Урок № 15 «Слово про похід Ігорів». Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету - Українська література 8 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 8 клас

Урок № 15 «Слово про похід Ігорів». Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету

Урок № 15

«Слово про похід Ігорів». Символічно-міфологічні образи та їхнє значення.
Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету

Мета: ознайомити учнів з особливостями образної системи твору та мови, поглибити знання про засоби художньої виразності та образи-символи; визначити фольклорні мотиви пам’ятки; розвивати навички дослідницької роботи, образне й логічне мислення

Очікувані результати: учні тлумачать символічно-міфологічні образи твору, визначають фольклорні мотиви та роль пейзажу в розгортанні сюжету, знаходять тропи.

Теорія літератури: поглиблення знань про тропи, художній образ, пейзаж, мотив, символ, міф.

Обладнання: таблиця «Фольклорні мотиви в "Слові...”», текст твору

Тип уроку: комбінований.

§ І.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

На попередніх уроках ми шукали відповіді на запитання «Чому "Слово про похід Ігорів” є пам’яткою світової літератури?» На сьогоднішньому уроці у вас є можливість знайти ще декілька пояснень. Ми обговоримо символічно-міфологічні образи та їхнє значення, фольклорні мотиви твору та роль пейзажу в розгортанні сюжету.

§ ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда.

— Дайте стислу характеристику князів.

— Розкрийте символічний зміст образу Ярославни.

— Яка наскрізна патріотична ідея твору?

— Розкрийте зміст поняття «Руська земля».

— Дайте визначення термінів «пейзаж», «мотив».

— Розтлумачте поняття «символ», «міф». Як вони пов’язані між собою?

§ ІІІ.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.   Розповідь учителя.

План розповіді вчителя

1)   Символічно-міфологічні образи та їхнє значення.

Текст слова рясніє символічно-міфологічними образами. Наприклад, дуже часто згадуються язичницькі боги: співець Боян — «Велесів онук», у чварах князівських гинуло «майно Дажбожого онука», вітри — «Стрибожі онуки», князь полоцький Всеслав наділений рисами чарівника-вовкулаки, Хорс — це сонце. У «Слові...» згадано Велеса як першого поета-співця, а Бояна як його «онука»; Дажбога — як старовинного князя, «онуками» котрого є сучасні князі; Хорса, якого міфологія вважала богом сонця; міфологічну постать Стрибога — батька вітрів.

Інші міфологічні постаті «Слова...» — це «Діва Обида», що «встала в силах Дажбожого онука, вступила дівою на землю Троянову, заплескала лебединими крилами по синьому морю коло Дону». Коли Ігор з військом заїхав до степу, «ніч стогнала йому грозою, птиці прокинулись, свист звірячий зчинився, збився Див, кличе з верху дерева, велить послухати землі незнайомій...». Після поразки Ігоря — «уже кинувся Див на землю».

Ще одна міфічна особа — «Троян». Ми зустрінемо в тексті твору «тропу Троянову» (Троянів шлях), землю Троянову, «сьомий вік Троянів» та минулі «віки Троянові».

2)   Фольклорні мотиви в «Слові...».

Зв’язок «Слова...» з фольклором виявляється передусім у його народності. Провідні ідеї твору співзвучні думкам, прагненням і настроям народних мас; він сповнений закликів до захисту країни, єдності, мирної праці. Все це йде від народу, його гуманізму й патріотизму. Автор зумів творчо використати поетичну образність, фольклор в оцінці тих чи інших подій та явищ.

Особливо близькими до фольклорних є образи природи, постійні епітети та порівняння. Природа виступає як окремий персонаж: співчуває героям і реагує на все, що відбувається.

Деякі персонажі твору нагадують героїв фольклору: Буй тур Всеволод, наприклад, дуже схожий з Іллєю Муромцем.

Сон Святослава наповнений народнопоетичною символікою та архетипами. Втеча князя Ігоря з полону має казкові мотиви: герой перетворюється на сокола, з ним розмовляє річка Донець.

У поемі найяскравішими є два фольклорні жанри: «плач» (плач Ярославни з традиційними для нього зверненнями до сил природи) і пісенні прославляння — «слав» (величання князів та дружини в кінцівці твору). Відчувається також зв’язок з народною піснею.

Фольклорні мотиви у творі дуже сильні. Саме вони визначають красу й поетичність створених автором картин та образів.

3)   Роль пейзажу в розгортанні сюжету твору.

Природа відіграє важливу роль у розвитку подій твору. Вона — повноправна дійова особа «Слова...». Автор наділяє природу людськими властивостями, думками, почуттями.

Він гарно знає степову природу, бачив, як виглядають береги Дінця («срібні»).

Природа співчуває руським: трава никне, дерева від горя схиляються до землі, коли бачать поразку наших воїнів, вона попереджає їх про небезпеку. Наприклад, коли Ігор рушив у похід — світло сонця померкло. Природа допомагає Ігореві в його втечі з полону; князь хвалить Донець, який «сторожив» його, коли втікач ховався в заростях річки, а чутливі гоголі й чайки попереджали про наближення людей.

По допомогу до сил природи звертається і Ярославна.

Автор твору порівнює людей із птахами, звірами: соколами, воронами, зозулею, турами. Події, що відбуваються в природі, співзвучні подіям у людському житті: перед битвою з половцями криваві зорі світло повідають, чорні хмари з моря йдуть, земля гуде, ріки мутно течуть, прах понад полями несеться; після поразки русичів — широкий сум іде по Русі.

Велику увагу автор «Слова...» приділяє сонцю. Воно володіє «даром» пророкування, завбачення: «Тоді Ігор глянув на світлеє сонце й побачив, що воно тьмою всіх його вояків прикрило»; «Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила...».

Ярославна на стінах Путивля звертається до сонця як до людини, своєрідного вищого покровителя, котрий посилає всім тепло, світло життя. У цьому епізоді сонце олюднене, одухотворене. В іншому — воно нарівні з людьми радіє, що Ігор повертається з полону: «Сонце світиться на небесах — Ігор-князь в Руській землі».

2.   Проблемне питання.

— Яке відношення мова «Слова про похід Ігорів» має до того факту, що твір став пам’яткою світової літератури?

(Гіпотеза: «Слово про похід Ігорів» є пам’яткою світової літератури, тому що мова твору — зразок поетичності, образності, влучності, афористичності, метафоричності.)

3.   Опрацювання таблиць «Мова "Слова...”», «Фольклорні мотиви в "Слові...”».

Розгляньте таблиці, доповніть відповідь на проблемне питання, узагальніть інформацію про фольклорні мотиви в «Слові...».

Мова «Слова...»

Засоби художньої
виразності

Приклад

Епітети

Чорнії тучі, Боян віщий, сірий вовк, сизий орел

Метафори

Скаче лютим звірем, вовком, скочив горностаєм у комиш, білим гоголем на воду...

Повтори

За обіду, за землю, за рани

Звертання

Браття, Дніпре, Бояне, княже, земле

Синоніми

І скочив, і помчав, і полетів

Антитези, протиставлення (антоніми)

Уже упала хула на хвалу,

Уже вдарило насилля на волю

Порівняння

На Немизі, як снопи, стелять голови

Гіпербола, порівняння

Князь Святослав «наступив на землю половецьку, притоптав могили та яруги, замутив ріки та озера, висушив потоки та болота»

Афористичність мови

Дружинники «шукають собі честі, а князеві слави», вони хочуть «напитися шоломом з Дону», під час битви «русичі великі поля червоними щитами перегородили»

 

Фольклорні мотиви в «Слові...»

Народна пісня

«Слово...»

Соколенько на вилеті, козаченько на виїзді

Не буря соколів занесла через поля широкії

....чорна рілля поорана,
кулями засіяна,
білим тілом зволочена,
і кров’ю сполощена...

чръна земля подъ копыты костьми была посђяна, а кровію польяна

Добре дбайте, барзо гадайте,
із ляхами пиво варити зачинайте

Битва в «Слові...» — (весільний) бенкет

 

§ ІV.  Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

1.   Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— «Слово про похід Ігорів» є пам’яткою світової літератури, тому що...

2.   «Усне словесне малювання».

— Який пейзаж половецького степу ви б намалювали після ознайомлення зі «Словом...»?

§ V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Вивчити теоретичний матеріал

2)   Підготуватися до уроку позакласного читання: прочитати роман В. Малика «Черлені щити».

§ VІ.  Підсумок уроку

Заключна бесіда.

— Чи змінилося ваше ставлення до природи після знайомства з темою уроку?

— А до героїв твору?

— Що для вас стало справжнім відкриттям?

Категорія: Українська література 8 клас | Додав: uthitel (29.11.2013)
Переглядів: 5234 | Рейтинг: 1.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: