написом; у полку армії Симона Петлюри, командир якого профінансував першу збірку Сосюри «Пісні крові», що вийшла 1918 року в Хмельницькому.

Двічі Володимир Сосюра був засуджений до страти: спочатку денікінцями, потім — більшовиками. Його врятували вірші: червоноармійці заслухалися поезіями й пожаліли талановитого юнака.

Після громадянської війни Володимир Сосюра став улюбленцем молоді: вірші поета переписували, учили напам’ять, читали коханим дівчатам.

У роки Другої світової війни Сосюра був в евакуації, працював в українському радіокомітеті в Москві, пізніше — при партизанському штабі.

1944 року написав свій найкращий патріотичний вірш «Любіть Україну!», за що був звинувачений у націоналізмі.

Упродовж життя Володимир Миколайович видав понад 80 збірок поезій, був удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка та Державної премії СРСР.

8 січня 1965 року поет помер.

2)   Історія написання вірша «Любіть Україну!».

Тема вірша «Любіть Україну!» — зображення поетичного образу нашої країни, її краси й величі.

Вірш був написаний 1944 року. Це емоційний відгук на звільнення України від фашистських загарбників. Пізніше поезія ввійшла до збірки «Щоб сади шуміли», яка 1948 року отримала Державну премію першого ступеня.

У січні 1948 року з нагоди п’ятдесятиріччя поет отримав найвищу урядову нагороду — орден Леніна. У привітанні Президії Спілки письменників України відзначалося, що ім’я Сосюри невід’ємне від історії розвитку української літератури, він виступав як поет-патріот, митець гострої сучасної теми.

Але деякі критики звинувачували поета в тому, що в його патріотичному вірші «Любіть Україну!» та в його поезії немає образу сучасної України. Вірш був заборонений для читачів, автор підданий критиці й осуду за «буржуазний націоналізм».

Письменник Віталій Коваль із цього приводу висловився так: «Командній лізі Сталіна — Берії — Кагановича потрібно було вбити в людях саме патріотичне почуття, дуже небезпечне для них почуття любові до рідної землі, до рідного краю. Те почуття, що особливо пробудилося в народі в роки війни, коли люди йшли на смерть за Батьківщину, коли сам Сталін закликав на допомогу дух великих предків, коли з воєнних плакатів кликав до помсти гнівний Шевченко... Тепер ці почуття треба було вбити. ...Тому й став жертвою вірш "Любіть Україну!”».

Несправедливу критику, яку дуже болісно сприймав поет, він мужньо витримав, хоча цькування підточило його здоров’я, але не змінило ані переконань поета, ані тематики його творчості. Він і далі продовжував писати для народу.

У романі «Третя рота» і в поемі «Розстріляне безсмертя» В. Сосюра згадує:

За вірш «Любіть Україну!»
вона довбала без упину
мене три роки!.. Горе, жах!
Хоч каявся я в помилках,
яких не мав. Я ж був не винний!
Хоч я поет не ідеальний,
я трохи серцем не погас...
Але народ мене морально
підтримував в страшний той час.

Заклик поета любити Україну — це не прояв націоналізму, а прояв великої любові, патріотизму митця. Не дивно, що В. Сосюра звертається у вірші насамперед до молоді, бо майбутнє України пов’язане з долею молодого покоління, і від того, наскільки щиро воно любитиме Україну, залежатиме доля всієї країни.

Ідея твору — возвеличення любові українців до рідного краю, заклик любити рідну землю.

Жанр — громадянська, патріотична лірика.

2.   Робота зі словником літературознавчих термінів.

Види лірики: громадянська, пейзажна, інтимна, патріотична, філософська, релігійна, сатирична.

Патріотична лірика (або громадянська) — вид лірики, у якому йдеться про події суспільно-політичного життя, оспівуються постаті відомих історичних осіб, виявляються патріотичні почуття.

3.   Виразне читання учнем вірша «Любіть Україну!».

4.   Словникова робота.

Купина — кущ.

Зойк — крик.

Пурпуровий — темно-червоний.

Канонада — гучний звук від пострілів.

Багнети — ножі на рушницях.

Довідка.

Неопалима купина — символ незнищенності української землі та її народу.

 

Цікаво!

Легенда

Польський та угорський королі взяли в облогу місто Дорогобуж, запропонувавши його жителям здатися без бою, інакше погрожували їх знищити, а місто — спалити.

Посланець із Дорогобужа передав королям у відповідь бадилину з листям та блідо-рожевими квіточками.

Замислилися королі, зібрали на раду мудреців. Ніхто не знав, що означає ця гілочка, лише один із радників сказав, що таке зілля горить і не згоряє. Взяв із багаття вогник, підніс до рослини. Тієї ж миті кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим вогнем. По хвилі полум’я згасло, а кущ залишився неушкодженим.

Зрозуміли всі, що хотіли сказати захисники: ніколи іноземні королі не завоюють цієї країни. І вирішили повертатися додому.

Відтоді багато ворогів хотіли завоювати наш край, але щоразу поверталися ні з чим.

 

5.   Аналіз вірша. Евристична бесіда.

— Процитуйте рядки, що вказують на час написання твору.

— До кого звертається В. Сосюра у вірші? Чому саме?

— Доведіть, що автор виступає за дієву любов до Батьківщини. Процитуйте відповідні рядки.

— Чому В. Сосюра називає Україну вишневою, а її мову солов’їною?

— Доведіть, що в рядках поезії є підтекст, у якому висловлено споконвічне прагнення українського народу до волі, незалежності.

— Як ви розумієте рядки:

Не можна любити народів других,
Коли ти не любиш Вкраїну.

6.   Проблемно-дослідницька робота.

1)   Визначте художні особливості вірша «Любіть Україну!».

2)   Прокоментуйте засоби художньої виразності.

— Яку роль відіграє рефрен «Любіть Україну»?

— Знайдіть у творі анафору та визначте її роль.

— Яке змістове навантаження несе в собі іменник «Україна»?

— Назвіть прикмети Батьківщини.

— Розтлумачте метафору «Україна — купина».

— Розкрийте символіку «весен».

— Яку роль відіграють звертання?

— Розтлумачте добір порівнянь першої строфи.

— Визначте віршовий розмір твору. (Амфібрахій.)

7.   Робота з таблицею «Художні засоби вірша "Любіть Україну!”».

Розгляньте таблицю. Заповніть стовпчики таблиці «Приклади художніх засобів» та «Роль художніх засобів». Визначте роль художніх засобів у тексті твору.

Художні засоби вірша «Любіть Україну!»

Назви художніх засобів

Приклади художніх засобів

Роль художніх засобів

Звертання

Юначе! Дівчино!

Називає адресата, за яким майбутнє, що буде вічним, коли про нього дбатимуть

Порівняння

як сонце, як вітер, і трави, і води

Безкорисливо, не вимагаючи нічого взамін

Рефрен

любіть Україну

Логічний наголос

Символічні означення

вишневу свою, солов’їну мову

Народ без мови — не народ, а без Батьківщини — ніщо

Метафора

пробивають нам путь

Україну не подолати

Образ

весни неопалима купина

Відродження не згорить

Полісиндетон (багатосполучниковість)

сполучник і

Посилення образу

Метонімія

грім канонад, багнети

Це народ і армія, що перемогли фашистів

Епітети

вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, світлі і щирі весни

Створюють неповторний образ України

 

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

1.   Рольова гра.

Рядки В. Сосюри «Не можна любити народів других, Коли ти не любиш Вкраїну» стали приводом для цькування поета та звинувачень у буржуазному націоналізмі. Уявіть себе сучасником В. Сосюри. Ви стали свідком розмови, під час якої на адресу поета звучать вищезазначені звинувачення. Спробуйте захистити його, узявши участь у толерантній дискусії. Можливо, вам допоможе цитата з Біблії, яку використовували у своїх творах такі велетні духу, як Т. Шевченко та І. Франко.

Аще кто речет, яко люблю
Бога, а брата своего ненавидит,
Ложь есть.

(Від Іоанна 4: 20)

 

2.   Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Любити Україну — це...

— Свою любов до України можна довести...

— Людина не може бути справжньою, духовно багатою без почуття...

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Вивчити напам’ять вірш «Любіть Україну!».

3)   Скласти усний твір-роздум «Чому важливий зв’язок кожної людини з Батьківщиною?»

4)   Повторити матеріал про засоби виразного читання.

2.   Індивідуальне завдання.

Намалювати ілюстрації до твору «Вишнева моя Україна», дібрати фото рідного краю.

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Чого ви навчилися сьогодні на уроці?

— Чи можете назвати себе патріотом?

— Перелічте імена людей, яких ви вважаєте справжніми патріотами.

Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (29.11.2013)
Переглядів: 15417 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.5/4
Всього коментарів: 1
1  
Молодец

Ім`я *:
Email *:
Код *: