Урок № 31 Виразне читання уривка поеми Лесі Українки «Давня казка» - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 31 Виразне читання уривка поеми Лесі Українки «Давня казка»

Урок № 31

Виразне читання уривка поеми Лесі Українки «Давня казка»

Мета: поглибити розуміння ідейно-художнього змісту твору через вдумливе виразне читання; розвивати навички виразного читання, емоційність, пам’ять

Очікувані результати: учні вміють виразно читати уривки віршованого тексту, обираючи потрібний темп, інтонацію, користуючись паузами, логічним наголосом, жестами, мімікою.

Теорія літератури: темп, інтонація, пауза, логічний наголос, жест, міміка.

Обладнання: пам’ятка «Засоби виразного читання» (див. урок № 6)

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

У нас уже був урок виразного читання, на якому ви зрозуміли важливість навчатися емоційно, усвідомлено читати вірші. Однак немає меж досконалості. Сьогодні ми продовжимо цю роботу, але спочатку повторимо матеріал про засоби виразного читання.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда.

Дайте визначення понять:

— темп;

— інтонація;

— пауза;

— логічний наголос.

§ ІІІ.  Формування вмінь та навичок

1.   Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1)   Міміка, жести — немовні засоби виразного читання.

Міміка — виражальні рухи м’язів обличчя.

Жести — виражальні рухи голови, тіла, рук.

Яскравий приклад того, як за допомогою міміки, жестів, рухів можна розуміти внутрішній світ людини, дає нам Сервантес. Герой його роману — Дон Кіхот, відправляючи з листом до Дульсинеї свого зброєносця, говорить йому: «Напруж свою пам’ять, та не згладиться з неї, як моя пані тобі прийме: чи зміниться в обличчі, поки ти викладатимеш їй моє прохання; чи стривожиться і зніяковіє, почувши моє ім’я... якщо ж прийме тебе стоячи, то спостерігай, чи не переступатиме з ноги на ногу... чи не повторить свою відповідь двічі або тричі; чи не перетвориться з ласкавої в сувору або ж, напроти того, з похмурої в привітну; чи підніме руку, аби поправити волосся, хоча б воно було в неї у повному порядку; одне слово, син мій, спостерігай за всіма діями її і рухами, бо якщо ти передаш мені все в точності, то я вгадаю, які в глибині душі має вона до мене відчуття; повинно тобі знати, Санчо, якщо ти цього не знаєш, що дії та зовнішні рухи закоханих, коли йдеться про їх сердечні справи, являють собою найвірніших гінців, які доставляють вісті про те, що відбувається в тайниках їх душі».

2)   Система К. Станіславського.

Дуже часто в роздумах про акторську гру та виразне читання згадують принципи системи К. Станіславського.

Ця система є теоретичною основою курсу виразного читання. Існують різні погляди щодо застосування творчої спадщини Станіславського в теорії та практиці виразного читання. Але в самого режисера термін система стосовно його теорій викликав заперечення: «Жодної "моєї” системи і "твоєї” системи не існує. Є одна система — органічна творча природа. Іншої системи немає».

Отже, слід зробити висновок, що основою правильного виразного читання є розуміння ідейно-художнього змісту твору та характерів героїв.

2.   Практична робота.

Виразно прочитайте подані рядки, супроводжуючи читання немовними засобами виразності — жестами й мімікою.

Бачте,— крикнув,— що за птиця!
Чи не встав би ти, небоже?

Та який ти з біса мудрий! —
Мовить рицар,— ще ні разу
Я таких, як ти, не бачив...

Не турбуйсь за мене, пане,
Маю я багатства стільки,
Що його й на тебе стане!

3.   Робота в групах.

Клас об’єднується в три групи зі змінними ролями: «Актори», «Режисери», «Критики». «Режисери» пропонують своє бачення виразного читання уривка — діалогу рицаря Бертольдо з Поетом — з урахуванням ідейно-художнього змісту поеми, розуміння характеру персонажа та позиції автора (все це з’ясовано на попередніх уроках під час аналізу твору). «Актори» намагатимуться виконати їхні поради. «Критики» оцінюють виконання. Потім групи змінять ролі, і все повториться. Така робота, по-перше, надасть можливість побачити як мінімум три варіанти виконання одного уривка поеми; по-друге, переконає в тому, що за допомогою різних варіантів виконання можна краще зрозуміти задум автора. Після «вистави» обговорюються результати роботи та оцінюється кожна група. Костюми для акторів та елементи декорацій, підготовлені учнями вдома, допоможуть створити атмосферу справжньої театралізованої вистави.

4.   Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Виразне читання допомогло мені краще зрозуміти...

— Міміка й жести дозволяють...

— Під час уроку я відчув (відчула) себе...

— Костюми «акторів» допомогли мені...

§ ІV.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

Вивчити теоретичний матеріал

2.   Індивідуальне завдання.

Підготувати виразне читання вірша В. Сосюри «Любіть Україну!»

§ V.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Яке правило виразного читання ви вважаєте найважливішим?

— Чи відрізняється сприйняття тексту твору при читанні його в костюмах і без них?

— Який вид роботи на уроці вам сподобався найбільше?

Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (29.11.2013)
Переглядів: 969 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: