Урок № 4 Виразне читання народних пісень напам’ять - Українська література 7 клас - Середня школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Середня школа » Українська література 7 клас

Урок № 4 Виразне читання народних пісень напам’ять

Урок № 4

Виразне читання народних пісень напам’ять

Мета: закріпити знання учнів про народні соціально-побутові пісні; розвивати навички виразного читання народних пісень напам’ять, висловлення власної думки, вражень про них; розвивати акторські здібності

Очікувані результати: учні мають уявлення про засоби виразного читання, висловлюють власні думки з приводу прочитаного, цитують вислови відомих людей про українські народні пісні.

Теорія літератури: інтонація, темп, пауза, логічний наголос, виразне читання.

Обладнання: підручник, тексти пісень

Тип уроку: виразне читання напам’ять.

Ніж натягти на себе шати барвисті, краще знаннями себе прикрась.

Українське прислів’я

§ I.   Мотивація  навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

1.   Робота з епіграфом.

Поясніть зміст епіграфа до уроку.

2.   Вступне слово вчителя.

Звичайно, народні пісні треба було б співати, але виразне, вдумливе художнє читання теж може відбити їхній глибокий зміст і красу, принести слухачам естетичну насолоду.

§ ІІ.  Основний зміст роботи

1.   Проблемне питання.

— Як потрібно розказати вірш, щоб його було цікаво слухати?

Орієнтовні відповіді

— Емоційно;

— розбірливо;

— з вираженням почуттів;

— з паузами;

— з правильними логічними наголосами;

— із відповідною мімікою та жестами;

— з доречною інтонацією;

— з правильним темпом.

2.   Робота зі словником літературознавчих термінів або планшетом із теорії виразного читання.

2.   Робота зі словником літературознавчих термінів або планшетом із теорії виразного читання.

Інтонація — це поєднання звукових засобів мови, які фонетично організовують мову, встановлюють смислові відношення між частинами фрази, надають їй розповідного, питального чи спонукального значення, допомагають виразити почуття. Інтонацією можна виразити найскладніші відтінки думки, найтонші прояви людських почуттів — любов і гнів, сум і страх, захоплення і досаду.

Однією з функцій інтонації є визначення завершеності або незавершеності висловлювання. Крім цього, за інтонацією можна визначити модальність висловлювання, тобто чи є воно твердженням, питанням або вигуком.

Темп — швидкість вимовляння мовних елементів. Вимірюється двома способами: числом звуків, вимовлених за одиницю часу (за секунду), чи середньою довготою звука.

Темп уповільнюється або пришвидшується за рахунок видовження чи пришвидшення вимови.

Темп обумовлюється жанром твору, його змістом.

Наприклад, епічні твори, зокрема народні думи, читаються в повільному темпі. Драматичні поеми з їх напруженістю дії читаються швидше.

Нормальний темп мовлення — близько 120 слів за хвилину.

Членування мови позначається паузами. Пауза об’єднує слова в безперервний ряд звуків, але водночас і розділяє групи слів, обмежує їх. Це логічна пауза. Паузи можуть бути різної тривалості, залежно від висловлюваної думки, змісту читаного. Пауза членує фразу на ланки. Слова в межах тексту вимовляються злито.

При неправильній паузі порушується зміст, текст стає незрозумілим, перекручується його основна думка. Треба навчитися добре чути паузу й дотримуватися її при читанні.

Існують паузи логічні і психологічні. Вони не залежать від знаків пунктуації, а визначаються значенням окремих слів і частин речення. Логічні паузи робляться для виділення найбільш важливого слова в реченні перед словом або після його. Пауза після слова привертає увагу слухача до цього слова. Використання паузи також підвищує значення поширених членів речення, допомагаючи зрозуміти сенс усього словосполучення.

Психологічна пауза потрібна для переходу від однієї частини твору до іншого. Дуже доречні паузи перед кінцівкою байки, у кульмінаційній частині казки чи оповідання, а також у кінці віршованих рядків. Ці паузи підкреслюють ритмічний малюнок вірша. Дотримання їх не допускає зниження голосу в кінці рядка, у якому виходить глибоке «рубане» читання. Інтонація у вірші розподіляється за реченням, а не за рядком, і паузи між віршами не повинні її спотворювати.

Головне слово в реченні виділяється тоном голосу і силою видихання, воно висувається на перший план, підпорядковуючи собі інші слова. Виділення голосом слова, найважливішого для розуміння змісту висловлювання, і називається логічним наголосом. У простому реченні, як правило, один логічний наголос.

Логічний наголос дуже важливий в усному мовленні. Називаючи його козирем виразної мови, К. С. Станіславський казав: «Наголос — указівний палець, що відзначає найголовніше слово в такті або фразі! Наголосом виділяється в слові прихована душа, внутрішня сутність, головні моменти підтексту!» Якщо логічний наголос виділити неправильно, то сенс усієї фрази може бути спотворений. Правильна постановка логічного наголосу визначається змістом усього твору або його частини. У кожному реченні необхідно знайти слово, на яке падає логічний наголос.

Тембр — це додаткове акустично-артикуляційне забарвлення голосу, його колорит. Тембр називається ще «кольором голосу».

За тембром голосу встановлюють його тип: бас, баритон, тенор, сопрано, колоратурне сопрано та ін.

Тип голосу може бути один, але в кожної людини свій тембр, як і відбитки пальців.

Тембр голосу може змінюватись, що залежить від емоційного стану людини. Тому тембром називають також специфічне забарвлення мовлення, яке надає йому тих чи інших емоційних властивостей.

 

3.   Виразне читання напам’ять.

(Учні виразно і вдумливо читають козацькі та чумацькі пісні, обґрунтовують свій вибір. Можна провести у вигляді конкурсу.)

§ ІІІ.  Закріплення знань, умінь і навичок

Повідомлення учнів.

(Учні зачитують дібрані вислови відомих людей про українські народні пісні.)

§ ІV.  Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

Визначте риму та ритм однієї з вивчених напам’ять пісень (письмово).

§ V.  Підсумок уроку

Колективна робота.

Доповніть порівняннями висловлювання «Народна пісня, як (ніби, наче, мовби…)…»

(Наприклад. Народна пісня, як літопис, ніби живий місточок із минулого в сьогодення…)

Категорія: Українська література 7 клас | Додав: uthitel (26.11.2013)
Переглядів: 1179 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: