Головна » Статті » Середня школа » Українська література 7 клас (нова програма)

Урок № 14 Т. Шевченко. Балада «Тополя». Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси вірності.

 

Урок № 14

Т. Шевченко. Балада «Тополя». Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси вірності. Вірш «Заповіт» — твір, що поєднує минуле, теперішнє й майбутнє.
Історія його написання. Ідея єднання з рідною землею. Мрія про щасливе майбутнє
народу, віра в нього

Мета:  ознайомити учнів із баладою та віршем Т. Г. Шевченка, дати поняття про баладу, метаморфозу; допомогти усвідомити ідейно-художній зміст творів письменника; розвивати навички вдумливого, виразного читання поетичних творів, їх аналізу, висловлення власних суджень із приводу прочитаного

Очікувані результати: учні знають зміст балади Т. Шевченка «Тополя», аналізують казково-фантастичні мотиви, особливості внутрішнього світу героїв балади, художні засоби змалювання, образи природи; з’ясовують фольклорну основу твору, роль символів у ній, народнопісенних засобів, зокрема прийому метаморфози; знають зміст вірша «Заповіт», ідею твору, розкривають значення мрії поета про майбутнє українського народу.

Теорія літератури: балада, романтичний пейзаж, метаморфоза, ідея.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстрації до них, таблиці; аудіозаписи художнього читання, виконання пісень

Тип уроку: комбінований.

  • I.   Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Вступне слово вчителя.

За часів Шевченка в Україні панували дика сваволя, ненависне рабство. Тому поет мріяв про щасливу долю рідної землі, майбутнє нове суспільство, у якому утвердяться справедливість, доброта, освіченість, мудрість, цінуватимуться таланти. Митець сподівався, що його поезія прислужиться цій меті, і не помилився.

  • ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1.   Вікторина «Що мені відомо про Т. Шевченка?»

(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Робота виконується письмово; перевіряється методом роботи в парах, взаємоперевірки або учнями-асистентами під керівництвом учителя.)

1)   Коли й у якій області народився Т. Шевченко? (09.03.1814, у Черкаській області.)

2)   Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці.)

3)   Ким були батьки Т. Шевченка? (Кріпаками.)

4)   Змалку в Тараса виявилися здібності до… (Малярства.)

5)   Назвіть 2–3 діячі культури, які брали активну участь у викупленні Тараса Григоровича з кріпацтва. (К. Брюллов, В. Жуковський, О. Венеціанов, В. Григорович, Є. Гребінка.)

6)   У якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв.)

7)   Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована 1840 року. («Кобзар».)

8)   Т. Шевченко був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину… («Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».)

9)   Скільки років Шевченко був на засланні? (10.)

10)  Шевченко похований… (У Каневі на Чернечій, або Тарасовій, горі.)

11)  Назвіть один із вивчених раніше віршів Шевченка.

12)  Як ім’я великого Кобзаря вшановується зараз? (Збудовано пам’ятники, відкрито музеї; могила поета — заповідник; ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо.)

2.   Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання вірша Т. Шевченка «Мені тринадцятий ми­нало…».

3.   Проблемні завдання.

— Виділіть умовні частини, на які поділяється вірш, і придумайте їм назви.

— З’ясуйте, наскільки автобіографічним є цей твір.

  • ІІІ.  Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.   Робота зі словником літературознавчих термінів.

2.   Виразне читання балади Т. Г. Шевченка «Тополя».

1.   Робота зі словником літературознавчих термінів.

Ідéя (грец. idea — образ, основа) — основна думка, яку утверджує автор.

Балáда (фр. ballade — танцювальна пісня) — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження героїчної або історичної тематики. У баладі, як правило, ідеться про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним.

Романт и´чний пейзáж (від фр. romantisme, paysage — країна, місцевість) — картини грізних бур, морських катастроф, густих лісів під час грози, таємничих ночей, безмежних степів тощо. Це ніби віддзеркалення стану душі, внутрішнього світу ліричного героя.

Метаморфóза (грец. metamorfoses — перетворення) — художній прийом, що передбачає перетворення однієї форми образу на іншу, його видозміну.

3.   Словникова робота.

Чабáн — пастух.

Бил и´на — травина.

Бíлим свíтом нýдить — сумує, не знає де себе подіти.

Н и´щечком — таємно.

Стар и´й жде зі старостáми — прийшов свататися.

Чин и´ — роби.

Зíллячко — ліки, отрута, трава.

Каламáр — чорнильниця.

4.   Повідомлення учня.

Тополя — оберіг українців символ дерева життя, рідної землі, свободи, України, дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності. Згідно з легендою, тополя — дерево, на яке перетворилася дівчина, жінка внаслідок певних трагічних обставин.

Тополя може символізувати воду й вогонь, місяць і сонце, адже листя має різні відтінки зеленого: знизу — світло-зелений (вода, місяць), зверху — темно-зелений (вогонь, сонце).

В Україні найпоширеніша тополя пірамідальна. Відомі народні порівняння дівчини, жінки з тополею: «струнка, як тополя», «висока, як тополя», «тонка, як тополя», «гнучка, як тополя», «самотня, як тополя».

У давнину весняно-літні обряди (у деяких місцевостях на Великдень, Зелені свята, Купайла) через ігровий образ дівчини-тополі розкривали зміст майбутнього дорослого життя, це було можливістю краще пізнати одне одного, знайти пару. Звичай «водити тополю» описав відомий український історик та письменник М. Костомаров. Дівчата обирали з-поміж себе одну представницю; до рук, піднесених угору, прив’язували палицю, квітчали її, водили й співали:

Стояла тополя край чистого поля.
Стій, тополенько, не розвивайсь,
Буйному вітрові не піддавайсь!

У заклику «не розвиватись» М. Костомаров убачав міфологічний мотив: заклик не перетворюватись дівчині під дією сильного вітру на дерево — й пов’язував цей образ з образом народної легенди про перетворення на тополю дівчини, яка чекала-виглядала свого милого в степу на могилі (кургані). Згодом образ-символ «не розвиватися» набув побутового значення: не піддаватися хлопцеві, ще не виходити заміж, бо не час, бо щойно ж «завили вінки та й на усі святки».

Інша пісня прозоро пояснює шлюбний мотив:

Ой шуміла тополенька, як ся розвивала;
Ой плакала дівчинонька, як ся віддавала.

Образ рубання тополі в піснях засвідчує кохання й видання дівчини заміж:

Тонкая, високая тополя;
Чорнявая дівчина — то моя.
Тонкую, високую зрубаю:
Чорнявую дівчину кохаю.

Образ самотньої недоглянутої тополі в купальській пісні служить паралеллю для розкриття мотиву самотності дівчини, якій певний час не виявляли уваги. Але засіб психологічного паралелізму набуває глибшого символічного значення з появою образу хлопця, саме ця обставина розкриває перспективу одруження:

Ой стояла тополя край поля.
— Хто ж тебе, тополе, обполе?
Хто ж тебе, дівчино, пригорне?

Обізвався та й хлопець молоденький:
— Я ж тебе, тополе, обполю;
Я ж тебе, дівчино, пригорну.

Образ тополі типовий для пісень про кохання, у них тополя символізує дівчину. Чудові народнопісенні паралелізми повніше розкривають емоційний стан ліричних героїнь:

Ой у полі дві тополі,
Одна одну перехитує.
А в козака дві дівчини,
Одна одну перепитує…

Або ще такий позитивний образ — запевняння хлопця у вірності:

Не зрубав я й у полі тополі,
Я не зраджу й тебе, молодої.

У народних баладах типовим є образ перетворення невістки на тополю через свекрушчину неприязнь чи закляття.

Аналогія тополі з жінкою була перенесена й на долю України, що зазнала лихих випробувань від ворожих нападів. Тополя, як і верба, стала національним символом України.

Відома така легенда про тополю:

«Були собі три подруги. Жили вони душа в душу: чи на весілля, чи на вечорниці — завжди разом. Якось, кажуть, на Івана Купала, пішли всі три подруги квіти збирати. Збиралися вертатися в село, та почули шалений кінський тупіт.

— Ой лишенько, татари! — крикнула одна.

— Загинемо в річці, а не дамося татарам у руки! — крикнула друга.

А татари вже заміряються кидати аркани.

— Господи, зроби так, щоб ми стали тополями,— крикнула третя.

Усі троє відразу стали тополями й зашелестіли листом.

Жахнулися татари і втекли назад, не заподіявши селу ніякого зла».

Інший варіант цієї легенди такий:

«Пішли три рідні сестри з матір’ю в поле плоскінь вибирати. Раптом налетіли татари.

— Ой матіночко, татари, рятуйте нас!

— Краще станьте тополями, як маєте потрапити в татарський полон,— вигукнула мати й одразу впала, вражена татарською стрілою.

Татари накинули на сестер аркани, але аркани були вже не на дівочих плечах, а на тополях. Татари злякалися і втекли. Село було врятоване, а сестри так і залишилися стояти тополями на віки-вічні. Чи так воно було, чи ні, але, кажуть, що нібито весняними місячними ночами тополі стають дівчатами, плачуть і проклинають татар, що стратили матір, і що довіку стоятимуть тополями».

Тополя як символ волі контрастує з полоном козаків-невільників, додає їм снаги. Т. Шевченко звертався до дерева: «Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору». Поети ХХ ст. оспівали тополю як символ Батьківщини, надії, духовності, непримиренної боротьби за щастя й волю. «Тополі арфи гнуть», «В темряві ночі тополі тріпочуть», «Здаля сміялась струнка тополя» — це П. Тичина. Безсмертним є слово В. Симоненка:

І коли впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі…

5.   Евристична бесіда з елементами пошуково-дослідницької роботи.

— Які картини вимальовуються у вашій уяві, коли читаєте твір Т. Шевченка «Тополя»?

— Поясніть роль пейзажу.

— Розкрийте народну символіку в баладі. Чому саме тополі відводиться роль рослини-символу? (Тополя — один із символів України; у фольклорі уособлює красу, сумну дівчину, нещасливу долю.)

— Що символізує тополя в Шевченковій баладі? Свою думку доведіть. (Самотність.)

— Визначте основну думку балади Т. Шевченка «Тополя». (Кохання — це не тільки почуття, що піднімає й окрилює, воно змушує страждати в поневіряннях.)

— Які риси характеру притаманні молодій дівчині? (Вірність у коханні, щирість у почуттях, цілеспрямованість, волелюбність.)

— Назвіть художні прийоми, за допомогою яких створена поезія.

(Метафори: «вітер виє, гуляє…», «серце ниє», «серце знає», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «чорнобрива сохла» та ін.

Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сохне…, як квіточка», «полетіла, мов на крилах» та ін.

Повтори: «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько».

Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда».

Звертання: «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!», «Добре, доню…», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Не знайте, дівчата!» та ін.)

— Як ви вважаєте, чи можна вважати цей твір застереженням для молодих дівчат?

— Чи всі події у творі реальні?

— На які з них автор спирається більше?

6.   Завдання пошуково-дослідницького характеру.

1)   Визначте, що в баладі Т. Шевченка «Тополя» є реалістичним, а що — фантастичним.

Орієнтовна відповідь

реалістичне та Фантастичне в баладі Т. Г. Шевченка «Тополя»

Реалістичні елементи

Фантастичні елементи

Розлука закоханих, переживання дів­чини, звернення до ворожки.

Бажання матері видати доньку заміж за старого багатія (соціальна нерівність)

Перетворення дівчини на тополю.

Дівчина за допомогою зілля викликає милого, якого немає.

Героїня, користуючись допомогою чарів, не сміє оглядатися

 

2)   Доведіть, що балада «Тополя» тісно пов’язана з фольклором, зробіть висновок.

Орієнтовна відповідь

Баладу з фольклором пов’язують:

1)   наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння);

2)   композиція (вступ, основна частина, закінчення);

3)   невелика кількість дійових осіб;

4)   магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки);

5)   відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі людини в рослину.

Висновок. Як бачимо, баладу «Тополя» побудовано за мотивами народної творчості та стародавніх уявлень народу. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні метаморфози (перетворення дівчини, яка під впливом чудодійного зілля стала тополею), і народні ворожіння. У цій баладі відбито первісні вірування людей у можливість переселення душі людини в рослину, утверджено ідею невмирущості справжнього кохання, краси, вірності.

7.   Виразне читання вірша Т. Шевченка «Заповіт».

8.   Словникова робота.

(Проводиться за питаннями учнів.)

9.   Обмін враженнями щодо прочитаного. Евристична бесіда.

— Яке враження справив на вас вірш?

— Пригадайте, що заповідав Шевченкові його батько? (Згідно з переказами, батько не заповів Тарасові нічого, сказавши, що йому нічого не потрібно, бо з нього вийде або велика людина, або велике ледащо; за іншою легендою — батько заповів синові книжку.)

— До якого виду заповітів належить Шевченків власний заповіт — духовного чи матеріального й кому він призначений? (Заповіт самого Шевченка є духовним заповітом своєму народу.)

10. Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Визначте художні особливості вірша Т. Шевченка «Заповіт».

  • ІV.  Закріплення знань, умінь і навичок

Проблемне питання.

— Чому «Заповіт» Т. Шевченка перекладено багатьма мовами світу й він знаходить відгук у серцях мільйонів людей?

  • V.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1)   Навчитися виразно читати баладу Т. Шевченка «Тополя», переказувати, аналізувати твір, висловлювати власну думку.

2)   Вірш «Заповіт» вивчити напам’ять.

3)   Індивідуальне завдання: за вивченими творами Т. Шевченка скласти кросворд із ключовим словом «Кобзар».

  • VІ.  Підсумок уроку

Творча робота.

Складіть «асоціативний кущ» до слова «кохання».

Зразок

К — красиве...

О — особливе...

Х — хвилююче...

А — абсолютне...

Н — надійне...

Н — ніжне...

Я — яскраве...

Категорія: Українська література 7 клас (нова програма) | Додав: uthitel (08.11.2016)
Переглядів: 340 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: