Урок № 62. варіант 2 Тема. Василь Голобородько — «пастух пташок». - Українська література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 7 клас

Урок № 62. варіант 2 Тема. Василь Голобородько — «пастух пташок».
 
Урок  №   62.  варіант   2 
Тема.  Василь  Голобородько  —  «пастух  пташок».
  Мета:  глибше  ознайомити  учнів  із  творчістю  та  особистістю  поета,  показати  зв’язок 
його  творів  із  фольклором,  давніми  уявленнями  та  віруваннями  українців; 
розширити  кругозір  семикласників,  їхні  знання  про  навколишнє  середовище, 
розуміння  зв’язку  літератури  із  життям;  розвивати  спостережливість,  образне, 
аналітичне мислення, вміння висловлювати власні судження; виховувати любов 
до   природи,  поезії,  естетичний  смак.
 Очікувані результати:   учні знають і  розуміють поезію В.   Голобородька, вміють спостерігати за  при-родою рідного краю, відчувають її красу, як і   красу поезії; знають, як відшукати 
потрібну  інформацію  в   різних  джерелах,  розуміють  міжпредметні  зв’язки,  мо-жуть  висловлювати  власні  судження  з   приводу  прочитаного,  прагнуть  розви -вати  в  собі  естетичний  смак.
 Теорія  літератури:   вільний  вірш,  художні  образи,  художні  засоби.
  Обладнання:   підручник,  тексти  творів  письменника,  фотографії,  малюнки  із  зображенням 
різних  птахів,  аудіозаписи  пташиних  голосів.
  Тип  уроку:   нетрадиційний  (інтегрований  з  народознавством  та  біологією).
Хід  уроку 
  I.   МотивацІ я  навчальної  дІ яльностІ   школяр І в.  
о голошення  теМ и  й   Мети  уроку 
Наша природа багата й  різноманітна. Але важко уявити собі 
життя без пташок, без їхнього щебету, вільного паріння та шуган-ня в  небі. Письменник Василь Голобородько захоплений птахами, 
тим,  які  вірування  та  легенди  про  них  існують  у  нашого  народу, 
яким чином переплітається життя людське та пташине, навіть на -писав про це книжку «Українські птахи в   українському краєвиді», 
а  також багато художніх творів. Про це ми й   поговоримо сьогодні 
на  уроці.
 ІІ.   сприйняття й  засвоєння учняМ и навчального М атерІ алу 
Евристична  бесіда.   ;
—  Чим сучасний поет В.  Голобородько особливий, вирізняєть -ся серед інших відомих митців?
—  Які твори поета про птахів ви знаєте?
—  Які символічні значення вклав автор поеми «Лелека» в  об-раз цього птаха? Який із них вам найбільш відомий, чому?
Слово  вчителя.   ;
До кожного вірша про того чи іншого українського птаха В.  Го-лобородько добирає прислів’я, приказки, загадки, що у  свідомості на-родного генія ґрунтуються на  спостереженнях, прикметах, повір’ях 
і  навіть на  замовляннях. Це  — тільки частина фольклорних розшу-ків  митця.  Він  виводить  цілі  синонімічні  ряди  для  назв  птахів,  де -монструючи глибокі знання народної орнітології (науки про птахів), 
українського народознавства, зрештою, української мови.
Відтворення  в  поетичному  слові  багатства  назв  українських 
птахів  має  у  Василя  Голобородька  ще  й   прагматичне  значення. 
Сам  поет  про  це  говорив  так:  «Побачивши  якось  птаха,  про  яко -го  не   знаємо  навіть  назви,  ми  тільки  одне  зауважуємо,  на   рівні 
безпосереднього  спостереження,  притаманного  не  лише  людям: 
це  — птах, але знаючи усе багатство назв птаха, загадку про ньо-го, прислів’я і  приказки, повір’я і  прикмети, заклички і   замовлян -ня, пов’язані з  птахом, ми привносимо все це птахові, олюднюємо 
його,  а,  бачачи  птаха  в   краєвиді,  тим  самим  олюднюємо  і  дикий, 
порожній  без  людської  присутності  краєвид».  Послухаймо  уриво -чок  із  вірша.
ЗеЛеНЯК  ПТАХ  КЛеЧАЛьНОЇ   НеДІЛІ 
Зеленяче, зеленяче,  
ти  — пташка зеленого кольору, 
ти  — найзеленіша пташка 
від усіх зелених пташок, 
ти зеленим забарвленням свого пір’я себе  
називаєш: 
ти  — зеленяк; 
ти співаєш, ніби струмок із прозорою водою  
по камінцях перебігає, 
ти співаєш, як дзюркочеш, 
ти співаєш,  
ти голосом своїм себе називаєш:  
ти  — дзьоркач; 
ти співаєш, ніби дзвоником дзвониш,  
ти співаєш,  
ти голосом своїм себе називаєш:  
ти  — і  дзвінок, і   дзвонок, і   дзвоник, 
ти  — і  дзвонець, і  дзвенкач.  
Зеленяче, зеленяче,  
ти  — найзеленіша пташка 
від усіх зелених пташок, 
ти  — найзеленіша пташка 
зеленого свята  — Зеленої Неділі: 
білий світ найзеленіший у  Зелену Неділю,  
літній ліс найзеленіший у   Зелену Неділю,  
вишневий садок найзеленіший у  Зелену Неділю,  
біла хатинка найзеленіша у   Зелену Неділю,  
світла світлиця найзеленіша у  Зелену Неділю —  
серед білого світу, найзеленішого того дня, 
серед літнього лісу, найзеленішого того дня, 
на зеленому дереві, найзеленішому того дня, 
стоїть зелена церковця із трьома 
золотими хрестами,  
там на  зеленій дзвіниці зелений дзвін,  
зелений дзвін зелено дзвонить, 
зелене свято славить  — Зелену Неділю.
Запитання  до  учнів.   ;
—  Про якого птаха, на  ваш погляд, тут може йти мова? (Мож -ливо, про деркача.) 
—  Що за  свято   — Зелена Неділя, яких звичаїв дотримуються 
українці цього дня?
Повідомлення  учня.   ;
(Див. Додаток до   уроку №  62. Варіант 2.) 
Читання  уривка  вірша  «Зозуля  в  перуці».   ;
Зозуле, зозуле, 
пташко сіренька, не   літай по  світу,  
не куй сумно по   садку, 
приходь до  мене дочкою жити — 
будемо укупі плакати!
Запитання  до  учнів.   ;
—  Що в  народі символізує зозуля, які про неї існують легенди 
та повір’я?
Повідомлення  учня.   ;
(Додаток до   уроку №  62. Варіант 1.) 
Конкурс  «Упізнай  пташку».   ;
(Прослуховується аудіозапис співу різних пташок або демон -струються малюнки.) 
Конкурс  «Хто  останній  (або  хто  найбільше)  назве  пташок  свого  краю».   ;
Проблемні  завдання.   ;
1.   н азвіть  птахів  рідного  краю,  що  відлітають  у   вирій,  і  тих,  що  залиша -ються  зимувати.
2.   Пригадайте  вивчені  художні  твори,  у  яких  згадується  про  птахів.
(«Садок  вишневий  коло  хати…»  Т.  Шевченка,  «Соловей» 
К.  Малицької,  «Дивак»  Гр.  Тютюнника,  «Федько-халамидник», 
«Зачарована  Десна»  О.  Довженка,  «Гуси-лебеді  летять»  М.   Стель -маха,  «Чайка  на  крижині»  Ліни  Костенко,  «Сім’я  дикої  качки» 
Є.  Гуцала, «Лебеді материнства» В.  Симоненка та ін.) 
Завдання  пошуково‑дослідницького  характеру.   ;
1.   Порівняйте образи птахів, зображених у   художніх творах та у  творах 
фольклору,  із  тими,  що  існують  у  реальній  природі  (знайдіть  в   енци-клопедіях  наукові  чи  науково-популярні  описи  солов’я,  дятла,  чижи -ка,  ворони,  гусей,  лебедів,  чайок,  качок  та  ін.). 
2.   Прочитайте  вірш  в.  Голобородька  про  горлицю  і   визначте  основі  ху-дожні  особливості  твору.
Горлице, горлице,  
ти живеш у   лісі або у  садку, але 
не на  подвір’ї, 
ти  — дикий голуб, 
ти голос свій подаєш, туркочеш  
і своїм турканням себе називаєш:  
ти  — і  туркавка, і  туркавонька, і  туркавочка,  
і туркалка,  
ти  — і  гуркавка, і  туркочка, і   тукавка, 
і тутавка,  
ти  — і  тутайка, і   туторка, і   туріючка,  
і тручка,  
ти  — і  туркало, і   туркач, і  туртош, і   турок, 
ти  — і  торонда, і   торомба, 
ти маєш туркотливе горлечко, 
ти туркочеш,  
ти воркочеш,  
ти  — туркотлива горличко  — прочищаєш горлечко, 
тому 
ти  — і  горлиця, і  горлице, і   горличка,  
і горленок,  
ти  — і  орлиця, і   орличка, і  орлик, 
ти так давно живеш поруч із моїм народом,  
із прачасів мій народ переніс до  
сьогоднішнього дня…
(Основний  поетичний  прийом   —  це  багаторазове  повторення 
тих самих слів, підбір синонімів   — назв птаха, а  також використан -ня анафори, зменшено-пестливих слів, епітетів та ін.) 
«Словесне  малювання».   ;
Створіть  усний  «малюнок»  на   тему  « мій  улюблений  птах».
 ІІІ.  д о М ашнє  завдання 
Знати  зміст  поеми  «лелека»,  вміти  її  переказувати,  аналізувати,  ви-словлювати  щодо  прочитаного  власну  думку.
IV.  пІ дбиття  пІ дсу М к І в  уроку 
«Круглий  стіл»  «науковців».   ;
(Учні   — спеціалісти з  літературознавства, природознавства та 
народознавства  — виголошують заключне слово.) 
«Літературознавець»: птахи у   В.  Голобородька олюднені, сим -волічні, розкривають багату українську міфологію і  навіть характер 
народу, його життєрадісність, ментальність.
«Природознавець»:  з  віршів  поета  можна  чимало  дізнатися 
про птахів  — їхній характер, поведінку, звички, зовнішній вигляд, 
проникнутися бажанням оберігати все живе, примножувати багат -ства природи.
«Народознавець»: описуючи птахів, поет часто згадує народні 
звичаї, прикмети, повір’я, з   ними пов’язані, життя, працю, тради-ційні заняття українців і  навіть моральні неписані закони, про які 
не  слід забувати й   нам, представникам прийдешніх поколінь.
    додаток  до  уроку  №  62.  в аріант   2 
ЗеЛеНІ  СВЯТА 
Тиждень  перед  Трійцею  називається  «зеленим»,  «клечальним»  або 
«русальним», три останні дні цього тижня і  три перші дні троїцького тижня 
називаються Зеленими Святами.
У  час  Зелених  Свят  цвіте  жито,  й,  за  народним  віруванням,  про-кидаються  мерці,  виходять  з   води  русалки.  Люди  квітчають  свої  житла 
клечанням і  встеляють пахучими травами, дівчата завівають вінки.
Зелений тиждень починається із четверга. У  цей день дівчата йдуть 
на  поля, у  левади чи в   ліс і  там «завивають вінки на  всі святки», при цьому 
співають пісень.
У  деяких  місцевостях  України  дівчата  ходять  по   селах  з   вінками 
на  голові. Вінки в’ють з  конвалії, незабудок, васильку, чебрецю, вплітають 
і  полин. Ставлять стіл під берізкою, а  на  стіл   — випивку й  закуску. Серед 
наїдків завжди є  смажена яєчня.
По деяких селах сходу України довго зберігався звичай у  четвер за-вивати берізку. Із самого ранку дівчата готують їжу, зібравшись на  одному 
чисто виметеному подвір’ї. Посеред двору стоїть зрубана молода деревина, 
а  під нею   — горщик з  водою. Дівчата ходять по  дворі або сидять на  призьбі… 
Кілька хлопців тримають у  руках заготовлену їжу, а  інші  — відра з  питвом 
на  палицях. Одна з   дівчат підходить до  дерева й  перекидає горщик з   водою, 
а  потім бере дерево в  руки й  заспівує пісню… З   її голосом з’єднуються голо -си  інших.  Ворота  відчиняються  і   весь  гурт,  оточивши  дів  чину  з  деревом, 
рухається по  вулиці в  напрямку до  лісу. В  лісі розстеляють обрус, ставлять 
їжу і   питво, сідають навколо і  починають їсти й   пити. По  закінченні бен-кету дівчата вибирають одну з   березок для завивання вінків. Розділившись 
по  двоє, кожна пара з  гілля берези в’є собі один вінок, не  відриваючи гілок 
від дерева. Як вінок уже готовий, кожна пара кумується: одна одній через 
вінок дає жовту крашанку, потім цілуються через вінок. Після завивання 
вінків дівчата повертаються до  села.
У неділю, в  день Трійці, дівчата йдуть до  тієї самої берези, щоб роз -вивати  вінки.  Кожна  пара  розглядає  свій  вінок:  чи  ще  свіжий,  чи  вже 
зів’яв? Із цього судять про своє щастя, чи нещастя.
Вінки в   українських народних обрядах є  символом великої пошани, 
а  також молодості й  чистоти, незаплямованої краси. Дівчина, що втратила 
невинність, не  може вдягнути на   голову вінок. Крім того, вінок із живих 
квітів, за  народною уявою,— оборона від злої напасті.
Категорія: Українська література 7 клас | Додав: uthitel (30.03.2014)
Переглядів: 981 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: