Урок № 26 Леся Українка. Життя й творчість - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 26 Леся Українка. Життя й творчість

Урок № 26

Леся Українка. Життя й творчість

Мета: дати учням інформацію про життя й творчість поетеси, її мужність і силу духу; розвивати вміння засвоювати великий обсяг інформації, зіставляти її, переказувати; поглиблювати навички усного зв’язного мовлення

Очікувані результати: учні знають матеріал про життя й творчість Лесі Українки, обізнані з цікавою інформацією про поетесу.

Теорія літератури: повторення поняття «епіграф».

Обладнання: портрети Лесі Українки

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

Лесю Українку називали дочкою Прометея, вважали «трохи чи не одиноким мужчиной на всю новочасну соборну Україну» й одночасно «слабосильною, хворою дівчиною». Погодьтеся з тим, що ці висловлювання є полярними. Спробуємо розгадати загадку великої доньки українського народу.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

Аналіз контрольної роботи.

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1)   Дитинство Лариси Косач.

Справжнє прізвище Лесі Українки — Лариса Петрівна Косач. А дуже зобов’язуючий псевдонім своїй талановитій доньці дала відома українська письменниця Олена Пчілка. Лариса була другою дитиною в сім’ї Петра та Ольги Косачів і народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському.

Леся виховувалася в інтелігентній заможній сім’ї, де в повазі були й мистецтво, і література, і наука. Косачі приятелювали з багатьма відомими в Україні людьми: Миколою Лисенком, Іваном Франком, Михайлом Старицьким. Читати дівчинка навчилася в чотири роки, грати на фортепіано — у п’ять. Оскільки Олена Пчілка збирала усну народну творчість, зокрема пісні, а також колекціонувала вишивки, дочка змалку знала багато старовинних народних пісень, у вісім років сама вимережила батькові сорочку. Також Олена Пчілка багато уваги приділяла вивченню дітьми іноземних мов, вимагала від них добрих знань з античної літератури, світової та української історії. Усе це успішно формувало естетичний смак і світогляд юних особистостей. Лесю особливо захоплювали історичні поеми Давньої Греції та Риму.

Коли батька перевели на роботу в Луцьк, сім’я оселилася поблизу — у селі Колодяжному. Якось на Водохреще Леся разом з іншими дітьми пішла на річку Стир подивитися, як священик святить воду, промочила ноги й захворіла на туберкульоз кісток. Почалася затяжна багаторічна боротьба з невиліковною недугою. Батьки рятували дочку всіма способами: возили оперувати до Німеччини, лікували на кращих курортах світу, але здоров’я поліпшувалося ненадовго.

2)   Початок творчого шляху Лесі Українки.

Першим художнім твором Лесі Українки вважається поезія «Надія», присвячена рідній тітці Олені, яку заарештували за протиімперську діяльність. 1884 року львівський журнал «Зоря» надрукував вірш юної авторки «Конвалія». Олена Пчілка ще з юнацьких літ залучала Михайла та Лесю до перекладацької справи. Удвох вони досить вправно переклали українською мовою твори Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Пропала грамота» і «Зачароване місце». Книга, до якої ввійшли ці переклади, побачила світ 1885 року у Львові. Перекладачі підписалися оригінальними псевдонімами: Михайло Обачний та Леся Українка.

У березні 1893 року у Львові за сприяння Івана Франка вийшла перша Лесина книга віршів «На крилах пісень». Критика схвально відгукнулася на прихід у літературу талановитої авторки. За мужність і незламність духу Іван Франко назвав Лесю чи не «єдиним мужчиною на всю соборну Україну», а письменник Осип Маковей так визначив провідні мотиви її першої збірки: «Перший — то сумовитий погляд авторки на своє життя і долю; другий — то культ природи; а третій — то культ України і світове горе». 1899 року з’явилася друга поетична збірка — «Думи і мрії». Уже з цих збірок молода авторка поставала людиною великої сили волі. Наприклад, у вірші «Contra spem spero!» важкій недузі вона протиставила свій незламний дух:

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!

3)   Відома поетеса — шанувальниця Кобзаря.

На зламі століть Леся Українка вже була відомою поетесою. В її особі кращі уми України справедливо розпізнавали гідну наступницю Тараса Шевченка, яка зброєю проти неправди й гніту свого народу обрала поетичне слово. Сама Леся Українка дуже шанувала Кобзаря, вважала його роль у долі українського народу величезною, особливою. Коли 1909 року Леся Українка отримала гонорар за постановку драми «Блакитна троянда» (вистава відбулася в Києві), авторка, не роздумуючи, віддала гроші на пам’ятник Тарасу Шевченку. У вірші «На роковини» вона так писала про Кобзареву відданість Україні та його патріотизм:

Він перший за свою любов
тяжкі дістав кайдани,
але до скону їй служив
без зради, без омани.

Усе знесла й перемогла
його любові сила.
Того великого вогню
і смерть не погасила.

4)   Драматургічні твори Лесі Українки.

Леся Українка прославилася й віршованими драмами. Значну частину цих творів написано на основі мотивів античної історії, частину — на теми минулого власного народу. 1910 року вона опублікувала патріотичний твір «Бояриня», у якому в образі Оксани Перебійної вивела сильну духом і помислами українську жінку, котра боронила рідний край у найтяжчі роки його занепаду, що настали після Переяславської ради.

У десятому класі ви будете читати й аналізувати найкращу з точки зору художності віршовану драму Лесі Українки «Лісова пісня», написану на основі народних вірувань. Ще задовго до екологічних катастроф поетеса застерігала українців і все людство від бездумного нищення природи, невміння жити в гармонії з навколишнім світом.

Леся Українка приятелювала з визначними вченими — істориком Дмитром Яворницьким, мовознавцем Агатангелом Кримським, які допомагали їй високопрофесійними консультаціями.

5)   Леся Українка — «поет під час облоги».

Леся Українка, безумовно, є однією з найталановитіших дочок нашого народу.

Відомий літературознавець Сергій Єфремов наголошував на такій особливості творчого дару поетеси: «Леся Українка стоїть ніби в центрі нашої новішої поезії, з одного боку торкаючись попереднього гурту письменників, у яких голосніше бринить громадянська струна; з другого — сама дає почин тій поезії, що все дужче починає у нас озиватись... Леся Українка лишається найсучаснішим з наших письменників, справжнім "поетом під час облоги” — співцем того лютого часу, що так яскраво з її творів позирає. Вміла вона дошкулити ворога своїм дужим словом, вдихнути бадьорість і волю до активності й діла у друзів своїх; та вміла ж і просто зачепити натхненною піснею струни в душі людській».

Померла Леся Українка 19 липня 1913 року в Грузії, в місті Сурамі, прах великої поетеси перевезли до України й поховали в Києві на Байковому кладовищі.

2.   Проблемно-дослідницька робота.

З’ясуйте, чому Лесю Українку називали дочкою Прометея.

Гіпотеза дослідження: «У життєвій долі поетеси є спільні риси з історією міфологічного персонажа Прометея».

Перевірка гіпотези

1)   Повідомлення про життя поетеси.

(Виступи доповнюються учнями класу.)

З десяти років Леся Українка хворіла.

Спочатку це була локальна недуга, потім туберкульоз кістки руки, пізніше — хвороба поширилась ще більше.

Як та маленька квола пташка, поетеса майже кожної весни змушена була мандрувати то до Німеччини, то до Болгарії, то на Кавказ, то до далекого Єгипту — для лікування.

Світила медицини всіляко стримували розвиток хвороби, і завдяки тому Леся Українка встигла створити літературні шедеври. Але вона мусила вести з хворобою дійсно героїчне змагання. Так про свою долю розповідає сама Леся:

Співало все, сміялось і бриніло,—
А я лежала хвора й самотна.

Я думала: «Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна,
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».

Ні! Не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки...

Ще коли Лесі Українці було тільки 19 років, вона в письмі до свого брата зазначала: «Поки переписала, тільки переписала для журналу "Буковина” два вірші, то тричі лягала, чи хто таке чув?»

Великий Іван Франко після виходу з друку першої збірки поезій Лесі Українки «На крилах пісень» (1892) стверджував: «Від часу Шевченкового "Поховайте та вставайте, кайдани порвіте”, Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст цієї слабосилої хворої дівчини... Мимоволі думаєш, що ця хвора, слабосила дівчина — трохи чи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україну».

Нащо даремнії скорботи?
Назад нема нам вороття!
Берімся краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!

(Леся Українка)

«Се талант наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності... "Крила пісні” для Лесі Українки — це не поетична фраза, а потреба душі...» (Микола Євшан).

2)   Переказ міфу про титана Прометея.

Найголовніше, що приніс Прометей людині,— це вогонь. Вогонь у прямому й переносному значенні. Полум’я вогнища, світло в домівці, жар ковальського горна — це дуже багато, але справа ж не тільки в гарячій їжі та комфорті, у виробах ремісництва й мистецтва. Прометей запалив вогник душі людини, дав їй силу не підкорюватись богам, не бути рабами страху, неосвіченості, забобону. Він дав людині змогу повірити у власні сили. Саме за те Прометея жорстоко покарав Зевс. Кілька століть прикутий до скелі, мордований ненажерливим Зевсовим орлом, що клював його печінку, Прометей, незважаючи на поради й загрози посланців Зевса, не підкоряється богу. Він не просить помилування, а гордо несе своє страждання, бо його серце зігрівають думки, що все це зроблено ним для людини й стане їй на користь.

3)   Підбиття підсумків дослідження.

Результат дослідження оформіть, застосувавши інтерактивний метод «Кола Вена».

Методична порада.

«Кола Вена» — це навчальна методика, яка використовується для того, щоб допомогти учням зрозуміти цілісність літературних процесів шляхом аналізу з обов’язковим узагальненням результатів (виділення спільного в різнорідних поняттях, образах).

Виділяються напрями (проблеми), до вирішення яких необхідно звернутися в розкритті теми. Інформація, що стосується кожної проблеми, заноситься в кола, які певною частиною накладаються одне на одне. У спільну частину записується інформація, що стосується всіх виділених складових. Ця методика може використовуватися під час перевірки домашнього завдання, усвідомлення змісту, закріплення. Окрім того, дана форма може бути ефективною на уроках перевірки й контролю знань. Найчастіше застосовується для порівняння образів літературних героїв.

 

2.   Проблемно-дослідницька робота.

З’ясуйте, чому Лесю Українку називали дочкою Прометея.

Гіпотеза дослідження: «У життєвій долі поетеси є спільні риси з історією міфологічного персонажа Прометея».

Перевірка гіпотези

1)   Повідомлення про життя поетеси.

2)   Переказ міфу про титана Прометея.

3)   Підбиття підсумків дослідження.

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Творче завдання.

Складіть про поетесу усний міні-твір, використавши як епіграф гасло поетеси:

Вставай, хто живий, в кого думка повстала —
Година для праці настала!

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1.   Завдання для всього класу.

Вивчити теоретичний матеріал

2.   Індивідуальне завдання.

Підготувати виразне читання віршів Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати...», «Ви щасливі, пречистії зорі».

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Назвіть рису Лесі Українки, яка вас найбільше вразила.

— Що ви б хотіли наслідувати?

— Які факти з біографії поетеси вивчили б докладніше?

Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (29.11.2013)
Переглядів: 3331 | Рейтинг: 2.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: